Експертиза товарів

Зміст

 

1. Специфічні вимоги  до маркування……………………………………..….….3

2. Міжнародні організації  торгово-промислових палат……………….…...…..8

3. Принципи, особливості,  переваги штрихового кодування……………...….10

4. Особливості і порядок  проведення експертизи кисломолочних продуктів……………………………………………………………………..…..16

5. Практичне завдання………………………………………………………..…19

Список використаних джерел……………………………………………..……23

Додатки……………………………………………………………………..……24

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1 Специфічні вимоги до маркування

 

Маркування – текст, умовні позначення або малюнок, нанесені на упаковування і (або) товар, а також інші допоміжні засоби, призначені для ідентифікації товару або окремих його властивостей, доведення інформації до споживача про виготовлювачів (виконавців), кількісні і якісні характеристики товару.

Основними функціями  маркування є:

• інформаційна;
• ідентифікаційна;
• мотиваційна;
• емоційна.

Інформаційна функція маркування як одного із засобів товарної інформації є основною. Це визначає співвідношення між різними видами інформації – основоположною, споживчою та комерційною. Найбільша питома вага припадає на основоположну й споживчу інформацію, менше – на комерційну. При цьому основоположна інформація на маркуванні дублює той же вид інформації у ТСД. Розбіжність даних основоположної інформації на маркуванні й у ТСД може бути наслідком фальсифікації товарів.

Ідентифікаційна, вказівна, рекомендаційна та обмежувальна функції маркування забезпечують простежування товарних партій на усіх ланках логістичного ланцюга та дозволяє реалізувати основні логістичні функції: додержання технологічного процесу товаропросу-вання та зберігання товарів, управління запасами, розподіл та споживання товарів, додержання та оптимізація процесу виробництва товарів та ін.

Емоційна, пропагандистська і мотиваційна функції маркування взаємозв'язані. Яскраво оформлене маркування, що пояснює тексти, застосування узвичаєних символів викликають у споживача позитивні емоції і служать важливою мотивацією для прийняття рішення про придбання товару. Це дуже добре знають виготовлювачі імпортних товарів, барвисте маркування яких приваблює покупців, особливо, якщо ці товари купуються вперше.

Вимоги до маркування вказують в кожному стандарті для всіх видів продовольчих та непродовольчих товарів, а також існують такі нормативно-технічні документи, як: ГОСТ 14192-96 «Маркировка грузов» та ГОСТ 19433-88 «Предупредительная маркировка»

Звичайно маркування товарів та пакування містить  основні, додаткові та інформаційні надписи, маніпуляційні знаки по вантаженню, перевезенню, а також додаткові вказівки, які характеризують країну-виробника. Залежно від місця нанесення розрізняють маркування виробниче й торговельне.

Виробниче маркування – текст, умовні позначення або малюнок, нанесені виготовлювачем на товар і (або) упаковування та (або) інші носії інформації.

Торговельне маркування – текст, умовні позначення або малюнок, нанесені продавцем на товарні або касові чеки, пакування і (або) товар.

Вимоги до виробничого  маркування встановлюються в основному  стандартами на маркування й упаковування, а також загально-технічними умовами стандартів на продукцію.

Окремі вимоги до торгового  маркування встановлюються Правилами  продажу окремих видів продовольчих і непродовольчих товарів. Прийнятий  нещодавно Закон України "Про  якість та безпеку харчових продуктів та продовольчої сировини" чітко визначив умови маркування харчових продуктів.[6]

До маркування висуваються  загальні для товарної інформації та специфічні для маркування вимоги. Загальні вимоги регламентуються законом "Про захист прав споживачів" та включають найважливіші з них, які звичайно називаються вимогами "трьох Д" – достовірність, доступність та достатність.

Специфічні вимоги для  маркування:

• чіткість тексту та ілюстрацій;
• наочність;
• однозначність тексту, його відповідність споживчим властивостям товару;
• наведені на маркуванні відомості не повинні вводити покупця й споживача в оману щодо кількості, якості, виробника, країни походження;
• для маркування слід використовувати незмивні, стійкі до впливу зовнішнього середовища фарби, які дозволені органами Держсанепідслужби.

Носіями виробничого  маркірування можуть бути етикетки, вкладиші, ярлики, бирки, контрольні стрічки, клейма, штампи, кольєретки й ін.

Етикетки наносяться друкарським або іншим засобом на товар або пакування, крім того, вони можуть бути самостійним носієм інформації, що приклеюється або що прикладається до товару (зразок №1). Наприклад, більшість пакованих у виробничих умовах продовольчих товарів мають на пакуванні етикетку, на якому текст, малюнки й інша інформація нанесені друкарським способом.

Етикетування консервних банок здійснюється шляхом приклеювання паперової етикетки або нанесення  її літографським способом.

Іноді етикетка наноситься безпосередньо на товар (наприклад, маркування на дні посуду, на електропобутових товарах та ін.):

Етикетки відрізняються  значною інформаційною ємністю. Крім тексту, вони часто містять  зображення, символи. З усіх носіїв маркування відомості на етикетках  є найбільшими за кількістю характеризованих ознак. Маркування на етикетках може вміщувати пояснювальні тексти.

Кольєретки – етикетки особливої форми, що наклеюються на шийку пляшок. Кольєретки не несуть великого інформаційного навантаження, а виконують в основному призначення естетичного оформлення пляшок: вони застосовуються разом з основною етикеткою на пляшках для алкогольних, безалкогольних напоїв і пива, і самостійного значення не мають.

На кольєретці можуть бути зазначені найменування напою, виготовлювач, рік виготовлення або  інформаційні знаки. Іноді на кольєретках  взагалі відсутня інформація (зразок № 2).

Вкладиші – це різновид етикеток, що відрізняється спрямованістю товарної інформації і призначені для повідомлення стислих відомостей про найменування товару, виготовлювачів (найменування організації, номера зміни). Іноді вкладиші можуть містити стислу характеристику споживчих властивостей товару, у першу чергу функціонального призначення. Тоді вкладиш набуває додаткових функцій рекламного листка або проспекту, але на відміну від останніх рекламна функція не є основною, а реалізується через характеристику товару (зразок №3).

Найчастіше застосовуються вкладиші для кондитерських виробів – цукерок, печива, пряників у коробках; для парфумерно-косметичних і лікарських засобів, товарів побутової хімії.

Ярлики й бирки – носії маркування, що приклеюються, прикладаються або підвішуються до товару. Для них характерна менша інформаційна ємність, обмежений перелік відомостей, відсутність малюнків.

Бирки відрізняються  від ярликів меншою інформативністю. Бирки можуть бути дуже лаконічними і вказувати тільки найменування або фабричну марку, або тільки назву фірми-виготовлювача (зразок №4).

Ярлики, звичайно містять найменування товару, фірми виготовлювача, його адресу, сорт, ціну, дату випуску, а також  низку ідентифікуючих відомостей. Так, на ярликах, що підвішуються до одягу, вказуються артикул виробу, номер моделі, розмір, дата випуску. Ярлик може містити фірмовий і товарні знаки, інші необхідні знаки й умовні позначення.

Контрольні стрічки – це носії стислої товарної інформації, що дублює, розташованої на стрічці невеличкого розміру і призначеної для контролю або відновлення відомостей про товар у випадку втрати етикетки, бирки або ярлика, вони можуть застосовуватися як додаток.

Відмінна риса контрольних  стрічок – переважання цифрової або символічної інформації, метою якої є позначення артикулу виробів, номера моделі, розміру, сорту, іноді артикулу тканин, експлуатаційних знаків та ін.

Контрольні стрічки  найчастіше застосовуються для одяго-взуттєвих товарів, причому у взуття відомості контрольної стрічки частіше наносяться на підкладку або внутрішню частину.

Клейма й штампи – носії інформації, призначені для ідентифікуючих умовних позначень на товари, пакування, етикетки, які наносяться за допомогою спеціальних пристосувань установленої форми.

Розрізняють клейма й  штампи залежно від:

• місця нанесення – виробничі і торгові;
• призначення – ветеринарні, товарознавчі, карантинні й ін.;
• форми – овальні, прямокутні, квадратні, трикутні, ромбовидні.

Таврування й штампування  як засіб маркування застосовується для окремих продовольчих і непродовольчих товарів. Для м'яса й м'ясопродуктів, включаючи субпродукти й жир-сирець, ветеринарне таврування м'яса є обов'язковим (зразок №5). Найцінніше м'ясо клеймують круглим тавром (1 категорія), менш вгодованих тварин клеймують квадратним тавром (2 категорія); жирну свинину  (3 категорія) клеймують овальним тавром; м'ясо, яке не дозволяють реалізувати у торгівельну мережу (4 категорії) клеймують трикутним тавром; м'ясо молочних поросят (5 категорії) клеймують круглим тавром, яке наносять на бірочку, яку прикріплюють до задньої ніжки і ставляють букву «М».

 Для інших видів продовольчих товарів таврування й штампування носить рекомендаційний характер. Штампи проставляються на дні металевих консервних банок і на металевих кришках скляних банок, упаковці з полімерних і комбінованих матеріалів для соків, напоїв, вина, молока, кисломолочних продуктів, етикетках, на пляшках і банках, сирах, яйцях.

Тавруванню піддаються м'ясні туші забійних тварин і тушки  птиці. Штампи й тавро на непродовольчих товарах або їхній упаковці зустрічаються рідше. До таких товарів відносять тканини, у яких клеймо наноситься на хазові кінці з виворітного боку. Крім того, штампи, виконані виробничим засобом, наносяться на окремі комплектуючі деталі товарів (двигуни автомобілів, холодильні агрегати та ін.)

Таврування й штампування товарів і упакувань здійснюється такими способами:

• нанесенням за допомогою клейма або штампа незмивної фарби, дозволеної органами Держсанепідслужби;
• випалюванням за допомогою електротавра,
• витискання за допомогою штампів;
• утискування пластмасових або казеїнових цифр, букв у продукт.

Найпоширеніший спосіб – нанесення тавра або штампа незмивною фарбою. Випалювання за допомогою електротавра застосовується в основному для тушок птиць.

Рельєфне маркірування шляхом витискування букв, цифр, інших  умовних позначень зустрічається  на металевих консервних банках, рідше  на кришках скляних банок. Крім того, цей спосіб, поширений для маркування двигунів автомобілів, а також деяких товарів складно технічного призначення.

Рельєфне маркування зустрічається і на скляній упаковці (пляшках, банках), іноді на скляному посуді (наприклад, на дні гранчастих стаканів).

Утискання пластмасових або казеїнових цифр застосовується Для сирів.

До клейм і тавр висовуються такі вимоги:

• чіткість відтисків клейм,
• збереженість незалежно від зовнішніх впливів (для м'яса під час холодильної обробки й зберігання):
• безпека застосовуваних способів таврування й штампування,
• збереження товарного вигляду продуктів і виробів, що піддаються тавруванню й штампуванню;
• дотримання встановлених правил таврування й штампування.

 

 

Зразок №1                                            Зразок №2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Зразок №3                                                    Зразок №4

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Зразок № 5

 

 

 

 

 

 

2 Міжнародні організації торгово-промислових палат

 

У світі найбільшими  міжнародними об'єднаннями щодо торгових палат є: Міжнародна торгова палата та Асоціація Європейських торгово-промислових палат.

Міжнародна торгова  палата (МТП) – авторитетна і найбільша організація підприємницьких кіл світу. Створена у червні 1919 року в Парижі.

Відповідно до Статуту  МТП, її основні цілі полягають у  тому, Щоб захищати інтереси всіх секторів економіки, сприяти діловим контактам, вирішенню міжнародних економічних проблем та кращому взаєморозумінню між діловими колами та організаціями різних країн. [5]

Згідно із Статутом Міжнародної  торгової палати членство у цій організації  має декілька градацій:

- зі статусом національного комітету, який представляє підприємців з усіх головних економічних секторів країни та за умови, що керівництво країни дотримується ринкових принципів управління економікою;