Прямі комерційні зв’язки з виробниками продукції, їх доцільність

До допоміжних відносять угоди, пов’язані з передаванням товарів, робіт та послуг від продавця до покупця, серед них виділяють такі: перевезення вантажів, у тому числі міжнародних; страхування вантажів; складування, переробка та збереження вантажів; проведення розрахунків між сторонами (банківські операції).

Бартерними, або комленсаційними, вважають угоди, що здійснюються без залучення коштів у готівковому або безготівковому вигляді, тобто на основі прямого товарообміну. Бартерні угоди характерні для недостатньо розвиненого ринку. Саме з бартеру почалися ринкові відносини. В сучасних умовах в країнах з ринковою економікою бартер має певне поширення, але ці угоди мають допоміжний, другорядний характер. У нашій країні бартер має суттєву роль через розладнаність систем постачання, фінансів, інфляційних процесів.

Правовим документом, що скріплює необхідні умови для реалізації комерційної угоди, є угода, або контракт. Так, відповідно до класифікації угод можна виділити такі форми угод, або контрактів: купівля-продаж, ліцензійні, маркетингові, орендні угоди, страхування, перевезення, поставки, зберігання та ін.

Структура торговельного контракту може включити такі розділи: «Визначення сторін», «Предмет контракту», «Ціна і сума контракту», «Строки поставки», «Якість товару», «Гарантії», «Рекламації», «Порядок відвантаження», «Здавання – приймання товарів», «Платежі», «Упаковка і маркування», «Санкції», «Страхування», «Форс-мажор», «Арбітраж», «Решта умов», «Юридичні адреси сторін».

У комерційній практиці найчастіше використовується два основних методи реалізації комерційних угод: безпосередньо з виробником та через посередника. Решта методів – це комбінація двох основних.

Нині, коли кількість комерсантів у нашій країні дедалі зростає, дуже важливо визначити критерії, які дають змогу з найбільшою ефективністю здійснювати комерційні угоди.

Прямі торговельні угоди – це операції між безпосередніми споживачами і виробниками товарів, робіт, послуг. Вони мають значні переваги, але бізнесмену потрібно мати своїх фахівців, які здатні забезпечити перевезення та зберігання.

Торговельно-посередницькі угоди – це операції, пов’язані з купівлею-продажем товарів, робіт, послуг, які виконуються за дорученням покупця або продавця незалежним торговельним посередником згідно з укладеною між ними угодою [16].

Торговельно-посередницькі угоди за характером взаємовідносин між підприємством і посередником можна розподілити на такі види:

♦      операції з перепродажу – посередник купує товари у виробника, тобто стає їх власником;

♦      комісійні – посередник не купує товар у виробника, а здійснює угоди купівлі-продажу за його рахунок і за винагороду, обумовлену договором комісії (до 10 % від суми угоди);

♦      агентські операції – здійснюються на основі агентської угоди (укладається на певний період і регіон) між підприємством і посередником на здійснення операції купівлі-продажу за рахунок і від імені підприємства;

♦      брокерські операції – посередник здійснює контракт між продавцем і покупцем. Брокер за інформацію сторін отримує винагороду до 2 – 3 %. Такі операції майже завжди використовуються на біржах та аукціонах, а також при купівлі-продажу одного-двох товарів.

Сьогодні в умовах становлення ринку кількість посередницько-комерційних організацій і брокерських контор постійно зростає.

Торговельні посередники є серйозними партнерами, які повністю вивільняють виробника і продавця від потреби створювати збутову мережу, що потребує, у свою чергу, значних інвестицій (реклама, транспорт, складське господарство та ін.).

Посередництво – категорія ринку. Це відносини, що виникають між людьми за участю третьої особи при здійсненні комерційної угоди. Як відносини воно об’єктивне. Сьогодні без нього не можуть обійтися підприємницькі структури та державні підприємства, оскільки тільки посередництво може прискорити рух товарів до кінцевого споживача і замінити фондування, лімітування та інші розподільники. Посередник – це повноцінний суб’єкт економічних відносин [5].

Комерційна угода здійснюється в кілька етапів:

      пошук і вибір контрагента;

      підготовка до підписання контракту купівлі-продажу;

      укладання контракту;

      реалізація умов контракту.

Кожний етап можна розбити на певні послідовні стадії.

Найбільш складне завдання – вибір контрагента, від чого залежить результат угоди. Слід також визначити, який товар необхідно закупити, кому і як продати його.

Дуже важливо вирішити питання фінансування угоди: готівка, кредит, обмін частини продукції, за рахунок реалізації іншого товару, визначити постачальника, підготувати оферту (комерційну пропозицію), механізм реалізації умов контракту [15].

Необхідним етапом роботи з управління формуванням товарного забезпечення обороту підприємства на майбутній період є проведення аналізу існуючої практики закупок та надходжень товарів на торговельне підприємство.

Етапи проведення аналізу формування товарного забезпечення:

1) динаміка загального обсягу і товарної структури постачання (проводиться в порівняльних цінах);

2) забезпеченість передбачених обсягів реалізації і розмірів приросту товарних запасів необхідним обсягом постачання товарів на підприємство;

3) склад джерел постачання товарів на підприємство;

4) відповідність обсягів фактичного надходження товарів обсягам, передбаченим укладеними угодами;

5) втрата обсягу т/о в зв’язку з порушенням графіка завозу;

6) частота поставки товарів (забезпечує стійкість асортименту товарів, відіграє важливу роль у визначенні обсягу затрат по транспортуванню і зберіганню товарів).

Оцінка ефективності комерційної угоди по закупівлі товарів:

      оцінка можливої ціни реалізації;

      визначення оптової ціни закупівлі;

      розрахунок поточних витрат ТП, пов’язаних із закупівлею товарів;

      прогнозування поточних витрат по реалізації пропонованого товару;

      розрахунок розміру обов’язкових платежів;

      оцінка чистого прибутку підприємства за даною угодою;

      розрахунок показників ефективності здійснення комерційної угоди по закупівлі товару – 3 основні показники:

1. рентабельність витрат обігу;

2. рентабельність обороту із закупівлі;

3. рентабельність обороту по реалізації [18].

Отже, ефективність комерційних угод орієнтована на збільшення прибутку та мінімізації витрат у різних випадках. Завдяки цим заходам можна підрахувати втрати при недопостівкі товарів та навпаки при їх надмірному замовленню. Тож такій компанії як «АТБ» без цих підрахунків необійтись адже в них досить великий товарообіг понад 3 000 000 грн. за один день з усіх їхніх магазинів, а їх більше як 400 магазинів по всій Україні і кожна помилка в підрахунках може стати серйозними втратами прибутку та підірвати ставлення споживача до компанії.

39

Висновки

­       Прямі комерційні зв’язки для підприємств досить важливі так як вони являються найбільш економічними і ефективними в порівнянні з непрямими, тому що вони виключають посередників, сприяють прискоренню процесу товаропросування, зменшують витрати обертання, документообіг, поставки стають більш регулярні і стабільні.

­       Ефективність закупівельної роботи прямо залежить від правильного вибору джерел закупівель і конкретних постачальників товарів. Вибір джерел закупівель і конкретних постачальників здійснюється після складання плану надходження товарів на конкретне підприємство.

­       Підприємства роздрібної торгівлі за прямими договірними зв’язками з виробниками товарів мають більше доходів, ніж під час поставок товарів через оптову ланку. Ефективність прямих зв’язків виражається в закупівлі товарів у виробників за більш низькими цінами за рахунок скорочення кількості посередників і, відповідно, зменшення величини торговельних надбавок, що встановлюються кожним посередником.

­       Установлюючи прямі договірні зв’язки з підприємства торгівлі повинні передбачати можливість формування широкого асортименту товарів і забезпечення завезення товарів з необхідною частотою. Адже економічно прямі зв’язки є прийнятими лише тоді, коли оптовими покупцями є великі підприємства, обсяг замовлень яких дозволяє виробникам зосередитися на виробництві, а не вирішувати питання збуту, а роздрібним торговцям – одержувати товари в належному асортименті з необхідною частотою.

­       Головною метою «АТБ-маркет» є забезпечення населення якісними продуктами харчування і непродовольчими товарами першої необхідності за мінімальними цінами, гарантувати якість товару за рахунок використання високоефективних технологій і етичного ведення роздрібного бізнесу. А економічні показники магазину «АТБ Продукти-235» знаходяться на достатньо високому рівні, і постійно збільшуються.

­       Товарообіг для торгівельного підприємства являється основою для формування доходу і його прибутку, а також це основний фактор ресурсного потенціалу підприємства. Тому товарооборот є основним показником економічного та соціального розвитку держави в цілому, а також окремого підприємства. В умовах ринкової економіки плановий обсяг товарообороту формується на рівні самого торговельного підприємства.

­       Компанія «АТБ-маркет» досить серйозно відноситься до розвитку та удосконалення діяльності своєї мережі, тому в її склад входять логістичні комплекси, які враховують всі можливі чинники, які впливають на зменшення витрат та збільшують прибуток магазинів.

­       Прямі торговельні угоди мають значні переваги, але підприємству потрібно мати своїх фахівців, які здатні забезпечити перевезення та зберігання.

­       Ефективність комерційних угод орієнтована на збільшення прибутку та мінімізації витрат у різних випадках. Завдяки цим заходам можна підрахувати втрати при недопоставці товарів та навпаки при їх надмірному замовленню. Тож такій компанії як «АТБ» без цих підрахунків необійтись адже в них досить великий товарообіг і кожна помилка в підрахунках може стати серйозними втратами прибутку та зруйнувати ставлення споживачів до компанії.

39

Пропозиції

­       Потрібно збільшити кількість прямих комерційних зв’язків з виробниками продукції, це зменшить термін поставок товарів та прискорить товарооборот, а споживачі матимуть достатній вибір якісної продукції в достатньому для них асортименті.

­       Переглянути відношення до деяких постачальників, так як їх товар надходить не завжди в належному стані і кількості, а інколи і не вчасно. А це досить суттєво впливає на можливість реалізації таких товарів і може вплинути на відношення споживачів до діяльності магазину.

­       Звернути більшу увагу на продаж товарів під ТМ «Private Liable», так як це товари власного виробництва і тільки для реалізації в мережі магазинів «АТБ-маркет» Ці товари потрібно добре розрекламувати і звернути увагу покупця на їх відповідну якість, не гіршу ніж у інших виробників та ціну, яка зможе зменшити витрати споживачів.

39

Список використаних джерел

1.            Мазаракі А.А. та ін. // Економіка торговельного підприємства: Підручник для вузів.(Під ред. проф. Н.М. Ушакової) – К.: Хрещатик, – 1999. – 800 с.

2.            Марцин В.С. / Економіка торгівлі. – К.: Знання, – 2006. – 402 с.

3.            Баканов М.І. Аналіз господарської діяльності в торгівлі. – М,: Экономика 1999.

4.            Греховодова М.М. / Економіка торговельного підприємства. Навчальний посібник – Ростов н / Д: «Фенікс», 2005.

5.            Данебург В., Монкриф Р., Тейлор В. // Основы оптовой торговли. Практический курс. – Супруг-Петербург.: Нева-Ладога-Онега, 2003.

6.            Наговіцин Л.П. / Як управляти товарними запасами. – М.: Економіка, 2004.

7.            Довідник підприємця: роздрібна торгівля, оптова торгівля, вантажний транспорт, суспільне харчування і готельне господарство – М.: Наука, 2004.

8.            Торговельна справа: економіка й організація: Підручник / Під загальною редакцією проф. Л.А. Брагіна та проф. Т.П. Данько – М.: ИНФРА – М, 2005.

9.            Фрідман А.М. / Економіка торговельної діяльності споживчого суспільства: Навчальний посібник – видавництво Воронезького університету, 2004.

10.       Экономика и организация деятельности торгового предприятия: Учебник / Под ред А.Н. Соломатін – 4.ізд., Перероблене і доповнене – М.: ИНФРА – М, 2004.

11.       Економіка торговельного підприємства: Підручник для вузів / О.І. Гребньов, Ю.К. Баженов і др., – М.: Економіка, 2005.

12.       Экономика торгового предприятия / Учебник для товароведов / Казарская Н.И., Лобовиков Ю.В. – 5-е видання, перероб. і додат. – М.: Економіка, 2003.