Нові технології в операційному менеджменті

     Мультиплексування з поділом по довжині хвиль, названий також спектральним ущільненням, базується на тому ж принципі що і частотний поділ каналів. Замість частот фігурують окремі складові видимого спектра. Найбільше ефективно можна використовувати спектральні складові в районах 1300 і 1500 нм, таким чином, у цих діапазонах загасання світлового променя мінімальне

      Технологія  щільного хвильового мультиплексування DWDM з'явилася відносно недавно, однак  обладнання передачі, створене на його базі, уже широко використовується в мережній інфраструктурі багатьох країн світу. Найбільше поширення  ця технологія одержала в США, де добре розвитий ринок волоконно-оптичних систем. Використовується вона і на мережах зв'язку інших регіонів, особливо в Європі, Азії і Латинській Америці. Більш того, DWDM розглядається вже не тільки як засіб підвищення пропускної здатності оптичного волокна, а як найбільш надійна технологія для опорної інфраструктури мультисервісних і мобільних мереж, що забезпечує різке підвищення пропускної здатності мережі і реалізуюча широкий набір принципово нових послуг зв'язку. Можливість DWDM інтегруватися з АТМ, IP, ASDL і іншими перспективними технологіями і протоколами передачі цифрової інформації робить її незамінною в процесі конвергенції між різними видами і службами зв'язку. У теж час DWDM – технологія придатна і для мереж майбутнього.

      Ця  технологія передачі здійснює ущільнення в одному оптичному волокні декількох оптичних сигналів з різними довжинами хвиль. Вона підвищує пропускну здатність оптичного волокна, але вимагає спеціальних технічних методів, що виключають перехідний вплив сигналів різних довжин хвиль один на одного.

      Завдяки тому, що DWDM – це технологія що швидко розвивається, за короткий проміжок часу вдалося підвищити ємність волокна  з 64 до 256 і більш оптичних каналів (довжин хвиль). Однак на практиці для  мережного оператора важливіше не кількість оптичних каналів, а загальна пропускна здатність волоконно-оптичної лінії і масштабність цього показника, тобто можливість нарощування пропускної здатності ВОЛС у міру зростання вимог ринку.

      Варто підкреслити, що оскільки оптичний сигнал випробує ослаблення, через регулярні інтервали на лінії необхідно встановлювати підсилювачі. Крім того, деякі різновиди DWDM технології вимагають також регенерації сигналу, особливо при передачі на наддалекі відстані, хоча найсучасніші системи передачі з DWDM можуть забезпечити задовільні характеристики на відстані до кількох тисяч миль без регенерації. Проблема посилення і регенерації сигналу непорівнянна за своїм значенням з тими можливостями, які технологія DWDM забезпечує стосовно пропуску трафіку на гіга- і терабітних швидкостях. Дійсно, можливість цієї технології миттєво збільшувати пропускну здатність і не на кілька відсотків, а в десятки і сотні разів є найбільш істотною її перевагою. У зв'язку з цим багато національних і міжнародних операторів уже давно визнали, що DWDM–технологія -  найбільш оптимальне рішення для передачі могутніх інформаційних потоків на великі відстані. Крім ринку США, обладнання DWDМ стало широко застосовуватися міжнародними операторськими компаніями, і спаду активності в цьому напрямку не спостерігається.

      Практичне використання обладнання DWDM постійно розширюється в зв'язку зі швидким  розвитком мереж зв'язку всіх рівнів.

      Одна  з основних переваг технології DWDM – швидка окупність вкладених  операторами в її впровадження засобів і одержання прибутку. Більш того, операторам немає необхідності прокладати нові лінії, що також зв'язано з додатковими витратами і проблемами.

      Обладнання, необхідне для реалізації DWDM, містить  у собі кінцеві оптичні хвильові передавачі, фільтри, апаратуру управління мережею, а також комплекси гребінчатих планарних хвилеводів, що демультиплексують сигнал на прийомному кінці лінії передачі. Конфігурація лінії може мати вид “крапка - крапка” або кільцевої опорної структури. Використання технології DWDM у міських умовах має специфічні проблеми, які можна порівняти по своїй важливості з тими, котрі виникають на лініях далекого зв'язку. Приміром, динамічний характер міського зв'язку вимагає того, щоб мережа могла швидко і гнучко реагувати на зміни попиту на послуги  зв'язку чи на зміни трафіку, зокрема, через уведення чи виведення частини навантаження на вузлах зв'язку. Тому оператор, що припускає впровадити DWDM, повинний мати високоефективні системи управління й обслуговування мережі, що забезпечать їй необхідну гнучкість і масштабність.

      Становлення і розвиток технології DWDM дозволило  останнім часом по одному волокну  передавати більш сотні незалежних оптичних каналів, причому в дуплексному  режимі (одночасно в двох напрямках).

      Слід  зазначити, що успіхи в створенні ВОЛС із застосуванням DWDM – технології нерозривно зв'язані з розробкою і створенням ербійових волоконно–оптичних підсилювачів (EDFA), здатних підсилювати всі передані по волокну спектральні сигнали у вікні прозорості волокна з центром на довжині хвилі λ=1550 нм без перетворення оптичних сигналів в електричні і назад. Застосування таких підсилювачів відкрило можливості побудови над широкосмугових волоконно–оптичних ліній і мереж далекого зв'язку.

      DWDM – технологія дозволяє збільшувати  пропускну здатність волоконно–оптичного каналу аж до декількох Тбіт/с тільки в одному вікні прозорості оптичного волокна.

      Усе сказане дозволяє виділити основні  переваги і вади технології DWDM.

      Переваги  технології DWDM:

• значне збільшення пропускної здатності кабелю;
• може бути використана на тих кабелях, що вже прокладені;
• по тому самому скловолокну можна організувати двосторонню передачу;
• з використанням окремих довжин хвиль можна організувати передачу різної інформації з різною швидкістю;
• дозволяє використовувати вже існуючу апаратуру з тимчасовим ущільненням.

  Недоліки DWDM:

• висока вартість апаратури;
• значні втрати потужності сигналів при мультиплексуванні/демультиплексуванні;
• труднощі в організації оптичних каналів, що точно відповідають швидкостям апаратури передач;
• невідпрацьованість системи управління;
• відсутність промислових стандартів на компоненти DWDM і на систему в цілому;
• нелінійні явища у волокні (вплив різних каналів один на одного).

Мобільні  мережі третього покоління .Мобільні мережі  України розвиваються швидкими темпами. На кінець 2004 року очікується поява  10-мільйонного абонента при цьому на мобільному ринку працює декілька фірм: UMC, Київстар та ін. Використовуються різні технології. Найбільш розповсюджена аналогова версія технології GSM. Але найбільш перспективною є технологія 3G(Мобільні мережі третього покоління). Первісна назва цих систем – UMTS (універсальні мобільні системи зв’язку).

Основні особливості систем 3G наступні:

• інтеграція всіх систем зв’язку в єдину систему;
• всесвітній роумінг (зв’язок з абонентами, що знаходяться в іншій точці планети);
• вільний широкосмуговий доступ до мережі Інтернет (2 Мб/сек та більше);
• можливість передачі зображень і т.д.

   Структура мережі 3G має дворівневий вид. Верхній  рівень - це базова наземна мережа, що з’єднує між собою базові станції  та використовує передові пакетні технології (АТМ, ІР). Базова мережа обов’язково  з’єднується з ТМЗК. Другий (нижній) рівень являє собою мережу радіодоступу, котра забезпечує зв’язок абонентів з базовими станціями, а через них зв’язок між собою та з абонентами ТМЗК. Для мережі доступу можуть бути використані різні технології. Найбільш перспективною на сьогодні вважається технологія CDMA (кодове розділення сигналів). У порівнянні з іншими технологіями CDMA забезпечує більшу швидкість та кращу якість передачі.

   Прогрес в сфері мобільних мереж іде  швидкими темпами. В технічній літературі з’явились повідомлення про появу мобільних мереж четвертого покоління (4G) з ще більш високими якісними характеристиками.

Висновки 

           Таким чином, операційний  менеджмент в даний час є одним  з найважливіших джерел оптимізації  роботи бізнесу в найширшому розумінні. Саме ця область діяльності зараз широко автоматизується, постійно з'являються нові продукти інформаційних технологій, істотно міняючі звичайні методи менеджменту у виробництві і системах надання різноманітних послуг. Розвиток будь-якої фірми і рівень її конкурентоспроможності в значній мірі залежать від того, наскільки вдало організовано її управління виробничими ресурсами. Саме у цьому і полягає основне завдання операційного менеджменту. Операційний менеджмент займається розробкою організаційних систем, що забезпечують максимально ефективне використання матеріалів, людських ресурсів, устаткування і виробничих приміщень в процесі виготовлення продукції або надання послуг і управління ними.

     Впровадження  нових технологій дозволяє не тільки скоротити непродуктивні витрати часу, але і ухвалювати розумніші рішення, що забезпечує збільшення внеску працівників в рішення організацією її головного завдання і підвищення якості трудового життя. Організація при цьому може отримати значну вигоду, але тут навіть важливіше зміцнення здатності працівника брати участь у вирішенні організаційних завдань

Список  літератури

1. Беліченко А. Г., Колодяжна І. В.   Операційний менеджмент: Методичні рекомендації з модульно-рейтингового оцінювання знань для бакалаврів спец. 6.050201 "МОе" ден. і заоч. форм навчання: Методичні вказівки / ЗДІА. - Запоріжжя: ЗДІА, 2007. - 184 c
2. Василенко В.А., Ткаченко Т.І. Виробничий (операційний)менеджмент. Київ, ЦУЛ, 2003
3. Геловей Лес. Операционный менеджмент. Принципы и практика. Санкт-Петербург. – Питер, 2002
4. Інформаційні системи в менеджменті : Підручник для внз / Новак В. О., Симоненко Ю. Г., Бондар В. П., Матвєєв В. В. - К.: Каравела, 2008. - 615 c
5. Белінський Л.В., Довгань Л.Є. Менеджмент виробництва та операцій: Підручник.- К.: 2005. — 624 с.
6. Беліченко А. Г. та iн.    Виробничий менеджмент: Конспект лекцій для бакалаврів ден. та заоч. форм навчання напряму 6.030601 "Менеджмент": Конспект лекцій / Беліченко А. Г., Турба О. О., Колодяжна І. В.; ЗДІА. - Запоріжжя: ЗДІА, 2008. - 165 c.
7. Економіка та підприємництво : Практикум. Навч. посібник для внз / Салига С. Я., Желябін В. О., Бойко О. В., та ін.; ГУ "ЗІДМУ". - К.: ВД "Професіонал", 2007. - 749 c.
8. Курочки А.С. Операционный менеджмент: Учеб. пособие. — К.: МАУП,2000. — 144 с.
9. Лісовал В.П., Старосельський М.І. Операційний менеджмент: Конспект лекцій / Національний авіаційний ун-т. — К.: НАУ, 2004. — 61 с.
10. Павленко О. О., Смоленніков Д. О.  Операційний менеджмент: Для студ. спец. 6.050201 "Менеджмент організацій" усіх форм навчання: Конспект лекцій / Сумський держ. ун-т. - Суми: Вид-во СумДУ, 2008. - 97 c
11. Соснін О.С., Казарцев В.В. Виробничий і операційний менеджмент: Навчальний посібник.-К.:Видавництво Європ.унів-ту, 2002.-147 с
12. Сумець О. М.  Основи операційного менеджменту: Підручник для внз / Ред. Яременко О. М.; Нар. укр. акад. - К.: ВД "Професіонал", 2005. - 412 c.
13. Сухарський В. С. Менеджмент (загальний з основами спеціального). - Тернопіль: Астон, 2004. - 527 cХанна М. Д. та iн. Управління виробництвом з метою задоволення споживача: Підручник для вищих закладів освіти. Пер. з англ. / Ханна М. Д., Мазаракі А., Гуляєва Н. - К.: , 2003. - 225 c.
14. Федулова Л.І. Менеджмент організацій - К.: Лібра, 2003.