Як  бачимо, отриманий бал є вищим 0,75, тому можна говорити про атестацію  робочого місця менеджера.

 

6.Умови  праці на робочому  місці.

     Проектування  робочих місць, постачених відеотерміналами, ставиться до числа важливих проблем  ергономічного проектування в області  обчислювальної техніки.

     Робоче  місце й взаємне розташування всіх його елементів повинне відповідати  антропометричним, фізичним і психологічним  вимогам. Велике значення має також  характер роботи. Ергономічними аспектами  проектування відеотермінальних робочих  місць, зокрема, є: висота робочої поверхні, розміри простору для ніг,  вимоги до розташування документів на робочому місці  (наявність і розміри  підставки для документів, можливість різного розміщення документів, відстань від очей користувача до екрана, документа, клавіатури й т.д.), характеристики робочого крісла, вимоги до поверхні робочого стола, урегульованість елементів  робочого місця [26].

     Головними елементами робочого місця менеджера  є стіл і крісло. Основним робочим  положенням є положення сидячи.

     Робоча  поза сидячи викликає мінімальне стомлення  менеджера. Раціональне планування робочого місця передбачає чіткий порядок  і сталість розміщення предметів, засобів  праці й документації. Те, що потрібно для виконання робіт частіше, розташовано в зоні легкої досяжності робочого простору.

     Моторне поле - простір робочого місця, у  якому можуть здійснюватися рухові дії людини.

     Максимальна зона досяжності рук - це частина моторного  поля робочого місця, обмеженого дугами, описуваними максимально витягнутими  руками при русі їх у плечовому  суглобі.

     Оптимальна  зона - частина моторного поля робочого місця, обмеженого дугами, описуваними  передпліччями при русі в ліктьових  суглобах з опорою в крапці ліктя  й з відносно нерухливим плечем.

     

     Оптимальне  розміщення предметів праці й  документації в зонах досяжності:

     ДИСПЛЕЙ розміщається в зоні „а” (у центрі);

     СИСТЕМНИЙ БЛОК розміщається в передбаченій ніші стола;

     КЛАВІАТУРА - у зоні „г” / ”д”;

     «МИША» - у зоні в праворуч;

     СКАНЕР  у зоні „а” / ”б” (ліворуч);

     ПРИНТЕР перебуває в зоні „а” (праворуч);

      ДОКУМЕНТАЦІЯ: необхідна при роботі - у зоні легкої досяжності долоні – „в”, а  у висувних ящиках столу - література, що не

     використовується  постійно.

     На  мал. 2 показаний приклад розміщення основних і периферійних складових  ПК на робочому столі програміста.

     1 - сканер, 2 - монітор, 3 - принтер, 4 - поверхня  робочого стола,

     5 - клавіатура, 6 - маніпулятор типу  «миша».

     Для комфортної роботи стіл повинен задовольняти наступним умовам [26]:

     - висота стола повинна бути  обрана з урахуванням можливості  сидіти вільно, у зручній позі, при необхідності опираючись  на підлокітники;

     - нижня частина стола повинна  бути сконструйована так, щоб  програміст міг зручно сидіти, не був змушений підтискати  ноги;

     - поверхня стола повинна мати  властивості, що виключають появу  відблисків у поле зору програміста;

     - конструкція стола повинна передбачати  наявність висувних ящиків (не  менш 3 для зберігання документації, лістингів, канцелярських приналежностей).

     - висота робочої поверхні рекомендується  в межах 680-760мм. Висота поверхні, на яку встановлюється клавіатура, повинна бути близько 650мм.

     Велике  значення надається характеристикам  робочого крісла. Так, що рекомендується висота сидіння над рівнем підлоги  перебуває в межах 420-550мм. Поверхня сидіння м'яка, передній край закруглений, а кут нахилу спинки - регульований.

     Необхідно передбачати при проектуванні можливість різного розміщення документів: збоку  від відеотермінала, між монітором  і клавіатурою й тощо. Крім того, у випадках, коли відеотермінал має  низьку якість зображення,  наприклад  помітні блимання, відстань від очей до екрана роблять більше (близько 700мм), чим відстань від ока до документа ( 300-450мм). Взагалі при високій  якості зображення на відеотерміналі відстань від очей користувача до екрана,  документа й клавіатури може бути рівним.

     Положення екрана визначається:

     - відстанню зчитування (0,6...0,7м);

     - кутом зчитування, напрямком погляду  на 20⁰ нижче горизонталі до центра екрана,  причому екран перпендикулярний  цьому напрямку.

     Повинна також передбачатися можливість регулювання екрана:

     - по висоті +3 см;

     - по нахилі від -10⁰ до +20⁰ щодо вертикалі;

     - у лівому і правому напрямках.

     Велике  значення також надається правильній робочій позі користувача. При незручній  робочій позі можуть з'явитися болі в м'язах, суглобах і сухожиллях. Вимоги до робочої пози користувача  відеотермінала наступні:

     - голова не повинна бути нахилена  більш ніж на 20⁰,

     - плечі повинні бути розслаблені,

     - лікті - під кутом 80⁰...100⁰,

     - передпліччя й кисті рук - у  горизонтальному  положенні.

     Причина неправильної пози користувачів зумовлена  наступними факторами: немає гарної підставки для документів, клавіатура перебуває занадто високо, а документи - низько, нікуди покласти руки й кисті, недостатній простір для ніг.

     З метою подолання зазначених недоліків  даються загальні рекомендації: краще  пересувна клавіатура; повинні бути передбачені спеціальні пристосування  для регулювання висоти стола, клавіатури й екрана, а також підставка  для рук [26].

     Істотне значення для продуктивної і якісної  роботи на комп'ютері мають розміри  знаків, щільність їхнього розміщення, контраст і співвідношення яскравості символів екрана. Якщо відстань від  очей оператора до екрана дисплея  становить 60...80 см, то висота знака повинна  бути не менш 3мм, оптимальне співвідношення ширини й висоти знака становить 3:4, а відстань між знаками - 15...20% їхньої висоти. Співвідношення яскравості  екрана й символів - від 1:2 до 1:15 [22].

     Під час користування комп'ютером медики радять установлювати монітор на відстані 50-60 см від очей. Фахівці також вважають, що верхня частина відеодисплея повинна бути на рівні очей або трохи нижче. Коли людина дивиться прямо перед собою, його очі відкриваються ширше, ніж коли він дивиться долілиць. За рахунок цього площа огляду значно збільшується, викликаючи зневоднювання очей. До того ж якщо екран установлений високо, а очі широко відкриті, порушується функція моргання. Це значить, що очі не закриваються повністю, не обмиваються слізною рідиною, не одержують достатнього зволоження, що приводить до їхньої швидкої стомлюваності.

     Створення сприятливих умов праці й правильне  естетичне оформлення робочих місць  на виробництві має велике значення як для полегшення праці, так і  для підвищення його привабливості, що позитивно впливає на продуктивність праці.

     Як  уже було неодноразово відзначене, при роботі з персональним комп'ютером дуже важливу роль грає дотримання правильного режиму праці й відпочинку. У противному випадку в персоналу  відзначаються значна напруга зорового апарата з появою скарг на незадоволеність  роботою, головні болі, дратівливість, порушення сну, утома й хворобливі відчуття в очах, у попереку, в  області шиї й руках [22].

     У табл. 4 представлені відомості про  регламентовані перерви, які необхідно  робіти при роботі на комп'ютері, залежно  від тривалості робочої зміни, видів  і категорій трудової діяльності із ВДТ (відеодисплейний термінал) і  ПЕВМ (відповідно до Санпин 2.2.2 542-96 «Гігієнічні  вимоги до відеодисплейних терміналів, персональним електронно-обчислювальним машинам і організації робіт»).

     Таблиця 4

     Час регламентованих перерв при роботі на комп'ютері

 

 

      Примітка. Час перерв даний при  дотриманні зазначених Санітарних правил і норм. При невідповідності фактичних  умов праці вимогам Санітарних правил і норм час регламентованих перерв варто збільшити на 30%.

     У відповідності із Санпин 2.2.2 546-96 всі  види трудової діяльності, пов'язані  з використанням комп'ютера, розділяються на три групи:

     група А: робота зі зчитування інформації з  екрана ВДТ або ПЕВМ із попереднім запитом;

     група Б: робота з уведення інформації;

     група В: творча робота в режимі діалогу  з ЕОМ.

     Ефективність  перерв підвищується при сполученні з виробничою гімнастикою або  організації спеціального приміщення для відпочинку персоналу зі зручними м'якими меблями, акваріумом, зеленою  зоною й т.п.

 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

     3. Проектний розділ

     Удосконалення організації обслуговування робочих місць

     Удосконалення організація обслуговування робочих  місць досягається шляхом дотримання принципів. Основні з них - системність, комплексність, плановість, запобігливість, своєчасність, надійність, оперативність, економічність.

     Системність -є найважливіший принцип при побудові або проектуванні обслуговування.  Полягає в тому, що організація обслуговування повинна бути продумана досконально, тут не повинно бути другорядних питань. Кожний вид обслуговування повинен ретельно пропрацювати з погляду організації роботи усередині функціонального підрозділу, зайнятого його виконанням, а також з урахуванням його взаємозв'язку з іншими видами обслуговування і з організацією роботи того робочого місця, яке підлягає обслуговуванню.

     При удосконалені системного підходу важливо  точно сформулювати мету роботи. А  вона полягає в тому, що робота по обслуговуванню повинна бути підлеглий  потребам обслуговуваних робочих місць..

     Комплексність обслуговування полягає в тому, що необхідно організувати в рівному ступені добре всі види обслуговування. комплексного опрацьовування організації обслуговування означає її обхват всіх питань обслуговування по всіх виробничий значущим функціям обслуговування. Повнота обслуговування досягається узгодженістю за часом всіх видів обслуговування.

     Плановість обслуговування означає, що воно повинне бути частиною внутрішньовиробничого планування. Обслуговування не повинне бути стихійним, його слід організовувати на основі розрахунків потреби у видах, термінах і об'ємах обслуговування для кожного робочого місця. Планування обслуговування необхідно проводити завчасно, регулярно, в певні проміжки часу. Плановість досягається тоді, коли система обслуговування повністю узгоджується з системою оперативного планування змінних завдань і забезпечує чітку послідовність роботи допоміжних служб і робітників відповідно до змісту основного процесу.