Роман "Марія" Уласа Самчука

Два сини Марії відрізняються  вже з дитинства – працьовитий, спраглий до знань Лаврін і лінивий розбишака Максим.

Лаврін відстоює необхідність незалежності України. За свої погляди, коли до влади приходять більшовики, потрапляє на Соловки.

Створивши цей образ, письменник показав людину нового покоління, що дбає не тільки про інтереси родини, села, а й добро для своєї  країни. Вперше у творі звучать  слова про те, що вільне, щасливе  життя людей можливе тільки у  вільній, незалежній країні.

На противагу образу Лавріна  створений образ Максима.

У пошуках легкого хліба, залишає Максим батьківський дім  і іде до міста лакеєм у дворянський  клуб, згодом пристає до більшовиків. Йому подобається влада, що дозволяє безкарно в ім'я революції вбивати  людей, грабувати, забирати чуже майно. Створивши цей образ, письменник показав, які люди приєднувалися  до більшовиків, ставали обличчям нової  влади.

Описуючи Максима, автор  показав процес деградації людини та причини, що привели до цієї деградації.

Висновки

Улас Самчук – письменник справжнього епічного обдарування, письменник, який у своїй творчості втілив найбільш суттєві й визначальні риси доби революцій і голодування в Україні. З притаманним йому загостреним відчуттям правди й справедливості він підняв свій голос на захист цілого покоління українського народу. Талант Уласа Самчука полягає в живописанні художнім прозовим словом сучасної йому української національної історії, і в цьому письменник сягнув більших вершин, ніж будь-хто інший.

Життя України протягом кількох  десятиліть постає на сторінках роману навіть не як сучасний літопис, а як нехитра історія життя однієї української жінки, яка «коли не рахувати останніх трьох літ... зустріла й провела двадцять шість тисяч двісті п'ятдесят вісім днів», наповнених радощами й стражданнями, піснями, працею, любов'ю і прощенням. Але життя Марії тісно пов'язане із життям усього народу. Народ цей, як ніякий інший уміє оспівувати працю на землі, вміє вирощувати врожай, вміє бути гордим і сильним. Можливо, тому саме його віками прагнуть пригнобити, знищити, викорінити.

Роман Уласа Самчука «Марія»  став першим в українській літературі художнім твором про примусову колективізацію, про так зване розкуркулювання  справжніх хазяїнів землі, трудівників-хліборобів, про голодомор тридцять третього року. Роман був написаний того ж таки тридцять третього року, але  читач побачив його не скоро, бо довгий час було прийнято оспівувати колективізацію як єднання селян у радісній спільній праці.

Початок твору – звичайне селянське життя з його щоденними турботами й радощами. Коханого Марії Корнія забирають до російського флоту, де він пробув сім років, ставши за цей час учасником нещасливої для Росії війни з Японією. Не одержавши від свого коханого жодного листа, Марія подала рушники Гнатові, парубкові тихої, але наполегливої натури, невгамовному хазяїнові.

За роки служби Корній нахапався  того, що стало визначним у характері  його середульшого сина Максима, – зневаги до рідної мови, бездумності та жорстокості. Але любов Марії (після повернення Корнія вона покинула Гната, вийшла заміж вдруге за того, кого любила по-справжньому), невсипуща праця на землі – повернули його у звичайне селянське русло.

Тут сюжет скріплений таємницею. Коли Корній та Марія сп'ялися на ноги, хтось у Великодню ніч  підпалив їх нову хату, клуню, хліви  – усе обійстя. Перед самою Маріїною смертю приходить до неї старенький чернець, колишній її чоловік Гнат, і просить у неї прощення за свій злочин. Усвідомлюючи необхідність прозвітувати про нього перед Найвищим Судом, Гнат відчуває потребу у спокуті.

У фінальній сцені відбувається досить часте в українських творах дійство: Корній рубає сокирою свого  сина-відступника, котрий пиячить з  подібними до себе в той час, коли його мати помирає з голоду. У  вчинкові Корнія відбилася життєва  позиція Самчука, його віра в людську  волю до життя аж до останнього подиху.

Таким чином, голодомор в розумінні письменника – закономірне звірство сталінської влади. Він є також і розплатою за людські гріхи: нехтування Марією шлюбним обов'язком, зроблений нею аборт, підпал Гнатом Корнієвого хазяйства, а найголовніше – фатальну прихильність Максима до більшовицького ладу. Написаний «по гарячих слідах», роман не містить чітких рецептів виходу з кризи. Але Самчук покладається на силу самого життя, яке не дозволить людям втратити Божу подобу.

Список використаної літератури

1. Безхутрий Ю. Коні Уласа Самчука / Ю. Безхутрий // Березіль. – 1996. – № 5-6. – С. 164-179.
2. Бончева Г. Вічне дерево Маріїного життя: (За романом Уласа Самчука «Марія», 11 клас) / Г. Бончева // Українська мова й література в середніх школах, гімназіях, ліцеях та колегіумах. – 2004. – №3. – С.38-43.
3. Бородіца С.Жанрова структура романів Уласа Самчука в контексті західноукраїнської романної прози 30-40-их років ХХ ст.: Автореф. дис.… к. філол. наук. / С. Бородіца – К., 2000. – 18 с.
4. Власенко-Бойцун А. Улас Самчук – творець нового героя / А. Власенко-Бойцун // Слово: Зб. 11: Література, мистецтво, критика, мемуари, документи. – Торонто: Слово, 1987. – С. 231-239.
5. Гон М. До вивчення творчості Уласа Самчука / М. Гон // Урок української. – 2005. – № 3-4. – С. 45-46.
6. Гон М. Роман Уласа Самчука «Волинь» / М. Гон // Слово і час. – 1997. – № 8. – С. 72-75.
7. Донцов Д. Дві літератури нашої доби. – Львів: Просвіта, 1991. – 296 с.
8. Жив’юк А. Дерманські обереги Уласа Самчука / А. Жив’юк // Слово і час. – 1993. – № 8. – С.81-82.
9. Жив’юк А. Улас Самчук: (Спроба громадсько-політичного портрета) / А. Жив’юк // Улас Самчук: 90-річчя від дня народження письменника: Ювілейний зб. – Рівне, 1994. – С. 3-27.
10. Жулинський М. «Я був повний Україною…»[Про життя і творчість У. Самчука] / М. Жулинський // Літературна Україна. – 1995. – 30 березня. – С. 3.
11. Костюк Г. Образотворець «времени лютого» / Г. Костюк // Українське слово: Хрестоматія української літератури та літературної критики ХХ ст.: У 3 книгах. – Кн. 2 / Упорядники: В. Ярмоленко, Е Федоренко. – К.: Рось, 1994. – С. 499-514.
12. Кулинич В. Роман «Марія»: історія створення, зміст і проблематика. Філософська система духовності українського селянства на сторінках роману: (урок за творчістю Уласа Самчука) / В. Кулинич // українська мова і література в школі. – 2001. – № 5. – С. 26-28.
13. Мариненко Ю. Історія українського селянства в художній спадщині Уласа Самчука / Ю. Мариненко // Наукові записки кафедри української літератури. – Вип. 1. – Кіровоград, 1995. – С. 90-98.
14. Мариненко Ю. Тема селянства у творчості Уласа Самчука: Автореф. дис.… к. філол. наук. / Ю. Мариненко. – К., 1996. – 17 с.
15. Мариненко Ю. Творчість Уласа Самчука в школі (Про романи «Волинь», «Марія»: Літературно-критичний аналіз) / Ю. Мариненко // Українська мова та література. – 2000. – № 4 (164). – С. 1-10.
16. Мариненко Ю. Художній світ Уласа Самчука: Монографія / Ю. Мариненко. – Кіровоград: РВЦ КДПУ ім. В. Винниченка, 2000. – 124 с.
17. Мельничук Ю. Під чужим порогом: Памфлети, фейлетони, статті / Ю. Мельничук. – К.: Дніпро, 1974. – 240 с.
18. Омельчук Ю. Змова / Ю. Омельчук. – Львів: Каменяр, 1967. – 148 с.
19. Онацький Є. Улас Самчук – поет села / Є. Онацький // Розбудова держави. – 2005. – № 1-4. – С. 72-76.
20. Онацький Є. Улас Самчук – поет села / Є. Онацький // Онацький Є. Портрети в профіль. – Чикаго, 1965. – 159-166.
21. Пінчук С. Жанрові особливості Самчукових романних трилогій / С. Пінчук // Волинські дороги Уласа Самчука: Збірник. – Рівне: Азалія, 1993. – С. 4-18.
22. Пінчук С. Проза Уласа Самчука / С. Пінчук // Улас Самчук: 90-річчя від дня народження письменника: Ювілейний зб. – Рівне, 1994. – С. 36-37.
23. Пінчук С. Український Гомер ХХ століття: [Про У. Самчука] / С. Пінчук // Волинь. – 1993. – 16 квітня.
24. Пінчук С. Улас Самчук: [Про творчість У. Самчука] / С. Пінчук // Слово і час. – 1995. – № 2. – С.11-17.
25. Пінчук С. Улас Самчук та його роман-епопея «Волинь» / С. Пінчук // Самчук У. Волинь: Роман у трьох частинах. – К.: Дніпро, 1993. – Т. 2. – С. 325-333.
26. Пінчук С. Улас Самчук та його роман про голодомор 33-го / С. Пінчук // Самчук У. Марія. Хроніка одного життя: Роман. – К.: Український письменник, 2000. – С. 171-189.
27. Поліщук Я. Від романтики Волині до образу духовної України: Іпостасі Батьківщини в осмисленні Уласа Самчука / Я. Поліщук // Українська мова та література. – 2000. – № 5. – С. 1-2.
28. Поліщук Я. Самчуків монументалізм / Я. Поліщук // Улас Самчук: 90-річчя від дня народження письменника: Ювілейний зб. – Рівне, 1994. – С. 45-48.
29. Поліщук Я. Улас Самчук / Я. Поліщук // Поліщук Я. Міфологічні горизонти українського модернізму. Літературознавчі студії. – Івано-Франківськ: Лілея-НВ, 1998. – С. 231-232, 259-262, 264-274.
30. Поліщук Я. Філософія України / Я. Поліщук // Волинські дороги Уласа Самчука: Збірник. – Рівне: Азалія, 1993. – С.61-70.
31. Поліщук Я. Формули ідентичності Уласа Самчука на тлі доби / Я. Поліщук // Дивослово. – 2004. – № 7. – С. 26-29.
32. Рожанчук І. Глибини людського страждання. Глибини любові: (Вивчення роману Уласа Самчука «Марія» в школі) / І. Рожанчук // Українська мова і література. – 2005. – № 5 (лютий). – С. 15-16.
33. Савчук Н. Формування національної самосвідомості учнів під час вивчення роману Уласа Самчука «Волинь» / Н. Савчук // Улас Самчук: 90-річчя від дня народження письменника: Ювілейний зб. – Рівне, 1994. – С. 42-45.
34. Самчук У. Волинь: Роман у трьох частинах / У. Самчук . – К.: Дніпро, 1993. – Т. 1. – 574 с.
35. Самчук У. Волинь: Роман у трьох частинах / У. Самчук // Післямова С Пінчука. – К.: Дніпро, 1993. – Т. 2. – 334 с.
36. Самчук У. Гори горять!: Роман у 2 частинах / У. Самчук / Післямова А. Жив’юка. – Ужгород: МПП «Гражда» – Карпати, 1996. – 270 с.
37. Самчук У. Марія. Хроніка одного життя: Роман / У. Самчук. – К., 1991. – 171 с.
38. Самчук У. Марія. Хроніка одного життя: Роман / У. Самчук. – К.: Український письменник, 2000. – 189 с.
39. Самчук У. Чого не гоїть вогонь / У. Самчук. К., 1996. – 345 с.
40. Ситченко А. Варіант аналізу роману У. Самчука «Марії» / А. Ситченко // Українська література в загальноосвітній школі. – 2005. – № 4. – С. 24-26.
41. Слоньовська О. Аве, Маріє!: (Розгляд роману У. Самчука «Марія» / О. Слоньовська // Дивослово. – 1995. – № 7. – С. 20-22.
42. Улас Самчук (1905-1987): Життєвий і творчий шлях // Українська література: Підручник для загальноосвітніх навчальних закладів. 11 клас / За заг. ред. Р. В. Мовчан. – К.: Перун, 2003. – С. 294-312.
43. Фасоля А. Роман «Марія» Уласа Самчука: Три варіанти уроку / А. Фасоля // Дивослово. – 1999. – № 3. – С. 39-43.
44. Фасоля А. Українська людина на зламі століть і епох: (Роман «Марія» Уласа Самчука в 11 кл.) / А. Фасоля // Українська література в загальноосвітній школі. – 1999. – № 4. – С. 16-21.
45. Шевчук В. Улас Самчук та його Волинська сага / В. Шевчук. // Українська мова і література в школі. – 1992. – № 9-10. – С. 30-39; № 11-12. – С. 30-33.
46. Шерех Ю. Спроба дружніх портретів / Ю. Шерех // Слово: Зб. 11: Література, мистецтво, критика, мемуари, документи. – Торонто: Слово, 1987. – С. 121-153.