Проблем перекладу каламбурів з англійської мови на українську

      Незважаючи на схематичність  і умовність ця класифікація  досить повно охоплює всі види  та форми каламбурів, дозволяє  представити їх у певному порядку  з урахуванням їх особливостей  і відзначити деякі можливості їх відтворення, а в подальшому на цій основі можна буде почати і більш вичерпне вивчення каламбуру в перекладі.

      У другій класифікації з точки зору стилістичних функцій, роль в тексті та/або поза текстом виокремлюється наступними видами каламбурів:

      1) пов'язаний – з контекстом стилістичний зворот або фігура мови, каламбур, як частина вузького контексту, цілком залежить від останнього. З одного боку, це може полегшити його переклад − пов'язуючи з вузьким контекстом висвітлюючи значення, а з іншого боку, створює іноді перешкоди які важко подолати у зв'язку з недоліком варіантів рішення. Можливо і зв'язок з широким контекстом «ускладненого» каламбуру;

        2) самостійний твір, мініатюра, перекладається як ціле. Це розширює можливості втілення, надаючи перекладачеві більше можливості, оскільки справа зводиться не до перекладу, а до створення на основі оригінального − нового, свого каламбуру;

        3) каламбурний заголовок статті, фейлетону, замітки, гумористичного чи сатиричного оповідання перекладається важко, тому що в заголовку-каламбуру, по-перше, зібрана ідея змісту твору, так і чітко виражений задум автора і його потрібно перефразувати також чітко і дотепно, а по-друге, найчастіше обіграються фразеологічні єдності, які самі по собі досить важко перекладаються;

          Лексична гра може спиратися на слова однієї з двох груп лексики: 1) загальні або 2) «особливі» групи слів (терміни, власні імена, абревіатури), що разом з фразеологічними каламбурами складають три основні розділи           [5, с. 46].

         I. До групи загальнолексичних каламбурів входять одиниці, засновані на лексемах загальномовного фонду, причому гра будується на багатозначності, омонімії та етимології. Зауважимо, що чіткої різниці між групами не можна простежити, але об’єднаний  ланкою є єдиний «двигун» гри − розбіжність між звуком (написанням) і значенням.

        1. На багатозначності, будуються найбільш типові лексичні каламбури.

        2. Про омонімічні каламбури (на відміну від гри багатозначності), коли не існує (або обірвана) семантичний зв'язок між значеннями, зв'язок, який автор тими чи іншими засобами навмисно створює (або відновлює) для тексту.

        При багатозначності, особливо якщо одне із значень є переносним, можна виявити наявність аналогічних зв'язків значень і в мові перекладу, в той час як при омонімії такий зв'язок закономірно виключається, і брати його до уваги, визначити перекладацькі рішення, нереально. Наприклад, чистою випадковістю можна пояснити наявність одночасно в двох мовах семантичного зв'язку між назвою дерева і фальші (липа), городньої рослини і зброї, між заплетеним волоссям, сільськогосподарським знаряддям і мілиною (коса). Такі невмотивовані зв'язки не можна перенести в нове мовне середовище, доводиться шукати можливості інших омонімів у мові перекладу.

       3. Коренева гра припускає омонімію або багатозначність у рамках двох (або більше) кореневих морфем: comfort – comfortable, hand – handmade, sister − sisterhood, мороз – сморозить, мудрий – мудрувати.

          Іноді при кореневій грі можливий переклад калькою. До складних для перекладу багатьма мовами слід віднести каламбури, в яких обіграються мовні засоби, які не знайдені в цих мовах.

        4. Каламбури, побудовані на етимологічній основі, також припускають наявність омонімії або багатозначності. В іншому, здебільшого йдеться про хибну уявність, дитячої або народної етимології типу «ведмідь − відає, де мед», «поліклініка − полуклініка».

        Коли передачі каламбурної ситуації не можна уникнути, тобто коли «одноплановий» переклад порушує сенс і логіку оповіді, то за відсутністю іншої можливості можна вдатися до римування, поєднувати її з антонімією (якщо дозволяє контекст), або навіть обмежитися римою.

        5. Нерідко каламбури будують на «частинах слів», точніше − на осмисленні невмотивованих поділів, змінених слів. Лексична одиниця розщеплюється (без урахування її морфологічної структури) або в слово включають склади або букви (також морфологічно не мотивовані) з тим, щоб надати йому нового значення, не позбавивши початкового; або лексема видозмінюється за допомогою невластивих їй суфіксів або інших засобів, щоб надати їй значення, властиве іншим словами. Таким чином, за допомогою каламбурів створюються своєрідні «неологізми», нерідко обтяжені асоціаціями і натяками.

        6. На основі антонімії, зазвичай у поєднанні з омонімічними елементами і семантичними зрушеннями, багато авторів створюють досить вдалі каламбури. Для перекладача цей вид гри слів представляє особливий інтерес: він відтворюється відносно легко і зручно у якості заміни інших, важче піддаються перекладу одиниці − де не вигадують нічого іншого, можна ввести (якщо контекст дозволяє) антонімічний каламбур, у міру можливості з додаванням фонетичних засобів ( рими).

         В іншому, однієї антонімії для каламбуру зазвичай недостатньо. Спостереження показали, що потрібні і деякі додаткові елементи: гра у багатозначності, «звукові ефекти», чергування або змішування стилів.

         II. До групи каламбурів, побудованих на «особливій лексиці, відносимо гру слів, в основі якої лежать терміни, власні імена й абревіатури.

        1. Говорячи про терміни, ми відзначали, що багато створених слів на основі загальної мови, звідки, з одного боку, змішання термінологічного значення з не термінологічним, а з іншого − можливість їх каламбурного обігравання. Яскравий приклад участі терміну в каламбурі приводить            С. А. Колесниченко [ 10, с. 56]: «Uncle William has a new cedar chest». «So? Last time I saw him he just had a wooden leg ». Гра спирається на два значення слова chest: 1) ящик, скриня, коробка (значення яке має на увазі що подає перше репліку) і 2) грудна клітка (значення, що сприймає його співрозмовник).

         Загалом переклад каламбурів, заснованих на термінології, нічим не відрізняється від звичайного перекладу каламбуру на основі багатозначного слова. Важливо не випускати з уваги можливість натрапити на таку гру слів.

        2. Імена власні, в першу чергу антропоніми і топоніми, які ми зараховуємо до мовців (значущим, смислових) імен, представляють групу надзвичайно активних і своєрідних компонентів гри слів.

        III. Фразеологічні каламбури розглядають не тільки тому що вони мають свої, «фразеологічні особливості», а й у зв'язку з їх питомою вагою серед каламбурів: в прийнятих нами у широких межах фразеології як і в нашому матеріалі, на їхню частку припадає більше половини всієї кількості.

     Окремі проблеми, пов'язані з каламбурами, побудовані на основі фразеології, більшість авторів розглядає їх, не відокремлюючи від інших форм гри слів, у той час, як теорія перекладу має потребу в детальному дослідженні прийомів перекладу фразеологічних каламбурів. Доцільно було б, розглянути фактичний матеріал питань авторизації, тобто індивідуально-авторських перетворень і переосмислень фразеологічних одиниць та їх використання в тексті; основу для такого вивчення міг би представляти словник авторизованих фразеологізмів; в словниковій статті «нормативної форми» [5, с. 34] фразеологічних одиниць приводячи різні види авторських змін. У результаті уточнення структурних та змістових рис цієї категорії, можна встановити деякі закономірності перекладу найбільш поширених видів.

          Отже, будь-який фразеологічний каламбур будується на основі трансформацій, що полягають у руйнуванні форми та/або змісту вихідної фразеологічної одиниці, причому досягається паралельним сприйняттям як фразеологічного значення фразеологічних одиниць, так і прямого значення компонентів або подвійної актуалізації. Через відсутність чіткої межі між такою трансформацією, яка лише оживляє компоненти, і другий, при якій фразеологічні одиниці перетворюється в каламбур, в якості робочої гіпотези ми вирішили вважати показниками фразеологічного каламбуру 1) двупланове його сприйняття і 2) виникнення гумористичного ефекту, пов'язаного з ефектом несподіванки. Саме це має перекладач довести до свідомості читача.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2. СТИЛІСТИЧНИЙ АСПЕКТ ПЕРЕКЛАДУ КАЛАМБУРІВ З АНГЛІЙСЬКОЇ МОВИ НА УКРАЇНСЬКУ

 

 

   2.1 Основні функції каламбурів у сучасній англійській мові

 

         Каламбур, як і будь-який стилістичний прийом, є носієм певної інформації. Його інформативна структура являє собою складне утворення. До складу каламбуру входять, принаймні, дві мовні одиниці, що мають у свою чергу складну семантичну структуру, елементи якої певною мірою впливають на формування змісту всього прийому.

      З іншого боку, не можна ігнорувати той факт, що каламбур входить до складу тексту, зміст якого може внести значні корективи в його інформативний обсяг. Опис інформативної структури каламбурів в даному дослідженні базується на основі наявних теорій семантичної структури слова і різних мовних явищ.

     У  семантичній структурі каламбуру  виділяється чотири постійних  і змінних компоненти:

     а)  предметно-логічний;

     б)  експресивно-стилістичний;

     в)  асоціативно-образний;

     г) функціональний;

     д)  фоновий;

     е)  соціально-локальний.

     В основі  створення будь-якого каламбуру  лежить предметно-логічна інформація, у якості якої можуть служити: 

     а) екстралінгвістична дійсність;

     б) мовний  матеріал.

     Предметно-логічна інформація − це фактична тема каламбуру, події, факти, які лягли в основу створення цього прийому і стали поштовхом до його появи.

     Так, призначення  містера Онслоу заступником міністра  з питань колоній стало темою  наступного каламбуру, опублікованого в журналі «Punch»     [16, c. 34]. «The new under-secretary to the colonies! Onslow appointed! Hum! Did business go very fast? That we must get On-slow? »

     У будь-якій  мові є певний набір мовних  засобів для створення каламбурів. У тому випадку, коли цей прийом створюється не для опису екстралінгвістичної ситуації, його предметно-логічною основою є сам мовний матеріал.

     Так, можливість  обіграти значення слів - омонімів school 1) школа; 2) зграя стала причиною  виникнення наступної каламбурної загадки: «what animals are well-educated? - Fish, because they go round in schools»(Rosenbloom) [6, с. 23].

      Крім предметно-логічної, наведені вище каламбури несуть  експресивно-стилістичну інформацію. Цей вид інформації відображає  авторське емоційно-оцінне відношення до предмета або експресивно-пізнавальну установку мовного оформлення думки.

      У каламбурі з журналу «Punch» чітко простежується негативне відношення автора до ситуації в міністерстві і до призначення Онслоу. Ця інформація і містить основу експресивно-стилістичного компонента прийому. Що ж до каламбурів-загадок, то в них виражене ставлення автора не до екстралінгвістичних факторів, а до можливостей мови.

      Якщо асоціативно-подібна інформація є оказіональним компонентом семантичної структури слова, то в змісті каламбуру − це постійний компонент.

      Використання  каламбуру, як і будь-якого  стилістичного прийому, має конкретне  призначення і підпорядковане визначеній меті. Відомості про призначення цього прийому і становлять основу його функціональної інформації.

      Функціональні характеристики каламбуру неодноразово розглядалися дослідниками, але не існує їх єдиної класифікації. Це, мабуть, пояснюється тим, що вичерпної класифікації стилістичних функцій у літературі поки що немає.

      Тим не  менше, спостереження над особливостями  інформативної природи каламбуру  свідчить про її полі-функціональність, тобто в ній можуть бути суміщені відомості про різноманітні функції одного і того ж прийому.

     До найбільш типових видів функціональної інформації відносять естетичний компонент, що входить до будь-якого каламбуру, а також характеризує ці компоненти.

      У творах  для дітей обов'язковим компонентом  функціональної інформації є  освітній, каламбур для дитини − своєрідна розумова гімнастика, що розвиває його розумові здібності, культуру мови, яка виховує відчуття мови.

     У наведеному вище каламбурі з журналу «Punch» функціональна інформація містить постійний компонент − естетичну інформацію, мета якої − доставити читачеві естетичну насолоду. Однак не менш важливою є та інформація, що характеризує містера Онслоу і ситуацію в міністерстві (характеризує компонент).

        Соціолокальна інформація, що міститься в каламбурі, може вказувати на соціальну, територіальну, професійну, вікову комунікацію. Носієм цього виду інформації є елементи ядра каламбуру. Вони можуть включати одиниці різних словникових пластів англійської мови: американізми, діалектизми, терміни, просторіччя, професіоналізми і т.д.  Каламбур може нести також соціолокальну інформацію про відправника і одержувача мови (тобто про автора і потенційних читачів).

        Відомо, що при створенні твору письменник повинен враховувати узагальнені соціальні характеристики майбутнього реципієнта.  Отже, можна стверджувати, що і при створенні каламбуру в нього заздалегідь закладається функціональна інформація, зумовлена багатьма історичними і соціальними чинниками. Основною функцією каламбуру є привернути увагу читача до описуваних подій і примусити його не тільки посміятися над ними, але і змінити їх хід.

 

2.2 Інтерпретація каламбурів  в англійських анекдотах

 

         Для сучасної лінгвістики досить актуальним є дослідження різних прийомів, у тому числі й інтерпретації каламбурів, з точки зору комунікативного змісту, що реалізується в процесі спілкування.

        Інтерпретація в традиційному перекладознавстві визначається як перший етап лінійного процесу перекладу, протягом якого перекладач має отримати “інформацію, яка міститься як в самому відрізку тексту, що перекладається, так і в лінгвістичному та ситуативному контексті, і на основі цієї інформації зробити необхідні висновки стосовно змісту, який йому треба буде відтворити на наступному етапі” [11, с.189]. Оскільки саме поняття “інформації” або – в термінах лінгвістики – “змісту” є дуже широким, інтерпретація також може трактуватися по-різному: від усвідомлення загальної художньо-прагматичної концепції твору до встановлення значення окремого слова або речення.