Оцінка ефективності підприємства виробничої сфери

До конкретних показників ефективності використання основних виробничих фондів, які можна обчислити відповідно до відомих умов, відносяться: коефіцієнти інтенсивності, екстенсивності, інтегрального використання обладнання та резерв виробничої потужності. Розрахуємо послідовно кожний з них.

Коефіцієнт інтенсивного використання обладнання обчислимо  за формулою (2.1): k_ІНТ = 2 деталі на годину / 3 деталі на годину = 0,6667.

Коефіцієнт екстенсивного використання обладнання обчислимо за формулою (2.2), попередньо обчисливши режим робочого часу обладнання протягом підзвітного періоду за формулою (2.3): Тфакт = (2 зміни х 8 годин х 5 днів х 52 тижні) - 24 години - 200 годин = 3936 годин.

 Календарний фонд часу складає за умовами задачі 365 днів х 24 години - 8760 годин. Тоді коефіцієнт екстенсивного використання обладнання становитиме 3936 годин / 8760годин = 0,4493.

Коефіцієнт інтегрального  використання обладнання обчислимо  за формулою (2.4). Він становитиме 0,6667 х 0,4493 = 0,2995.

Відтак резерв потужності можна визначити за формулою (2.5):

Rn = 1 - 0,2995 = 0,7005 (70,05%).

Отримані показники  свідчать про те. що придбаний станок використовується далеко не на повну потужність (а тільки приблизно на 30%), що може пояснюватися або бережливим ставленням до тільки-но придбаного станка, або обмеженістю виробничої програми через насиченість ринку продукцією, яка виготовляється. Однак, якщо з'явиться потреба в більш повному завантаженні існуючих на підприємстві потужностей, це можна буде зробити або за рахунок організації графіку роботи в трьохзмінному режимі, або в підвищенні продуктивності станка до рівня його паспортних технічних характеристик, або за умов оптимапьного поєднання вказаних способів інтенсифікації роботи обладнання.

 

ВИСНОВКИ

 

Розглянута система  підходів до визначення ефективності вже сама по собі значною мірою  розкриває основні напрямки пошуку резервів підвищення ефективності діяльності підприємства.

Узагалі проблема визначення ефективності підприємства та пошуку шляхів її підвищення є складною і такою, що важко формалізується. Адже будь-яке підприємство - це складна система, яку важко спростити, не втративши при цьому її суттєвих характеристик. Тому сподіватися, що можна дістати просту й легко зрозумілу схему аналізу, яка давала б змогу отримувати бажаний результат в усіх випадках, було б не зовсім правильно.

Зазначені показники  слід розглянути в динаміці, а також  по можливості порівняти з показниками  найближчих конкурентів. Для оборотних фондів найважливішим показником є швидкість їх обороту, отже, слід проаналізувати чинники її збільшення, зокрема такі:

• зменшення обсягів незавершеного виробництва;

• удосконалення системи  матеріально-технічного забезпечення з метою оптимізації виробничих запасів;

• прискорення реалізації готової продукції (активізація маркетингової діяльності);

• зменшення обсягів  дебіторської заборгованості.

Для підприємства «Баришівказернопродукт»  я б порекомендувала звернути увагу на інші напрямки раціоналізації використання матеріальних ресурсів:

• проаналізувати основні  причини втрат та нераціонального використання ресурсів;

• забезпечити обгрунтоване нормування витрат матеріалів;

• організувати використання вторинних ресурсів;

• створити систему заохочення за економію сировини, енергії та матеріалів й відпрацювати її дійовість;

• акцентувати увагу  на використанні сучасних високотехнологічних матеріалів.

Що стосується аналізу  ефективності використання трудового  потенціалу підприємства, то тут слід зосередити увагу на таких аспектах:

• внутрішньозмінні втрати робочого часу;

• втрати робочого часу внаслідок плинності кадрів;

• рівень використання засобів  механізації,  автоматизації праці та комп'ютерної техніки;

• аналіз системи стимулювання працюючих;

• визначення професійно-кваліфікаційної структури працюючих.

Важливою складовою  ефективності підприємства, а отже, і значним резервом її підвищення, є організація виробничого процесу. У конкретних умовах підприємства слід проаналізувати всі аспекти, що визначають ефективність організації робіт, - від рівня робочого місця окремого робітника чи спеціаліста до рівня підприємства в цілому. Для виробничих підприємств, ураховуючи, звичайно, специфіку їх діяльності, особливу увагу треба звертати на можливості застосування більш ефективних типів виробництва (масового, великосерійного).

І, нарешті, останнім (але  не за важливістю) напрямком пошуку можливостей підвищення ефективності є технологічний. 
Вирішення проблеми технологічного відставання особливо актуальне для українських підприємств, таких як «Баришівказернопродукт» Причому проблема ця є комплексною і має, принаймні, два компоненти: матеріальний та нематеріальний. Перший з них - це удосконалення технічної бази, а другий - організаційно-правові проблеми. На думку багатьох економістів, подолання технічного і технологічного відставання потребує не просто переходу на сучасні технології, а впровадження комплексу відносин, що називається корпоративною культурою. Така культура має запозичуватись, звичайно, у найпередовіших компаній з тривалим досвідом роботи в ринковому середовищі.

Намагання виділити в  оцінці ефективності підприємства та в пошуку шляхів підвищення останньої  окремі структурні компоненти зумовлено  бажанням спростити розуміння зазначених проблем. Проте зрозуміло, що насправді ці проблеми комплексні, отже, для їх вирішення слід застосовувати комплексний, системний підхід, ретельно досліджуючи всі підрозділи, служби підприємства та ті процеси, які в них відбуваються. Тільки на основі системного аналізу можна отримати справді адекватну оцінку стану справ на підприємстві та розробити ефективні заходи щодо його поліпшення.

 

 

 

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

 

1. Федонін О.С., Рєпіна  І.М., Олексик О.І. Потенціал підприємства: формування та оцінка: Навч. посібник. - К.:КНЕУ, 2003. - 316с.

2. Ищенко Е. Прибыль  как критерий эффективности функционирования  предприятия // Економіст. - 2005. - №8. - С. 90-92.

3. Економіка виробничого  підприємства: Навчальний посібник / За ред. І. М. Петровича. — К.: Знання 2001. — 405 с.

4.Економіка підприємств: Навчальний посібник / Ред. П. С. Харів. — Тернопіль: Економічна думка 2000. — 500 с.

5. Растяпін А.В., Губенко  С.П. Максимізація прибутку підприємства/ Фінанси України. - 2002. - №2. - с.19-29

7.Економіка підприємства: Підручник/ За ред..С.Ф.Покропивного. - К., 2001. - 528 с.

8.http://www.pdaa.edu.ua/np/pdf4/43.pdf

9. http://www.nbuv.gov.ua/portal/Soc_Gum/Ekpr/2008_12/2/bova.pdf

10.http://yak-prosto.com/yak-rozrahuvati-efektivnist-pidpriyemstva/

11..http://pidruchniki.ws/10310208/ekonomika/pokazniki_efektivnosti_vikoristannya_osnovnih_fondiv

12. http://www.ukrreferat.com/index.php?referat=76763