Оцінка ефективності підприємства виробничої сфери

 

Так, для оцінки відповідності кваліфікації робітників складності виконуваних робіт визначаються середні тарифні розряди робіт і робітників

де  — середній тарифний коефіцієнт робітників;

Тр — тарифний коефіцієнт відповідного розряду;

N — чисельність робітників  кожного розряду;

VP — обсяг робіт  кожного виду (у вартісному або натуральному вимірах).

В табл. 3.4 наведені проміжні розрахунки для визначення середнього тарифного коефіцієнта.

Таблиця 2.4

Кваліфікаційний склад робітників

Розряд робітників	Тарифний коефіцієнт (Тр)	Кількість робітників, осіб		Відхилення від плану (+, -),осіб (гр.4-гр.3)	Проміжні розрахунки
					Тр · N пл (гр.2 · гр.3)	Тр·N1 (гр.2 · гр.4)
		за планом, Nпл	фактично, N1
1	2	3	4	5	6	7
1	1,00	-	-	-	-	-
2	1,40	115	110	-5	161,00	154,00
3	1,52	75	70	-5	114,00	106,40
4	2,60	210	200	-10	546,00	520,00
5	2,73	62	59	-3	169,26	161,07
6	2,90	38	40	+2	110,20	116,00
Разом	-	500	479	-21	1100,46	1057,47

 

На підставі даних  табл. 2.4 можна визначити середній плановий і фактичний тарифний коефіцієнт (Т ):

Зіставлення середніх тарифних коефіцієнтів показує" що кваліфікація робітників відповідає складності виконаних  робіт, оскільки фактичне значення показника  випереджає планове.

Середні розряди робітників і роботи слід аналізувати також і по окремих професіях.

Професійна структура  робітників характеризується процентним розподілом їх чисельності по окремих  професіях. Кваліфікований рівень керівників і спеціалістів здебільшого залежить від освіти, демографічних чинників (вік, стаж роботи, стать), а також від ділових якостей.

Перевіряється рівень освіти зайнятій посаді. Проводиться групування керівників і спеціалістів за характеристиками, що визначають їх кваліфікаційний рівень, визначаються зміни характеристик.

За даними аналізу розробляються заходи щодо підвищення кваліфікації і оптимальної розстановки кадрів відповідно їх кваліфікаційних і ділових якостей.

Чисельність працівників  підприємства постійно змінюється під  впливом зовнішнього обороту  робочої сили, який складається із обороту з прийняття і обороту зі звільнення.

Загальна чисельність  працівників, які прийняті І звільнені  з підприємства у звітному періоді, є абсолютними показниками загального обороту з прийняття і звільнення.

Для визначення відносних  показників кожний із видів обороту ділиться на середньооблікову чисельність працюючих. Звідси:

коефіцієнт обороту  з прийняття становить:

коефіцієнт обороту  зі звільнення

загальний коефіцієнт обороту  дорівнює:

де П — кількість працівників прийнятих на роботу;

З — кількість звільнених працівників;

N — середньооблікова  чисельність працівників.

Слід розрізняти необхідний і надлишковий оборот робочої  сили. Причинами необхідного обороту  є вихід на пенсію; закінчення договору або роботи; від'їзд на навчання; призов до війська; інші причини, передбачені законом.

Надлишковий оборот пов'язаний зі звільненням за власним бажанням і за порушення трудової дисципліни. Його називають також абсолютною величиною плинності робочої  сили.

Таблиця 2.5

Рух робочої сили на підприємстві

Показник	Попередній період	Звітний період	Відхилення
			абсолютне (+.-) (гр.2-гр.і)	відносне, % (гр.3:гр.1)х х100
А	1	2	3	4
1. Середньооблікова чисельність  працівників, осіб	700	670	-30	43
2. Прийнято на роботу нових  працівників протягом року, осіб	50	42	-8	16,0
3. Вибуло працівників, осіб, утому  числі:	43	41	-2	4,7
3.1. призов до армії, вихід  на пенсію, вибуття на навчання  та інші причини, передбачені  законом	19	22	+3	15,8
3.2. за власним бажанням	22	17	-5	22,7
3.3. за порушення трудової дисципліни	2	3	+1	50,0

 

Продовження табл. 2.5

А	1	2	3	4
4. Коефіцієнт обороту:
4.1. з прийняття, % (p2:p1)·100	74	63	-0,8	-
4.2. зі звільнення, % (р3:р1)·100	6,1	6,1	-	-
4.3 загальний, % (р4.1+р4.2)	13,2	12,4	-0,8	-
5. Коефіцієнт плинності, °А Кр3.2+рЗ.З):р1]100	3,4	3,0	-0,4	-
6. Коефіцієнт заміщення, 9і (р2:р3)·100	116,3	102,4	-13,9	-

 

Відношення абсолютної величини плинності робочої сили до середньооблікової чисельності  працівників є коефіцієнт плинності  робочої сили.

Характеристиками руху робочої сили є також коефіцієнти  заміщення і постійності (стабільності) кадрів.

Коефіцієнт заміщення  робочої сили є відношення кількості  працівників, що прийняті за досліджуваний  період, до кількості працівників, що звільнені за цей же період.

Коефіцієнт постійності (стабільності) кадрів визначається як відношення числа працівників, які  були в списках протягом всього досліджуваного періоду на кількість працівників  за списком на початок цього періоду.

В табл. 2.5 наведені дані про рух робочої сили підприємства. Методика проведення розрахунків наведена безпосередньо в таблиці.

Розрахунки, проведені  в табл.2.5, показують, що всі показники, які характеризують рух робочої сили у звітному періоді кращі у порівнянні з попереднім, що розглядається як позитивна тенденція. Так при порівнянні двох періодів плинність кадрів у звітному періоді при зіставленні з попереднім скоротилась на 0,4% (3,4-3,0). На 0,8% (12,4-13,2) скоротився загальний оборот. Така стабілізація кадрів свідчить про закріплення робочої сили за підприємством, що врешті-решт зумовлює підвищення ефективності роботи працівників.

На підставі аналізу  руху робочої сили необхідно розробити  заходи, які б мінімізували безпричинне  звільнення працівників, що сприятиме  підвищенню рівня продуктивності праці, а звідси зниженню собівартості продукції і відповідно зростанню прибутку і рентабельності.

 

 РОЗДІЛ 3. РОЗРОБКА РЕКОМЕНДАЦІЙ ЩОДО ПІДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА.

3.1. Напрямки підвищення ефективності діяльності підприємства.

 

Аналіз показників з праці і заробітної плати орієнтований головним чином на підвищення продуктивності праці, що сприяє зниженню собівартості продукції, зростанню прибутку і рентабельності.

Аналіз трудових ресурсів в ринкових умовах стає особливо актуальним, оскільки робоча сила має вартісну оцінку, а отже є конкурентною на ринку праці.

Склад, кваліфікація і  використання трудових ресурсів, їх відношення до праці в умовах НТП відіграють вирішальну роль в успішній діяльності підприємства.

В процесі аналізу  трудових ресурсів вирішуються такі завдання:

— аналіз забезпеченості підприємства і його підрозділів  робочою силою, її склад, стан, рух, професійний  рівень;

— аналіз використання робочого часу;

— оцінка трудомісткості продукції;

— аналіз рівня виконання  норм виробітку;

— оцінка рівня продуктивності праці, фактори її росту;

— виявлення резервів зростання продуктивності праці;

— оцінка впливу трудових факторів на обсяг виробництва продукції;

— аналіз складу і структури  фонду оплати праці;

— оцінка співвідношення між темпом зростання продуктивності праці і темпом зростання середньої заробітної плати.

Зробивши розрахунки по аналізу забезпеченості трудовими  ресурсами підприємства «БАРИШІВКАЗЕРНОПОРДУКТ» (пункт 2.3) можна зробити такі висновки і дати такі рекомендації:

Розрахунки, проведені в табл.2.5, показують, що всі показники, які характеризують рух робочої сили у звітному періоді кращі у порівнянні з попереднім, що розглядається як позитивна тенденція. Так при порівнянні двох періодів плинність кадрів у звітному періоді при зіставленні з попереднім скоротилась на 0,4% (3,4-3,0). На 0,8% (12,4-13,2) скоротився загальний оборот. Така стабілізація кадрів свідчить про закріплення робочої сили за підприємством, що врешті-решт зумовлює підвищення ефективності роботи працівників.

На підставі аналізу  руху робочої сили необхідно розробити  заходи, які б мінімізували безпричинне  звільнення працівників, що сприятиме  підвищенню рівня продуктивності праці, а звідси зниженню собівартості продукції  і відповідно зростанню прибутку і рентабельності.

 

3.2. Оцінка ефективності використання основних фондів на підприємстві.

Середньорічна вартість борошна І гатунку склала 12628 тис  грн, борошна II гатунку - 1563 тис грн. III гатунку - 2564 тис грн. IV гатунку -696 тис грн. Підприємством виготовлено товарної продукції на суму 52300 тис грн. Промислово-виробничий персонал підприємства напічує 1212 осіб. Загальні виробничі витрати на виробництво товарної продукції склапи суму в 48600 тис грн. Як зміниться ситуація на підприємстві, якщо додатково запучити до виробництва ще 10 осіб, при цьому обсяги товарної продукції зростуть на 2%? Необхідно охарактеризувати отримані показники та визначити узагальнюючі показники ефективності використання основних виробничих фондів підприємства.

При таких вихідних даних можна обислити такі показники ефективності: фондовіддача, фондомісткість, фондоозброєність праці та рентабельність активів.

Розрахуємо показник фондовіддачі до передбачуваних змін за формулою (1.1):

fв = ВП/ Фср = 52300І (2628 + 1563 + 2564 + 896) = 6,84 грн /грн.

Розрахуємо показник фондовіддачі після здійснених змін за формулою (1.1):

fв = ВП / Фср = 52300 х 1.021 (262В + 1563 + 2584 + 896) = 6,97 грн /грн.

Отже, фондовіддача зростає  пропорційно зростанню обсягів  товарної продукції підприємства на 2% (6,97 грн /грн / 6,84 грн/грн = 1,02).

Розрахуємо показник фондомісткості до передбачуваних змін за форму пою (1.2):

fм = 1/ fв = 1/6,84 грн  /грн = 0,15 грн /грн.

Після вжитих заходів  фондомісткість складе:

fм = 1/fв = 1/6,97 грн  /грн =0,14 грн /грн, тобто зменшиться на 2%-пропорційно зростанню обсягів товарної продукції підприємства.

Фондоозброєність праці  до здійснених перетворень розрахуємо за формулою (1.3):

fn = Фср (II, III, IV) / Чпвп - (1563 + 2564 + 896) х 1000/1212 = 4144,39 грн/людину. Після залучення до виробництва нових працівників фондоозброєність праці зменшується до fn = Ф (ІІ, III, IV) / Чпвп = (1563 + 2564 + 896) х 1000/(1212 + 10) = 4110,47 грн/людину, тобто на 0,81%.

Рентабельність основних фондів підприємства до змін розрахуємо за формулою (1.4):

Rф = П / Ф_СР х 100% = (ВП - Взаг) / Фср х 100% = (52300 - 48600) / (2628 + 1563 + 2564 + 896) = 48,36%.

Після збільшення обсягів  товарної продукції на 2% рентабельність основних виробничих фондів зростає  до :

Rф = П / Фср х 100% = (ВП- Взаг) / Фср х 100% = (52300 х 1,02- 48600) / (2628 + 1563 + 2564 + 896) = 62,03%.

Дане виробництво можна назвати надзвичайно ефективним, керуючись в своїх висновках високими показниками фондовіддачі, фондоозброєності та рентабельності основних фон-б/в та низьким показником фондомісткості. Запропоновані заходи підвищують ефективність виробництва в межах вказаних змін.

На баланс підприємства придбали новий борошномельний станок з числовим програмним управлінням. Відповідно до регламенту роботи устаткування має бути завантажене в 2 зміни тривалістю 8 годин протягом 5-денного робочого тижня. Перерви в роботі станка в поточному році обумовлені планово-попереджувальними ремонтами (200 годин) і технологічно неминучими зупинками (24 години). Паспортна продуктивність прилада складає 3 тонни на годину, а фактична - 2 тонни на годину. Керуючись наведеними даними, необхідно зробити висновок про ефективність роботи станка, спираючись у своїх розрахунках на конкретні показники ефективності використання основних виробничих фондів. При здійсненні розрахунків календарний фонд часу прийняти рівним 365 дням.