Організація приміщень культурно-масового обслуговування в підприємствах готельного господарства

Курсова робота з дисципліни: “Організація готельного господарства” та “організація туристичної індустрії”

На тему: “Організація приміщень культурно-масового обслуговування  в підприємствах готельного господарства”.

Київ 2011

Зміст

Вступ ...........................................................................................................................3

Розділ I. Теоретичні аспекти організація приміщень культурно-масового обслуговування в підприємствах готельного господарства

1.1 Особливості організації приміщень готельного господарства ……...............5

1.2 Класифікація приміщень……………………………………………................17

1.3 Організація приміщень культурно-масового обслуговування……...............23 

  Розділ II. Дослідження  сучасного економічного стану готелю  “Президент-готель Київський ”.

2.1 Загальна характеристика Президент готелю  ”Київський”………..............27

2.2 Характеристика приміщень культурно масового обслуговування Президент готелю “Київський”…………………………………………………………...........35

Розділ III. Визначення програми удосконалення організації  приміщень культурно-масового обслуговування готелю “Президент-готель Київський”.

3.1 Недоліки в організації приміщень культурно-масового обслуговування…………………………………………………...............................39

3.2Пропозиції щодо удосконалення приміщень культурно-масового обслуговування в готелію………………………………………………….............41

Висновок……………………………………………………………………............43

Джерела та література……………………………………………………...........45

Додатки

Вступ

        Розвиток    туристичної   галузі   сьогодні   є   надзвичайно актуальним,  оскільки туризм є одним із важливих  чинників  виходу нашої  економіки  з  кризи, стабільного і  динамічного  збільшення надходжень  до  бюджету,   позитивного  впливу  на  стан  справ  у багатьох  галузях  народного господарства,  підвищення  зайнятості населення, розвитку у ринкових відносинах.      

        На  даному  етапі туризм посідає незначне місце  в  економіці України  в порівнянні з країнами розвинутої економіки. В  багатьох країнах   світу  він  є  значною  галуззю  економіки,  спеціалісти вважають   туризм   однією  з  найважливіших   галузей   світового господарства. [ 5.ст;67.]

     Туризм  виконує  важливу  роль у здійсненні  широкомасштабних завдань по розбудові української державності, входженню України до світового  співтовариства, культурному  та  духовному  відродженню нації.  Адже  Україна має багаті туристичні можливості,  розвинуту мережу авіаційних, залізничних, автомобільних, морських і річкових шляхів  сполучення, має вигідне для туризму місце розташування  на перехресті шляхів між Заходом та Сходом. Саме тому Україна має всі умови для того, щоб стати туристичною державою світового рівня.

         За розрахунками Світової туристської організації (СТО), туризм вийшов на перше місце серед галузей світового господарського комплексу за обсягом експорту товарів і послуг.

          Основною   складовою   туристської   індустрії   є   готельне господарство. У 2007 р. в Україні налічувалось 1308 готельних підприємств на 949,1 тис. місць.

         Саме  готельні  підприємства  виконують   одну   з найважливіших функцій у сфері обслуговування туристів: забезпечують їх сучасним житлом і побутовими послугами. Витрати на готельні послуги становлять приблизно від 30% до 50% усіх витрат у кошторисів туристів.

     Усього готелями України надано послуг 358 446 іноземним грома­дянам, що становить 10,9 % загального числа осіб, яким надано послуги.

        В готельному господарстві великої уваги надається сервісу. Сервіс-це система мір, що забезпечує високий рівень комфорту та задоволення самих різноманітних побутових, господарських та культурних потреб гостей за умови професійного обслуговування.

            Подальший розвиток готельного господарства неможливий без су­часного обладнання і новітніх технологій, про що нагадує девіз Все­світньої туристської організації на 2003 рік: «Технологія і природа — два актуальних аспекти розвитку туризму на початку двадцять першо­го століття». Це стосується насамперед інформаційних технологій, ефек­тивних і надійних систем захисту, без чого неможливо досягти високого рівня якості послуг.          Індустрія туризму й готельного господарства виступає також регулятором зайнятості населення. Щороку в цій сфері створюється близько 3 млн. робочих місць. Приміром, на ринку робочих місць Європейського союзу 13% припадає на туризм.

               Окрім  того, готельний  комфорт  є  головним предметом  зацікавлення туристів. Тому ця сфера  є  дуже  важливим елементом туристичної галузі. Важливим чинником розвитку туризму є якість  обслуговування туристів у готелях. Дослідження  показують, що  якість обслуговування туристи оцінюють в чотири рази вище, ніж адекватність і поміркованість ціни, і в 1,2 рази вище, ніж якість самого туристичного продукту.

              Значну роль в готельному господарстві відграють приміщення різного функціонального призначення для прийому і розміщення та обслуговування,надання житла , організації харчування і надання побутових послуг мешкання, для культурно масового відпочинку.[ 2;ст3.]

.

Розділ I. Теоретичні аспекти організація приміщень культурно-масового обслуговування в підприємствах готельного господарства

1.1 Особливості організації приміщень готельного господарства  

       У готельному господарстві займає досить вагоме значення організація приміщень.

       Приміщення повинні бути систематизованими і доцільно згрупованими для обслуговування та їх використання.

         Організація приміщень житлової групи

       Група житлових приміщень є головною як за значеннями, так і за розмірами в готельному господарстві незалежно від їх типу, місткості та місця знаходження.

      Житлові приміщення мають бути функціонально відокремлені. Транзитне переміщення гостей, що не мешкають на даному поверсі, не повинно допускатись.

       До складу приміщень житлового поверху належать номери, коридори, холи, вітальні, приміщення побутового обслуговування на поверсі.

      Призначення житлової зони - забезпечення умов для помешкання: надання житла, обслуговування номеру, чищення і прасування одягу, прийом білизни для прання, виконання незначних послуг і доручень, подавання їжі в номер, транспортування багажу в номери.

         Група житлових приміщень розташовується одна над одною у багатоповерхових будівлях або в окремо збудованих корпусах, у невеликих котеджах (будинках) на два-три або декілька номерів. Останній вид застосовується для мотелів, турбаз і кемпінгів.

         Основу приміщень житлової групи становлять номери, з якими безпосередньо пов'язані допоміжні і службові приміщення.

         Із загальної площі однокімнатного номеру житлова група частіше за все займає не більше як 70%, передпокій - 12-15%, санітарний вузол -13-22%. Мінімальна площа номеру передбачається не менш як 9 кв.м. Номера мають відповідати таким основним вимогам:       

     ■ денне  природне  освітлення   і   загальне  штучне  освітлення  у вечірні години;

     ■ природна і штучна вентиляція;

     ■ температура повітря у приміщеннях номеру - в межах від 18°С до 22°С та вологість - 65-70%.

      Залежно від рівня комфортності і ступеня обладнаності номери поділяються на такі типи:                                                                    

• президентський апартамент;

• апартамент;

• люкс; 

• двокімнатний;

• комплекс;

• дубль (студіо);

• однокімнатний.

       За кількістю місць у номері, типи номерів можуть бути: одномісні, двомісні, три-чотиримісні.

       Залежно від форми житлової кімнати, розміщення меблів виконують у різні способи: однобічне розміщення - в житловій кімнаті у формі подовженого прямокутника або з частковим винесенням меблів на торцевий бік, дво- або трибічне - для приміщень квадратної форми. Розміщуючи меблі, треба враховувати норми розривів і проходів між меблями: так, мінімальний прохід для однієї людини - 60 см, для двох -  110 см, мінімальна відстань від стіни до пристінної меблі - 5 см, максимальна - 55 см.

        Організація номерного фонду повинна бути спрямована на вирішення таких питань:   

•  забезпечення можливості максимальної завантаженості готелю в сезонний період;

•   використання  готелів для  масового туризму в міжсезоння з пониженням їх категорійності і збільшенням місткості, тобто так званої слизької шкали категорійності;

•  гнучка відповідність житлового фонду змінам демографічного складу туристів;

• перспективне поліпшення комфортних умов помешкання туристів завдяки   трансформації   номерів   без   реконструкції   житлового   фонду готелю.

        Коридори належать до житлової групи приміщень і становлять важливий комунікаційний вузол, що з'єднує ліфти, сходи з номерним фондом готелю та іншими приміщеннями. Основною вимогою до коридорів є відсутність будь-яких меблів і достатнє денне і штучне освітлення, що сприяє швидкій орієнтації мешканців.

        Коридори по всій довжині повинні бути на одному рівні; у разі перепаду рівнів потрібно передбачати орієнтуючі засоби: освітлення, заміну сходів поступовим підйомом підлоги, озеленення низу стіни у місці перепаду тощо.

         За великої довжини коридору передбачаються світлові розриви через кожні 20 м. Ширина коридору розраховується так, щоб у ньому легко могли розминутися двоє людей з валізами у руках (не менш як 1,3м, не більш як 2,4м).                                           Двері всіх приміщень, що виходять у коридор, повинні відчинятись усередину приміщення. Особливими вимогами до оздоблення коридорів є:

•   підлога коридорів покривається матеріалами, що поглинають шум, і не є слизькою;

• стіни, стеля, підлога виготовляються із вогнестійких матеріалів.

          Холи   у   сучасних   готельних   господарствах виконують такі функції: відпочинку, зібрання прибулих туристів, мешканців готелю, відвідувачів; місць службово-ділових зустрічей; комунікаційного вузла, який з'єднує сходи, пасажирські ліфти і звичайно розміщується поблизу центральної частини будівлі, що скорочує відстані до номерів.

          Особливу увагу приділяють інтер’єрним рішенням з позиції зручності і краси.

          Як правило, у холі розміщується робоче місце чергової по поверху, яке обладнано письмовим столом та стільцями, тумбами для засобів телефонного зв'язку.

          Залежно від функціонального призначення і завантаженості для готельного господарства рекомендується декілька варіантів організації холів: поверхові холи для відпочинку, об'єднані з ліфтовими холами; поверхові холи-вітальні, ізольовані від ліфтових холів.

          Вітальні - приміщення, як правило, відокремлені від коридору декоративною перегородкою або глухою стіною і повністю звільнені від людського потоку. Основним призначенням такого приміщення є організація відпочинку мешканців готелю поза номером: перегляд передач по телеканалу; проведення лекцій, диспутів і бесід; музикально-інструментальні концерти; виступи окремих виконавців; пасивний відпочинок, організація подачі аперитиву під час ділових зустрічей.

         Розміщуються вітальні на кожному поверсі з розрахунку одне приміщення площею 30 кв.м на 50 місць у номерах.

         Вітальні можуть бути об'єднані з поверховими холами або зв'язані з ними безпосередньо.

         Якщо вітальні розміщуються у групі приміщень культурно-масового призначення, то вони, як правило, є багатофункціональні. Такі вітальні мають досить велику площу і різні зони відпочинку на 3-4, 5-6 мешканців: для читання, гри у шахи, шашки та настільний теніс, перегляду телепередач тощо.      

         Вітальні такого типу часто розміщуються у загальному приміщенні зимового саду в готелях для відпочинку. Площа таких приміщень сягає 100 кв.м і більше, що дозволяє створити зони спеціального призначення.

         Вітальні, в яких передбачено перегляд телевізійних передач, мають бути віддалені від номерів і досить звукоізольовані.

         Для обладнання віталень використовуються сучасні комплекти меблів, призначені для організації різних видів відпочинку.