Прямі комерційні зв’язки з виробниками продукції, їх доцільність

39

ЗМІСТ

стор.

Вступ ........................................................................................................................3

1.      Прямі комерційні зв’язки з виробниками продукції. Усунення зайвих посередницьких ланок ......................................................................................5

2.      Коротка економічна характеристика господарської діяльності та ресурсного потенціалу підприємства ............................................................10

3.      Аналіз джерел надходження і постачальників товарів ................................18

4.      Розрахунок мінімального товарообігу торговельного підприємства .........25

5.      Ефективність комерційних угод ....................................................................30

Висновки ………………………………………………………………………...35

Пропозиції .............................................................................................................37

Список використаних джерел …….....................................................................38

Додатки …………………………………………………………………………..40

39

Вступ

Прямі комерційні зв’язки з виробниками продукції – це зв’язки при яких відношення по поставках продукції встановлюється між підприємством-виробником і підприємством-постачальником прямо, безпосередньо.

Прямі комерційні зв’язки для підприємств являються найбільш економічними і ефективними в порівнянні з непрямими, так як вони виключають посередників, зменшують витрати обертання, документообіг, поставки стають більш регулярні і стабільні. Зазвичай ці зв’язки використовують великі підприємства.

Установлюючи прямі договірні зв’язки з підприємства торгівлі повинні передбачати можливість формування широкого асортименту товарів і забезпечення завезення товарів з необхідною частотою. Основною метою планування надходження й організації закупівлі товарів є забезпечення ритмічного постачання товарів у торгове підприємство в необхідних обсягах і асортименті.

Ефективність закупівельної роботи прямо залежить від правильного вибору джерел закупівель і конкретних постачальників товарів. Вибір джерел закупівель і конкретних постачальників здійснюється після складання плану надходження товарів на підприємство.

Джерела товарного забезпечення визначаються виходячи зі структури конкретного ринку товарів, контингенту покупців, обсягу й асортименту товарів, товарообігу і фінансових можливостей торгового підприємства. Остаточне рішення про вибір конкретних постачальників приймається після проведення ретельної оцінки економічної ефективності закупівель товарів.

Кількісна та якісна характеристики товарної маси, яка переходить із сфери виробництва у сферу споживання, відповідно закону товарного обігу, знаходить своє відтворення в показниках товарообороту. В умовах ринкової економіки плановий обсяг товарообороту формується на рівні самого торговельного підприємства.

Для того, щоб поставки товарів були ритмічними та вчасними з постачальниками та виробниками укладають комерційні угоди, які надають впевненість в тому, що потрібний товар буде вчасно доставленний.

Комерційна угода – це згода між двома або кількома сторонами на поставку товарів, робіт або послуг відповідно до умов, встановлених угодою. Правовим документом, що скріплює необхідні умови для реалізації комерційної угоди, є угода, або контракт.

Мета данної курсової роботи – це визначення сутності прямих комерційних зв’язків з виробниками продукції та їх доцільності на торговельному підприємстві.

Об’єктом курсової роботи виступає підприємство «АТБ-маркет» Продукти-235 та його зв’язки з постачальниками.

Завдання курсової роботи:

      визначити сутність прямих комерційних зв’язків з виробниками продукції;

      охарактеризувати економічну характеристику господарської діяльності та ресурсного потенціалу торговельного підприємства «АТБ-маркет» Продукти-235;

      проаналізувати джерела надходження і постачальників товарів магазину «АТБ-маркет»;

      розрахувати мінімальний товарообіг торговельного підприємства;

      визначити ефективність комерційних угод.

39

1.      Прямі комерційні зв’язки з виробниками продукції. Усунення зайвих посередницьких ланок.

У сучасних умовах основною формою закупівель товарів є закупівлі товарів на основі прямих зв’язків.

Під прямими договірними зв’язками розуміють безпосередні комерційні відносини між підприємствами-виробниками товарів та послуг і їх споживачами (роздрібними торговельними підприємствами, підприємствами громадського харчування тощо).

Встановлення прямих зв’язків під час закупівель товарів означає відмову від послуг посередницьких структур, зайвих проміжних ланок, що сприяє прискоренню процесу товаропросування, зменшенню затрат на його здійснення, ефективнішій взаємодії між попитом і пропозицією [7].

Формування ринкових відносин привело до суттєвого збільшення надходження товарів у роздрібні торговельні підприємства безпосередньо від виробничих підприємств за рахунок скорочення їх надходження від оптових баз та інших комерційних посередників. Це пояснюється тим, що підприємства роздрібної торгівлі за прямими договірними зв’язками з виробниками товарів мають більше доходів, ніж під час поставок товарів через оптову ланку. Ефективність прямих зв’язків виражається в закупівлі товарів у виробників за більш низькими цінами за рахунок скорочення кількості посередників і, відповідно, зменшення величини торговельних надбавок, що встановлюються кожним посередником. Дана форма закупівель має низку переваг над іншими формами закупівель:

      підприємства роздрібної торгівлі мають можливість отримувати більше доходів за рахунок закупівлі товарів у виробників за більш низькими цінами, оскільки кожний посередник на покриття своїх витрат і отримання прибутку на закупівельну ціну робить свою надбавку;

      збільшується кількість джерел закупівель товарів і з’являється можливість їх вибору;

      скорочуються шляхи і терміни доставки товарів, прискорюється товарообіг;

      з’являється можливість оперативного впливу на виробника з метою розширення й оновлення асортименту і підвищення якості товарів;

      знижується ступінь комерційного ризику;

      зберігається стабільний рівень цін на реалізовану продукцію.

Слід зауважити, що виробникам товарів значно вигідніше встановлювати господарські зв’язки з оптовими підприємствами. Оптові підприємства характеризуються значними обсягами товарообігу і, маючи у своєму розпорядженні необхідні складські площі для приймання і зберігання товарів, закуповують великі партії товарів. Це дозволяє товаровиробникам зосереджувати свою увагу на виробництві товарів, а не на організації їх збуту.

Роздрібні ж підприємства характеризуються великою чисельністю, розосередженістю по території, незначними обсягами закупівель товарів, що значно ускладнює процес збуту готової продукції при їх виході на прямі зв’язки. Крім того, виробники зацікавлені поставляти одержувачам товари в обсязі не нижче від мінімальних норм відвантаження і з необхідною частотою. Інколи ці норми дорівнюють, а то й перевищують місячний товарообіг малих і навіть середніх роздрібних торгових підприємств. При скороченні частоти постачань і одночасному збільшенні розмірів партій, що поставляються, у цих підприємств виникають труднощі з розміщенням товарів на зберігання, що призводить до невиправданого вилучення з обігу коштів, і як наслідок, до звуження асортименту товарів у магазинах [17].

Прямі договірні зв’язки підприємств торгівлі з виробничими підприємствами є найбільш раціональними (а інколи і єдино можливими щодо швидкопсувних товарів) при поставках більшості продовольчих товарів, які не потребують відповідного підсортування на складах оптових баз.

За певних умов прямі зв’язки ефективні і при поставках деяких непродовольчих товарів простого асортименту. За прямих договірних зв’язків укріплюються ділові контракти працівників торгівлі і промисловості. Комерсанти мають можливість у безпосередніх переговорах узгоджувати розгорнутий асортимент за видами, артикулами, фасонами, моделями, більш глибоко вникати в питання технології виробництва, підказувати робітникам промислових підприємств можливості вдосконалення асортименту товарів, підвищення їх якості тощо. Для промислових підприємств такі зв’язки дозволяють оперативно переглядати і впроваджувати нові моделі, вносити в процесі виробництва корективи в номенклатуру, матеріали і фурнітуру виробів [2].

Установлюючи прямі договірні зв’язки з підприємствами промисловості, підприємства торгівлі повинні передбачати можливість формування широкого асортименту товарів і забезпечення завезення товарів з необхідною частотою. Формування торгового асортименту, як правило, потребує укладання договорів з великою кількістю постачальників, які спеціалізуються на випуску певних товарів, призводить до «розпорошення» поставок і зменшення частоти завезення товарів кожного з них. Особливо це відчувається у невеликих за обсягом реалізації торговельних підприємствах. Тому в кожному конкретному випадку необхідно передбачати можливість переходу на прямі зв’язки. Адже економічно прямі зв’язки є прийнятими лише тоді, коли оптовими покупцями є великі підприємства, обсяг замовлень яких дозволяє виробникам зосередитися на виробництві, а не вирішувати питання збуту, а роздрібним торговцям – одержувати товари в належному асортименті з необхідною частотою.

Можливість установлення прямих комерційних зв’язків визначається для кожної товарної групи (чи товару). Для цього попередньо по окремих групах розраховують мінімальний товарообіг, за якого з’являється можливість закупівель товарів на основі прямих зв'язків, за такою форм. 1.1:

Формула 1.1

де O min – мінімальний товарооборот, який дозволяє закуповувати товари на основі прямих зв’язків; Ni – мінімальна норма відвантаження товару, який поставляється іншим підприємством-постачальником; ti – мінімально допустима частота завезення товару від іншого постачальника, разів.

Враховуючи те, що однойменні товари можуть надходити від кількох постачальників, а обсяги поставок від різних постачальників завжди будуть різними, треба стежити, щоб рішення про можливість налагодження прямих зв’язків приймалося лише за умови збереження нерівності (форм. 1.2):

Формула 1.2

де Оі – обсяг постачання товару від іншого постачальника [12].

Важливе значення для забезпечення ефективності закупівель має досягнення точки беззбитковості закупівель. Зміст і характер прямих договірних зв’язків регулюється підписаними цими суб’єктами договорами.

Операції прямої реалізації товарів здійснюють виробники без залучення посередників. Пряма форма реалізації товарів виробником має ряд переваг, що вказані на рис. 1.1.

Рисунок 1.1 Переваги прямих зв’язків

Разом з тим, пряма форма оптової реалізації товарів збільшує витрати виробника, оскільки він вимушений створювати дорогі запаси товарів, забезпечувати їх зберігання і продаж конкретним споживачам. Тому тільки великим конкурентоспроможним підприємствам під силу самостійно здійснювати реалізацію своїх виробів.

Для здійснення прямої реалізації товарів промислового призначення можуть використовуватися:

1) власні регіональні збутові філіали – за допомогою цих філіалів підприємство-виробник має можливість зберігати продукцію і контролювати процес її реалізації. Регіональні збутові філіали стають засобом прямої дії на ринок, при цьому частину торгового прибутку одержують промислові підприємства. Фахівці, що працюють у штаті філіалу, надають своїм клієнтам кваліфіковані консультації, що не під силу звичайним оптовим фірмам. Багато підприємств реалізують через свої збутові філіали новий вид продукції;

2) склад своєї продукції у споживача – такий метод реалізації поширений у розвинених країнах у тих випадках, коли замовник купує у постачальника продукцію більш ніж на 100 тис. доларів США щорічно;

3) власні збутові контори – які звичайно розташовуються у виробничих приміщеннях і не створюють запасів;

4) власна роздрібна мережа – наприклад, нафтові компанії продають бензин через власну мережу автозаправних станцій; виробники одягу, взуття реалізують свою продукцію через власні магазини;

5) оптовий ринок;

6) оголошення в газетах і журналах з купонами для відповідей [11].

Отже, можна сказати, що у більшосі випадків прямі комерційні зв’язки з виробниками є найбільш ефективнішими, так як значно зменшується ціна на товар при його продажі, прискорюється термін поставки товарів і її реалізації, що призводить до збільшення товарообороту, а отже і прибутку, а це є головною метою кожного торговельного підприємства.

39

2.      Коротка економічна характеристика господарської діяльності та ресурсного потенціалу магазину «АТБ-маркет» Продукти-235

Магазин «АТБ-маркет» Продукти-235 являє собою стаціонарне роздрібне підприємство торгівлі і є структурним підрозділом мережі магазинів Дніпропетровської компанії «АТБ-маркет» – це об’єднання ТОВ «АТБ-маркет», головний офіс якого знаходиться в місті Дніпропетровськ по вул. Кірова, 6, компанія була заснована в 1993 році під назвою «Агротехбізнес» і мала у своєму складі 6 гастрономів. 19 липня 1999 компанія отримала нову назву ТОВ «АТБ-маркет» і з кожним роком все розширювала свою торгівельну мережу. В березні 2001 року починається новий етап в розвитку компанії – впровадження сучасної технології організації роздрібної торгівлі, гастрономи «АТБ» поступово реорганізуються в магазини самообслуговування [24].

З березня 2001 року гастрономи «АТБ» послідовно реорганізуються в дискаунтери, для магазинів мережі розробляється єдиний фірмовий стиль. До грудня 2003 року в 12 містах України працюють вже 85 магазинів «АТБ».