Організація основного виробництва на підприємстві

  Всі перераховані принципи раціональної організації  виробничого процесу взаємопов’язані, доповнюють один одного і різною мірою реалізують у практичній виробничій діяльності підприємства.

 Метод організації виробництва – це певний спосіб виконання виробничого  процесу, який передбачає сукупність відповідних  заходів та прийомів його реалізації. Для методу організації виробництва особливо важливим є взаємозв’язок послідовності виконання операцій технологічного процесу  з порядком розміщення обладнання і ступінь неперервності виробничого процесу. [10.c.85]

 Розрізняють три методи організації виробництва

• не потоковий (одиничний);
• потоковий;
• автоматизований.

Не потоковому виробництву властиві такі ознаки:

• на робочому місці обробляються різні за конструкцією і технологією виготовлення предмети праці, тому що їх кількість є невеликою й недостатньо для нормального завантаження устаткування;
• робочі місця розміщуються за однотипним технологічними групами без певного зв’язку  з послідовністю  виконання операцій ;
• предмети праці переміщуються в процесі обробки за складними маршрутами, що викликає великі перерви між операціями.
• Технічне обладнання, в основному є універсальним хоча при обробці особливо складних за конструкцією та великих за розмірами деталей, може застосовуватись інше обладнання. [11.c.62]

 Патріонно-технологічний  метод характеризується тим, що предмети праці проходять обробку партіями, які періодично повторюються.

 Величина  партії предметів,  що обробляються, впливає на ефективність виробництва. Тому дуже важливо визначити величину оптимальної партії. Оптимальною  є така партія предметів, коли загальні витрати на її виготовлення будуть мінімальними.[12.c.23]

 Предметно-груповий метод полягає в тому що вся  сукупність предметів праці розподіляється на технологічні подібні групи. Обробка  предметів кожної групи здійснюється за приблизно однаковою технологією  і потребує однакового устаткування. Це дає змогу створювати для обробки предметів групи предметно спеціалізовані дільниці, підвищувати рівень механізації та автоматизації виробництва. Предметно-групові методи створюють передумови для переходу до потокового виробництва.

 Потокове виробництво – високо коефіцієнтний метод організації виробничого процесу, який передбачає обробку предметів праці за встановленим найкоротшим маршрутом з фіксованим часом.

 Головною  ознакою потокового виробництва  є стійка номенклатура випуску однорідної продукції. У потоковому виробництві виражені основні принципи високо коефіцієнтної організації виробничого процесу і, передусім, принципи прямо точності, неперервності. Потокові методи застосовуються в умовах виготовлення значних обсягів продукції протягом тривалого часу переважно у масовому  та велико серійному виробництвах. [14.c.52]

 Потокове  виробництво є вищою формою реалізації масового виробництва із наступними характерними особливостями:

• розподіл технологічного процесу на певні операції та закріплення їх за конкретними робочими місцями4
• точна визначеність тривалості (синхронність) операцій4
• розміщення робочих місць в послідовність технологічного процесу виготовлення виробу( предметний принцип розміщення);
• оснащення ліній здебільшого транспортними пристроями ( транспортерами, пневмотранспортними засобами, промисловими роботами, маніпуляторами тощо.), які призначені для передання виробів від одного робочого місця до іншого, а також для регулювання ритму потокової лінії.

       Основною структурною ланкою потокового виробництва є потокова лінія – технологічно та організаційно відокремлена група робочих місць, на яких виготовляється один або кілька подібних типорозмірів виробів. [15.c.32]

      Для ефективної роботи підприємства вибирається певний різновид потокової лінії та обчислюються основні її параметри і такти, темп, ритм, кількість робочих місць, швидкості руху конвеєра та довжини робочих зон.

     Такт потокової лінії – інтервал часу, за який із лінії сходять вироби, що пересуваються послідовно один за одним, тобто це інтервал часу, через який періодично відбувається випуск певної продукції.[16.c.154]

      Якщо предмети праці передають не по штучно, а транспортними партіями то вони сходять з лінії за інтервалом часу, що називається ритмом лінії

      На робочому конвеєрі з безперервним рухом при виконані операції робітника пересувається за ходом конвеєра в межах відведеною йому робочої зони. Після закінчення операції робітник повертається до початку зони і виконує операцію над наступним виробом, який на цей момент підійшов до робочої зони.

    PЗ- довжина робочої зони на іншій операції, м/хв.

Потокове  виробництво має деякі недоліки, а саме

• монотонність та одноманітність праці;
• чутливість до можливих відхилень у постачанні, оснащення та документації, що може спричинити зупинення конвеєра.[17.c.42

 Для розв’язання вказаних проблем потокового виробництва було створено автоматичні потокові лінії.

 Автоматичні потокові лінії – це сукупність машин, які автоматично, без участі людини виконують задані технологічні операції, включаючи транспортування, контроль якості тощо.

 Отже, автоматизація виробничого процесу, за якого всі або переважна частина операцій, що потребують фізичних зусиль робітника, передаються машинам і відбуваються без його безпосередньої участі. За робітником залишається тільки функція налагодження, нагляду та контролю.[18.c.27]

 

3. Формування  та структура виробничого  процесу.

   Виробничий процес - це сукупність взаємозв’язаних  дій людей, засобів праці та природи, потрібних для цілеспрямованого, постійного перетворення вихідної сировини та матеріалів у готову продукцію, яка призначена як для споживання, так і для подальшої переробки.[19.c.54]

  Основными элементами виробничого процессу:

• Праця як свідома діяльність людини;
• Предмет праці (служать для їх перетворення у готову продукцію); 
• Засоби праці (використовується людиною для перетворення переметів праці у готову продукцію).

     На сучасних підприємствах процес виробництва  досить складний. Він поєднує велику кількість окремих процесів, які уторують структуру виробничого процесу.

    Виробничі процеси на підприємстві залежно від їх ролі у виготовлені продукції по діляться на три види.[20.c.124]

1. Основні-процеси, що безпосередньо пов’язані з перетворенням предметів праці у готову продукцію. Результаті основних виробничих процесів випускається продукція яка передбачена планом підприємства.
2. Допоміжні-процеси, які лише сприяють безперебійній роботі підприємства, але безпосередньої у часті у виготовленні продукції не беруть.
3. Обслуговуючі-процеси, що створюють умови для здійснення основних та допоміжних процесів (транспорті та складські процеси.).

    Головна відмінність між основними та допоміжними процесами полягає в тому, що продукт, вироблений у результаті основного виробничого процесу, надходить на ринок, а продукт отриманий під час допоміжного процесу, споживається в межах підприємства.[21.c.15]

   Залежно від стадії виробничого  циклу виробничі процеси поділяються:

1. Підготовчі-процеси, що призначені для виконання операції підготовки живої праці, предметів і засобів праці до перетворення предметів праці в корисний (кількісний) продукт.
2. Перетворювальні-процеси, під час яких відбувається переробка предметів прачі (в кінцевий продукт) за рахунок реалізації перетворювальної функції .  Перетворення предметів праці здійснюються шляхом ціле спрямованої зміни форми, розмірів, зовнішнього вигляду, фізичних чи хімічних властивостей тощо.
3. Кінцеві-процеси (завершальної стадії), які полягають у підготовці результатів попереднього перетворення  в кінцеву продукцію для подальшого споживання.

За  ступенем авторизації виробничі  процеси поділяються на:

1. Ручні-процеси, які виконуються робітником без застосування машин і механізмів.
2. Механізовані-процеси, що виконують робітниками за допомогою машинних механізмів.
3. Машинні-процеси, що виконуються машинами, якими управляє робітник.
4. Автоматизовані-процеси, які виконуються машинами під наглядом робітника.
5. Автоматичні-процеси, що виконуються без участі робітника спеціальними машинами за попередньо розробленою програмою, тобто з використанням сучасної комп’ютерної  та мікропроцесорної техніки.
6. Апаратні-процеси, що здійснюється в спеціальних апаратах в автоматичному чи автоматизованому режимах[22.c.72]

     Залежно від характеру впливу на предмети праці виробничий процес поділяється на такі специфічні процеси;

     Підготовчий-процес, що включає операції з доставки заготовок, інструменту, оснащення, та підготовки до робочого місця.

1. Технічний-процес, що безпосередньо пов'язаний із перетворенням ресурсів у готову продукцію.
2. Процес контролю який передбачає контрольно-вимірних операцій для досягнення відповідності продукції технічним та іншим умовам та вимогам.
3. Процеси транспортування і складування пов’язані з переміщенням і зберіганням продукції усього виробничого циклу, а також інтегрують виробничий процес в одне ціле та забезпечують узгодженість окремих операцій у часі.[23.c.82]

  За  перебігом у часі виробничі процеси  поділяються на:

1. Дискретні (перервні), для яких характерні циклічність і наявність технологічних перерв.
2. Неперервні – у яких відсутні перерви між різними видами операціями.

    Основною структурною одиницею виробничого процесу є операція – завершена частина виробничого процесу, яка виконується на одному робочому місці, над тим самим предметом праці без переналагодження устаткування.

    Розрізняють основні та допоміжні операції. [24.c.67]

    При основній операції предмет обробки змінює свою форму, розмір, певні властивості, якісні характеристики.

  Допоміжні операції забезпечують нормальне виконання  основних операцій.

  Уміння  раціонально організувати виготовлення виробу полягає в тому, щоб розділити складний процес на прості операції, а потім звести їх у єдиний комплекс таким чином, щоб забезпечити випуск готової продукції (виробів) у необхідній номенклатурі та кількості у потрібний термін.[25.c.52]

 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

РОЗДІЛ  2. ОРГАНІЗАЦІЙНО-ЕКОНОМІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА ТОВ «КОЗАЦЬКЕ».

2.1 Організаційна характеристика діяльності підприємства ТОВ «Козацьке»

 

     Сільськогосподарське  виробниче товариство з обмеженою  відповідальністю «Козацьке» знаходиться в місті Звенигородка, Звенигородського району Черкаської області. ТОВ «Козацьке» було створене 15 серпня 2001 року на виконання Президента України «Про невідкладні заходи щодо прискорення реформування аграрного сектору економіки» №117 від 15.12.1999 року шляхом об`єднання майнових і земельних паїв засновників та оренди майна і землі колишніх членів КСП «Козацьке».

     Дане  господарство розташоване недалеко від залізничної станції, на відстані 105 км. від обласного центру міста  Черкаси. Шляхова мережа на територію землекористування товариства розвинута добре, що забезпечує зручний під`їзд до двору на перевезення вантажів. Через територію господарства проходить автошлях районного значення Звенигородка - Київ, який покращує зв`язок між господарським двором і полями господарства. А з південної сторони товариства проходить автошлях Звенигородка - Вінниця з твердим покриттям. Крім цих вищезгаданих шляхів, по території господарства велику розгалуженість мають магістральні та польові шляхи, по яких перевозиться велика кількість внутрішньогосподарських вантажів.