Пропозиції щодо удосконалення управлінського контролю на підприємстві

6

ЗМІСТ

Вступ………………

Розділ 1. Теоретичні аспекти функції контролювання в управління

1.1.Сутність функції контролювання в управлінській діяльності

1.2.Форми і процес управлінського контролю

Розділ 2.  Аналіз функції контролювання на підприємстві

2.1.Організаційно-економічна характеристика ТОВ "Укрбудком -2006"

2.2. Організація контролю у ТОВ "Укрбудком -2006"

Розділ 3. Пропозиції щодо удосконалення управлінського контролю на підприємстві…………

Висновки та пропозиції

Список використаних джерел

Додатки……………..

Вступ

Актуальність теми. Ефективне управління підприємством неможливе без чітко налагодженої системи контролю за результатами діяльності та процесами, що виникають в ньому і в зовнішньому оточенні.

Контроль як одна з функцій управління являє собою процес формування стандартів, перевірці й оцінці їхнього виконання, коригування виконуваної підлеглими роботи, для того щоб забезпечити виконання планів, спрямованих на досягнення цілей підприємства. Одна з найважливіших причин необхідності здійснення контролю полягає в тому, що будь-яке підприємство безумовно зобов’язане мати спроможність вчасно фіксувати свої помилки і виправляти їх до того, як вони зашкодять досягненню цілей підприємства.

Важливою також є і сторона контролю, яка полягає у всілякій підтримці всього того, що є успішним у діяльності підприємства. Порівнюючи реально досягнуті результати із запланованими, тобто відповідаючи на питання “Наскільки підприємство просунулося до поставлених цілей”, керівництво підприємства одержує можливість визначити, де підприємство досягло успіхів, а де – зазнало невдачі. Іншими словами, один із важливих аспектів контролю полягає у тому, щоб визначити, які саме напрямки діяльності підприємства найбільше ефективно сприяли досягненню його загальних цілей. Визначаючи успіхи і невдачі підприємства, їхні причини, одержуємо можливість досить швидко адаптувати підприємство до динамічних вимог зовнішнього середовища і забезпечити найбільші темпи просування до основних цілей підприємства.

Отже, контроль – це критично важлива і складна функція управління, яка, перш за все, повинна бути ефективною.

Виходячи з цього, метою дослідження курсової роботи є розкриття на основі вивчення теоретичних основ контролю як складового елементу системи управління процесу побудови ефективної системи контролю на підприємстві (на прикладі ТОВ “Укрбудком - 2006”) та обґрунтування шляхів підвищення ефективності системи контролю у ньому.

Об’єктом дослідження курсової роботи є система контролю на підприємстві, а саме – в ТОВ “Укрбудком - 2006”.

Предметом дослідження є сукупність теоретичних, методичних і практичних проблем, пов’язаних з ефективністю системи контролю на підприємстві.

Відповідно до мети дослідження в роботі були поставленні наступні завдання:

-         дослідити сутність і необхідність контролю, провести класифікацію та розглянути методи контролю, що застосовуються на підприємстві, а також визначити поведінкові аспекти системи контролю на підприємстві.

-         розглянути організацію побудови ефективної системи контролю на підприємстві (на прикладі ТОВ “Укрбудком - 2006”).

-         обґрунтувати шляхи підвищення ефективності системи управлінського контролю на підприємстві (на прикладі ТОВ “Укрбудком - 2006”).

Інформаційною базою дослідження курсової роботи є інформація про діяльність ТОВ “Укрбудком - 2006”, а також різноманітні посібники, підручники та інша література з менеджменту підприємства як вітчизняних, так і зарубіжних авторів.

Розділ 1. Теоретичні аспекти функції контролювання в управління

1.1.Сутність функції контролювання в управлінській діяльності

Ефективне управління підприємством неможливе без чітко налагодженої системи контролю за результатами діяльності та процесами, що виникають в ньому і в зовнішньому оточенні.

Під словом “контроль” розуміють багато понять: контроль як один із головних принципів управління, контроль як стадія процесу (циклу) управління і, на кінець, контроль як функція управління. Це пояснюється тим, що кожен виробничий цикл або соціальний процес відрізняється певними характеристиками та вимагає управлінських впливів, що забезпечують досягнення наміченої заздалегідь мети. Для цього орган, що виробляє управлінські впливи, повинен своєчасно знати про їх необхідність та мати деякі конкретні вихідні характеристики, які можуть знадобитися для підготовки впливу.

Для того щоб менеджер будь-якого рівня міг створити і підтримувати систему контролю реалізації намічених планів, необхідна наявність двох умов [10, с.114]. Незважаючи на це знаходяться люди, що зосереджують всю увагу на системах і методах контролю, не забезпечуючи попередньо цих умов, що концептуально полягають у наступному:

по-перше, контроль вимагає наявності планів, тобто спочатку складається план, потім він перетворюється в нормативи, із якими порівнюються фактичні результати діяльності;

по-друге, контроль вимагає наявності організаційної структури, тобто необхідно чітко знати, хто на підприємстві відповідає за відхилення від планів і прийняття коригувальних заходів.

Таким чином, контроль як одна з функцій управління являє собою процес формування нормативів і стандартів, перевірці й оцінці їхнього виконання, коригування виконуваної підлеглими роботи, для того щоб забезпечити виконання планів, спрямованих на досягнення цілей підприємства [10, с.114; 1, с.277].

Також контроль – це процес забезпечення досягнення підприємством своїх цілей [12, с.390].

Контроль має свій предмет. Він охоплює всі стадії розширеного відтворення: виробництво, розподіл, обмін і споживання валового внутрішнього продукту в суспільстві. На всіх стадіях відтворення контроль вивчає закономірність, доцільність та достовірність операцій: на стадії виробництва – по використанню засобів виробництва (включаючи природні та трудові ресурси); на стадії розподілу – по використанню та розподілу суспільного продукту, покриття спожитих засобів виробництва; на стадії обміну – по збуту та заготівлі, розрахунках та дотриманні цін, договірних відносин; на стадії споживання – по виробничому споживанню, пов’язаному із відтворенням та розширенням фондів.

Контроль вивчає економічні явища і процеси, які виникають в суспільному виробництві з точки зору їх законності, достовірності та доцільності. Предметом вивчення є об’єктивно існуючий процес відтворення, тобто законність операцій, що здійснюються.

Важливо правильно підійти до з’ясування поняття об’єкта контролю. Об’єкт контролю – це те, що підлягає вивченню або перевірці. І через це автори, які називають підприємство об’єктом контролю, припускаються грубої теоретичної і практичної помилки. Контролюється не підприємство, а його діяльність по ефективному використанню майна [17]. Оскільки негативному впливу різних факторів схильні всі явища та процеси, то в кожній ланці економічної діяльності вони можуть негативно вплинути на ефективність виробництва. Через це об’єктами контролю в економіці є не господарюючі ланки, а явища і процеси господарського життя.

Функція контролю – це збір, опрацювання й аналіз інформації про фактичні результати господарської діяльності всіх підрозділів підприємства, порівняння їх із плановими показниками, виявлення відхилень і аналіз причин цих відхилень; розробка заходів, необхідних для досягнення намічених цілей У зв’язку з цим контроль розглядається не тільки як фіксування відхилень, але і як аналіз причин відхилень і виявлення можливих тенденцій розвитку [3, с.204]. Наявність відхилень в одній із ланок може вимагати прийняття термінових рішень, що стосуються оперативної діяльності конкретного підрозділу.

Важлива функція контролю – розробка стандартної системи звітності, перевірка цієї звітності і її аналіз як за результатами господарської діяльності підприємства в цілому, так і кожного окремого підрозділу. Тому функція контролю базується в першу чергу на організації системи обліку і звітності, що включає фінансові і виробничі показники діяльності і проведення їхнього аналізу [3, с.205].

Контроль як функція управління має тісний взаємозв’язок з іншими його функціями (рис. 1.1.).

Контроль відбувається планомірно, але виникають різного роду ситуації, причини, що зумовлюють відхилення від плану. Виникає необхідність визначення цих відхилень. І це завдання вирішується з допомогою функції контролю, який оцінює відповідність результатів діяльності встановленим плановим завданням.

Планування – це комплекс завдань, що впливають на об’єкт розпорядчим чином, а також економічно. Підприємство безпосередньо із об’єктів управління формує ту чи іншу систему. Такий же вплив має мотивація та регулювання. Тому правомірно шукати форму впливу контролю. Контроль також має два значення: він не тільки дає можливість отримати інформацію про об’єкт, але й впливає на нього – покращує виконавчу дисципліну. Таким чином, доходимо висновку, що завдяки впливу на дійсність контроль проявляється в двох основних значеннях – як функція управління і як важливий принцип управління.

Управлінський цикл може бути і буває застосований до кожної функції управління, а функції взаємодіють між собою, проникаючи одна в одну. Тому контроль планується і контролюється його організація. Тим більше, що аналітична робота – це дії, що використовуються в будь-якій функції: в плануванні і організації, мотивації і регулюванні [12, с.393].

Отже, контроль – це критично важлива і складна функція управління. Одна з найважливіших особливостей контролю, що варто враховувати в першу чергу, полягає у тому, що контроль повинен бути всеосяжним. Контроль не може залишатися прерогативою винятково менеджера, призначеного “контролером”, і його помічників. Кожний керівник, незалежно від свого рангу, повинен здійснювати контроль як невід’ємну частину своїх посадових обов’язків, навіть якщо ніхто йому спеціально цього не доручав.

Контроль для менеджера – це те, що дозволяє утримувати працівників у певних рамках. Але це не зовсім так. Контроль – це процес забезпечення досягнення організацією своєї мети. Процес контролю складається із вста­новлення стандартів, вимірювання фактично досягнутих результатів і коригування у тому випадку, коли досягнуті результати суттєво відрізняються від встановлених стандартів.

Функція контролю – це здатність управління виявити проблеми і відповідно скоригувати діяльність організації до того, як ці проблеми пе­реростуть у кризу. Будь-яка організація, безумовно, здатна вчасно фіксувати свої помилки і виправляти їх до того, як вони зашкодять досяг­ненню мети організації. Контроль – одне з найважливіших управлінських завдань. Єдине із завдань, що вище рангом, – це постановка або узгодження мети. Потрібно зазначити: якщо не доводити мету до своїх підлеглих, то й нема що конт­ролювати. Це стосується не тільки контролю за результатом, а й контро­лю за процесом, причому останній слід здійснювати особливо уважно. Контроль не користується любов'ю, і це об'єднує як контролерів, так і тих, кого контролюють. Як тільки в тролейбусі з'являється контролер, артеріальний тиск піднімається навіть у тих, у кого є квитки.

Контроль не може диктуватися підозрою. Він визначається скоріше передбачливістю і турботою, виходячи з того, що помилки властиві людям, і при розумному підході більшість людей досягає позитивних результатів. Контроль повинен відзначати добре виконану роботу, яка дуже часто залишається непоміченою. Слід сказати, що неправильний контроль викликає страх. Є люди, які без зовнішнього контролю розслаблюються, але є й такі, котрі без керівних вказівок виконують свою роботу з надмірним педантиз­мом, не рахуючись із затратами. Скажімо, через одну помилку вони зму­шують передруковувати документи, розрахунки ведуть з точністю до чет­вертого знака.

Слід сказати і про те, що керівник не може знати все. Тоді виникає за­питання, як контролювати роботу, в якій не все розумієш? Як контролю­вати програміста, податкового інспектора, лікаря, не володіючи цими професіями в повному обсязі? Досвідчений керівник попросить свого співробітника розповісти про всі "чому", "як" і "чому не так" та про всі інші специфічні труднощі своєї діяльності так, щоб це було зрозуміло. Досвід підказує: той, хто знає свою справу, зможе пояснити, як він її ро­бить.

Контроль необхідний для підтримання успіху. Іншими словами, один із важливих аспектів контролю полягає в тому, щоб визначити, які саме напрями діяльності організації допомагали найбільш ефективно досягати її спільних цілей. Саме так малі фірми визначають, в яких галузях їм роз­ширюватися і укладати угоди.

Широта контролю. Контроль – це дуже важлива і складна функція управління. Одна з найважливіших особливостей контролю, яку слід враховувати в першу чергу, полягає в тому, що контроль повинен бути узагальнюючим. Контроль не може залишатися прерогативою виключно менеджера, призначеного "контролером", і його помічників. Кожен керівник, незалежно від свого рангу, повинен здійснювати контроль як невід'ємну частину своїх посадових обов'язків, навіть якщо йому це ніхто спеціально не доручав. Контроль є фундаментом процесу управління. Ні планування, ні створення організаційних структур, ні мотивацію не можна розглядати у відриві від контролю. Контроль за результатами служить поліпшенню, а в ідеальному випадку – оптимізації трудового процесу. Ви виявляєте, чи було досягнуто поставленої мети, і вносите необхідні корективи.

Для того, щоб контроль міг виконати своє справжнє завдання, тобто забезпечити досягнення мети організації, він повинен мати деякі важливі характеристики.

1. Стратегічна спрямованість контролю.

Щоб контроль був ефективним, він повинен мати стратегічний харак­тер, тобто відображати пріоритети організації та підтримувати їх. Коли вище керівництво вважає, що деякі види діяльності мають стратегічне зна­чення, то в кожній такій галузі обов'язково повинен бути налагоджений ефективний контроль, навіть якщо ця діяльність важко підлягає виміру.