Прямі комерційні зв’язки з виробниками продукції, їх доцільність

Критерії вибору постачальників можуть бути доповнені й іншими специфічними для конкретного покупця критеріями. Після аналізу постачальників частина з них, що не відповідає вимогам підприємства-покупця, виключається з таблиці [23].

Таблицю доцільно заповнювати, проставляючи кожному постачальнику бали за кожним критерієм. При цьому бал «5» означає «відмінно», «4» – «дуже добре», «3» – «добре», «2» – «задовільно», «1» – «мало прийнятно», «0» – «неприйнятно». Перевага має надаватися тим постачальникам, які набирають найбільшу кількість балів. За інших однакових умов перевагу віддають, як правило, місцевим постачальникам.

Остаточне рішення про вибір конкретних постачальників приймається після проведення ретельної оцінки економічної ефективності закупівель товарів.

Отже, до вибору джерел надходження і постачальників товарів кожному підприємству потрібно відноситись прискіпливо, так як від цього залежить швидкість товарообороту, а отже і прибуток підприємства. Тому, щоб отримати максимальний прибуток підприємству потрібно досконало вивчати та аналізувати можливі джерела надходження і постачальників товарів, від цього буде залежати швидкість поставок і якість товарів, ціна на товар при його продажі, частота поставок, необхідний обсяг та ассортимент товарів, витрати на транспорт.

Мережа магазинів «АТБ-маркет», досить серйозно відноситься до вибору постачальників та джерел надходження товарів, так як від цього задежить їх подальший розвиток мережі та відношення споживачів.Тому ця мережа має свої власні розробленні принципи, щодо управління магазинами, які визначають якість їх роботи, а отже і прибуток який вони отримують.

Вони відібрали для споживачів близько 3500 найменувань найбільш необхідних продуктів харчування і товарів щоденного попиту. Внаслідок цього товари в мережі «АТБ» швидко реалізуються і не залежуються на полицях. А великі об’єми закупівель безпосередньо у виробників дозволяють компанії укладати договори на постачання товарів на ексклюзивних умовах, що зменшує вартість продукції.

Якість їх товарів незмінно висока. Завдяки спеціальному сектору контролю якості, кожного тижня вони перевіряють продукти по всіх основних параметрах, щоб споживачі були упевнені в якості товарів.

Всі методи їх роботи направлені на досягнення головної мети – забезпечувати населення України якісними товарами за доступними цінами. Всі їхні дії – від вибору постачальників до місця будівництва нових магазинів і управління ними сприяють настільки значній економії, що вона може істотно зменшити навантаження на бюджет споживачів.

Корпорація АТБ ретельно продумала інтер’єр своїх магазинів, щоб досягти максимальної економії і дозволити покупцям платити лише за продукти, а не дизайнерське оформлення. Так як ціна продукту важливіше за присутність консультанта біля кожної полиці. Вони раціоналізували всі операції, усуваючи кожну функцію, яка впливає на підвищення витрат і, як наслідок, піднімання цін.

Так як компанія створила свої власні логістичні комплекси то весь товар від прямих постачальників потрапляє саме туди. Завдяки прямим зв’язкам з такими виробниками як:

      ІП «Кока-Кола Бевериджиз Україна»

      КФ «Рошен»

      ТМ «Біола»

      Компанією «Нестле Україна» (ТМ «Світоч», ТМ «Торчин», ТМ «Мівіна» та інші)

      ВАТ «Хлібокомбінат «КУЛІНІЧІ»

      ТМ «Злагода» ЗАТ «Придніпровський молочний завод», та ще з багатьма крупними постачальниками.

В мережі магазинів «АТБ-маркет» реалізують понад 350 видів товарів ТМ «Private Liable», що означає товар власного виробництва. Ці товари були розроблені компанією «АТБ-маркет» для реалізації їх тільки в мережі магазинів «АТБ», а це значно зменшує їх ціну так як товари постачаються власними постачальниками компанії. Товари цієї марки постійно розширються, переважають продовольчі товари, але в наявності є товари непродовольчого призначення.

Компанія «АТБ» проводить жорсткий відбір постачальників бо від цього залежить її репутація та головне прибуток. За вимогами компанії товар повинен постачатися в магазини вчасно, в потрібній кількості та належної якості.

У них один з найбільших в Україні логістичних комплексів і більше 200 власних автомобілів. Тому споживачі можуть бути упевнені в своєчасній доставці якісних і свіжих продуктів.

Компанія «АТБ-маркет» завжди залишається вірною своїм принципам. У цьому можна переконатися відвідавши будь-який магазин «АТБ». Всі їхні дії направлені на те, щоб покупці оцінили перевагу дійсно низьких цін.

Отже, аналіз джерел надходження товарів та постачальників є досить важливим чинником для компанії «АТБ» так як вона працює з дуже великими обємами продаж, постачальники повинні бути теж такого рівня, щоб забезпечити великі потреби магазинів та безперебійне постачання товару на прилавки.

39

4.      Розрахунок мінімального товарообігу торговельного підприємства

Основну масу матеріальних благ, що використовуються для особистих потреб, населення отримує через торгівлю. Кількісна та якісна характеристики товарної маси, яка переходить із сфери виробництва у сферу споживання, відповідно закону товарного обігу, знаходить своє відтворення в показниках товарообороту. Саме тому в сучасних умовах господарювання товарооборот є основним показником економічного та соціального розвитку держави в цілому, а також окремого підприємства. Обгрунтування показника товарообігу дає змогу сформувати моделі поведінки підприємства в умовах нестабільності оточення, досягти бажаних показників діяльності, зокрема високих обсягів товарообігу, оптимально вирішувати ті, чи інші питання, щодо його покращення.

Існують різні підходи щодо обґрунтування товарообігу торговельного підприємства. Так, А.А. Мазаракі в загальному контексті під товарообігом розуміє продаж товарів масового споживання та надання платних торговельних послуг населенню для задоволення особистих потреб в обмін на його грошові доходи, або іншим підприємствам – для подальшої переробки чи продажу. Економічні відносини, що пов’язані з обміном грошових коштів на товари, відображають економічну сутність товарообігу. Роздрібний товарообіг характеризує обсяги продажу безпосередньо населенню споживчих товарів для власного користування [1].

В умовах ринкової економіки плановий обсяг товарообороту формується на рівні самого торговельного підприємства. При визначенні планового обсягу роздрібного товарообороту на рівні окремого торговельного підприємства головна увага приділяється задоволенню попиту споживачів району діяльності підприємства, ефективному використанню наявних фінансових, матеріальних і трудових ресурсів та досягненню певних результатів фінансово-господарської діяльності.

Це потребує розробки плану товарообороту торговельного підприємства у трьох варіантах:

1) необхідний обсяг товарообороту, достатній для досягнення цільового обсягу прибутку підприємства;

2) можливий обсяг товарообороту, який обумовлюється обсягом споживчого попиту району діяльності підприємства та конкурентним оточенням;

3) ресурсозабезпечений обсяг товарообороту, який може бути отриманий при наявному ресурсному потенціалі підприємства та його найбільш ефективному використанні.

Для визначення необхідного обсягу товарообороту потрібно розрахувати такі показники: «точка беззбитковості»; «поріг рентабельності» «точка мінімального рівня рентабельності» [4].

Стосовно торговельного підприємства під «точкою беззбитковості» розуміють такий обсяг товарообороту підприємства, при якому сума одержаного валового доходу (без ПДВ) дорівнює сумі поточних витрат, тобто досягається самоокупність діяльності.

Розрахунок «точки беззбитковості» (Тб) може бути проведений за наступною формулою 4.1:

Формула 4.1

де, Рвп – рівень валового прибутку, у відсотках до товарообороту; Рвитрат змінних – рівень змінних витрат обігу, у % до товарообороту.

Під «точкою мінімальної рентабельності» розуміють такий обсяг товарообороту підприємства, при якому сума валових доходів (без ПДВ) не лише покриває поточні витрати на здійснення господарської діяльності, а й утворює прибуток, розмір якого (після сплати податків) задовольняє уявлення власників підприємства про мінімальний рівень рентабельності на вкладений капітал.

Розрахунок «точки мінімальної рентабельності» (ТМРР) здійснюється за формулою 4.2:

Формула 4.2

Можливий обсяг товарообороту розраховується економіко-статистичним методом.

Суть методу полягає у визначенні середньорічних темпів росту за ряд попередніх років. Враховуючи цей темп росту плануємо товарооборот на наступний рік (формула 4.3).

Формула 4.3

Оцінка можливого обсягу товарообороту підприємства може бути проведена не тільки на основі вивчення тенденції його розвитку, а й шляхом вивчення та прогнозування попиту споживачів [9].

Планування ресурсозабезпеченого обсягу товарообороту підприємства може здійснюватися балансовим, трудовим або нормативним методом.

При використанні балансового методу планування, плановий розмір товарообороту визначається на основі інформації про планові обсяги надходжень товарів (Нпл), норматив потреби в утворенні товарних запасів (НТЗ) на кінець планового періоду (ТЗК = НТЗ), фактичний обсяг товарних запасів на початок періоду (ТЗП), плановий розмір іншого вибуття товарних ресурсів (ІВПЛ).

Для проведення розрахунку використовується наступна формула 4.4:

Тплтов=Нпл – ІВПЛ  + (ТЗП  – ТЗК)   Формула 4.4

Трудовий метод планування товарообороту базується на використанні інформації про планову чисельність торгово-оперативного персоналу підприємства (ТОПпл) та можливий рівень продуктивності їх праці (плановий виробіток на одного працівника торгово-оперативного персоналу). Для визначення значення останнього показника використовують інформацію про фактичний виробіток, що склався на підприємстві (Вф), та можливі резерви його зростання (∆В). Розрахунок проводиться так (формула 4.5):

Тптр = ТОПпл(Вф + ∆В)   Формула 4.5

Нормативний метод планування товарообороту базується на використанні техніко-економічних нормативів товарообороту на 1 м2 торговельної площі, які періодично розробляються та коригуються науково-дослідними установами України (формула 4.6).

Тпн = Площа торгового залу*Норматив товарооборот   Формула 4.6

Отже, планування – це процес адаптації теперішнього стану підприємства до зміни умов його внутрішнього і зовнішнього середовища в майбутньому, а також можливість досягнення очікуваних кількісних та якісних результатів. Підприємство повинно самостійно визначити доцільний саме для нього метод обґрунтування показника товарообігу, враховуючи ту суму коштів, яку воно може витратити для досягнення власної мети, а також переваги і недоліки кожного методу [13].

Розрахунок мінімального товарообігу T, при якому торгівельне підприємство може купувати товари на початках прямих зв’язків (форм. 4.7):

                                           n

T = Σ Ni * Pi

                                                      i=1                            Формула 4.7

де, n – кількість постачальників; Ni – це мінімальна норма відвантаження товару, постачаїмого і-тим постачальником; Pi – це мінімально допустима періодичність завозу товара від і-того постачальника.

Товарообіг мережі магазинів «АТБ-маркет» постійно збільшується, за рахунок оптимального підбору продукції та низьких цін. Це можна помітити розглянувши товарообіг «АТБ-маркет» Продукти-235 за останні три роки. В 2008 році товарообіг магазину склав 18,5 млн.грн, а у 2009 році – 18,9 млн. грн. За 2010 рік товарообіг збільшився аж до 20,1 млн.грн.

Отже, можна помітити, що навіть криза в 2009 році не вплинула на показники товарообігу магазину «АТБ-маркет» Продукти-235, а тому показники прибутку відповідно збільшуються в цій мережі магазинів. Це можна пояснити тим, що компанія «АТБ-маркет» досить серйозно відноситься до розвитку та удосконалення діяльності своєї мережі, тому в її склад входять логістичні комплекси, які враховують всі можливі чинники, які впливають на зменшення витрат та збільшують прибуток магазинів.

Так як головною метою кожного підприємства є отримання максимального прибутку, та його постійне збільшення можна зробити висновок, що компанія «АТБ-маркет» є однією з успішно розвиваючихся мереж торговельних магазинів, які мають свої певні принципи та підходи, щодо правильного функціонування та успішного розвитку компанії, тобто всі їх рішення щодо діяльності є логічними та послідовними.

39

5.      Ефективність комерційних угод

Комерційна угода – це згода між двома або кількома сторонами на поставку товарів, робіт або послуг відповідно до умов, встановлених угодою.

Якщо в угоді беруть участь представники різних країн (фірми, які не зареєстровані на території країни продавця або покупця), то вона є міжнародною. Якщо в угоді беруть участь представники однієї країни, а також іноземні фірми, зареєстровані у країні покупця або продавця, то така угода вважається внутрішньою [21].

Усі комерційні угоди можна розподілити на два види (рис. 5.1):

Рисунок 5.1 Класифікація комерційних угод

До основних можна віднести угоди, пов’язані: з купівлею-продажем продукції; з купівлею-продажем та обміном науково-технічних знань (патенти, ліцензії, «ноу-хау» тощо); з купівлею-продажем технічних послуг (впровадження нових технологій, сприяння при будівництві унікальних об’єктів); з орендою засобів виробництва, товарів, робіт та послуг; з організацією туризму, в тому числі міжнародного.