Лекции по "Операційний менеджменту"

Автор: Пользователь скрыл имя, 04 Октября 2011 в 18:04, курс лекций

Описание работы

Операційний менеджмент (Operations Management) – це діяльність, зв'язана з розробкою, використанням і удосконаленням виробничих систем, на основі яких виробляються основна продукція або послуги компанії. Подібно маркетингу і фінансам, операційний менеджмент являє собою область бізнесу з явно вираженими управлінськими функціями

Работа содержит 1 файл

лекції.doc

— 637.50 Кб (Скачать)
 

      Ключові слова: управління виробництвом і операціями, канонічна модель, параметри виробничого процесу, кібернетична модель, концентр сполучень, ієрархічна модель, мережна модель, одиничне виробництво, серійне виробництво, масове виробництво, безупинне виробництво, інноваційне виробництво.

      Управління  виробництвом і операціями – це управління об'єктами та процесами, за допомогою виробляються товари і/або надаються послуги.

      Раніше  управління виробництвом асоціювалося з управлінням тільки на машинобудівних, обробних підприємствах, складальних процесах і т.д.

      Тепер теорія управління застосовується до широкого спектра дії поза виробництвом: у сфері послуг, охороні здоров'я, суспільному харчуванні, готельному господарстві, індустрії розваги і відпочинку, освіті, торгівлі, на транспорті, в органах управління.

      Слід  зазначити, що управління виробництвом називають управління операціями. Воно більш точно відбиває дії, які засновані на конкретних концепціях і діях. Терміни “управління операціями”, “операційний менеджмент”, “управління виробництвом”, “виробничий менеджмент” рівнозначні і взаємозамінні.

      При управлінні операційною системою виробництва  існує декілька моделей.

        Види моделей:

  • канонічна
  • кібернетична
  • ієрархічна
  • мережна.

      Канонічна модель описує взаємозв'язки процесу виробництва і/чи надання послуг із зовнішнім середовищем.  

        Зовнішня Чорна шухляда Зовнішнє

        середовище середовище

        Входи Виходи

      Постачальники Споживачі

        Ресурси Потенціал Продукція

        матеріали операції

        енергія техноло- товар

        інформація гічний послуги

        фінанси кадровий

      Канонічна модель включає три елементи:

  • процес (виробнича чи сервісна операція)
  • зовнішнє середовище
  • входи (ресурси) і виходи (продукція) процесу.

      До  числа основних входів виробничого чи сервісного процесу відносяться ресурси:

  • матеріальні (сировина, матеріали)
  • енергетичні (енергія, паливо)
  • інформаційні (технічна, технологічна, управлінська інформація)
  • фінансові (бюджетні асигнування, кредити, інвестиції).

      Параметри виробничого процесу визначаються потенціалами:

  • технологічним (технології, устаткування);
  • кадровим (персонал, команда).

      У разі потреби в складі зовнішнього  середовища можуть аналізуватися не тільки прямі, але і непрямі (опосередковані) зв'язки виробництва.

      У цьому випадку вводиться поняття – концентр сполучення.

      Концентр  сполучення – сукупність постачальників (чи споживачів), що мають однаковий ступінь зв'язку (прямий чи опосередкований) з виробництвом або сервісом.

 

       Тема 5. Методи прийняття  рішень в операційному менеджменті

 

      Ключові слова: теорія прийняття рішень, прийняття рішень в умовах визначеності, прийняття рішення в умовах ризику, прийняття рішення в умовах невизначеності, процес прийняття рішень, визначення проблеми та фактів, встановлення критерію рішень і цілей, формулювання моделей та зв’язків між цілями та змінними, визначення та оцінка альтернатив, вибір найкращої альтернативи, запровадження рішення, математичні моделі, статистичні моделі, моделі лінійного та математичного програмування, моделі теорії черг, імітаційні моделі, моделі запасу, мережні моделі. 

      Теорія  прийняття рішень – аналітичний підхід для вибору альтернативи чи напрямку дії.

      Вона  використовується для багатьох ситуацій операційного менеджменту:

  • при аналізі нових товарів;
  • при плануванні виробництва;
  • при виборі обладнання;
  • при складанні розкладів;
  • при плануванні обслуговування обладнання.

      Існує три типи моделей рішень в теорії прийняття рішень.

  1. Прийняття рішень в умовах визначеності. Той хто приймає рішення знає напевно наслідки будь-якої альтернативи. (Наприклад гроші в банку – гарантований дохід).
  2. Прийняття рішення в умовах ризику. Той хто приймає рішення знає про його наслідки для кожної альтернативи. (Ми не знаємо буде завтра дощ чи не буде – вірогідність 3%).
  3. Прийняття рішення в умовах невизначеності. Той хто приймає рішення не знає ймовірності появи результату для кожної альтернативи. (Невідомо ймовірність того, що через 20 років демократ буде президентом).

      Процес  прийняття рішень.

      Процес  прийняття рішень базується на логіці, розглядає всі можливі альтернативи та передбачає наступні шість кроків:

  1. Визначення проблеми та фактів, що впливають на неї. Встановлення чітко існуючої проблеми — найскладніший крок.
  2. Встановлення критерію рішень і цілей. Підприємство не повинно мати множину цілей.
  3. Формулювання моделей та зв’язків між цілями та змінними. Змінних значень повинно бути мінімально, інакше прийняте рішення не буде адекватним.
  4. Визначення та оцінка альтернатив. Найбільша кількість альтернативних рішень дасть можливість обрати найкраще.
  5. Вибір найкращої альтернативи. Це рішення, що найкраще задовольняє цілі.
  6. Запровадження рішення. Виконання дій у відповідності з вибраною альтернативою.

      Слід  відмітити, що кроки не завжди йдуть  один за одним, можуть бути повернення та цикли.

      Зазвичай  для прийняття тієї чи іншої альтернативи використовують моделювання ситуації на виробництві.

      Існують наступні типи моделей:

  1. Математичні моделі ( аналіз критичної точки, витрат, прибутку).
  2. Статистичні моделі. Оскільки багато рішень мають невизначеність, використовують статистичну теорію та імовірнісний розподіл.

      Три види статистичних моделей:

      а) Прогнозування.

      б) Контроль якості.

      в) Теорія рішень.

  1. Моделі лінійного та математичного програмування (Планування продукту, розподіл робочої сили, теорія про перевезення і т. д.
  2. Моделі теорії черг. Аналіз черг оцінює системи сервісу на основі параметрів: довжина черги, час очікування, коефіцієнт використання.
  3. Імітаційні моделі. Комп’ютерна імітація реальних систем.
  4. Моделі запасів. Облік запасів на підприємстві.
  5. Мережні моделі. Мережне планування, побудова графіків і т.п.

      Основи  теорії прийняття  рішень.

      Для прийняття рішень будемо використовувати наступні позначення:

  1. Терміни:

      а) Альтернатива — напрям дії або  стратегія, яка може бути обрана.

      б) Стан природи — ситуація, на яку  той, хто приймає рішення не може впливати.

  1. Символи, що використовуються для дерева рішень:

      а) – вузол рішення, з якого обираються альтернативи.

      б) – вузол стану природи.

      Наприклад: Компанія хоче запровадити випуск нового товару. Реалізація проекту потребує розробки великого чи малого заводу. Дерево рішень для даної ситуації має вигляд:

        Вузол стану

        природи Сприятливий ринок

        Несприятливий ринок

        Будувати

        великий

        завод Сприятливий ринок

        Несприятливий ринок

        

        Будувати

        малий завод

        Нічого не робити 

      Рис. 5.1. Дерево рішень.

      Табличний метод прийняття  рішення.

      Можна скласти таблицю рішень, яка матиме такий вигляд:

      Наприклад:

  • Випадок сприятливого ринку: великий завод дає прибуток 200 тис. грн.
  • Ринок несприятливий: чисті втрати становитимуть 180 тис. грн.

      Малий завод

  • Сприятливий ринок: 100000 грн. прибутку
  • Несприятливий ринок: чисті втрати 20000грн.
 

      Таблиця 5.1.

      Табличний метод прийняття рішень

Альтернативи Стан  природи
Сприятливий

ринок, тис. грн

Несприятливий

ринок, тис. грн

Будувати  великий завод

Будувати  малий завод

Нічого  не будувати

 
200

100

0

 
-180

-20

0

 

      Прийняття рішення в умовах невизначеності

      В цьому випадку використовують три  критерії для прийняття рішення:

  1. Maximax — цей критерій знаходить альтернативу, яка максимізує максимальний вихід.
  2. Maxmin — цей критерій відшукує альтернативи, що максимізують мінімальний вихід.
  3. Рівноімовірний критерій — знаходить альтернативу з найвищим середнім виходом.

      Базуючись на даних прикладу отримаємо:

  1. Maximax вибір – будувати великий завод, це максимум від максимального значення кожної альтернативи.
  2. Maxmin вибір – нічого не робити. Це максимум із мінімальних значень.
  3. Рівноімовірний вибір – будувати малий завод. Це максимум із середніх значень кожної альтернативи.

      Таблиця 5.2.

      Прийняття рішення в умовах невизначеності

Альтернативи Стан  природи Максимум в ряду, тис. грн. Мінімум в ряду, тис. грн. Середнє по ряду
Сприятливий ринок, грн. Несприятливий ринок, грн.
Будувати  великий завод

Будувати  малий завод

Нічого  не будувати

 
200000 

100000 
 

0

 
-180000 

-20000 
 

0

 
200000 

100000 
 

0

 
-180000 

-20000 
 

0

 
10000 

40000 
 

0

 

      Прийняття рішення в умовах ризику

Информация о работе Лекции по "Операційний менеджменту"