Особливості моделювання в агропромисловому комплексі

 

Вищим на 597 кг (на 17,1%), ніж  в 2008р., був середній надій молока на одну корову по середньому поголів’ю корів молочного стада і склав 4085 кг. Найвищі надої спостерігались в сільгосппідприємствах слідуючих районів: Крижопільського – 6497 кг, Томашпільського – 5707 кг, Ямпільського – 5355 кг.

Несучість курей –  несучок збільшилась на 18 яєць і  склала 288 штук. Найвищою (310 – 321 шт.) була їх продуктивність у сільгосппідприємствах  Вінницького та Калинівського районів.

У господарствах населення  за 2009р. проти 2008р. спостерігається зменшення виробництва м’яса (реалізація худоби та птиці на забій в живій вазі) на 8,9%, молока – на 1,8% та яєць – на 3,3%.

 

За розрахунками на 1 січня 2010р. чисельність поголів’я худоби та птиці в області становить:

 

	Всі категорії господарств			в тому числі
				сільськогосподарські підприємства			господарства населення
	2010р.	2010р. до 2009р.		2010р.	2010р. до 2009р.		2010р.	2010р. до 2009р.
		+; -	у %		+; -	у %		+; –	у %
Велика рогата худоба в т.ч. корови Свині Вівці і кози Птиця	364,9 187,4 383,1 39,3 8974,2	0,1 -5,2 25,0 1,9 -638,7	100,0 97,3 107,0 105,1 93,4	112,3 35,7 123,5 7,6 1824,0	-5,3 -1,2 22,0 0,6 -32,3	95,5 96,8 121,7 108,1 98,3	252,6 151,7 259,6 31,7 7150,2	5,4 -4,0 3,0 1,3 -606,4	102,2 97,4 101,2 104,3 92,2

 

Поголів’я овець і  кіз та птиці у сільськогосподарських підприємствах по містах та районах на 1 січня 2010 року

 

	Вівці та кози		Птиця
	голів	у % до 1 січня 2009р.	тис. голів	у % до 1 січня 2009р.
Вінницька область м. Вінниця райони Барський Бершадський Вінницький Гайсинський Жмеринський Іллінецький Калинівський Козятинський Крижопільський Липовецький Літинський Могилів – Подільський Мурованокуриловецький Немирівський Оратівський Піщанський Погребищенський Теплицький Тиврівський Томашпільський Тростянецький Тульчинський Хмільницький Чернівецький Чечельницький Шаргородський Ямпільський	7618 -   108 175 96 45 406 47 491 898 223 1194 16 120 363 498 750 886 86 97 390 47 64 254 108 48 16 78 114	108,1 -   94,7 88,4 97,0 102,3 120,8 104,4 166,4 137,1 81,1 105,9 35,6 103,4 123,5 84,4 105,2 118,9 130,3 73,5 121,1 62,7 84,2 109,5 101,9 100,0 94,1 88,6 59,4	1824008 30   1896 674936 381217 - - - 222085 - 110 - - 23907 198 150112 - 8597 57450 6269 3674 3003 606 284952 1324 - - 3642 -	98,3 100,0   69,0 94,6 76,6 - - - 105,0 - 67,1 - - 58,9 19,8 138,3 - 98,4 113,1 - 93,4 119,9 4661,5 139,3 38,1 - - 55,5 -

 

 

Порівняно з станом на 1 січня 2009р. в господарствах усіх категорій зросла чисельність свиней на 7,0% і овець та кіз – на 5,1%, поголів’я великої рогатої худоби на рівні 2008р., проте відбулось зменшення корів – на 2,7% та птиці – на 6,6%.

В сільськогосподарських підприємствах всіх форм господарювання відбулося скорочення чисельності великої рогатої худоби на 4,5%, у тому числі корів – на 3,2% та птиці – на 1,7%, при цьому зросла чисельність свиней – на 21,7%, овець і кіз – на 8,1%. Відбулось скорочення загального поголів’я великої рогатої худоби в сільгосппідприємствах 18 районів, у тому числі корів – 16 районів, особливо Жмеринського (в 3,9 раза, в т.ч. корів в 2,1 раза), Тиврівського (в 2,1 раза, в т.ч. корів в 1,5 раза) та Чернівецького (в 1,5 раза, в т.ч. корів у 1,9 раза) районів; свиней – у 3 районах, особливо Чечельницького (в 1,8 раза), овець і кіз – у 12 районах, значно Літинського (в 2,8 раза) та Ямпільського (в 1,7 раза) районів. Станом на 1 січня 2010р. наявність птиці відсутня в сільськогосподарських підприємствах Гайсинського, Жмеринського, Іллінецького, Козятинського, Липовецького, Літинського, Оратівського, Чернівецького, Чечельницького та Ямпільського районів, хоча зросла чисельність птиці в сільгосппідприємствах 7 районів.

Поголів’я великої рогатої худоби, що утримується в господарствах населення збільшилось на 2,2%, свиней – на 1,2%, овець та кіз – на 4,3%, водночас знизилась чисельність поголів’я корів на 2,6% та птиці – на 7,8%.

Для утримання в сільгосппідприємствах  станом на 1 січня 2010р. було в наявності кормів усіх видів 217,2 тис.т кормових одиниць, що на 10,6% менше, ніж на 1 січня 2009р. У розрахунку на одну умовну голову великої рогатої худоби припадало по 13,7 проти 15,7 ц кормових одиниць станом на 1 січня 2009р.

 

Наявність кормів усіх видів у сільськогосподарських підприємствах за районами на 1 січня 2010 року

(кормових одиниць)

	Корми – всього			У розрахунку на одну умовну голову великої  худоби
	ц	збільшення, зменшення (-) до 1 січня 2009р.		ц	збільшення, зменшення (-) до 1 січня 2009р.
		ц	%		ц	%
Вінницька область райони Барський Бершадський Вінницький Гайсинський Жмеринський Іллінецький Калинівський Козятинський Крижопільський Липовецький Літинський Могилів – Подільський Мурованокуриловецький Немирівський Оратівський Піщанський Погребищенський Теплицький Тиврівський Томашпільський Тростянецький Тульчинський Хмільницький Чернівецький Чечельницький Шаргородський Ямпільський	2172426   17486 175950 31585 173809 2370 78279 156563 264525 61740 169281 43464 12714 13545 61152 68518 25802 114366 109019 10317 92086 127377 34478 144366 4421 8094 52297 118822	-257279   -22131 -39627 -2559 24931 -3925 4255 -128954 51507 -21508 36758 17993 -8000 -6330 -11009 22288 -16579 16382 2069 -8755 -40277 -77845 -9091 31667 -9307 -1688 -10720 -46824	-10,6   -55,9 -18,4 -7,5 16,7 -62,4 5,7 -45,2 24,2 -25,8 27,7 70,6 -38,6 -31,8 -15,3 48,2 -39,1 16,7 1,9 -45,9 -30,4 -37,9 -20,9 28,1 -67,8 -17,3 -17,0 -28,3	13,7   12,9 7,8 3,1 36,0 8,0 14,6 9,4 24,0 17,6 23,7 15,5 7,6 8,9 8,4 22,3 12,1 15,1 15,1 10,7 15,7 15,6 4,4 18,5 7,7 9,6 12,9 17,2	-2,0   -9,6 -1,2 0,3 8,1 -8,5 -0,8 -8,1 4,7 -3,8 4,5 5,0 -4,8 -5,3 -9,5 6,1 -8,1 1,8 -1,4 -6,5 -10,0 -10,6 -3,1 4,8 -10,8 -0,8 -3,0 -8,4	-12,7   -42,7 -13,3 10,7 29,0 -51,5 -5,2 -46,3 24,4 -17,8 23,4 47,6 -38,7 -37,3 -53,1 37,7 -40,1 13,5 -8,5 -37,8 -38,9 -40,5 -41,3 35,0 -58,4 -7,7 -18,9 -32,8

 

Зробити висновок про стан АПК регіону.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

РОЗДІЛ 3

МОДЕЛІ І МЕТОДИ УПРАВЛІННЯ ВИРОБНИЧИМ ПОТЕНЦІАЛОМ АПК РЕГІОНУ

 

3.1. Поняття, структура та оцінка виробничого потенціалу агропромислового комплексу регіону

Формування ефективних, адаптованих до конкретно-історичних умов розвитку виробничих відносин механізмів управління розвитком агропромислового виробництва регіону неможливе без усебічного дослідження такої категорії, як виробничий потенціал галузі, його структурних елементів і характеру взаємодії між ними. При цьому виробничий потенціал (ВП) озглядають не тільки як здатність виробляти блага, але й як систему, що синтезує динамічне зростання такої здатності. По суті, мова йде про визначення можливих меж виробничо-відтворювальних процесів в регіоні, про можливість реалізації деяких граничних стратегічних установок, у межах яких виробничі системи будь-якого рівня не втрачають своєї цілісності.

Питанням визначення категоріальної сутності, наукової атрибуції  поняття "виробничий потенціал", проблемам формування й оптимізації  виробничого потенціалу, науково-методичним аспектам оцінки та моделювання виробничого потенціалу присвячені праці таких вчених, як В. Авдеєнко, В. Архипова, О. Ареф’єва, О. Балацький, В. Герасимчук, Е. Горбунов, І. Джаїн, Ю. Дінець, Ю. Дорошенко, А. Жулавський, А. Задоя, В. Захарченко, В. Зубков, Е. Іванова, П. Ігнатовський, С. Лосєв, І. Лукінов, М. Максимов, Л. Мірошник, В. Москаленко, Б. Мочалов, А. Онищенко, Б. Пасхавер, П. Перерва, Б. Плишевський, А. Проскуряков, А. Самоукін, М. Сліжіс, А. Тодосійчук, В. Фальцман, Е. Фігурнов, С. Хейнман, А. Цигичко, Д. Черніков, Д. Шевченко та ін.

Категорія “виробничий потенціал” сучасною економічною наукою трактується неоднозначно. На думку більшості дослідників, виробничий потенціал є узагальнюючим показником. У ньому поєднуються природні, виробничі, науково-технічні, соціально-культурні властивості економічної системи.

Величина виробничого  потенціалу галузі визначається масштабом, ступенем досконалості та структурою продуктивних сил. (табл. 3.1).

Таблиця 3.1

Порівняльний  аналіз теоретичних підходів до визначення сутності категорії “виробничий потенціал”

Теоретичні підходи	Вчені	Обмеження
Визначення сукупної здатності  галузей економіки і окремих  підприємств	Мочалов Б., Мосін В., Крук Д.	Виділяється і оцінюється лише одна складова виробничого потенціалу здатність виконувати виробничу функцію. Це, на нашу думку, важлива, але не єдина складова виробничого потенціалу виробничої системи
Визначення сукупності наявних  ресурсів	Ігнатовський П., Плишевський Б., Тодосейчук А., Цигичко А.	Не відділяються суттєві відмінності категорії “виробничий потенціал” від інших економічних категорій, таких, як “національне багатство”, “ресурси”, база”. Принциповою відмінністю між категоріями “ресурси” і “потенціал”, на наш погляд, є та, що ресурси існують незалежно від суб’єктів економічної діяльності, потенціал окремого АПК регіону , галузі неможливо відокремити від таких суб’єктів
Визначення результатів економічних  і виробничих відносин між суб’єктами господарської діяльності	Самоукін Л., Герасимчук В.	Ураховується лише досягнутий рівень результатів економічної діяльності, тоді як виробничий потенціал, на нашу думку, характеризує реальну, фактичну здатність створювати максимальний обсяг матеріальних благ з урахуванням відповідних ресурсних обмежень
Ототожнення сутності категорій “виробничий потенціал”,“економічна міць” і“народногосподарський потенціал”	Горбунов Е., Фігурнов Е., Задоя А.	Неможливо виділити характерні ознаки та структурні елементи названих категорій. Відсутні відповідні підходи до субординації категорій

 

Най частіше використовується таке визначення поняття “виробничий потенціал ” як максимально можливий обсяг виробництва матеріальних благ і послуг в умовах, що забезпечують найбільш ефективне використання за часом і продуктивністю наявних економічних ресурсів.

Виробничий потенціал АПК регіону – складну, динамічну, ієрархічну і, виходячи з характеру взаємозв'язків, стохастичну систему, що складається з підсистем і елементів. Кожна із підсистем виробничого потенціалу залежить від оптимального поєднання окремих видів економічних ресурсів, що залучаються у виробничий процес, рівня організації виробництва та праці, ефективності системи управління.

У сукупності трудові, виробничі, інноваційні, організаційно-управлінські ресурси утворюють ресурсну структуру виробничого потенціалу АПК регіону. Об’єктом оцінки є потенційні можливості виробництва матеріальних благ і послуг. При цьому оцінці підлягає або загальний розмір виробничого потенціалу, або його активної частини. Оцінка виробничого потенціалу може бути або інтервальною (наприклад, річною), або сумарною за весь період, що дорівнює його середньому циклу відтворення.

У таблиці 3.2 приведені принципи, концепцій та методи оцінки виробничого потенціалу АПК регіону.

Таблиця 3.2

Принципи, концепції  та методи оцінки виробничого потенціалу АПК регіону

Принципи оцінки виробничого потенціалу		Концепції оцінки виробничого потенціалу АПК регіону(залежно від базового критерію оцінки)
		ресурсна		порівняльна		результатна
– системності; – узгодженості; – варіантності; – оптимальності; – комплексності; – адекватності; – ефективності		Визначення виробничого потенціалу АПК регіону , виходячи з суми витрат на його формування та використання		Визначення виробничого потенціалу АПК регіону на базі порівняння з  аналогами		Визначення виробничого потенціалу АПК регіону за розміром чистого потоку економічних результатів від його використання
Групи методів оцінки виробничого  потенціалу АПК регіону
методи непрямої оцінки				методи прямої оцінки
Непряма оцінка виробничого потенціалу проводиться з використанням фактичних значень показників, що характеризують результати роботи				Пряма оцінка виробничого потенціалу – це оцінка можливостей АПК регіону  в майбутньому
Методи оцінки виробничого потенціалу АПК регіону та його складових
експертний	бальний		рейтинговий порівняльний аналіз	метод аналогій	факторний аналіз		Методи математичного програмування