Етичний Кодекс Менеджера

       Психологія здоров'я. У рішенні  практичних завдань із забезпечення  фізичного і психічного здоров'я  менеджерів покликане зіграти  велику роль досить нове і  стрімко розвивається останнім  часом науковий напрямок - психологія  здоров'я. Одне з відправних положень цієї області знання пов'язано зі ставленням людини до власного здоров'я. Здоров'я має стати провідною, органічною потребою людини на всьому протязі його життєвого шляху. Потрібна міцна установка на довге здорове життя.

       Однак найчастіше про здоров'я починають піклуватися, коли його починає не вистачати. Проблема в тому, що, будучи здоровим, людина зазвичай не думає про своє здоров'я, не дорожить ним. Особливо молоді люди ставляться до проблеми здоров'я як чогось досить абстрактному, не має до них прямого відношення. Інша проблема полягає в тому, що люди намагаються не обтяжувати себе роботою над власним здоров'ям, оскільки ефект від витрачених зусиль не відразу може бути помітний. Найчастіше він відстрочені в часі.  Соціологічні опитування показують, що в групах, стурбованих своїм здоров'ям, 85% нічого не роблять, ті ж, хто хоча б щось робить, роблять це від випадку до випадку або вкрай рідко. Проведені дослідження дозволяють судити і про характерні мотиви звернення людей до занять оздоровчими системами. Це можуть бути вже проявилися хворобливі симптоми (погане самопочуття, часті болі, зайва вага тощо); незадоволеність своїм психічним станом (підвищена дратівливість, неврівноваженість, депресія, тривожність, втома і т.д.); незадоволеність міжособистісними відносинами, втрата впевненості в собі і завтрашньому дні; деформація самооцінки. Примітно, що при цьому ідея самовдосконалення, бажання в принципі навчитися керувати собою і своєю психікою займає людей менше всього. Таким чином, поки що домінує звернення уваги на здоров'я за фактом його порушення.

       Ще одне дуже важливе положення  психології здоров'я полягає в  тому, що людина повинна сама  вміти керувати своїм психічним  здоров'ям. До забезпечення здоров'я  менеджера це положення і його  розвиток теж має саме безпосереднє відношення.  Самоврядування психічним здоров'ям передбачає не тільки усвідомлення необхідності постійно за нього боротися, а й упевненість у своїх можливостях на цьому шляху, знання себе. Останнє означає, що людина повинна вміти "розшифрувати" свій психічний стан і чинити на нього, якщо буде потрібно, необхідний вплив, знати свої найбільш сильні і слабкі характерологічні особливості, вміти неупереджено, адекватно оцінити справжній рівень своїх фізичних і психічних можливостей.

       Управління своїм психічним здоров'ям передбачає і тренування власної психіки, розкриття її резервів і розвиток, вдосконалення психічних процесів (пам'яті, уваги, уяви та ін), виховання в собі дисципліни розуму і почуттів. Слід вчити людину активної, усвідомленої, з ясним розумінням її цілей і характеру впливу психічної саморегуляції, оволодіння її технікою і прийомами самовпливу як невід'ємного компонента культури поведінки. Орієнтація на допомогу ззовні і звернення за нею з кожного приводу до тих чи інших фахівців лікарського профілю робить людину пасивним, залежним у вирішенні власних психологічних проблем. Інакше кажучи, людина повинна бути впевнений у власних силах, властивих йому можливості та вміти ними розпорядитися. Впевненість у собі, самоповага, адекватна самооцінка, вміння керувати своєю психікою і тримати її під контролем допомагають людині захистити себе від побутових і професійних колізій, які зустрічаються на його життєвому шляху.

       Великі можливості в плані  підтримки і зміцнення психічного  здоров'я менеджерів надають спеціальні психологічні тренінги. Поширеність духовних цінностей (дзен-буддизм, йога та ін) в діловій етиці та в принципі роль духовного начала у навчанні управлінню - це явища, характерні поки тільки для Японії. Метод "дзен", що дозволяє активізувати резерви людської психіки, все ширше практикується в цій країні для стимулювання творчої енергії менеджерів. Вже сьогодні в Японії ведеться цілеспрямована робота по підготовці менеджерів XXI ст. І одне з основних вимог до них - витривалість, міцне здоров'я [4].

       Втрачаючи здоров'я, людина починає  усвідомлювати і частіше за  все шукати порятунку в медикаментах, недооцінюючи силу впливу на  організм та ефективність таких  факторів, як рухова активність, раціональне харчування, загартовування, повноцінний сон, основи масажу і самомасажу та інших факторів.

       Ці та інші значущі фактори  являють собою невід'ємні компоненти  здорового способу життя. Існує  фраза, яка підтверджена життям: "людина помирає не від певної  хвороби, а від свого способу  життя".

     Спосіб життя-це спосіб переживання життєвих ситуацій, а умови життя-це діяльність людей у певному середовищі існування, в якій можна виділити екологічну обстановку, освітній ценз, психологічну ситуацію в міні-і макросередовищі, побут та облаштування житла.

       Звідси, за логікою, визначено,  що спосіб життя безпосередньо  впливає на здоров'я людини, а  в той же час умови життя,  як би опосередковано впливають  на стан здоров'я. 

       Як правило, спосіб життя взаємопов'язаний  з укладом, рівнем, якістю і  стилем життя! Дані поняття об'єднані чотирма категоріями: економічна представлена ​​рівнем життя і відповідає на запитання, якого Ваше матеріальне благополуччя соціологічна-якого якість Вашого життя соціально-економічна-який Ваш уклад життя соціально-психологічна-який стиль Вашого життя.

       Отже, перейдемо та визначенню  здорового способу життя. Здоровий  спосіб життя (ЗСЖ) можна характеризувати,  як активну діяльність людей,  спрямовану, в першу чергу, на  збереження і поліпшення здоров'я.  При цьому необхідно врахувати,  що спосіб життя людини і сім'ї не складається сам по собі в залежності від обставин, в формується протягом життя цілеспрямовано і постійно.

       Формування ЗСЖ є головним  важелем первинної профілактики  у зміцненні здоров'я населення  через зміни стилю і укладання  життя, його оздоровлення з використанням гігієнічних знань у боротьбі зі шкідливими звичками, гігієнічних знань у боротьбі зі шкідливими звичками, гіподинамією і подоланням несприятливих сторін, пов'язаних з життєвими ситуаціями.

       Т.ч., під здоровим способом життя слід розуміти типові форми і способи повсякденної життєдіяльності людини, які зміцнюють і удосконалюють резервні можливості організму, забезпечуючи тим самим успішне виконання своїх соціальних та професійних функцій незалежно від політичних, економічних і соціально-психологічних ситуацій. Активність, проявлена ​​насамперед індивідуумом щодо збереження свого здоров'я, відіб'ється на стані здоров'я сім'ї (мікросередовища) і на показниках громадського здоров'я. Найбільш сприятливою ночами для оздоровлення нації є державною політикою.

     Хвороба - порушення нормальної життєдіяльності  організму, обумовлене функціональними  або опухологіческімі змінами. Виникнення хвороби пов'язане з впливом  на організм шкідливих факторів зовнішнього  середовища (фізичних, хімічних, біологічних, соціальних), з його генетичними дефектами і т.д. "Стиль життя" - тип поведінки особистості або групи людей, що фіксує стійкі, відтворювані риси, манери, звички, смаки, схильності. Наприклад, "аристократичний", "спартанський" стиль життя. Стиль життя характеризує індивідуальність. Наприклад, окремі соціальні групи молоді (стиляги, дисиденти або сучасні хіпі, панки, металісти) на певному етапі свого віку вели свій стиль життя.

     Довголіття - досягнення людиною віку, значно перевищує  середню тривалість життя. Вік понад 90 років і старше оцінюється як довгожитель.

       За даними відомих вітчизняних  вчених Ю.П. Лісіцина, Ю.М. Комарова  і численних зарубіжних авторів,  ОЖ формує здоров'я і займає  приблизно 50-55% питомої ваги всіх  факторів, обуславліваящіх здоров'я населення,

       Серед інших факторів, що безпосередньо  впливають на здоров'я, відносяться: 

       · Екологія-20-25%

       · Спадковість-20%

       · Охорона здоров'я-10%.

       Отже, спробуємо розглянути, вірніше  оцінити, який питома вага ОЖ, значущого для здоров'я, тобто спробуємо оцінити чинники позитивного впливу на здоров'я людини і негативні фактори, які не сприяють здоров'ю (див. рис. 2).

       Якщо характеризувати ЗСЖ, то  в ньому виділено вісім основних  позицій, які відображають найбільш  сприятливі впливу (впливу на здоров'я). Кожна з позицій ЗСЖ характеризується психофізіологічної задоволеністю, що позитивно позначається на стані здоров'я. Протилежна позицію характеризує нездоровий спосіб життя, пов'язаний з дискомфортом, накопиченням негативних емоцій і факторів, які рано чи пізно бумерангом відіб'ються на нервово-психологічному статусі, як першій сходинці початку якихось симптомів захворювання організму.

     Зміст факторів ЗСЖ.

     Режим праці та відпочинку. Строгий, ритмічний  режим праці та відпочинку-одне з  найважливіших умов високої працездатності організму людини. При цьому слід враховувати відмінності умов життя і праці окремих категорії людей, чия праця пов'язана з різними видами діяльності.

       Чи впливають індивідуальні особливості  організму або соціальні фактори на режим праці і відпочинку? Безумовно. Не враховувати дані фактори не можна, але основні положення його повинні дотримуватися. До них відносяться прості, але необхідні вимоги:

       виконання різних видів діяльності  в строго певний час 

       раціональне чергування роботи і відпочинку

       регулярне та повноцінне харчування, не менше 3 разів на день  в одні і ті ж години 

       заняття цілеспрямованої рухової  навантаженням, не менше 6 годин  на тиждень 

       перебування на свіжому повітрі,  не менше 2-3 годин на день 

       суворе дотримання гігієни сну, не менше 8 годин на добу, бажано нічний сон в один і той же час.

       Ці прості постулати сприяють  зміцненню здоров'я, підвищують  життєвий стимул, продовжують функціонування  всіх систем на довгі роки.

     Гігієна сну.  Сон-ефективний спосіб зняття розумової й фізичної напруги. Недарма ослаблений, хвора людина або знаходиться тривалий час в екстремальних ситуаціях здатний спати тривалий час. Це-фізіологічна захист організму, потреба, як лікування, обумовлена ​​складними психофізіологічними процесами.

       Під час сну відбуваються зміни  всієї життєдіяльності організму,  зменшується витрата енергії,  відновлюються і починають функціонувати  системи, які зазнали сверхнагрузку  (перевтома або хворобливі зміни).  Сон усуває стомлення і попереджає  виснаження нервових клітин. Відбувається накопичення багатих енергією фосфорних сполук, при цьому підвищуються захисні сили організму. Хронічні ж недосипання сприяють так званої СШИБКА-появи неврозів, погіршення функціональних і зниження захисних сил організму.

       Гігієною сну передбачається  відхід і підйом в один і  той же час, з незначним розмахом  у часі.  Тиша, затемнення вікон,  приплив свіжого повітря, але  не протягу, обов'язкові. Прийом  їжі, не збудливою організм, - за 1,5-2 години до сну. Бажано зосередитися на відпочинку, не навантажуючи себе думками, турботами і переживаннями минулого дня і майбутнього.

     Гігієнічні  основи та різновиди харчування.

     "Стережися-якої  їжі і пиття, які спонукали  б тебе з'їсти більше того, скільки  вимагає твій голод і спрага. Ми живемо не для того, щоб їсти, а їмо для того, щоб жити".

       Сократ.

       Їжа необхідна людині для виконання  трудової діяльності, підтримки  температури тіла і відновлення  зруйнованих в процесі життєдіяльності  тканин. Підбір харчових продуктів  грунтується на тому, що надходження в організм їжі повинно бути з достатньою кількістю жирів, білків, вуглеводів, вітамінів, мінеральних солей, води. Вважається, що добова норма білка в середньому становить 100 гр., Жиру-80-90 гр., Вуглеводів-350-400 гр. Важливим принципом раціонального харчування є збалансованість прийому основних харчових речовин.

       Співвідношення білків, жирів, вуглеводів  повинно становити відповідно 15-30-55% добової калорійності споживаної  їжі. 

       Рекомендації П. Брегга і Г.  Шелтона з прийому їжі: