Розробка системи менеджменту на торгівельному підприємстві

Групи методів

Види методів

Приклади застосування прикладів  в організації

Характеристика вза-ємозв'язку і  взаємодії методів менеджменту  в організації

Економічні методи

Економічні

стимули

Використовуються матеріальні  стимули у вигляді доплат і  надбавок.

Взаємозв'язок та взаємодія еконо-мічних методів із соціально-психоло-гічними відобра-жається у тому, що при заохоченні працівників різними видами нагороджень, премій, надбавок їх продуктивність праці значно зростає, що в свою чергу досить важливо для підприємства.

Кредит

Застосовується як засіб тимчасової передачі грошових засобів, та інших  цінностей, які належать Підприємству, на умовах повернення та платності

Податки

Застосовуються, як певний регулятор  взаємовідносин держави та ТзОВ “Ніколь”

Бюджет

Застосовуються для оцінки результатів загалом та її підрозділів, що дає змогу прогнозувати майбутні потреби у ресурсах, розподіл прибутків, покриття збитків, тощо.

Господарський розрахунок

Виступає механізмом, що регулює  систему економічних взаємовідносин на рівні окремих підприємств, організацій і галузей

Ціноутворення

Механізм формування ціни на товари і послуги, що є результат-том  виробничо-господарської діяльності ТзОВ “Ніколь” з урахуванням впливу ринкових факторів

Соціально-психологічні методи

Моральні стимули

Соціально психологічні методи пов'язані  із адміністративними тим, що працюючі у товаристві не можуть піти у відпустку, коли їм забажається. Все це повинно  узгоджуватися з начальством  шляхом написання заяв

Соціальні плани

На даному підприємстві кожному працівнику створюються належні умови праці, забезпечується відпочинок, організація побуту, медичного обслуговування, охорони праці.

Способи формування колективів

Здійснюється при наборі та розташуванні кадрів на відповідних робочих місцях за особливостями характеру, стажем роботи і розташуванням їх на відповідних робочих місцях.

Організаційно-розпорядчі методи

Організаційні

У даному товаристві застосовуються у вигляді певних правил, інструкцій, планів, які не суперечать чинному  законодавству і допомагають як найефективніше здійснювати виробничу діяльність.

Взаємозв'язок організаційно-розпорядчих  методів із економічними, наприклад, чітко виражений у тому, що премії, надбавки, доплати бухгалтер не може нарахувати без наказу начальника.

Розпорядчі

Використання актів одноособового  управління у відповідності з  принципом єдиноначальства, вираження  вимог до підлеглих з вирішенням питань короткострокового характеру, використання усних вказівок.

Дисциплінарні

Обов'язкова для кожного працівника ТзОВ “Ніколь” норма дотримання законодавчих актів, правил, регламенту, договірних відносин і зобов'язань.

Характеристика управлінських  рішень

Характеристика елементів

Приклади, які відображають характеристики управлінських рішень

Види

управлінських рішень

За терміном дії: стратегічні, тактичні, оперативні За масшта-бами впливу: загальні і частко-ві.

Оперативні рішення приймаються  керівниками низового рівня на період до одного року. Тактичні рішення приймаються керівниками середнього рівня на період від одного до п'ять років. Стратегічні рішення приймаються керівниками вищого рівня і полягає у визначені перспективних напрямків розвитку товариства.

Умови прийняття рішень

Право прийняття рішень. Повноваження. Обов'язковість

Ухвалення та виконання управлінських  рішень -- найголовніший оціночний  критерій керівних здібностей. Прийняття  рішень -- це процес, завдяки якому  обирається лінія поведінки як вирішення  певної проблеми. Ухвалення управлінського рішення -- це вибір однієї з кількох можливих альтернатив. Це модель, у якій фігурує певне число варіантів та можливість обрати кращий з них..

Фактори, які впливають на процес прийняття управлінських рішень

Фактор ризику, в умовах визначеності, в умовах ризику; особисті якості менеджера; поведінка менеджера; інформаційні обмеження.

При прийнятті управлінських рішень враховується фактор ризику -- рівня  визначеності, з яким прогнозується  результат. Рішення приймаються  у різних обставинах по відношенню до ризику. Ці умови традиційно класифікуються як умови визначеності, ризику та невизначеності ситуації, виходячи з наступного поділу інформації; повна інформація; неповна інформація чи така, що швидко змінюється; повна невизначеність.

Підходи до оптимізації управлінських рішень

Моделювання Прогнозування

Всі управлінські рішення мають  на меті сприяти досягненню організаційних цілей і знайти найкращий вихід  з конкретної ситуації. Виконання  управлінських рішень потребує застосування дієвих організаційних, мотиваційних та контрольних механізмів, а також забезпечення колективної націленості на досягнення намічених результатів.

Види комунікацій

Характеристика конкретних видів

Приклади використання інформації при різних видах комунікації

Приклади застосування документів при здійсненні різних видів комунікацій

Між організацією і зовнішнім середовищем

Обмін інформації із споживачами, постачальниками, адміністрацією регіону, податковою інспекцією та ін. Наприклад реклама, фінансові звіти, наради, обговорення,телефонні переговори, службові записки, відеострічки

На підприємстві активно впроваджується обмін інформацією із зовнішнім середовищем за допомогою використання ЕОМ; за допомогою реклами спілкується з існуючими і потенційними споживачами.

З органами влади обмін здійснюється за допомогою звітів про діяльність організації, наказів, законів, указів з споживачами - за допомогою реклами.

Міжрівнева:

горизонтальна

Обмін інформацією між різними  відділами та іншими структурними підрозділами, в результаті чого досягається кординація і узгодження діяльності для досягнення загальних цілей організації.

В обміні інформацією беруть участь різні підрозділи Товариства. Головний інженер передає цехам, підрозділам основного виробництва результати спостереження за роботою обладнання.

Звіт про зниження трудомісткості по цехах основного виробництва; звіт про виконання роботи;звіт руху деталей.

вертикальна:

Для успішного здійснення даного виду комунікацій необхідно дотримуватись  певних правил: а)чіткий і ввічливий  стиль мови; б) достатня гласність, що унеможливлює домисли, плітики; в)недопущення  дріб'язкової опіки над підлеглими; г)не допускати передачу інструкцій, вказівок від вищестоящого керівника безпосередньо до останнього адресата.

- згори до низу

Завдання - довести до відома підлеглих  про зміст і значення рішень, що приймаються на вищих рівнях, стратегічні  напрямки майбутньої діяльності.

Повідомлення керівника ТзОВ “Ніколь  ” про поточні задачі, зміну  приоритетів, конкретні завдання, процедури.

Накази, розпорядження, вказівки, резолюції.

- знизу вверх

Метою цієї комунікації є оповіщення вищого керівництва про діяльність підлеглих на нижчих рівнях організаційної структури.

Створена група робітників, які  регулярно збираються для обговорення  і вирішення проблем у виробництві  або обслуговуванні споживачів (про  все повідомляється керівництву).

Звіти, пропозиції, пояснювальні записки, проекти.

Характеристи-ка груп працівників

Види формальних груп

Види неформальних груп

Командна

Виробнича

Автохоббі

Соціальна

Склад

Адміністратори

Майстри

Інженери- техніки

Співпраців-ники, сусіди

Чисельність

4

7

5

3

Характеристи-ка зв’язків

Пряма залежність

Технодогічна схема

Ремонту

Професійна орієнтація

Спонтанні

Безконфлікт-ні

Мотиви виникнення

Організація

Управління

Виробничі потреби

Група

Однодумців

Економія витрат

Заходи підвищення

Ефективності

Формування витрат

Створення ко-ректорного ді-лового клімату

Логічний розпо-поділ заробітків.

Професійна підготовка

Взаємови-ручка.

Всестороння інформованість

Інтереси до но-винок

Бажання стати лідером в час-тині знання.

Координація взаємодії в напрямку ра-ціоналізації транспорту до і після ро-бочого часу.

Підходи до ефективного керівництва

Загальна характеристика

Обґрунтування параметрів керівництва  конкретними посадовими особами  апарату управління

Президент

Керівники служб

Заступник з маркетингу

1. Форми влади:

- примусу

- винагороди

- законна

- еталонна

Виконавець вірить в те, що влада  може заважати задоволенню певної потреби  або спричинити інші неприємності

Виконавець вірить в те, що влада  може надати йому можливість на певних умовах отримати цінну винагороду

Виконавець вірить в те, що керівник має право віддавати накази, а його обов’язок – виконувати їх

Влада власного прикладу того керівника, що впливає

Використовує експертну форму  владу

Способи впливу:

Переконання підлеглих, що керівник володіє  запасом спеціальних знань і досвіду, які задовольнять певні потреби.

Формує довіру до себе, вміє оцінити  інтелект підлеглих.

Підходи до лідерства:

З позиції особистих  якостей: чесність, інтелект, економічна освіта, здоровий глузд, мудрість почуття гумору, впевненість у собі.

З позиції поведінки:

Демократичний, орієнтований на досягнення цілей.

Використовує законну форму  влади.

Способи впливу:

Базуються на традиціях, які здатні задовольнити бажання підлеглих  бути потрібними і захищеними

Підходи до лідерства:

З позиції особистих якостей:

чесність, технічна освіта, доброзичливість, наполегливість, вимогливість.

З позиції поведінки:

Демократичний, орієнтований на роботу.

Ситуаційний:

в залежності від конкретного моменту.

Використовує влади винагороди та законну.

Способи впливу:

Базуються на традиціях, які здатні задовольнити бажання підлеглих бути потрібними і захищеними, а також бажання підлеглих отримати певну винагороду за роботу.

Підходи до лідерства:

З позиції особистих  якостей:

чесність, наполегливість, енергійність, рішучість, інтелект, економічна освіта, здоровий глузд.

З позиції поведінки:

Демократичний, орієнтований на роботу.

- експертна

Виконавець вірить, що влада має  спеціальні знання, які зможуть задовольнити певні потреби

Ситуаційний:

Адаптивний, орієнтований на реальність.

Раціонально ще використовувати ще законну та еталонну форми влади.

Ситуаційний: в залежності від конкретних задач.

2. Стилі керівництва:

- на засадах систем Лайкерта

Існує чотири системи для підбору  керівником стилю керівництва, які  базуються на оцінці поведінки керівника по відношенню до підлеглих .

Необхідно використовувати четверту систему при якій керівник широко використовує принцип самоуправління і ініціативу підлеглих до рішення  спільних цілей.

- ситуаційний підхід

„шлях-ціль”

Мітчела і Хауса

Керівник спрямовує підлеглих  на досягнення цілей організації  через вплив на шляхи досягнення цих цілей

Чітке формулювання задач та спрямування  зусиль підлеглих на досягнення цілей, ведення наставництва, усунення перепон  у роботі підлеглих, задоволення потреб підлеглих після досягнення цілей.

- на засадах прийняття рішень  Врума та Йєттона 

Концентрує увагу на процесі  прийняття управлінських рішень і має п’ять стилів керівництва, які керівник може використовувати  залежно від участі підлеглих  у прийнятті рішень

Використовуючи фактори якості рішень та фактори, які обмежують  згоду підлеглих керівник вибирає  стилі прийняття рішень: автократичні, консультативні чи повної участі.