Наукові основи продуктивності праці в сільському господарстві

в2003році 10944 чіл.- година.(32• 342)

Як бачимо, ріст втрат  часу через внутрішньозмінні простої досить значний за досліджуваний період. Тому потрібно встановити причини таких простоїв у кожній галузі

У галузі рослинництва на основних роботах втрати робочого часу становлять від 21 до 44%, тобто від 1,5 години до 3-х годин у зміну. Основні причини таких тривалих простоїв - очікування транспорту (з насінням, добривами, для відвезення зерна) від 20 до 40 хвилин, запчастин для ремонту техніки й самого ремонту від 30 до 70 хвилин.

Також мають місце  простої по метеоумовами -15-45 хв. Найбільш тривалі простої спостерігаються в період посіву (2 години) і збиранню врожаю (3,1 години). Це свідчить про те, що в самі напружені періоди робіт у господарстві не проводилася необхідна підготовка транспорту (ремонти, закупівля запчастин і т.д.), нераціонально організована робота водіїв, ремонтних бригад і інших підрозділів, безпосередньо що брав участь у роботах, не налагоджена трудова дисципліна.

У тваринництві, як і в  рослинництві, також спостерігаються  значні втрати часу. Причини таких  втрат: несправність і ремонт устаткування -30-50 хв; відсутність спец інструмента -15-30 хв;

 

з вини працівників -10-25хв; відсутність тари -20-35 хв; перерви  в подачі води й електроенергії -20-35 хв. і не підготовленість робочого місця -5-20 хв. Загалом, губиться від 1,1 до 2,4 години, що є значною втратою часу, тому що становить від 16 до 35% робочої зміни.

Таким чином, як у рослинництві, так і у тваринництві необхідно вдосконалювати організацію трудових процесів, розробити раціональні маршрути руху автотранспорту, зменшити технічне обслуговування й ремонт устаткування й сільгосптехніки (налагодити доставку запчастин, прискорити ремонт), а також, що немаловажне, підсилити контроль над дотриманням трудової дисципліни (усунути простої з вини працівників)

 

2.4. ЗАБЕЗПЕЧЕНІСТЬ ГОСПОДАРСТВА  ТРУДОВИМИ РЕСУРСАМИ Й АНАЛІЗ  ЇХ ВИКОРИСТАННЯ

У вибраній нами темі головним досліджуваним об'єктом у господарстві є продуктивність праці. Однак поняття продуктивності праці містить у собі як вироблену продукцію, так і робочу силу, що прикладається для виробництва цієї продукції. Продуктивність праці завжди залежить від багатьох факторів, але насамперед від працівника, який своєю працею створює матеріальні блага.

Тому, щоб виявити резерви  росту продуктивності необхідно  зробити також глибокий аналіз забезпеченості його трудовими ресурсами, і визначити, які саме заходу необхідно впровадити в данім господарстві для стимулювання росту продуктивності праці.

Для того, щоб провести такий аналіз, потрібно, насамперед, знать наявність працівників  різних категорій у господарстві, а також зміни їх чисельності  за останні п'ять років

У господарстві щодо чисельності  трудових ресурсів за останні п'ять  років, спостерігається негативна тенденція - скорочення кількості працівників.

Так, загальна їхня чисельність  скоротилася на 4,5 % (16 людей). Причому  це скорочення відбулося через зменшення  працівників зайнятих у сільськогосподарськім  виробництві, (на 30,4%).

Також необхідно відзначити, що у звітному 2003 році був притягнутий  найманий персонал - кількість 14 людей.

Цей факт для господарства є негативним, тому що свідчить про  нестачу власних трудових ресурсів або нераціональнім їхньому використанні.

Оскільки виробництво сільськогосподарської продукції залежить від чисельності працюючих, але головним чином від чисельності працівників, що ухвалюють особисту участь у сільськогосподарському виробництві, то для господарства найбільш несприятливим є скорочення чисельності саме цієї категорії працівників. Оскільки це прямо зв'язане зі зниженням виробництва валової продукції, а, отже, і зниженням продуктивності праці.

Немаловажну роль у цьому  відіграє кваліфікація й спеціальна підготовка працівників господарства, тому що саме чисельність керівників і фахівців, а також їх утвір відіграють вирішальну роль в організації виробництва сільськогосподарської продукції й, отже, впливають на продуктивність праці.

Потрібно відзначити, що кількість фахівців за останні  п'ять років збільшилося на 19 людей (237,5%) з них інженерів і техніків збільшилося в три рази. За досліджуваний період зросла також питома вага службовців з вищою освітою з 4 чел. в 1999 до 19 чел. в 2003 р. в 3, 8 рази

Це пов'язане з тим, що 8 людей закінчили навчання у вищих навчальних закладах, ще 3 людини були прийняті на роботу в 2001 р.

Плинність кадрів для  будь-якого господарства явище вкрай  небажане, тому що приводить до погіршення дисципліни, зниженню рівня кваліфікації працюючих, росту витрат на підготовку й перепідготовку кадрів, можливо до погіршення психологічного клімату в колективі. Усе це в остаточному підсумку позначається на продуктивності праці, сповільнюючи темпи її росту.

Щоб проаналізувати інтенсивність  руху робочої сили обчислюються коефіцієнти  обороту по прийманню, вибутті, плинності, сталості кадрів.

Для розрахунків цих  величин проаналізуємо дані таблиці 2.14.

Виходячи із представлених  даних, розрахуємо:

1) коефіцієнт обороту  по прийманню по формулі

 

 

в 1999 році: 32: 358 • 100% = 8,9%

в 2000 році: 23: 342 • 100% = 6,7%

в 2001 році:36 : 341 • 100% = 10,6%

в 2002 році: 29: 335 • 100% = 8,7%

в 2003 році: 29: 342 • 100% = 8,5%

4) коефіцієнт плинності К_т визначається відношенням найменшого із двох чисел (чисельності прийнятих або звільнених) до середньосписочної чисельності працівників;

- розрахунки зроблений  у відсотках по роках.

5) коефіцієнт плинності (К_т) визначається відношенням числа 
працівників, звільнених за власним бажанням, за порушення 
трудової дисципліни до середньосписочної чисельності.

Розрахуємо по роках  у відсотках.

в 1999 році: 15: 358 • 100% = 4,2%

в 2000 році: 5 : 342 • 100% = 1,5%

в 2001 році : 10: 341 • 100% = 2,9%

в 2002 році: 6 : 335 • 100% = 1,8%

в 2003 році: 9:342-100% = 2,6%

У результаті отримане:

5) коефіцієнт стабільності розраховується по формулі:

 

в 1999 році : 93,3%

 в 2000 році: 96,5%

 в 2001 році: 93,8%

 в 2002 році: 96,7%

в 2003 році: 95,6%

Коефіцієнт змінюваності дорівнює коефіцієнту вступу (К_СМ=К_П), лише в 1998 році він склав 3,3%.

Отримані дані для  зручності аналізу занесено в таблицю 2.15.

Аналізуючи показники  руху робочої сили в ЗАТ «Схід» (таблиці 2.13., 2.14.), відзначимо, що за період 1999 - 2003 р. відбулися незначні зміни  цих показників. Так, середньосписочна чисельність працюючих скоротилася на 5,5%. Про це свідчить перевищення в кожному році числа прийнятих робітників, що звільнилися над показником, за досліджуваний період.

Змінюваність кадрів можна вважати незначної: коливається  від 4,4% до 2,2%. Це свідчить про стабільність кадрів у господарстві.

Однак, число, що звільнилися  за власним бажанням в 1995 і 1996 рр. перевищує  число, що звільнилися з інших  причин.

Причому звільняються в  основному через незадоволеність  заробітною платою (55%); умовами праці (20%); через відсутність культурно  побутових умов (25%).

Тобто, господарство все-таки випробовує нестачу у кваліфікованій робочій силі, що негативно позначається на виробництві продукції й росту  продуктивності праці.

Тому, керівникам господарства, враховуючи основні причини звільнення, необхідно розробляти захід щодо закріплення кадрів. Потрібно переглянути організацію нормування й оплати праці, поліпшити умови праці за рахунок механізації, автоматизації й правильної організації

 

виробничих процесів; поліпшити культурно-побутові умови  й ін. Здійснення цих заходів буде сприяти закріпленню кадрів, залученню нових працівників у господарство, а в підсумку позитивно позначиться на росту продуктивності праці.

У наступному підрозділі проведемо економіко-статистичний аналіз продуктивності праці, яка дає  можливість визначити вплив факторів на рівень цього показника в господарстві.

 

2.5 ЭКОНОМИКО - СТАТИСТИЧНИЙ  АНАЛІЗ ПРОДУКТИВНОСТІ ПРАЦІ  В ГОСПОДАРСТВІ

Продуктивність праці  як соціально-економічне явище 
формується під впливом не одного, а безлічі різноманітних факторів. 
При складнім переплетенні суспільних явищ особливо в сільському 
господарстві, групування по одній ізольованій ознаці може лише 
приблизно відбити вплив якого-небудь фактора, у той час як усі 
фактори впливають на продуктивність праці з різною силою й 
спрямованістю. Тому з'являється необхідність провести кореляційно-регресійний аналіз, який дає можливості визначити тісноту й порівняльну кількісну сторону зв'язки. У свою чергу, це дозволить науково обґрунтовувати основні напрямки діяльності господарства в підвищенні продуктивності праці.

Кореляційний аналіз - це метод кількісної оцінки залежності між статистичними ознаками, які  характеризують окремі процеси.

Необхідно відзначити залежності між статистичними ознаками, які  характеризують окремі процеси.

Необхідно відзначити, що при економічному аналізі часто  доводиться мати справа з випадковими  й невипадковими величинами. Зв'язок між такими величинами називається  регресійної.

Регресійний аналіз - метод  визначення ступені впливу кожного  фактора на досліджуваний показник, і оцінки цього впливу за допомогою різних критеріїв.

Даним методом можна  визначити не тільки тісноту зв'язку, але і її форму, характер зміни  однієї ознаки залежно від іншого.

Найбільше суттєво впливають  на рівень продуктивності праці в сільському господарстві, кількісно характеризують економічні умови виробництва такі фактори як:

 

• вихід валової продукції з 1 га с/г. угідь;
• основні фонди сільськогосподарського. призначення на середньорічного працівника;
• фондовіддача, 100 грн.;
• валовий дохід на середньорічного працівника;

Кількісний вплив кожного  фактора можна визначити, лише побудувавши  модель парної кореляції, у яку включені відібраний фактор і результуюча  ознака.

Рівняння лінійної регресії дає можливість оцінити кількісний вплив кожного з факторів на продуктивність праці при розгляді парної регресії, а також виявити ступінь їх впливу.

Таким чином, наведений  економіко-статистичний аналіз впливу факторів на продуктивність праці в  досліджуванім господарстві показав, такі фактори як вихід валової продукції з 1 га с/г угідь, вартість основних виробничих фондів с/г призначення на середньорічного працівника, фондовіддача виявляють найбільш сильний вплив на продуктивність праці працівників.

Крім цього нами визначений вплив на продуктивність праці таких факторів, як трудомісткість продукції, використання фонду робочого часу, виробництво валової продукції, вироблення на один основного працівника, чисельність працівника в господарстві. Дані для розрахунків такого впливу занесено в таблицю 2.16.

Аналіз показує тісний взаємозв'язок між виробленням і трудомісткістю виробництва продукції: чим нижче вироблення, тем вище трудомісткість, також на вироблення значний вплив виявляє використання фонду робочого часу: чим менше часу роботи, тем менше обсяги виробленої продукції, тем нижче вироблення працюючих

 

 

РЕЗЮМЕ

На підставі проведеного  аналізу деяких резервів продуктивності праці в ЗАТ «Схід» можна зробити  наступні висновки:

1) Територія землекористування господарства розташована в помірковано печені, але дуже посушливому кліматі й характеризується ризикованим землеробством. Однак ґрунту господарства універсального використання й придатні як для богарного так і для зрошуваного землеробства.

2. За досліджуваний період розміри землекористування господарства змінилися дуже незначно, в основному через виділення земельних ділянок під городи й для здачі в оренду.
3. Незважаючи на незначні зміни сільськогосподарських угідь, виробництво валової продукції в 2003 році склало всього 40,1 % від рівня 1999 року. Виробництво продукції рослинництва скоротилося на 47,5%, а тваринництва - на 84,7%. Середньорічна чисельність працівників скоротилася незначно - на 4,5%.
4. Аналіз складу й структури товарної продукції за 1999-2003 рр. показав, що господарство спеціалізується на виробництві зернових культур з розвиненим виробництвом соняшника, тому що в останні роки ці культури є рентабельними.
5. Показники, що характеризують забезпеченість ЗАТ «Схід» матеріальними ресурсами, протягом досліджуваного періоду погіршуються: через відсутність засобів на відновлення техніки, придбання запасних частин, зросло навантаження на один транспорт на 26,4%, скоротився парк збиральної техніки й с/г машин, внаслідок чого навантаження на один комбайн зросла на 37,8%. Сумарна енергетична потужність енергетичних засобів скоротилася на 22,3%, знизилася енергозабезпеченність на 21,7%. В<span class="dash041e_0431_044b_0447_043d_044b_0439__Char" style=" font-size: