Основні напрями щодо запобігання розширенню безробіття та зростання зайнятості

Формування ринкового механізму господарювання неминуче веде і до необхідності формування ринково обґрунтованої системи розподілу робочої сили. В даний час український ринок праці не збалансований, про що свідчать серйозний дисбаланс у першу чергу з боку попиту.

Криза в економіці, закриття великих промислових підприємств ведуть до безробіття й одночасно до необхідності широкомасштабної перекваліфікації значної частини робочої сили. Особливо важко йдуть ці процеси через слабку мобільність робочої сили – переїзд із міста в місто залишається великою проблемою. З іншого боку, спостерігається збільшення частки зайнятості в тих галузях, ділова активність у яких виросла в зв'язку з ринковими перетвореннями. До таких відносяться, головним чином, сфера послуг - сфера торгівлі і суспільного харчування, матеріально-технічного постачання і торгового посередництва, а також кредитно-фінансова і страхова сфера.

Пріоритетними напрямками реформування українського ринку праці є вдосконалення системи оплати праці, розширення можливостей отримання населенням офіційних основних і додаткових доходів, соціальна підтримка окремих груп; підвищення якості та конкурентоспроможності робочої сили; сприяння ефективним і доцільним переміщенням працездатного населення; запобігання зростанню безробіття через створення робочих місць за рахунок різних джерел фінансування, впровадження механізмів звільнення і перерозподілу зайнятих, реструктуризації економіки і піднесення вітчизняного виробництва.

Під час розроблення державної політики зайнятості населення основним показником має бути критерій, який зменшував би масштаби безробіття. Для України характерним є невисокий рівень офіційно зареєстрованого безробіття. Офіційні показники безробіття в Україні в кілька разів менше реальних. Характерною рисою українського ринку праці є „тіньова” зайнятість. Державна політика зайнятості має спрямовуватись на створення нових продуктивних робочих місць. Навіть в умовах фінансової кризи політику створення нових робочих місць можна було б реалізувати за допомогою використання непрямих економічних важелів – податкових пільг, розвитку малого й середнього бізнесу, залучення іноземних інвестицій тощо.

Зростання масштабів безробіття, розвиток вимушеної, неповної та неформальної зайнятості, нелегальної трудової міграції є свідченням того, що в умовах перехідної економіки в Україні ще не створено ефективних механізмів перерозподілу робочої сили, внаслідок чого формування національного ринку праці відбувається вкрай повільно. Причиною цього є недостатній рівень економічних реформ. Довгий час в Україні тривало зростання пропозиції праці та скорочення попиту на неї.

Завданням сучасного етапу в сфері регулювання зайнятості є перехід до активної політики на ринку праці. В основу має бути покладена модель управління, центральними елементами якої є основні регулятори ринкової організації праці: заробітна плата як ціна послуг праці, конкуренція на ринку праці, трудова мобільність, рівень безробіття. Саме за цими параметрами здійснюється, з одного боку, саморегулювання на ринку праці, а з іншого - відбувається втручання держави, яка реалізує координуючу, стимулюючу чи обмежуючу роль у процесі управління. Повна зайнятість перетворилася в нашому суспільстві в поголовну зайнятість маломобільної робочої сили, що звикла одержувати низьку заробітну плату не за працю, а за робоче місце. Значна частина працівників і зараз зайнята некваліфікованою робочою працею в сфері виробництва. Ця модель використання трудових ресурсів націлена на дешеву робочу силу з нерозвиненими сучасними потребами і великою кількістю безкоштовних соціальних послуг досить низької якості. Особливість ринку праці полягає в тому, що він охоплює не тільки сферу обігу товару “робоча сила”, а й сферу виробництва, де найманий працівник працює. Відносини, що тут виникають, зачіпають важливі соціально-економічні проблеми, а тому потребують особливої уваги з боку держави.

ПЕРЕЛIК ПОСИЛAНЬ

1.                  Базилевич В.Д., Базилевич К.С., Баластрик Л.О. Макроекономіка: Підручник. – К.: Знання, 2007. – 703 с.

2.                  Бараник З. П. Статистика ринку праці: Навч. посібник — К.: КНЕУ, 2005. – 246 с.

3.                  Богиня Д. П. Концептуальні підходи до визначення конкуренто­спроможності робочої сили на ринку праці // Україна: аспекти праці. — 1999. — № 5. — С. 9—12.

4.                  Васильченко В. С. Державне регулювання зайнятості: навч. посібник. —К.: КНЕУ, 2003. – 252 с.

5.  Економіка праці та соціально-трудові відносини: Навч.-метод. посібник / За заг. ред. проф. Качана Є. П. - Тернопіль: ТДЕУ, 2006. - 373 с.

6.  Завіновська Г. Т. Економіка праці: Навч. посібник. — К.: КНЕУ, 2003. — 300 с.

7.             Зайнятість: випробування кризою// Урядовий кур’єр . – 2010. – № 14 (26 січня)

8.                  Колосницына М. Г. Экономика труда. Учеб. пособие для студ. бакалаврата экон. вузов. — М.: Изд-во «Магистр», 1998. — 236 с.

9.                  Малиш Н.А. Макроекономіка: Навч. посіб. – К.: МАУП, 2004. – 184 с. ISBN 966-608-461-9

10.             Москвин В. А., Кораблева Н. И. Безработица и стресс // Информ. бюлл. Мин-ва труда Украины «Человек и работа». — 1994. — № 2.

11.        Офіційний сайт Державного комітету статистики. [Електрон. ресурс]. – Режим доступу до ресурсу: http://www.ukrstat.gov.ua/

12.        Офіційний сайт Європейського комітету статистики. [Електрон. ресурс]. – Режим доступу до ресурсу: http://epp.eurostat.ec.europa.eu/

13.             Про зайнятість населення. Закон України від 01.03.1991 №803-XII (зі змінами та доповненнями) [Електрон. ресурс]. – Режим доступу до ресурсу: http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=803-12

14.             Панчишин С. Макроекономіка: Навч. посіб. – К.: Либідь, 2001. -614 с.

15.             Петюх В. М. Ринок праці: Навч. посібник. — К.: КНЕУ, 1999. — 288 с.

16.             Прасол В.М. Економіка праці та соціально-трудові відносини: Навчальний посібник, - Харків: ХНАМГ, 2007. - 264 с.

17.             Пухтаєвич Г.О. Макроекономічний аналіз: Навч. посібник. – К.: КНЕУ, 2000. - 207 с.

18.             Савченко А. Г. Макроекономіка: Підручник. - К.: КНЕУ, 2005. — 441 с.

19.             Седов В.В. Экономическая теория: В 3 ч. Ч. 3. Макроэкономика: Учеб. пособие. – Челябинск: Челяб. гос. ун-т, 2002. – 115 с.

20.             Черниченко Н. Дайте мне работу… Безработица стала серьезной социальной проблемой // Человек и труд. — 1999. — № 7. — С. 7—8.