Організація основного виробництва на підприємстві

 

   Проаналізувавши показники обсягу виробництва тваринної  продукції ми бачимо що кількість  великої рогатої худоби у 2010 році збільшився на 165 особин порівняно з 2009 роком. Кількість корів не змінилася, а ось поголів’я свиней зменшилась на 175 особин, що є негативним. Виробництво молока у 2009 році становило 32402 цнт.,а в 2010 році – 35306 цнт., що на 2904 більше ніж у 2009 р. Надій на фуражну корову  в порівнянні з 2009 роком збільшився на 204 кг. Реалізація м’яса у 2010 році зменшилась 187 цнт., що пов’язано зі зменшенням кількості свиней. Середньодобовий приріст ВРХ у 2010 році  збільшився на 49 грм.,а свиней на 11 грм. Одержано приплоду в 2010 році від корів зменшився на 40, а свиней збільшився на 300. тож можна сказати що діяльність даного підприємства є досить продуктивною, оскільки кількість сировинної бази з кожним роком збільшується.

 
 

  Аналіз грошових надходжень від реалізації товарної продукції

   Таблиця 1.9

      Вивчивши структуру грошових надходжень від реалізації продукції, можна зробити висновок, що протягом останніх трьох років ТОВ «Козацьке» мало зерново-молочний напрям виробництва (а саме пшенично-молочний). Так у 2008-2006 роках зернові займали 45%, 45,2 %, 48,2%, а продукція скотарства склала 16,4%, 17%, 15,7% відповідно, при чому переважало виробництво молока. Значну частку зайняла реалізація промислової продукції (майже 17,1%, 15,7%, 16,2% відповідно). У 2008 році в структурі грошових надходжень переважала пшениця (35,8%),виробництво промислової продукції (17,1%) та молока(14,6%), у 2009 році - пшениця (40,3%),виробництво промислової продукції (15,7%) та молока(17%), у 2010 році - пшениця (33,6%),виробництво промислової продукції (16,2%) та молока(15,7%). Аналізуючи кількісні зміни у структурі грошових надходжень, варто відмітити, що реалізація зернових порівняно з 2008 роком зросла на 23,1%, при чому реалізація пшениці зросла на 8%, а ячменю –на 314,5%, за рахунок цього частка рослинництва зросла на 24,2 %, при чому частка цукрових буряків збільшилася на 55,4%. Також зросли частки промислової продукції (на 9%) та реалізації робіт та послуг (на 18%).

 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

  РОЗДІЛ 3

НАПРЯМКИ ПІДВИЩЕННЯ ОРГАНІЗАЦІЇ ОСНОВНОГО ВИРОБНИЦТВА НА ПІДПРИЄМСТВІ ТОВ «КОЗАЦЬКЕ»

3.1 Шляхи покращення  організації основного виробництва на підприємстві.

     Підвищення  економічної ефективності зернового  виробництва передбачає збільшення виробництва і поліпшення чіткості зерна, забезпечення більшої сталості зернового господарства і ефективності використання його виробничих ресурсів. Основним напрямом подальшого розвитку зернового господарства є інтенсифікації виробництва зерна на основі внесення оптимальної кількості органічних і мінеральних добрив, розширення посівів високоврожайних сортів і гібридів, впровадження комплексної механізації, інтенсивних та індустріальних технологій, застосування прогресивних форм організації і оплати праці з урахуванням кінцевого результату.

       Велике значення має внесення оптимальних доз мінеральних добрив, які в конкретних природно-економічних умовах забезпечують найбільш повне використання потенційних можливостей високоврожайний сортів і гібридів зернових культур. Інтенсифікація зернового господарства неможлива без комплексної механізації виробництва зерна. Вона є основою впровадження інтенсивних та індустріальних технологій вирощування зернових культур і забезпечує зростання продуктивності праці при виробництві зерна. Забезпеченість господарства  надійною системою машин дає змогу якісно і в оптимальні агротехнічні строки виконувати всі види робіт, що сприяє підвищенню врожайності зернових культур і значно зменшує втрати зерна.

     Економічна  ефективність інтенсивних технологій визначається порівнянням додаткових виробничих витрат і додатково одержаної  продукції і характеризується зростанням окупності додаткових витрат у зерновому виробництві. Важливим резервом підвищення економічної ефективності зернового виробництва є поліпшення якості зерна, особливо за рахунок сильних і твердих сортів пшениці з високим вмістом білка (15-17%) і клейковини (21-43%). Збільшення виробництва і поліпшення якості зерна сприяють підвищеності доходності зернового господарства, а отже і зміцненню економіки сільськогосподарського підприємства.

     Одним із напрямів підвищення економічної  ефективності виробництва зерна  є впровадження нових форм організації  і стимулювання праці, широке використання колективного підряду і орендних відносин у зерновому господарстві. Практика багатьох сільськогосподарських підприємств свідчить, що застосування в бригадах та інших внутрішньогосподарських підрозділах прогресивних форм організації і оплати праці за кінцевими результатами сприяє значному підвищенню врожайності зернових культур і продуктивності праці в зерновому виробництві.

       Економічна ефективність виробництва  зерна характеризується системою таких показників: урожайність, продуктивність праці, собівартість продукції, ціна реалізації 1ц. зерна, прибуток на 1 люд.-год,на 1 ц.зерна і на 1га посівної площі, рівень рентабельності виробництва зерна. Зернове господарство – високомеханізована галузь, завдяки впровадженню комплексної механізації виробничих процесів та підвищенню врожайності зернових культур продуктивності праці закономірно зростає. Важливим показником ефективності виробництва зерна є собівартість продукції. Вона відображає якість роботи господарства і значною мірою відображає рівень його доходності. Протягом останніх років собівартість 1ц. зерна постійно зростає. Але більше половини  витрат на виробництво зерна припадає на оплату праці, вартість насіння і добрив, а також витрати на утримання основних засобів.

          Поліпшення якості зерна пов‘язане з додатковими витратами. Збільшення виробництва високоякісного зерна пшениці та інших культур залежить від сортового складу посівів, технологій вирощування, форм організації збирання і заготівлі, удосконалення заготівельних цін і заходів матеріального стимулювання за поліпшення якості продукції. Тому великого значення набуває справедливий і економічно обгрунтований розподіл між інтегрованими галузями, додаткових витрат і додаткового ефекту від підвищення якості зернової продукції.

     За  сучасного рівня використання землі  в лісостеповому регіоні найнебезпечнішим чинником є високий ступінь засміченості, який за своїм регресивним потенціалом та економічними наслідками перевищує інші негативні елементи землеробства - втрату родючості через ерозію, агрофізичну деградацію ґрунтів, дефіцит вологозабезпеченості, прояви ентомологічних і фітопатологічних трансгресій.

     Гербіциди навіть при значній засміченості практично завжди виправдовують себе з економічних позицій. Застосування препаратів харнес, гранстар, хармоні, тітус і базис є найважливішим технологічним елементом, що забезпечує високий рівень рентабельності вирощування зерна озимої пшениці (132-138 %) і кукурудзи (89-95 %). Виробничі витрати, спрямовані на застосування гербіцидів, окупляться тільки за рахунок додаткового врожаю на рівні 4,3-14,5 грн. на кожну гривню вкладень.

     При значному різноманітті засміченості та широкому асортименті гербіцидів найважливішим є добір препаратів відповідно до видового складу бур'янів, за рахунок чого можна значно підвищити (10-15%) ефективність хімічного способу боротьби з ними. Так, на посівах кукурудзи максимальну біологічну ефективність, яка сягає 97,7-96,2 %, забезпечують внесенням технологічного поєднання харнесу з базисом або тітусом. З огляду на екологічні переваги гербіцидів гранстар, хармоні та ларен, їх доцільно застосовувати на посівах озимої пшениці з добре сформованим стеблостоєм, а при більш складній засміченості - використовують діален С.

 
 
 
 
 
 

   3.2 Економічний ефект  від запропонованих  заходів.

   Одним з шляхів підвищення випуску зернової продукції є модернізація машин, тобто впровадження в виробництво нових машин, що принесуть більшу ефективність вирощування зерна.  Тому для підвищення ефективності випуску зерна було б доцільно купити оприскувальний трактор ДТ-75 для оприскування полів гербіцидами, і для цього можна скласти інвестиційний проект за допомогою якого буде найдено найоптимальніший період окупності даного проекту. Для підвищення випуску зерна необхідно купити трактор з оприскувальною функцією, який коштує 50 тис.грн.

Інвестиційний проект

 

Розрахунок  теперішньої вартості грошових потоків

 

   ЧДД = 55850 – 50000 = +5850грн.

   Індекс  доходності ИД- це співвідношення чистої приватної вартості доходів до суми інвестицій.

   Ід =55850 / 50000 = 1,1

   ДДП = 55850 / 5 = 11170

   Період  окупності – це співвідношення суми капіталовкладень до середньорічної суми чистого дисконтового грошового  потоку.

   ПО = 55850 / 11170 = 5 років.

     Отже, можна спостерігати доцільність  цього інвестиційного проекту, адже період окупності становить 5 років, тобто збігається з періодом експлуатації.

 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

     Висновки 

     На  основі літературних джерел та досягнутого  рівня організації виробництва  зерна у ТОВ “ Козацьке ” Звенигородського району Черкаської області та проведеного аналізу можна сказати:

1. Економічна ефективність сільськогосподарського виробництва означає одержання певної кількості продукції, валового і чистого доходу, прибутку з га землі (від 1 голови худоби) при найменших затратах праці і площі на виробництво одиниці продукції.
2. ТОВ “ Козацьке ” розташоване у сприятливих умовах для ведення ефективного сільськогосподарського виробництва, зокрема рослинництва. У структурі сільськогосподарських угідь визначне місце займає рілля (99,7%). Це характеризує високу якість земельних угідь і рівень їх використання. Трудові ресурси ТОВ “ Козацьке ” за аналізований період (2008-2010 роки) зазнали незначних змін. Вартість основних виробничих фондів з кожним роком зростала. Усі ці роки ТОВ “ Козацьке ” отримувало прибуток. Господарство має зерново-молочний напрям виробництва (а саме пшенично-молочний).
3. У 2010 році під зернові культури було відведено 88% усієї посівної площі, у 2009 на зернові припадало 90%, у 2008 – 89%, отже бачимо, що площа, відведена під зернові культури протягом трьох років, не зазнала істотних змін. Незмінними культурами залишалися пшениця, гречка, ячмінь і овес; жито висівалося лише в 2010 році, кукурудза на зерно – у 2009. Аналізуючи врожайність, можна стверджувати, що врожайність культур по господарству спадає, відповідно зменшився і валовий збір.
4. Існує тенденція у зменшенні затрат праці при виробництві зерна. Відповідно це спричинило зростання продуктивності праці та зменшення трудомісткості продукції.
5. Повна собівартість 1 ц реалізованого зерна зросла, разом з тим зменшилася ціна реалізації 1 ц. Отже, прибуток на 1 ц у 2008 році становив 40,7 грн., а в 2010 – 14,3 грн. Але виробництво зерна в ТОВ “ Козацьке ” є рентабельним. Рівень рентабельності у 2008 році становив 246,9%, у 2009 році – 167,4%, у 2010 – 138,1%.
6. В одержанні високих врожаїв сільськогосподарських культур важливе місце займають форма обробітку ґрунту, внесення оптимальних доз мінеральних та органічних добрив, зрошення земель, впровадження високоврожайних сортів культур, запровадження сівозмін.
7. Визначальним фактором розвитку зернового господарства має бути інтенсифікація галузі на основі досягнень науково-технічного прогресу та розвитку ринкових відносин.
8. Необхідно приділити увагу організації оплати праці, посиленню матеріальної зацікавленості працівників, підвищенню трудової дисципліни у виробничих підрозділах.