Етичний
Кодекс Менеджера
1. Роби одразу
добре... погано - само зробиться.
Роби так, щоб не переробляти.
2. Працюємо на
спільний результат. Проблема
колеги - твоя проблема також.
3. Робота менеджера
- спілкування. Знайди час для
розмови з колегами.
4. Інформація - наше
спільне багатство. Довідався щось нове
- розкажи.
5. Не розповсюджуй
плітки: якщо не впевнений - не
кажи. Невірна інформація шкідлива.
6. Недоінформованість
дорого коштує. Незнаєш, або не
розумієш - запитуй, не стидайся.
7. Підтримуй
авторитет свого колеги. Це підтримає
твій авторитет.
8. Доказуючи
свою правильність, використовуй
факти. Емоції краще залишити
для стадіону.
9. Усі маємо
право на власний погляд. Намагайтеся
зрозуміти колегу.
10. Домовитися
завжди можна!
Етика
в діяльності сучасного
керівника
В сучасних умовах керівники
та менеджери стикаються з
проблемою врегулювання етичних
відносин між працівниками, діловими
партнерами.
Професійна
робота будь-якого працівника
організації пов’язана з дотриманням
етичних норм взаємовідносин
з колегами, підлеглими, партнерами. Дотримання
етики ділових відносин є одним з основних
критеріїв оцінки професіоналізму як
окремого працівника, так і організації
в цілому.
Чимало вітчизняних
та зарубіжних науковців досліджували
проблему ділових взаємовідносин на підприємствах,
серед них: Карнегі Д., А.С. Макаренко, І.
Бентам, Дж. С. Міллем, Хміль Ф.І, Кузьмін
О.Є, Гончаров С.М. Однак, це питання й досі
не втратило актуальності і потребує подальшого
дослідження.
Етичні норми
службових відносин ґрунтуються на загальнолюдських
цінностях, нормах і правилах поведінки.
Але часто не дотримання цих норм стає
причиною неетичної діяльності, а саме
конкурентна боротьба,бажання мати великі
прибутки, невміле стимулювання керівників
за етичну поведінку, зменшення значення
етики в суспільстві, бажання досягти
мети та виконати місію організації будь-якою
ціною, неетична поведінка партнерів (суміжників,
засновників, постачаль¬ників тощо), виникнення
конфліктних, стресових та інших подібних
явищ в організації, невдалий підбір та
невміле застосування стилів керівництва
в організації, занадто складна система
розробки та прийняття рішень в організації.[2,
с.324]
Сучасний менеджмент пропонує
певні заходи для забезпечення
етичної поведінки. Це впровадження
етичних норм, що відображають систему
цінностей організації, створення комітетів
з етики, основне завдання яких оцінювати
повсякденну практику з позицій етики
та етичної поведінки, проведення соціальних
ревізій, покликаних оцінювати вплив соціальних
факторів на організацію, організація
навчання етичній поведінці керівників
та підлеглих, постійне інформування працівників
про випадки високоетичної поведінки
через пресу, радіо, телебачення тощо,
проведення нарад, конференцій, симпозіумів
з проблем етичної поведінки. [2, с. 329]
Без дотримання етичних норм
вся інфраструктура бізнесу, яка
в бага¬тьох випадках будується
на основі неформальних угод,
неформальних контрактів, довіри
партнерів один до одного, буде
порушеною. Тому доцільним у
ділових відносинах будуть формально
закріпленні етичні норми за допомогою
етичних кодексів; вводитись посади «посередників
зі скарг працюючих» (Будь-який службовець
корпорації може звернутися до посе¬редника
і одержати кваліфіковану консультацію
з морально-етичних проб¬лем, які його
цікавлять);застосування етики стягнень.
[6, с.293]
Саме тому
багато менеджерів приділяють
велику увагу проблемам поліпшення
етичного клімату організації,
а також підвищенню її чутливості
до соціаль¬них проблем. Експерти
з етичних питань говорять, що
менеджмент зобов'язаний створювати
і підтримувати такі умови, в яких люди
поводяться, як люди. Тому керівництво
організації покликане конт¬ролювати
її моральне "здоров'я", використовуючи
такі методи, як особи¬стий приклад, моральний
кодекс (Моральний кодекс — це формальний
вик¬лад етичних і соціальних цінностей
організації) і різні етичні структури
(різні сис¬теми, посади і програми, за
допомогою яких організація, прагне стиму¬лювати
відповідну моральним принципам поведінку
співробітників: ко¬мітет з етики, уповноважений
з питань етики, навчальні програми, гарячі
лінії іт.д). [3, с.215]
Однак навіть найсильніша програма
етичної підтримки не гарантує
співробітникам уникнути можливих
помилок. Мати вражаючу етичну
програму недостатньо. Вона повинна
бути присутньою у всіх повсякден¬них
операціях, спонукати працівників приймати
морально коректні рішення в будь-якій
ситуації. [2, с.334].
Отже, ми бачимо, що дотримання етичних
принципів і соціальна відпо¬відальна
діяльність ні в якій мірі не наносять
збитку організаціям. Напро¬ти, менеджери
та їх організації можуть зробити свій
внесок у поліпшення життя суспільства
й одночасно домогтися підвищення економічних
показ¬ників.
Керівникам необхідно знати, які
норми складаються в колективі.
Від їх якості залежить робота
організації. Головне завдання менеджменту
полягає в тому, щоб працівників сприймали
як особистостей, а трудові відносини
формувалися як партнерство. [1, с.185]
Таким чином керівники, менеджера
повинні привчати персонал організації
(і самого себе) до етичної поведінки.
Для цього повинна плануватися і систематично
проводитися робота по вивченню етики
менеджменту та контролю за дотриманням
етичних норм.
Етичні
принципи формування
авторитету менеджера
Сучасний менеджер виступає в
декількох іпостасях.
По-перше, це керуючий, наділений
владою, що керує великим колективом людей.
По-друге, це лідер, здатний
вести за собою підлеглих, використовуючи
свій авторитет, високий професіоналізм,
позитивні емоції.
По-третє, це - дипломат, що встановлює
контакти з партнерами і владою,
що успішно переборює внутрішні і зовнішні
конфлікти.
По-четверте, це - вихователь, що володіє
високими моральними якостями, здатний
створити колектив і направляючий
його розвиток у потрібне русло.
По-п'яте, це - інноватор, що розуміє
роль науки в сучасних умовах, що вміє
оцінити і без зволікання впровадити у
виробництво той або інший винахід або
раціоналізаторську пропозицію.
По-шосте, це - просто людина, що
володіє високими знаннями і
здібностями, рівнем культури, чесністю,
рішучістю характеру й у той же час
розважливістю, здатний бути у всіх відношеннях
зразком для навколишніх.
Скласти етичний кодекс сучасного
менеджера, грунтуючись на літературних
джерелах не так вже й складно.
З цього приводу написано досить
книг і статей, в яких наведено
ідеальні моделі менеджера. Основна проблема
полягає в практичній реалізації такого
кодексу окремими керівниками.
Введення
Управлінська етика - це сукупність
етичних принципів і норм, якими
повинна керуватися діяльність
організацій та їх членів у
сфері управління та підприємництва. Вона
охоплює явища різних порядків:
- Етичну оцінку внутрішньої та
зовнішньої політики організації;
- Моральних принципів членів
організації, тобто професійну
мораль;
- Моральний клімат в організації;
- Зразки моральної поведінки;
- Норми ділового етикету - рітуалізірованние
зовнішні норми поведінки;
- Основні управлінські взаємодії
- прийняття управлінських рішень,
мотивацію співробітників, комунікації,
вирішення конфліктів.
Призначення управлінської етики
- підвищити ефективність управлінської
роботи.
Специфіка управлінської етики
полягає в тому, що сам керівник
повинен не тільки відповідати
певним моральним вимогам, але
й свідомо використовувати механізми
моральної регуляції в управлінні
людськими ресурсами, а також мати власну
позицію щодо форм і способів моральної
регуляції професійного життя.
Тому в рамках управлінської
етики основна увага звертається
на принципи і норми моральної
поведінки керівників, розглядаються
моральні аспекти прийняття управлінських
рішень, особистісні якості керівника.
| 1, с.27 |
Спробуємо скласти етичний кодекс
сучасного менеджера.
Моральні
цінності ринку
По суті, сам процес ринкової
купівлі-продажу завжди є знаходженням
компромісу між продавцем і
покупцем. Ринкова економіка, крім усього
іншого - неперевершений механізм, що дозволяє
за допомогою конкуренції перетворити
особистий, егоїстичний інтерес людини
в суспільне благо.
Існують певні моральні норми,
що дозволяють знаходити ці
компроміси. Ось деякі з них:
1) концепція "служіння суспільству",
якої - завдяки внутрішньофірмової політиці
- прихильні всі працівники компанії від
президента до найманого персоналу. Служити
клієнтам, отримуючи за це відповідну
плату, - ось наріжний камінь їх світогляду.
"Благополуччя виробника, - писав Генрі
Форд, - залежить, у кінцевому рахунку ...
від користі, яку він приносить народу".
2) як це не парадоксально, неповагу
до грошей. Гроші є для підприємця
не метою, а лише засобом,
який використовується для досягнення
поставленої мети. Гроші знаходяться
в постійному русі, в обороті. Справа, справжнє,
захоплююче цілком, - ось головне багатство
бізнесмена. Відсутність культу грошей
робить підприємця розкутим, дає можливість
йти на розумний ризик.
3) логічно випливає з попереднього
постійна незадоволеність досягнутим,
не увядающее з роками почуття здорового
честолюбства. Бізнес - це не тільки
результат, а й процес. Бізнесмену, як і
письменникові, завжди здається, що головна
книга у нього попереду. Ця постійна націленість
на успіх, прагнення до вирішення все більш
складних і масштабних завдань - своєрідна
"візитна картка" західного бізнесмена.
4) щирість, сумлінність, відкритість.
Чесність підприємця - незаперечний
атрибут стилю ділових взаємин
на Заході, бо найменше "плямка"
на репутації бізнесмена може призвести
до серйозних фінансових втрат, а нерідко
й до банкрутства. В умовах розвиненої
конкуренції бути чесним вигідно. На сторожі
чесної конкуренції стоїть не тільки держава,
але й численні об'єднання підприємців
за професіями - союзи, гільдії, асоціації,
які уповноважені регулювати діяльність
своїх членів в інтересах споживачів для
забезпечення справедливої, рівноправної
і етично здорової ділової практики. Крім
того, в подібних об'єднаннях існує професійний
кодекс честі, що описує ряд вчинків, які
визнаються його членами, як неетичні.
5) гордість за свій бізнес незалежно
від його області і масштабів.
Будь-який бізнес, службовець задоволенню
потреб покупців і приносить
дохід, престижний. В основі такого
підходу лежать високий професіоналізм,
впевненість у власних можливостях.
6) такий принцип: успіхи в бізнесі
не повинні досягатися за рахунок
руйнування навколишнього середовища.
7) принцип "у розподілі прибутку
повинні брати участь всі ті,
хто брали участь у її створенні".
Основні
якості менеджера
Існує три групи таких якостей:
особисті, професійні, організаторські
та ділові.
До особистих якостей в першу
чергу відносять чесність і
порядність, що припускають завжди
дотримання норм загальнолюдської
моралі, скромність і справедливість
по відношенню до оточуючих. Керівник
повинен намагатися розуміти своїх підлеглих,
бачити в них особистості, гідні поваги,
вміти розбиратися в їх поведінці, бути
людяним і піклуватися про людей, прагнути
до співпраці, враховуючи при цьому інтереси
всіх.
Менеджер повинен бути принциповим
у всіх питаннях, вміти протистояти
тиску як «зверху», так і «знизу»,
послідовно і твердо стояти
на своєму, не приховувати своїх
поглядів, захищати до кінця ті
цінності, які вони сповідують, і
допомагати знаходити ці цінності
іншим за допомогою особистого прикладу,
а не моралізування, твердо тримати дане
слово. | 2, с.78 |