Експертиза товарів

- зі статусом "прямого  члена", який діє на національному,  регіональному, місцевому, галузевому рівнях як промислові, торгові, транспортні союзи або об'єднання, торгові палати, банківські та страхові установи, окремі компанії.

Різниця у статусах національного  комітету та "прямого члена" полягає  головним чином у тому, що комітети ширше представлені в організаційній структурі Міжнародної торгової палати й тому більше впливають на прийняття рішень її керівних органів. При цьому вони сплачують значно більше, ніж "прямі члени" фінансові внески до бюджету Організації.

Органи МТП – Конгрес (скликається раз у три роки), Рада (у складі представників усіх національних комітетів та певного числа "прямих членів") на чолі з Президентом МТП, Виконавчий комітет (у складі представників найвпливовіших національних комітетів). Фінансовий комітет, Міжнародний секретаріат на чолі з Генеральним секретарем.

Конкретна робота щодо вивчення аспектів економічної діяльності ведеться у межах технічних комісій (рад, комітетів, груп). Вони розробляють  такі проблеми: міжнародна торгова  політика, фінансові послуги, страхування, навколишнє середовище, маркетинг і реклама, транспорт, міжнародна комерційна практика тощо.

Автономними органами Міжнародної  торгової палати є: Міжнародний арбітражний  суд, Всесвітня промислова рада з  питань навколишнього середовища, Інститут міжнародного ділового права та практики, Бюро щодо питань боротьби з шахрайством та економічними злочинами, а також Міжнародне бюро торгових палат (МБТП).

МБТП являє собою  орган, покликаний виражати у рамках МТП інтереси власне торгово-промислових палат та займається питаннями міжпалатного співтовариства.

Конкретні галузі діяльності Бюро:

• участь у проведенні семінарів, реалізації програм технічного сприяння;
• сприяння розвитку співпраці між палатами країн Заходу, країн, що розвиваються, країн з економікою перехідного періоду;
• забезпечення системи функціонування АТА (тимчасове безмитне ввезення товарів).

Міжнародна торгова  палата займається також виданням та розповсюдженням цілої низки  спеціальних видань таких, як довідники  торгових термінів, міжнародні арбітражні правила, транспортні документи тощо.

Асоціація європейських торгово-промислових палат (скорочена офіційна назва - "Єврошамбр") – регіональне об'єднання торгово-промислових палат західноєвропейських країн. Заснована у 1958 році під назвою Постійна конференція торгово-промислових палат Європейського економічного співтовариства. Штаб-квартира "Єврошамбр" розташована у Брюсселі (Бельгія).

Офіційні цілі Асоціації  полягають у розробці узгодженої позиції її членів щодо проблем укріплення західноєвропейської інтеграції та доведення її до відома основних інститутів ЄС (комісії, Європарламенту, Ради) перш за все щодо питань промислової і торгової політики та у сфері послуг. Єврошамбр, як лобіруюча організація, бере участь у роботі ряду консультативних комітетів у рамках Комісії ЄС та спеціалізованих комісій Європарламенту. Асоціація представлена також у Раді Європи, маючи там статус неурядової організації.

Єврошамбр займається організацією конференцій, нарад та семінарів  щодо внутрішньорегіонального співтовариства торгових палат і сприяє підготовці і публікації економічних доповідей та досліджень, інформаційних бюлетенів та довідників; здійснює стажування та навчання спеціалістів з програм, що фінансуються з бюджету ЄС.

Членами Асоціації більшістю є національні федерації (союзи) торгово-промислових палат західноєвропейських та деяких інших країн. Розрізняють повні члени (по одному з кожної країни-члена ЄС), асоційовані члени (від більшості країн-членів ЕАСТ та ряду середземноморських країн, що уклали з ЄС угоду про соціально-економічне співтовариство), члени-кореспонденти.

Різниця між повними, асоційованими членами та членами-кореспондентами  полягає перш за все у повноті  прав, якими вони користуються у  межах Єврошамбр, і відповідно, у  ступені їх участі в її Діяльності, роботі керівних органів, розмірі внеску до бюджету Асоціації.

Фінансові ресурси Єврошамбр  складаються з членських внесків, Що встановлюються верховним органом  Асоціації, а також прибутків, отриманих  завдяки діяльності підприємств, якими вона володіє. [7]

Структура Єврошамбр – Генеральна асамблея (скликається два рази на рік у складі всіх членів Асоціації), Виконавчий комітет (у складі керівників палат-членів Єврошамбр), Правління (у складі представників окремих палат-членів, займається координацією діяльності робочих груп), секретаріат, робочі групи (транспорт та зв'язок, навколишнє середовище, підготовка кадрів, оподаткування, туризм).

3 Принципи, особливості, переваги штрихового кодування

 

Штрихове кодування – один із видів автоматичної ідентифікації об'єктів, за якого використовується метод оптичного зчитування інформації. На міжнародному рівні штрих-коди застосовують у виробництві та збуті продукції, торгівлі, для митного контролю, у маркетингу, статистиці тощо.

Сьогодні у США близько 90% основних товарів мають штрихові коди, у Німеччині – 80%, у Франції – більш ніж 70%, у Швеції – близько 45%.

Штриховий код виконує майже  ту саму роль, що й поштовий індекс, який ми пишемо стилізованими цифрами  на конверті. Штрихові коди наносять на упаковку поліграфічною технікою, матричними, лазерними і струминними принтерами. Штрихове кодування винайшов Давид Коллінз (США) 1970 року, а 1973-го у США з'явився "Універсальний товарний код" (UPC — Universal Product Code) для використання у промисловості і торгівлі.

У Західній Європі для ідентифікації  споживчих товарів 1977 року почали використовувати  аналогічну систему під назвою "Європейський артикул" (EAN – European Article Numbering). Європейська система кодування є різновидом UPC. Кодове позначення може складатися з восьми (EAN-8) або тринадцяти (EAN-13) цифр. Скорочений код (EAN-8) використовується для кодування товарів малих розмірів. Система EAN спочатку мала структуру 7/5 (сім цифр – префікс і реєстраційний номер підприємства, п'ять цифр – номер продукції в межах підприємства) і контрольний розряд:

• дві цифри – префікс (код) національної організації країни – члена EAN;
• пять цифр – реєстраційний номер підприємства, який визначається національною організацією EAN;
• п'ять цифр – номер продукції в межах підприємства;
• одна цифра – контрольний розряд, який вираховується на основі попередніх дванадцяти цифр.

У міру зростання кількості  країн – членів системи EAN стало не вистачати двох цифр для позначення коду (префікса) країни. Тому 14 травня 1998 року на міжнародній зустрічі в Сан-Паулу (Бразилія) Правлінням EAN International було прийнято рішення про перехід на структуру 9/3 (дев'ять цифр – префікс і реєстраційний номер підприємства, три цифри – номер продукції в межах підприємства).

Уже з другої половини 1998 року всім новим членам EAN International надавались тризначні префікси (коди), наприклад, Росія – 460, Білорусь – 481, Україна – 482, Молдова – 484, Бразилія – 789 та ін. Усі підприємства – члени EAN International, які раніше отримали семизначні реєстраційні номери, продовжують працювати з ними (отримувати нові реєстраційні номера або змінювати штрихові коди на своїх товарах не вимагається).

Система EAN тепер має таку структуру:

• три цифри – префікс (код) національної організації країни – члена EAN;
• шість цифр – реєстраційний номер підприємства, який визначається національною організацією EAN;
• три цифри – номер продукції в межах підприємства;
• одна цифра – контрольний розряд, який вираховується на основі попередніх дванадцяти цифр.

Наведемо технологію розробки штрих-коду: перша частина коду EAN International для кожної країни визначається Міжнародною асоціацією з кодування виробів; код підприємства визначається під час його реєстрації; частину коду, що характеризує товар, визначає сам виробник і ним стає порядковий номер продукції підприємства. Таким чином, штриховий код EAN надається товарові безпосередньо виробником, оскільки перші дев'ять цифр майбутнього коду йому відомі.

На рис. 3.1 наведено зміст штрихового коду – кожному символу, що входить до алфавіту системи кодування, відповідає комбінація з кількох темних і світлих смуг, а внизу штрихового зображення наведено сам символ у звичайному (цифровому) напису. Це значно поліпшує "читання" коду людиною, оскільки штрихове зображення зручне для "читання" лише спеціальним технічним пристроєм. Крайні штрихи (подовжені) – знаки початку і кінця символу, що визначають його межі. Подовжені штрихи в центрі символу поділяють його на дві частини (ліву і праву).

 

Рис. 3.1 – Розподіл символів коду EAN, їх призначення

 

Кожному виду виробу надається  свій код, який складається з 13 цифр: три перші цифри (482), якщо читати зліва направо, визначають країну – виробника товару, у нашому випадку – Україна (табл. 3.1), наступні шість цифр (300090) означають фірму-виробника, ще три наступних (165) – номер продукції в межах підприємства, остання цифра 0 – контрольний розряд, який використовується для перевірки достовірності зчитування попередніх цифр коду системою сканування.

Таблиця 3.1 – Перелік префіксів країн – членів EANInternational

Префікс	Регіон світу	Префікс		Регіон світу
000-139	США і Канада	629		О.А.Е.
200-299	Внутрішня нумерація	640-649		Фінляндія
300-379	Франція	690-695		Китай
380	Болгарія	700-709		Норвегія
383	Словенія	729		Ізраїль
385	Хорватія	730-739		Швеція
387	Боснія та Герцеговина	740		Гватемала
400-440	Німеччина	741		Сальвадор
450-459 490-499	Японія	742		Гондурас
460-469	Росія	743		Нікарагуа
470	Киргизія	744		Коста-Рика
471	Тайвань	745		Панама
474	Естонія	746		Домініканська Республіка
475	Латвія	750		Мексика
476	Азербайджан	759		Венесуела
477	Литва	760-769		Швейцарія
478	Узбекистан	770		Колумбія
479	Шри-Ланка	773		Уругвай
480	Філіппіни	775		Перу
481	Білорусь	777		Болівія
482	Україна	779		Аргентина
484	Молдова	780		Чилі
485	Вірменія	784		Парагвай
486	Грузія	786		Еквадор
487	Казахстан	789-790		Бразилія
489	Гонконг	800-839		Італія
500-509	Великобританія	840-849		Іспанія
520	Греція	850		Куба
528	Ліван	858		Словаччина
529	Кіпр	859		Чехія
531	Македонія	860		Югославія
535	Мальта	865		Монголія
539	Ірландія	867		Північна Корея
540-549	Бельгія, Люксембург	869		Туреччина
560	Португалія	870-879		Нідерланди
569	Ісландія	880		Південна Корея
570-579	Данія	884		Камбоджа
590	Польща	885		Таїланд
594	Румунія	888		Сінгапур
599	Угорщина	890		Індія
600-601	Південна Африка	893		В'єтнам
608	Бахрейн	899		Індонезія
609	Маврикій	900-919		Австрія
611	Марокко	930-939		Австралія
613	Алжир	940-949		Нова Зеландія
616	Кенія	955		Малайзія
619	Туніс	958		Макао
621	Сирія	977		Періодичні видання
622	Єгипет	978	Книги
624	Лівія	979	Книги і ноти
625	Йорданія	980	Поворотні квитанції
626	Іран	981-982	Валютні купони
627	Кувейт	990-999	Купони
628	Саудівська Аравія

 

Контрольний розряд коду EAN International розраховується за таким алгоритмом:

1) пронумеровати всі  розряди справа наліво, починаючи  з позиції контрольного розряду  (1-й);

2) починаючи з 2-го, додати значення всіх парних  розрядів;

3) отриману суму помножити  на 3;

4) починаючи з 3-го, додати значення всіх непарних розрядів;

5) додати результати, що отримані в 3-му і 4 кроках – значення контрольного розряду є найменше число, яке в сумі з величиною, отриманою у кроці 5, дає число, кратне 10.

Приклад вирахування (перевірки) контрольного розряду для номера 482000057011К

 

У підсумку отримуємо  код EAN-13 = 4820000570114.

Причинами широкого поширення  ШК є його переваги перед іншими засобами АІ:

• оперативність передачі інформації про товар по системі електронного зв'язку;
• однозначність інформації, що обумовлює високу захищеність алгоритмів кодування від помилок (при зчитуванні ШК);
• порівняно невисока вартість завдяки використанню дешевого носія інформації — паперу.

ШК на відміну від  багатьох інформаційних знаків виконує  не тільки загальні функції інформаційного характеру, що ідентифікують, але і  низку додаткових функцій. До них  відносяться:

• автоматизована ідентифікація товарів за допомогою машинозчитувальних пристроїв;
• автоматизовані рахування і контроль товарних запасів;
• оперативне керування процесом товаропросування, відвантаження, транспортуванням і складуванням товарів (продуктивність праці для забезпечення товаропросування підвищується на 30%, у деяких випадках – до 80%);
• підвищення швидкості та культури обслуговування покупців;
• інформаційне забезпечення маркетингових досліджень.

Застосування ШК із використанням ЕОМ забезпечує оптимізацію таких процесів:

• виготовлювачам – підрахунку кількості зробленої продукції, її сортування і роздільне складування різних видів, найменувань, сортів, підрахунок товарних запасів, формування замовлень шляхом підбирання необхідних товарів у потрібній кількості та відправлення в торгівлю;
• оптовим посередникам – приймання товарів за кількістю й асортиментом, підрахунок і контроль товарних запасів на складі, відвантаження в роздрібну торгівлю, транспортним організаціям – приймання решти товарів;
• роздрібним продавцям – приймання товарів за кількістю й асортиментом розміщення на складі, підрахунок і контроль товарних запасів у магазині (на складі й у торгових залах), контроль за цілістю товарів, забезпечення ритмічного поповнення запасу товарів у міру їхньої реалізації.