Прямі комерційні зв’язки з виробниками продукції, їх доцільність

Згідно з даними таблиці 2.3, витрати обігу «АТБ-маркету» у період з 2008 по 2009 роки зросли на 5,7%, що складає 540 тис.грн., а в період з 2009 по 2010 роки збільшився на 0,4%, що становить 40 тис.грн.

Прибуток, як економічна категорія представляє собою показник, що характеризує різницю між обсягом реалізації продукції та собівартістю продукції, між обсягом отримання виручки та сумою витрат на виробництві та реалізації продукції [10].

Прибуток характеризується абсолютною сумою і відносним рівнем, який має специфічну назву – рентабельність. Рентабельність підприємства торгівлі може розраховуватись, як відношення суми прибутку до товарообігу.

Показники прибутку та рентабельності магазину «АТБ-маркет» показані в таблиці 2.4.

Таблиця 2.4

Фінансові показники діяльності «АТБ-маркету» з 2008 – 2010 рр.

З таблиці 2.4 видно, що показники фінансової діяльності магазину у період з 2008 по 2009 роки зросли на 3,9%, а це є 180 тис.грн. А в період з 2009 по 2010 роки показники прибутку збільшились на 2,9%, що становить 140 тис.грн. І відповідно зростали та зменшувались показники рентабельності. Ці фінансові показники прямо пропорційно залежать від товарообігу.

Отже, можна зробити висновки стосовно діяльності магазину «АТБ-маркет», його головною місією є забезпечення населення України якісними продуктами харчування і непродовольчими товарами першої необхідності за мінімальними цінами, гарантувати якість товару за рахунок використання високоефективних технологій і етичного ведення роздрібного бізнесу.

А щодо економічної діяльності магазину «АТБ-маркет» Продукти-235, можна сказати, що його економічні показники знаходяться на достатньо високому рівні і тому магазин навіть в період економічної кризи 2009 року не втратив своїх прибутків та поніс незначні втрати, а покупці незважаючи на це, все одно відвідували магазин та були задоволенні в своїх потребах, та в якості обслуговування.

39

3.      Аналіз джерел надходження і постачальників товарів

Основною метою планування надходження й організації закупівлі товарів є забезпечення ритмічного постачання товарів у торгове підприємство в необхідних обсягах і асортименті. Процес здійснюється за певними етапами.

Аналіз надходження товарів на підприємство в передплановому періоді. Такий аналіз проводиться в тісному зв’язку з показниками аналізу реалізації товарів і здійснюється в роздрібних цінах по таких питаннях:

a)           динаміка загального обсягу і товарної структури надходження проводиться в порівнянних цінах для встановлення темпів зміни, обсягів надходження в передплановому періоді в цілому по підприємству і в розрізі окремих товарних груп;

b)           забезпеченість передбачених обсягів реалізації і розмірів приросту товарних запасів необхідним обсягом надходження товарів на підприємство. Зниження обсягів реалізації при одночасному зниженні запасів, свідчить про недостатність обсягів надходження товарів на підприємство;

c)           прослідковується склад джерел надходження товарів на підприємство. Для цього необхідно встановити частку постачань від безпосередніх виробників, оптових торгових підприємств, торгових посередників, а також у розрізі місцевих та іногородніх постачальників;

d)          враховується наявність обсягів фактичного надходження, передбаченого відповідно до укладених контрактів.

e)           рівномірність надходження товарів по окремих періодах з рівномірністю реалізації;

f)            частота постачань товарів на підприємство. Цей показник відіграє істотну роль у забезпеченні стійкості асортименту товарів, формуванні розміру товарних запасів, обсягу витрат по транспортуванню і зберіганню.

Визначення планового обсягу і структури надходження товарів. Основу таких розрахунків становлять раніше обґрунтовані плани реалізації товарів і формування товарних запасів [6].

Визначення планового обсягу і джерела закупівлі необхідних товарів. Обсяг надходження товарів розраховується в роздрібних цінах, а обсяг закупівлі товарів – у цінах їхньої закупівлі (різниця між цими показниками складає суму торгових надбавок або валовий доход від реалізації товарів). Приріст товарних запасів, передбачений у плановому періоді, також забезпечується закупівлею товарів у закупівельних цінах.

З мінливістю кон’юнктури споживчого ринку, нестабільністю господарських зв’язків з постачальниками й іншими причинами забезпечити заздалегідь весь обсяг закупівлі товарів на плановий період у більшості випадків неможливо. Тому на першій стадії планування закупівель визначаються лише основні джерела закупівлі, враховуючи при цьому умови, які забезпечують підвищення, ефективність комерційної роботи.

Закупівлі товарів у безпосередніх виробників забезпечують нижчий рівень контрактних цін, що позитивно впливає на формування валового доходу від реалізації товарів. Закупівля в місцевих постачальників забезпечує більш нижчі витрати по транспортуванню товарів, що позитивно впливає на формування прибутку від торгової діяльності.

Дотримуватися ритмічності й оптимізації надходження партій товарів на підприємство потрібно для того, щоб забезпечити стійкість асортименту товарів, заплановані розміри товарних запасів і мінімізацію поточних витрат на цей процес. Це визначається оптимальним розміром партій надходження товарів на підприємство. Чим більший розмір партії постачання, тим менший відносний розмір витрат обігу торгового підприємства по розміщенню замовлення, доставці товару і їхньому прийманню. Однак великі партії постачання визначають високий середній розмір товарних запасів. Тому не-обхідно шукати оптимальний шлях між цими двома крайностями [3].

Ефективність закупівельної роботи прямо залежить від правильного вибору джерел закупівель і конкретних постачальників товарів.

Вибір джерел закупівель і конкретних постачальників здійснюється після складання плану надходження товарів на підприємство. В умовах ринку це – дуже важка справа, а помилки у виборі можуть коштувати для підприємств дуже дорого.

Підприємства можуть закуповувати товари із різних джерел, якими є (рис 3.1):

Рисунок 3.1 Джерела закупівлі

Джерела товарного забезпечення визначаються виходячи зі структури конкретного ринку товарів, контингенту покупців, обсягу й асортименту товарів, товарообігу і фінансових можливостей оптового торгового підприємства.

Вибір конкретних постачальників товарів здійснюється в тому разі, коли серед них немає монополії. З цією метою складається список можливих постачальників кожного виду товарів. Джерелом інформації для складання списку постачальників є вивчення ринку товарів [19].

Надзвичайно важливе значення має одержання правдивої інформації щодо майбутніх постачальників, її можна отримати за допомогою прямого і непрямого методів.

Одержання інформації прямо називають первинним дослідженням ринку. Його базою є такі чотири джерела:

      контакти з постачальниками, їх конкурентами;

      контакти з посередниками;

      відвідування ярмарків і виставок, що надає багату інформацію щодо асортименту і якості товарів, цін на них тощо;

      поїздки на підприємства-постачальників, їх огляд, що дозволяє зробити висновок про здатність підприємства виконувати замовлення, про його технічні можливості в частині надання послуг.

Непряме вивчення ринку (вторинне), на відміну від первинного (прямого), базується на використанні вже наявних документів. Цей метод дешевший проти первинного. Вихідними даними для вивчення ринку служать:

     огляди стану кон’юнктури ринку, біржові бюлетені, що містять дані про зміну цін;

     фірмові журнали, що випускаються торгово-промисловими палатами, а також постачальниками;

     пропозиції про продаж, що містяться в спеціальних журналах і каталогах брошурах, проспектах.

Кількість постачальників, які братимуть участь у поставках кожного виду товару, залежить від необхідної кількості товарів та кон’юнктури ринку. Ці питання повинні вирішуватися комерційною службою підприємств. Якщо підприємство закуповує товари в одного постачальника, то можна налагодити тісні ділові контакти й установити взаємовигідні форми ділових відносин, пов’язаних з наданням споживачам знижок з ціни і додатковими формами обслуговування. Однак при цьому значно зростає ймовірність зриву поставок товарів (навіть з незалежних від постачальника причин) [8].

Коли постачальників багато, то вибір найбільш придатного з них здійснюється за найбільш суттєвими критеріями (табл. 3.1).

Таблиця 3.1

Критерії відбору постачальників