Зміст

 

Зміст 2

Вступ 3

1. Інформаційний розділ 6

1.3. Дерево цілей курсової  роботи 10

Кошторис  витрат пов’язаний з втіленням проектних  рішень 11

Розрахунок  економічної ефективності розроблених пропозицій 11

2. Аналітичний розділ 12

Нормування  праці 30

. Методи встановлення норм праці 30

4. Економічний розділ 55

Висновки 57

Список  використаної літератури 58

 

Вступ

     З розвитком науково-технічного прогресу немаловажну роль грає можливість безпечного виконання людьми своїх трудових обов'язків. У зв'язку із цим була створена й розвивається наука про  безпеку праці й життєдіяльності  людини.

     Охорона здоров'я трудящих, забезпечення безпеки  умов праці, ліквідація професійних  захворювань і виробничого травматизму  становить одну з головних турбот людського суспільства. Звертається  увага на необхідність широкого застосування прогресивних форм наукової організації  праці, відомості до мінімуму ручної, малокваліфікованої праці, створення  обстановки, що виключає професійні захворювання й виробничий травматизм .

     На  робочому місці повинні бути передбачені  міри захисту від можливого впливу небезпечних і шкідливих факторів виробництва. Рівні цих факторів не повинні перевищувати граничних  значень, застережених правовими, технічними й санітарно-технічними нормами. Ці нормативні документи зобов'язують до створення на робочому місці умов праці, при яких вплив небезпечних  і шкідливих факторів на працюючим  або усунуто зовсім, або перебуває  в припустимих межах.

      Працездатність  визначається здатністю людини виконувати певну роботу протягом заданого часу і залежить від чинників як суб'єктивного, так і об'єктивного характеру (статі, віку, стану здоров'я, рівня  кваліфікації, умов, за яких відбувається праця тощо).

      Відповідно  до рекомендацій МОП визначають такі основні фактори виробничого  середовища, що впливають на працездатність людини в процесі виробництва:

      • фізичне зусилля (переміщення вантажів певної ваги в робочій зоні, зусилля, пов'язані з утримуванням вантажів, натисненням на предмет праці  або важіль управління механізмом протягом певного часу). Розрізняють такі види фізичного зусилля: незначне, середнє, сильне і дуже сильне;

      • нервове напруження (складність розрахунків, особливі вимоги до якості продукції, складність управління механізмом, апаратом, приладдям, небезпека для життя  і здоров'я людей під час  виконання робіт, особлива точність виконання). Є такі види напруження: незначне, середнє, підвищене;

      • робоче положення (положення тіла людини і його органів відносно засобів  виробництва). Розрізняють робоче положення  обмежене, незручне, незручно-стиснене і дуже незручне;

      • монотонність роботи (багаторазове повторення одноманітних, короткочасних операцій, дій, циклів). Монотонність може бути незначна, середня, підвищена;

      • температура, вологість, теплове випромінювання в робочій зоні (градуси за Цельсієм, відсоток вологості, калорії на 1см² за хвилину). Стадії впливу зазначених факторів поділяються на: незначні, підвищені або знижені, середні, високі, дуже високі;

      • забруднення повітря (вміст домішок  в 1м³ або літрі повітря і їх вплив на організм людини). Ступінь забруднення повітря може бути незначний, середній, підвищений, сильний, дуже сильний;

      • виробничий шум (частота шуму в герцах, сила шуму в децибелах). Розрізняють  помірний, підвищений і сильний шум;

      • вібрація, обертання, поштовхи (амплітуда  на хвилину, градуси і кількість  обертів або поштовхів за хвилину). Є такі рівні значень указаних факторів: підвищені, сильні, дуже сильні;

      • освітленість у робочій зоні (в  люксах). Освітленість може бути нормальна, недостатня або осліплююча. 

     На  працездатність людини також впливають  особистісні фактори: її настрій, ставлення  до праці, стан здоров'я та ін. Фактори  виробничого середовища мають психологічні і фізіологічні межі. Психологічна межа характеризується певними нормативами, перевищення яких викликає у працюючих відчуття дискомфорту. Фізіологічна межа характеризується такими нормативами, перевищення яких потребує припинення роботи. Кожний із цих факторів виробничого середовища діє відокремлено, і його вплив ураховується окремо під час атестації і паспортизації робочого місця.

     Метою даної роботи є дослідження умов праці та атестація робочого місця  з метою пошуку шляхів вдосконалення  умов праці та економічної ефективності трудової діяльності. 

 

1. Інформаційний  розділ

1.1 Значення організації  праці на робочому  місці

      Важливим  елементом організації праці  на підприємстві є вдосконалення  планування, організації і обслуговування робочих місць з метою створення  на кожному з них необхідних умов для високопродуктивної праці.

      Робоче  місце — це зона трудової діяльності робітника, або групи робітників, оснащена всім необхідним для успішного  здійснення роботи. Водночас це первинна ланка виробничої структури підприємства, яка може функціонувати відносно самостійно.

      Організація робочого місця — це система заходів  щодо його планування, оснащення засобами і предметами праці, розміщення в  певному порядку, обслуговування й  атестації.

      Планування  робочого місця передбачає раціональне  розміщення у просторі матеріальних елементів виробництва, зокрема  устаткування, технологічного та організаційного  оснащення, а також робітника. Робоче місце має робочу, основну і  допоміжну зони. В основній зоні, яка обмежена досяжністю рук людини в горизонтальній і вертикальній площинах, розміщуються засоби праці, що постійно використовуються в роботі. У допоміжній зоні розміщуються предмети, котрі застосовуються рідко.

      Велике  значення має раціональне технологічне й організаційне оснащення робочих  місць, що передбачає забезпечення їх основним технологічним устаткуванням, технологічним і організаційним оснащенням (інструментом, пристроями, допоміжними матеріалами, запасними  частинами та устаткуванням для  їх зберігання і розміщення, а також  засобами сигналізації, освітлювальною апаратурою, робочими меблями, тарою  тощо).

      Оснащення робочих місць масових професій може здійснюватися за типовими проектами, в яких ураховані необхідні рекомендації щодо оснащення і планування робочих  місць даного виду. Використання типових  проектів сприяє впровадженню досягнень  науки і передового досвіду в  процесі організації робочих  місць, знижує трудомісткість роботи, дозволяє підвищити рівень організації  трудових процесів.

      Робочі  місця класифікують за такими параметрами, як професія та кількість виконавців, ступінь спеціалізації, рівень механізації, кількість устаткування, характер розміщення в просторі.

      Залежно від кількості виконавців розрізняють  індивідуальні та колективні робочі місця. Індивідуальне робоче місце  призначене для роботи одного працівника протягом зміни. Колективне робоче місце  призначене для здійснення процесу  праці одночасно кількома робітниками (бригадою).

      Залежно від кількості устаткування розрізняють  одноверстатні та багатоверстатні  робочі місця. Останні характеризуються тим, що робітник у певній послідовності  здійснює виробничий процес на кількох  одиницях технологічного устаткування.

      За  ступенем спеціалізації розрізняють  універсальні та спеціалізовані робочі місця, а за ступенем механізації  — робочі місця з ручними, машинно-ручними, машинними, автоматизованими й апаратурними трудовими процесами.

      Робочі  місця за характером розміщення в  просторі бувають стаціонарними (робоче місце токаря, коваля, вагранника) і  рухомі (робоче місце водія, машиніста  крана).

      Велике  значення в організації праці  має обслуговування робочих місць, тобто забезпечення їх протягом робочої  зміни сировиною, матеріалами, заготівками, транспортними засобами, послугами  ремонтного характеру тощо.

      Обслуговування  робочих місць здійснюється за такими функціями:

      • енергетична — забезпечення робочих  місць електроенергією, стисненим  повітрям, парою, водою, а також опалення виробничих приміщень;

      • транспортно-складська — доставка предметів праці до робочого місця, вивезення готової продукції  і відходів виробництва, зберігання, облік і видача матеріалів, сировини та інших цінностей;

      • підготовчо-технологічна — розподіл робіт за робочими місцями; комплектування технічної документації; підготовка інструменту та допоміжних матеріалів; інструктаж виконавців щодо передових  методів праці;

      • інструментальна — зберігання, застосування, комплектування і видача на робочі місця всіх видів інструменту, пристроїв, технологічного оснащення;

      • налагоджувальна — налагодження і регулювання технологічного устаткування;

      • міжремонтна — профілактичне  обслуговування; • контрольна —  контроль якості сировини, напівфабрикатів  і готових виробів;

      • облікова — облік бракованої продукції  та аналіз причин браку, профілактичні  заходи для підвищення якості продукції  та ін.

      Всі ці функції мають виконуватися безперебійно і в певних організаційних формах, таких як стандартне, планово-попереджувальне, чергове обслуговування робочих  місць.

      Для забезпечення збалансованості між  кількістю робочих місць і  наявними трудовими ресурсами, раціональнішого  використання резервів виробничого  потенціалу та підвищення продуктивності праці застосовують атестацію і  паспортизацію робочих місць. 

 

1.3. Дерево цілей курсової  роботи

 

 
 

 
 

 

 

 

 

2. Аналітичний розділ

2.1 Аналіз існуючої  системи організації  праці робочого  місця менеджера

Призначення та характеристика робочого місця.

Від того, яким чином  організоване робоче місце, багато в  чому залежить ефективність праці керівників усіх категорій незалежно від  тієї посади, яку вони займають. Завдання раціональної організації робочих  місць керівників включає в себе не тільки устаткування його усім необхідним відповідно до змісту та характеру  роботи, яка виконується, але й  раціональне його розміщення, створення  комфортних умов праці.