Економіка праці

У процесі спілкування  менеджеру доводиться виконувати три  основні ролі. По-перше, це роль координатора, що зв'язує одну групу людей з  іншою, і спрощуючого діалог між  ними.

По-друге, це роль інформатора, що забезпечує отримання, передачу й обробку різноманітного роду інформації.  Цю роль може грати  контролер, що стежить за роботою  підлеглих, що порівнює її з поставленими цілями.  Її може взяти на себе розповсюджувач ідей, що у курсі всіх змін, що впливають на роботу співробітників, що інформує їх про це, що роз'ясняє політику фірми.  Це і представник, що роз'ясняє значення і характер проблем іншим підрозділам або партнерам.

По-третє, це роль, пов'язана з прийняттям рішень.  Її грає менеджер, відповідальний за розподіл ресурсів фірми.    Менеджери вищої ланки фірми звичайно є номінальними главами, координаторами, представниками, визначають цілі й основні принципи діяльності.  Менеджери середньої ланки частіше усього виступають у якості генераторів ідей, представників на переговорах, координаторів  діяльності своїх підлеглих, визначаючи їхній функціональні обов'язки і цілі, що удосконалюють виробничий процес.  Менеджери нижчої ланки - майстри - знаходяться ближче до безпосередніх виконавців.  Цілі для них формуються на найближчу перспективу безпосередніми керівниками й орієнтовані на підвищення продуктивності праці, кваліфікації окремих робітників, зниження браку.  На відміну від попередніх категорій управлінців вони вирішують питання не "Що робити?  ", а "Як робити?  " в процесі організації управлінської праці.

Організація обслуговування робочого місця

Одним з елементів  організації праці, разом з організацією робочих місць, є організація  їх обслуговування. Організація ж обслуговування робочого місця пов'язана зі встановленням системи взаємодії якого-небудь робочого місця і працівника, зайнятого на ньому, з іншими робочими місцями і працівниками, які покликані забезпечувати його безперебійну і якісну роботу.

У складі системи  обслуговування виділяється енергетична  функція — забезпечення робочих  місць всіма видами енергії (електроенергія, пара, стисле повітря, вода і т. д.).

У всякому виробництві  існує і такий вид обслуговування, як наладка, підналадка і регулювання  технологічного устаткування.

В процесі виробництва  разом із стадією власне виробництва  існує і контроль якості продукції, у тому числі контроль якості сировини, матеріалів і напівфабрикатів, видаваних  на робоче місце, а також контроль готової продукції, що поступає з  робочих місць. Тим самим обслуговування робочих місць включає і контрольну функцію.

Обслуговування  працівників складається з проведення заходів щодо охорони праці і  техніки безпеки, забезпеченню нормальних санітарно-гігієнічних умов на робочому місці (температури і вогкості повітря, освітленості і ін.). Працівники мають  потребу в наявності питного  водопостачання, туалетів.

Підтримка в  робочому стані, зберігання і видача технологічного і організаційного  оснащення припускає виконання  робіт по інструментальному обслуговуванню робочих місць, яке складається  з отримання і раціонального  зберігання інструменту, видачі або  доставки його до робочих місць, обмін  що вийшов з ладу інструменту, його відновлення. Подібні дії необхідно  проводити з обслуговуванням  робочих місць інструментом, запасними  частинами, організаційним оснащенням.

Велике значення має підготовчо-технологічна функція, що складається з робіт по забезпеченню робочих місць сировиною, матеріалами, напівфабрикатами, комплектуючими виробами, канцелярськими товарами і іншими предметами праці. Тут проводяться роботи, пов'язані  з отриманням, зберіганням, сортуванням, комплектацією і видачею необхідних предметів праці.

Транспортні і  навантажувально-розвантажувальні роботи на підприємстві забезпечують переміщення  з одного підрозділу в інший і  між робочими місцями предметів  праці, оснащення, устаткування, готових  виробів і пов'язані з цим  їх вантаження і розвантаження.

Контрольна функція  обслуговування направлена на здійснення контролю якості сировини, матеріалів, напівфабрикатів, готової продукції. Тут проводиться стартовий контроль засобів, що поступили, міжопераційний проміжний контроль виробів, що проходять  різні стадії виробництва, фінішний контроль готової продукції, таврування годних деталей і виробів.

Функції обслуговування безпосередньо працівників полягають  в створенні на робочих місцях відповідних санітарно-гігієнічних  і інших умов, про що було сказане  вище.

Таким чином, добре  організованим буде таке обслуговування, при якому працівники, робоче місце  яких обслуговують, знають, хто їх обслуговує, в якому об'ємі і коли. А працівники, які обслуговують, знають, кого вони обслуговують, в якому об'ємі і  в який час. Все це повинне бути зафіксовано в організаційних документах.

Умови праці на робочому місці.

Науково-технічний  прогрес вніс серйозні зміни в  умови виробничої  діяльності  працівників розумової праці. Їхня праця стала більше інтенсивною, напруженою, потребуючою значної  витрат розумової, емоційної й фізичної енергії.  Це зажадало комплексного рішення проблем  ергономіки,  гігієни  й організації праці, регламентації режимів праці  й відпочинку.

     У цей час комп'ютерна техніка широко застосовується у всіх областях діяльності людини. При роботі з комп'ютером людина піддається впливу ряду небезпечних  і шкідливих виробничих факторів: електромагнітних полів (діапазон радіочастот: ВЧ, УВЧ і СВЧ), інфрачервоного й  іонізуючого випромінювань, шуму й  вібрації, статичної електрики та ін.

     Робота  з комп'ютером характеризується значною  розумовою напругою й нервово-емоційним  навантаженням операторів, високою  напруженістю зорової роботи й досить великим навантаженням на м'язи  рук при роботі із клавіатурою  ЕОМ. Велике значення має раціональна  конструкція й розташування елементів  робочого місця, що важливо для підтримки  оптимальної робочої пози людини-оператора.

     У процесі роботи з комп'ютером необхідно  дотримувати вірного режиму праці  й відпочинку. У противному випадку  в персоналу відзначаються значна напруга зорового апарата з появою скарг на незадоволеність роботою, головні болі, дратівливість, порушення  сну, утома й хворобливі відчуття в очах, у попереку, в області  шиї й руках.

     Раціонально спроектоване й виконане виробниче  освітлення поліпшує умови зорової  роботи, знижує стомлюваність, сприяє підвищенню продуктивності праці, благотворно  впливає на виробниче середовище, роблячи позитивний психологічний  вплив на працюючого, підвищує безпеку  праці й  знижує травматизм.

     Недостатність освітлення приводить до напруги  зору, послабляє увагу, приводить  до настання передчасної стомленості. Надмірно яскраве висвітлення викликає осліплення, роздратування й різь в очах. Неправильний напрямок світла на робочому місці може створювати різкі тіні, відблиски, дезорієнтувати працюючого. Всі ці причини можуть привести до нещасного випадку або  профзахворювань, тому настільки важливий правильний розрахунок освітленості.

Існує три види освітлення - природне, штучне й сполучене (природне й штучне разом) .

Природне освітлення - освітлення приміщень денним світлом, що проникає через світлові прорізи  в зовнішніх конструкціях, що обгороджують, приміщень. Природне освітлення характеризується тим, що міняється в широких межах  залежно від часу  дня, пори року, характеру області й ряду інших  факторів.

Штучне освітлення застосовується при роботі в темний час доби й вдень, коли не вдається забезпечити нормовані значення коефіцієнта природного освітлення (похмура погода, короткий світловий  день). Освітлення, при якому недостатнє по нормах природне освітлення доповнюється штучним, називається сполученим освітленням. 

     Згідно  Сніп II-4-79 у приміщень обчислювальних центрів необхідно застосувати  систему комбінованого освітлення.

     При виконанні робіт категорії високої  зорової точності (найменший розмір об'єкта розрізнення 0,3...0,5мм) величина коефіцієнта природного освітлення (КПО) повинна бути не нижче 1,5%, а  при зоровій роботі середньої  точності (найменший розмір об'єкта розрізнення 0,5...1,0 мм) КПО повинен  бути не нижче 1,0%. Як джерела штучного освітлення звичайно використовуються люмінесцентні лампи типу ЛБ або  ДРЛ, які попарно поєднуються  у світильники, які повинні розташовуватися  над робочими поверхнями рівномірно .

     Вимоги  до освітленості в приміщеннях, де встановлені  комп'ютери: при виконанні зорових  робіт високої точності загальна освітленість повинна становити 300лк, а комбінована - 750лк; аналогічні вимоги при виконанні робіт середньої  точності - 200 і 300лк відповідно.

     Крім  того все поле зору повинне бути освітлене досить рівномірно - це основна  гігієнічна вимога. Іншими словами, ступінь  освітлення приміщення і яскравість екрана комп'ютера повинні бути приблизно  однаковими, тому що яскраве світло в районі периферійного зору значно збільшує напруженість очей і, як наслідок, приводить до їхньої швидкої стомлюваності.

     Фарбування  приміщень і меблів повинна сприяти  створенню сприятливих умов для  зорового сприйняття, гарного настрою.

     Джерела світла, такі як світильники й вікна, які дають відбиття від поверхні екрана, значно погіршують точність знаків і спричиняють перешкоди фізіологічного характеру, які можуть виразитися в  значній напрузі, особливо при тривалій роботі. Відбиття, включаючи відбиття від вторинних джерел світла, повинне бути зведене до мінімуму. Для захисту від надлишкової яскравості вікон можуть бути застосовані штори й екрани.

     Залежно від орієнтації вікон рекомендується наступне фарбування стін і підлоги:

     вікна орієнтовані на південь:  - стіни  зеленувато-блакитний або світло-блакитний  кольори; підлога - зелений;

     вікна орієнтовані на північ: - стіни світло-жовтогарячий або оранжево-жовтий кольори; підлога - червонясто-жовтогарячий;

     вікна орієнтовані на схід: - стіни жовто-зеленого кольору;

     підлога зелений або червонясто-жовтогарячий;

     вікна орієнтовані на захід: - стіни жовто-зелений  або блакитнувато-зелений кольори; підлога зелений або червонясто-жовтогарячий.

     У приміщеннях, де перебуває комп'ютер, необхідно забезпечити наступні величини коефіцієнта відбиття: для  стелі: 60...70%, для стін: 40...50%, для підлоги: близько 30%. Для інших поверхонь  і робочих меблів: 30...40%.

     Параметри мікроклімату можуть мінятися в широких  межах, у те час як необхідною умовою життєдіяльності людини є підтримка  сталості температури тіла завдяки  терморегуляції, тобто здатності  організму регулювати віддачу тепла  в навколишнє середовище. Принцип  нормування мікроклімату - створення  оптимальних умов для теплообміну  тіла людини з навколишнім  середовищем.

     Обчислювальна техніка є джерелом істотних теполовиділення, що може привести до підвищення температури  й зниженню відносної вологості  в приміщенні. У приміщеннях, де встановлені  комп'ютери, повинні дотримуватися певні параметри мікроклімату. У санітарних нормах СН- 245-71 установлені величини параметрів мікроклімату, що створюють комфортні умови. Ці норми встановлюються залежно від пори року, характеру трудового процесу й характеру виробничого приміщення (див. табл. 1) [22].

     Обсяг приміщень, у яких розміщені працівники, не повинен бути менше 19,5м³/людини з урахуванням максимального числа одночасно працюючих у зміну. Норми подачі свіжого повітря в приміщення, де розташовані комп'ютери, наведені в табл. 2.

     Таблиця 1

     Параметри мікроклімату для приміщень, де встановлені  комп'ютери

     Таблиця 2

     Норми подачі свіжого повітря в приміщення, де розташовані комп'ютери