Етика американського менеджменту

ПОЛТАВСЬКИЙ  НАЦІОНАЛЬНИЙ  ТЕХНІЧНИЙ  УНІВЕРСИТЕТ

імені ЮРІЯ КОНДРАТЮКА

 

 

 

 

кафедра міжнародної  економіки

 

 

 

 

 

 

 

 

КУРСОВА  РОБОТА

 

з дисципліни «Міжнародний менеджмент»

 

на тему: «Етика американського менеджменту»

 

 

 

Студент 5 курсу 501 ФМ групи

напряму підготовки 6.030503 «Міжнародна економіка»

Вакарь О.О.

Керівник: доцент кафедри, к.е.н. Ринейська Л.С.

Національна шкала__________________________

Кількість балів: ____________ Оцінка: ECTS ________ 

Члени комісії: _______________           Чичкало-Кондрацька І.Б.

                                                                               (підпис)                     

 

                                                        _______________            Ринейська Л.С.

                                                                                (підпис)                     

 

              __________________            Корнієнко А.А.

                   (підпис)      

 

 

 

 

 

 

ПОЛТАВА    2012

 

ЗМІСТ

 

ВСТУП

За всю історію існування  менеджменту багато закордонних  країн накопичили значні відомості в області теорії і практики управління у промисловості, сільському господарстві, торгівлі та інших галузях економіки з урахуванням специфічних особливостей. На жаль, наша вітчизняна наука управління розвивалася самостійно і відокремлено, часто ігноруючи зарубіжний досвід мистецтва управління. Протягом багатьох десятиліть у нашій країні панувала адміністративно-командна система управління, спрямовувала в основному свої зусилля на критику закордонного досвіду управління.

Однак, досвід ведення бізнесу і здійснення менеджменту багатий, найчастіше неоднозначний і дуже корисний для вивчення тими хто проблемами менеджменту. Створення власної моделі менеджменту вимагає, з одного боку, вивчення всього цінного, що міститься в зарубіжній теорії і практиці, а з іншого – використання його кращих досягнень у своїй діяльності. У всьому різномаїтті теорій і практики міжнародного менеджменту саме американський менеджмент був і залишається найбільш потужною системою управління. Американський менеджмент дозволив США зайняти лідируюче місце серед країн західного світу і Японії. Крім того, саме в США вперше сформувалася наука і практика менеджменту. Його провідне значення у світі сьогодні беззаперечне, а вплив на розвиток теорії, практики найбільш великий. Це все і пояснює актуальність вибраної теми.

Об'єктом даної роботи є американський менеджмент, в тому числі його історія виникнення.

Предметом курсової роботи є виявлення  і розгляд особливостей американського менеджменту.

Мета курсової роботи – виявлення особливостей і характерних рис американського менеджменту з точки зору новітніх вітчизняних і зарубіжних досліджень у сфері управління організації.

Для досягнення даної мети необхідно  виконати наступні завдання:

1. Проаналізувати і вивчити основні  положення вітчизняної та зарубіжної літератури в області менеджменту;

2. Розглянути виникнення американського  менеджменту;

3. Виявити і вивчити особливості  американського менеджменту;

4. Провести аналіз американського  і японського менеджменту, виявити  особливості і відмінності в них.

Джерелами інформації для написання  роботи на тему "Етика американського менеджменту" послужила базова навчальна  література, фундаментальні теоретичні праці найбільших мислителів у розглянутій  області, статті та огляди у спеціалізованих  та періодичних виданнях, присвячених тематиці американський менеджмент, довідкова література, інші актуальні джерела інформації.

Методи дослідження: описовий, порівняльний, аналітичний, спостереження та статистичної обробки фактичного матеріалу.

Практична значимість роботи: аналіз інформації з метою виявлення особливостей американського менеджменту, вивчення якого дає широку можливість застосування, за умови адаптації до умов роботи організації, сприяючи тим самим найбільш передовому і ефективному розвитку системи менеджменту в Україні.

 

РОЗДІЛ 1

Історія створення американського менеджменту

1.1. Фактори формування американського менеджменту

Формування світової практики менеджменту відбувалося передусім під впливом практики управління корпораціями США. Це було наслідком того, що менеджмент , у сучасному його розумінні зародився саме тут. Не менш відчутно позначилося також провідне економічне становище США в сучасному світі. Нині в більшості країн світу відбувається процес творчого осмислення та адаптації американського менеджменту до своїх національних особливостей. На цій основі виникають регіонально-національні моделі менеджменту. Велика індустріальна революція XVII - XVIII століть чинила набагато більш істотний вплив на теорію і практику управління, ніж всі попередні революції. У міру того як індустрія переростала кордону мануфактури і визрівала сучасна система акціонерного капіталу, власники капіталу все більше віддалялися від заняття бізнесом. Керівник-власник був замінений сотнями і тисячами акціонерів. З'явилася нова, диверсифікована (розпорошена) форма власності. Замість єдиного власника стало безліч акціонерів, тобто спільних власників одного капіталу. Замість єдиного керівника-власника з'явилися кілька найманих менеджерів, рекрутувати з усіх, а не тільки привілейованих класів.

 Управління як наука, наукова дисципліна виникла в США на початку XX століття. Цьому сприяв цілий ряд факторів, серед яких слід відзначити демократичність країни, працьовитість громадян, високий престиж освіти, а також відсутність державного втручання в економіку. Країна була вільна від консервативних догм старого світу, а створення монополій призводило до ускладнення управління ними. У цих умовах виникнення наукового менеджменту стало відповіддю на потреби бізнесу. При цьому під адмініструванням розумілася формулювання спільних цілей і політики компанії, а менеджмент у первісному і вузькотехнічному сенсі розумівся як контроль за їх реалізацією. Кожен виробничий процес виділяється у самостійну функцію і сферу діяльності менеджменту. Кількість функцій зростає, загострюється проблема їх координації і з'єднання на новій основі. Щоб їх об'єднати, за кожною функцією закріплюється штат спеціалістів (відділ, підрозділ), а загальні координаційні функції віддаються менеджменту. Засновником наукового менеджменту по праву вважається Фредерік Уінслоу Тейлор (20.03.1856 р. - 21.03.1915 р.) [3, с. 48].

Американський менеджмент формувався в кінці XIX - початку XX ст. В умовах створення великих ієрархічних структур, розподілу управлінської і виконавської праці; введення норм і стандартів, встановлення посади найманого менеджера, їх обов'язків і відповідальності. У XIX столітті у США посилюється роль адміністрації, як у приватному, так і в державному секторі, власність втрачає індивідуальний характер (акціонерні товариства тощо) і стає корпоративною, створюються механізми підтримки ієрархічної структури, яка виключає конкуренцію, вибори і оцінку працівників за діловими якостям.

В американському суспільстві відбувається тотальна бюрократизація управлінського апарату. Підприємства – гіганти відчувають потребу у раціональній організації праці, у чіткій, взаємозалежній роботі всіх підрозділів і менеджерів з науково обгрунтованими принципами, нормами та стандартами. Важливо відзначити таку закономірність: спочатку власник і менеджер представлені в одній особі, а потім управління відокремлюється від капіталу і виробництва. Замість одного капіталіста-менеджера виникають дві групи: акціонерів і найманих керівників. Наступний етап розвитку управління: менеджерів багато і кожен стежить за конкретною функцією. Після цього замість єдиного менеджера-фахівця з'являється співтовариство фахівців. Тепер менеджер координує роботу фахівців, використовуючи для цього спеціальні інструменти управління, зокрема, систему прийняття рішень, мети політики компанії та ін.

Розвиток американського менеджменту свідчить про значні якісні зміни методів, форм і засобів організації спільної праці людей і впливу на них. Будь-яка американська компанія протягом XX ст. змінювала власну організацію й управління, аналіз плинності й т. ін. Важливе завдання цих служб – розвиток потенціалу працюючих: профорієнтація та перепідготовка, атестація та оцінювання рівня кваліфікації, організація службового просування. Органічні їх функції — вдосконалення організації та стимулювання праці, забезпечення дотримання правил техніки безпеки, соціальних виплат. Ці служби беруть участь у переговорах із профспілками при укладанні колективних договорів, у розгляді скарг та претензій, у контролі за дисципліною та т. ін.

Великі корпорації з  децентралізованою (дивізіональною) структурою управління розподіляють кадрову роботу між головною кадровою службою при штаб-квартирі корпорації та кадровими службами виробничих підрозділів. Головна служба координує діяльність відділень, здійснює єдину науково-технічну, а отже, і кадрову політику, добір лінійних менеджерів, здатних очолити відділення. Фахівці головної кадрової служби визначають кадрову політику й стратегію корпорації, консультують служби відділень щодо атестації працівників, добору керівників, трудового законодавства і т. ін. Оскільки виробничий підрозділ як основна господарська ланка є самостійним у фінансово-виробничому відношенні, його кадрова служба планує кількість і структуру працівників, займається добором, оцінкою та атестацією, вирішує всі інші питання, безпосередньо пов'язані з організацією виробничо-господарських процесів. Кардинальні зміни в управлінні персоналом американських корпорацій зумовлені новою роллю людських ресурсів у виробництві. Більшість процвітаючих фірм послідовно впроваджує принцип "продуктивність від людини". Відповідно до цього акцентують успіхи кожного працівника, щоб він міг з гордістю заявити: "Я зробив це сам".

Сучасний американський  кадровий менеджмент потребує специфічних форм і методів роботи. Одним із найважливіших його інструментів є атестація працівників з метою зіставлення фактичного виконання ними робіт з нормативними критеріями їх трудових функцій. Атестація тісно пов'язана з добором персоналу, перепідготовкою, службовим просуванням, організацією оплати праці. Від результатів атестації працівника залежить його становище, матеріальна забезпеченість, задоволеність роботою і т. ін. Як правило, робітників і молодших службовців атестують через кожні шість місяців, спеціалістів і молодших лінійних керівників – щорічно. Методи оцінювання та атестації диференційовані для конкретних категорій працівників.

Саме з урахуванням цих особливостей американської економіки і формується американська модель менеджменту [6, с. 100].

1.2. Становлення бази американського менеджменту

Американський менеджмент формувався в кінці XIX - початку XX ст., як було вже зазначено вище. Значний вплив на його формування менеджменту зробили Ф. Тейлор, Г. Форд, Е. Мейо, Д. Макгрегор.

Основоположником науки управління по праву вважається американський інженер і дослідник Ф. Тейлор (1856 – 1915). Запропонована ним система організації праці і управлінських відносин викликала «організаційну революцію» у сфері виробництва та управління ім.

Вперше свої погляди він виклав у статті «Система часткових розцінок»     (1895 р.). Потім вони були розвинуті в книзі «Цехове управління» (1903 р.) і «Основах наукового менеджменту» (1911 р.) [8, с. 49].

Основи системи Ф. Тейлора:

1. Вміння аналізувати роботу, вивчати  послідовність її виконання.

2. Підбір робітників (працівників)  для виконання даного виду.

3. Навчання й тренування робітників.

4. Співпраця адміністрації і  робітників.

Важлива характеристика системи  – її практична реалізація за допомогою певних засобів, або «техніка системи». Згідно з розробками Ф. Тейлора вона включала:

а) визначення і точний облік робочого часу і рішення в цьому зв'язку проблеми нормування праці;

б) підбір функціональних майстрів - з  проектування роботи; нормування заробітної плати; ремонту устаткування; планово-розподільчим роботам; вирішенню конфліктів і дисципліні;

в) введення інструкційних карт;

г) диференціальна оплата праці (прогресивна  оплата);

д) калькуляція  витрат на виробництво.

Отже, можна сказати, що головна ідея Тейлора полягала в тому, що управління має стати системою, заснованою на певних наукових принципах, і яка повинна реалізовуватися за допомогою спеціально розроблених методів і заходів; тобто необхідно проектувати, нормувати, стандартизувати не лише техніку виробництва, але і працю, її організацію та управління. Практичне застосування ідей Тейлора довело всю свою важливість, забезпечивши значне зростання продуктивності праці.

Наукове управління за Тейлором зосереджувалась на роботі, що виконується на самому нижньому рівні організації. Тейлор і його послідовники проаналізували взаємозв'язок між фізичною суттю роботи та її психологічною сутністю для встановлення робочих дефініцій. І, отже, наука управління за Тейлором не могла запропонувати вирішення проблем поділу організації на відділи, сфери та діапазони контролю та доручення повноважень.

Іншим представником  американської моделі менеджменту, точніше, її «організаційної школи» є Г. Форд (1863 – 1947 рр.), названий у свій час «автомобільним королем». Фахівці вважають, що завдяки винаходу конвеєра при виробництві автомобілів Г. Форд зробив «революцію в цеху». Він створив систему, де перше місце займали техніка і технологія, яким «допомогала» людина.

Основні ідеї Г. Форда викладені в роботах  «Моє життя, моя праця» (1922 р.), «Сьогодні, завтра» (1926 р.), «Рух вперед» (1930 р.), «Едісон, яким я його знав» (1930 р.) [11, с. 213].