Землевпорядне проектування

Не можна сполучати  скотопрогони з дорогами загального користування, розташовувати їх поблизу скотомогильників, не ближче 2-3 км по брівках балок, крутим схилам, поруч з ярами, а також по тальвегах яруг і балок. У балках скотопрогони розміщують у підніжжя балкових схилів. Скотопрогони варто проектувати по можливості прямолінійно, без частих крутих поворотів [10].

Ширина основних скотопрогонів, що з'єднують ферми, літні табори з гуртовими ділянками, складає: для гуртів великої рогатої худоби 15-20 метрів, для отари овець 25-30 метрів [10].

Ширина внутрідільничних скотопрогонів (між загонами внутрігуртових ділянок) для гурта великої рогатої худоби рекомендується менше на 10-15% від основних [10].

Невід’ємною частиною упорядкування  території пасовищ, також є розміщення джерел водопостачання. У провідних господарствах водопостачання на пасовищах організовують шляхом механічної подачі води з водного джерела до літніх таборів  і в кожний загін. Для цього у літньому таборі проектують водонапірну вежу. Вода по трубам подається в кожний загін, де встановлені корита. Для корів з трьох разовим доїнням водні джерела проектують тільки у літніх таборах. Для інших груп тварин, в залежності від розмірів і конфігурації пасовищної ділянки пункти водопостачання рівномірно розміщують по території пасовищ [10].

Частіш за все, дойне стадо забезпечується водою на пасовищах, доставленої за допомогою відповідної передвижної установки з автоматизованою або напівавтоматизованою поїлкою. Поїлки можуть обслуговувати гурти великої рогатої худоби до 100 голів [10].

Під час організації пасовищного  водопостачання враховують допустимі  відстані перегону тварин: для корів – 1 – 1,5 км, молодняку до року – 0,5 – 1 км, інші групи великої рогатої худоби – 2 – 2,5 км [9]. Взагалі на території пасовищ СВК «Україна», розміщений каскад ставків, які повність відповідають якості води, що повністю забезпечують водою все поголів’я.

Якість води повинна відповідати  нормам. У районах з дефіцитом  прісної води допускається застосовувати для поїння тварин, приготування їм кормів, прибирання приміщень і миття їх воду з високою мінералізацією [10].

А також, водозабезпечення може бути здійснено шляхом водопійних пунктів біля річок, озер, ставків, але так щоб худоба не заходила у воду, а пила її через загорожу. Підходи до водопійного пункту викладаються з крупного піску чи каміння [10].

Вибір джерела водопостачання здійснюється з врахуванням місцевих умов на основі техніко – економічних  розрахунків. За основу приймається  варіант, при якому забезпечуються найменші капіталовкладення та експлуатаційні витрати.

Висновки до розділу  V

В даному розділі курсового  проекту при впорядкуванні території  пасовищ буда сформовано 2 двохпільні пасовищезміни, з середнім розміром поля 33,0 га. Було сформовано 3 гурти тварин, розроблена схема чергування їх випасу. Визначено, що джерелом водопостачання буде каскад ставків у ПнСх частині земель СВК «Україна».

 

Розділ VI. Економічна ефективність та здійснення проекту організації території підприємства. Охорона земель.

Заходи, які передбачається здійснити проектом організації  території, повинні бути обов'язково проаналізовані та економічно обґрунтовані.

У зв'язку з тим, що проект організації території  включає в себе комплекс багатьох взаємопов'язаних і взаємообумовлених заходів, то врахувати всі позитивні і негативні впливи просто не можливо, тому аналіз економічної ефективності складеного проекту проводиться за окремими основними показниками [10].

Економічне обґрунтування  проекту включає в собі вибір  найбільш ефективних рішень окремих його складових частин та елементів. Потрібно визначити очікувану економічну ефективність проекту в цілому у порівнянні з існуючим положенням.

Розробка проекту землеустрою  супроводжується агроекономічним  обґрунтуванням. Воно виконується за певною програмою, у якій знаходять відображення:

-  експлікація земель, об’єм засвоєння нових земель  та покращення сільськогосподарських угідь;

-  структура посівних  площ та схеми сівозмін, плани  переходу до них, врожайність сільськогосподарських культур, валовий вихід продукції рослинництва та її розподіл;

-  план накопичення  органічних добрив та потреба  у мінеральному добриві, вапні,  гіпсі;

-  протиерозійні заходи;

-  поголів’я худоби, його  продуктивність, розрахунок потреби  у кормах, баланс кормів, валове виробництво і розподіл тваринницької продукції;

-  структура товарної  продукції.

Закінчується агроекономічне обстеження планом здійснення проектних  заходів.

Заходи, які намічені у  проекті, можна розділити на дві  групи: ті які не потребують значних капітальних затрат, і ті які потребують капітальних затрат на їх здійснення [10].

Для визначення величини очікуваного  ефекту використовується різноманітні зібрані нормативи і аналоги, нерідко використовуються з суміжних областей знань.

У нашому випадку, коли обґрунтування  виконувалось лише з метою вибору найкращого варіанту проектного рішення, економічну ефективність прийнятого варіанту проекту необхідно визначити  шляхом використання єдиної системи  показників:

-  капітальні затрати  на заходи, які намічені проектом;

-  щорічні витрати виробництва,  пов’язані з здійсненням проектних  заходів;

-  щорічний приріст  продукції та інші види прибутку  та економії;

-  приріст чистого доходу;

-  строк окупності капітальних  витрат;

-  коефіцієнт ефективності  капітальних витрат.

Усі показники проекту  землеустрою, що забезпечує еколого-економічне обґрунтування сівозмін та впорядкування угідь  СВК «Україна» Бобринецького району Кіровоградської області, а саме: економічні, екологічні, соціальні, природоохоронні, наведені у даному розділі курсового проекту, а також у попередніх його розділах зведені у таблиці.

Таблиця 15

Основні техніко - економічні показники  проекту землеустрою, що забезпечує еколого-економічне обґрунтування сівозмін та впорядкування угідь СВК «Україна» Бобринецького району Кіровоградської області

№ п/п	Показники	Одиниці виміру	Значення показника за проектом
1	2	3	4
1	Виробничий напрямок	-	молочний
2	Організаційна структура господарства	-	галузева
3	Закріплено земель, усього	га	1782,6
	у тому числі с.- г. угідь:		1547,5
	з них: рілля		1396,5
	пасовища		135,1
	багаторічні насадження		15,9
4	Полезахисна лісистість	%	99

Продовження таблиці 15

5	Розмір земельної частки (паю)	ум. кад. га	5,2
	у  т. ч. ріллі		4,7
6	Вартість земельної частки (паю)	грн.	18258,73
7	Кiлькiсть осiб, якi мають право на земельну частку (пай), осіб	осіб	187
8	Сівозміни
	польова	га	1059,8
	овочева	га	56,7
	кормова	га	280
9	Посівні площі с. – г. культур та парів, усього	га	1395,6
	у т.ч. зернові		929,5
	овочі		56,7
	кормові		280,0
	пари		129,4
10	Структура посівних площ	%	100
	зернові		45
	Чисті пари		10
	технічні		20
	кормові		25
11	Урожайність с.-г. культур	ц/га
	озима пшениця		37
	ячмінь		35
	овес		32
	горох		25
	соняшник		21
	цукровий буряк		300
	овочі		91
	кормовий буряк		281
	кукурудза на силос		272
	кукурудза на зелений корм		300
	однорічні трави на сіно		31
	однорічні трави на зелений корм		210
	багаторічні трави на зелений корм		230
	багаторічні трави на сіно		35
	багаторічні трави на сінаж		30
12	Валове виробництво продукції тваринництва	ц
	у  т. ч.  молоко		7280
13	Поголів'я худоби:	гол.
	ВРХ, всього		650
	у т. ч. корови		260
	нетелі		52
	молодняк понад рік		100

Продовження таблиці 15

	молодняк до року		234
	Свині, всього		250
	у т.ч. кнури		3
	свиноматки основні		30
	свиноматки перевіряємі		12
	поросята		53
	ремонтний молодняк		32
	свині на відгодівлі		120
16	Продуктивність тваринництва	кг/гол
	надій молока на 1 корову		21
20	Коефіцієнт антропогенного навантаження	бали	1
21	Коефіцієнт екологічної  стабільності		0,9
22	Коефіцієнт  с. – г. освоєності території		1
23	Коефіцієнт розораності  території		1

 

Економічна ефективність проведеної організації території  дає змогу зрозуміти та оцінити значення запроектованих заходів, які забезпечують підвищення врожайності сільськогосподарських культур, продуктивності використання земель, рівня рентабельності галузей господарства.

Висновки до розділу  VI

У даному розділі курсового  проекту було приведено показники, що характеризують економічну ефективність проекту в порівняння зі станом до проведення землеустрою. Економічна ефективність проведеної організації території СВК «Україна» дала нам змогу зрозуміти та оцінити значення запроектованих заходів, які забезпечують підвищення врожайності сільськогосподарських культур, продуктивності використання земель, рівня рентабельності та ін.

 

 

 

 

 

 

 

 

Висновки

У першому розділі даного курсового проекту наведена загальна характеристика СВК «Україна». Тут наведений опис клімату, ґрунтового покриву, рельєфу. Також наведена виробнича характеристика підприємства, вказана його спеціалізація в рослинництві та тваринництві на момент складання проекту, кількість поголів’я тварин та склад культур, що вирощуються. Проаналізувавши всі вихідні дані, можна сказати, що господарство має сприятливі умови для ведення сільського господарства. Це і рівнинний рельєф, сприятливий клімат, переважна однорідність грунтового покриву, відсутність розчленованості та дрібноконтурності масивів ріллі.

У другому розділі наведено основні характеристики існуючих виробничих підрозділів , надана характеристика розташованого  на території підприємства населеного пункту. Після проведення всіх розрахунків оптимальною організаційно-господарською структурою господарства для СВК «Україна» була встановлена галузева, тому, що дане землекористування є компактним, не великим за розміром, що притаманно галузевій структурі.

На основі вивчення існуючої дорожньої мережі було уточнено напрямки існуючих доріг, при цьому було погоджено  проектну мережу внутрігосподарських  доріг з дорогами загального користування, проектними елементами  інженерної інфраструктури, мінімальні капіталовкладення  в будівництво доріг  і  дорожніх споруд.

У третьому розділі було проведено уточнення розміщення та складу угідь на території підприємства. Також визначили види та кількість сівозмін, які необхідно запроектувати на території СВК «Україна».  Отже, на території господарства запроектовано овочеву сівозміну площею 56.7 га (5 полів) поблизу населеного пункту – с. Бобринка. Також запроектована кормова сівозміна. ЇЇ площа визначалася згідно кількості поголів’я худоби та відповідної потреби в кормах, необхідної, щоб її прогодувати. Площа цієї сівозміни становить 280,0  га (6 полів). До того ж вона розміщується на середньозмитих ґрунтах. На інших орних земель (1058,9 га) – 8полів, розміщується восьмипільна польова сівозміна.

У четвертому розділі було визначено основні вимоги до упорядкування території сівозмін з урахуванням інтенсифікації сільськогосподарського виробництва, збереження і підвищення родючості грунтів та охорони земель. А також нами були встановлені фактори, що впливають на розміщення елементів упорядкування території сівозмін СВК «Україна» Бобринецького району Кіровоградської області.

Запроектовані поля сівозмін (польової,кормової і овочевої) та робочі ділянки, що показано  на  Проекті землеустрою, що забезпечує еколого – економічне обгрунтування сівозмін та впорядкування угідь СВК «Україна» Бобринецького району Кіровоградської області. Визначили оптимальний напрям лісосмуг, і дотримуючись його, запроектували на території лісові смуги, а також польові дороги. При характеристиці рівновеликості полів польової сівозміни ми визначили середньозважену оцінку (в балах) кожного поля та сівозміни в цілому, яка становить 57 балів, а також була вирахувана умовна площа полів у кадастрових гектарах і відповідно відхилення від середнього розміру поля за фізичною площею та кадастровою. При технологічній характеристиці полів ми встановили робочу довжину і ширину кожної робочої ділянки, визначили середньозважену відстані кожного поля до виробничого центру. Таким чином, зробивши техніко – економічне обґрунтування впорядкування території польової сівозміни  можна зробити висновок, що розміри полів сівозміни запроектовані в допустимих межах (+/- 10%), дотримані вимоги співвідношення їх сторін, а також більш менш додержані вимоги щодо рівноякості полів.