Стан дослідження неологізмів у сучасному мовознавстві

А відстоюють вони (більшість депутатів Верховної  Ради) інтереси номенклатури. Аналіз закону про роздержавлення, прийнятого ВР України, дає право стверджувати це. («Дзеркало тижня», №8(587),4-10.03.06).

Дієва і впливова сучасна публіцистика сприяє тому, що переважна більшість економічних  терміноодиниць із вузькоспеціальних  поступово стають узуальними, загальнонародними, тобто нормалізуються і кодифікуються. Йдеться насамперед про інтернаціоналізми-європеїзми (переважно з англійської мови та її американського варіанта), які  становлять найчисленнішу і відкриту групу, що повсякчас поповнюється. Так, в останнє півторадесятиліття успішно  засвоєно нашою мовою такі слова, як бартер "система обміну товарів  та послуг на безгрошовій основі", спонсор "особа, організація чи фірма, яка виступає ініціатором, організатором, що матеріально підтримує (утримує) що-небудь, надаючи кошти, холдинг/голдинг "скорочення; від холдинг-компанія", траст "довірче товариство; компанія, що виконує довірчі (посередницькі) функції для фізичних і юридичних  осіб", штрих-код "штрихові позначки, які містять інформацію про країну, фірму-виробника і деякі споживчі якості товару", прайс-лист "перелік  цін", банкомат "автомат для  видачі (одержання) готівки за кредитною  карткою" тощо, пор.: Але наші чиновники  не можуть зрозуміти, що бартер зберігає мої обігові кошти («Дзеркало  тижня», №2(581), 21- 27.01.06); Громадянина  чи підприємця, які довіряють свої кошти трастам, турбують не екскурси у нетрі нашого законодавства, а можливість отримати те, що їм буде обіцяно («Урядовий кур'єр»№64(3229)5.04.06)). Інтенсивно використовуються в мові сучасних ЗМІ слова і терміни на позначення реалій, пов'язаних з особливостями господарської, економічної, фінансової діяльності країн Заходу, які стають характерними і для України: лізинг "форма довготермінової оренди майна (машин, обладнання, транспортних засобів тощо) за умови поступового погашення заборгованості", лістинг "1) система допуску до біржових торгів тільки тих цінних паперів, які пройшли експертну перевірку на якість; 2) занесення акцій компаній [товариств) до переліку (списку) акцій, які котируються на цій біржі", ф'ючерс "біржова угода з продажу товарів або цінних паперів із зобов'язанням постачання чи надання їх покупцеві в певний момент у

майбутньому за цінами, які діяли на час укладання  контракту", франчайзинг "1) спеціальні привілеї, які надано урядом приватному підприємству, за що останнє сплачує  податок; 2) форма економічного сприяння, коли фірма, що має тверді позиції  на ринку, надає новоствореній або  дочірній фірмі чи індивідууму обладнання, технології, допоміжні матеріали, ноу-хау  і товарні знаки, а також право  робити бізнес протягом певного періоду  у визначеному місці" та ін., напр.: «Минулого літа, коли він реалізовував щомісяця продукції на 10 тис. грн., уклав  договір фінансового лізингу  з банком на три роки.» («Дзеркало  тижня», №2(581) 31-27.01.06); Тrident Televisiоп, британська приватна компанія збирається придбати в державної телевізійної компанії франчайзинг на 25 років на один з  двох національних телеканалів України («Урядовий кур'єр» №64(3229)5.04.06).

Варто відзначити як позитивне явище те, що останнім часом спостерігається не лише процес інтенсивного засвоєння українською  мовою іншомовних економічних термінів, а й активне продукування власне національних, утворених за українськими дериваційними моделями і словотвірними типами: ринковик, вільноринковий, грошозбиральиий, грошопровід, податківець/податковик, податкоплатник, податкодавець тощо, пор.; «Грошозбиральна компанія, відбувалася на очах, з прямого дозволу і під недремним оком всіх належних органів державної влади, її конкретних відповідальних осіб.» («Дзеркало тижня» №2(581) 31-27.01.06).

У новітній період розвитку української мови простежується  тенденція до кількісного зростання  змішаних, або «гібридних» [21] термінів: валютноокупний "той, який виправдовує  затрати на своє виробництво (у валюті)", високоліквідність, відеоринок, підприємство-монополіст, лізингодавець відеопідприємець та ін. напр.; «З грудня відеопідприємці  зберуться в Будинку кіно в  Києві на ділову зустріч.» («Урядовий  кур'єр»№42(2457). 27.11, 98).

Широко функціонують також одиниці, що передають важливі  економічні процеси, дії, заходи, які здійснюються нині в нашій державі: санація "збільшення кредиту, надання субсидій та інші фінансові заходи держави або банків з метою допомоги великим підприємствам, компаніям, які перебувають під загрозою збанкрутування", монетаризація "процес проведення монетарної політики;

проведення економічної  політики спрямованої на стримування  збільшення грошової маси та зменшення  інфляції", курсоутворення "процес встановлення курсу валюти чи курсової вартості акцій, іпотека "позика, що видається під заставу нерухомого майна, а також застава нерухомого майна під таку позику", пор.: «Відповідно  потрібні санація економіки, створення  сприятливого інвестиційного клімату  й підвищення якості управління.» («Україна молода» №33,21.02.06). Варто відзначити, що частина таких слів наближається до соціально-економічної і навіть політичної термінології, пор.: секвестрування "пропорційне скорочення коштів, передбачених бюджетом, в умовах подолання  його дефіциту", секвеструватися, доларизація "впровадження американського долара (в економіку України)", розмитнення "проходження

митного контролю", взаємозалік "безготівкове погашення  взаємних платіжних зобов'язань  у рівновеликих сумах (сировиною, товарами, послугами)" тощо, напр.: Оскільки бюджетних  доходів "живими грошима" хронічно бракує, витратні статті бюджету зазвичай пропорційно секвеструються («Дзеркало  тижня», №8(587),4-10.03.06); «Зараз ми здійснюємо взаємозаліки з пенсійним фондом.» (“Урядовий кур'єр”,№48(3213), 14 березня, 2006).

У досліджуваних  джерелах з'явилися й активно  побутують лексеми, які називають  нові професії, рід занять економічного характеру: дистриб'ютор "оптовий  торгівець; постачальник; фірма або  підприємець, який займається збутом продукції; юридична або фізична особа, яка  займається від імені фірми-виробника  збутом і гарантійним обслуговуванням  товару", маркетолог "фахівець у  галузі маркетингу", аудитор/авдитор "особа (ревізор), яка здійснює перевірку  фінансово-господарської діяльності підприємства, компаній, комерційного банку або суб'єктів ринкової економіки" та ін. Близькими до них  є назви осіб за певними економічними видами діяльності: біржовик "той, хто займається біржовими операціями", трастовик "представник довірчого товариства - трасту", монетарист "той, хто здійснює монетарну політику", санатор "той, хто здійснює санацію", олігарх "власник великого капіталу", а також залучених до того чи іншого виду економічної співпраці осіб, наприклад, фондоодержувач "той, хто одержує фонди на що-небудь", лізингоотримувач "той, хто отримує що-небудь у

довготермінову  оренду", валютотримач "той, хто  тримає, зберігає валюту" тощо, пор.: Надто часто українські дистриб 'юторц найвідоміших світових компаній насправді виявляються самозванцями, про яких "материнській " фірмі  взагалі нічого не відомо («Дзеркало  тижня» №1(596) 29.04-12.05.06); Подяки на адресу молодого монетариста годі було б  сподіватися. Його звинувачують у всіх гріхах («Україна молода» №33,21.02.06)).

Широко представлено в мові сучасних мас-медіа нові слова  на означення ряду зарубіжних, спільних та українських концернів, компаній, асоціацій, спілок, підприємств, фірм, фондів, програм тощо: "Гербалайф" (від "Herbalife International'" - міжнародна медична фірма, яка виробляє різноманітні препарати для корекції ваги тіла, для захисту організму від  шкідливих впливів довкілля,). Укрпромінвест (Українські промислові інвестиції), УНЕКА (Українсько-німецька економічно-культурна  асоціація). "Схід-Захід" (фермерська асоціація), СЗАТ (Спільне закрите  акціонерне товариство),

"Агрокомсинтез", Енергоконсалтинг", ЗовчішЕкономБізнес, АТ"Оболонь", "Світоч", "Добробут" українська енергокомпанія) тощо. Засвідчено, що з-поміж них домінують однослівні  лексеми, переважно оформлені  як складноскорочені слова, напр.: Арбітражний суд Чернігівської  області ...порушив справу №9/105/326 про банкрутство дочірнього підприємства "ЮРКОСТ" СЗАТ фірми "Агрокомсинтез" («Урядовий кур'єр»№8 (2423), 16.01.03);

Невід'ємною ознакою  ринкової економіки у незалежній Україні є виникнення великої  кількості нових слів на позначення комерційних ощадних банків із назвами  на зразок: "Приватбанк", "Промінвестбанк", "Агропромбанк", "Градобанк", "Аваль", "Укрсоцбанк", ЗУКБ (Західноукраїнський комерційний банк) та ін., які відбито  в мові сучасних ЗМІ, напр.: За станом на початок 1997р. в Україні було зареєстровано  більше ніж ЗО хранителів цінних паперів. Функції останніх виконували тоді найбільші  банки - "Приватбанк ", "Україна ", "Аваль ", ''Промінвестбанк " та ін. («Дзеркало тижня» №2(581) 31-27.01.06). Релігійна тема в мас-медіа, інформація про життя конфесій зумовлюють активізацію відповідних лексичних одиниць. Серед останніх найбільшу групу, діаметрально протилежні свідчення (“Україна молода”, №49, 17.03.2006). Близькими до

Наприкінці XX ст. у суспільстві виявилися небажані та негативні економічно-фінансові  явища, афери, зловживання, що відображено  в таких словах, як: комерціалізація "проникнення комерції в усі  сфери життєдіяльності суспільства; перехід на комерційні засади, торгово-ринкові  відносини", тінізація "збільшення частки нелегального сектора в економіці", гіперстагфляція "надзвичайно високий, крайній рівень стагнації та інфляції", корупціонер "державний службовець (чиновник), політичний чи громадський діяч, причетний до корупції", відеопіратство "незаконне тиражування, прокат відеофільмів", автоспекулянт "той, хто наживається на незаконному перепродажу автомобілів", електрозлодій"той, хто викрадає електроенергію" та ін., напр.: Прем'єр-міністр вживає всіх заходів для боротьби з тінізацією економіки («Урядовий кур'єр» №92(3005), 20.05.05); «Головний аргумент пояснень наших офіційних осіб - обмеженість пропускної спроможності КПП, нестача митників, а ще -

небувала кількість  автоспекулянтів і автоконтрабандистів. 1 все це дійсно так.» («Урядовий кур'єр»  №136(1818), 28.07.2000). Називаючи негативні  явища у сучасному суспільному  житті, відповідні номінації містять  у своєму значенні виразну оцінну семантику.

2.2 Конфесійна лексика і термінологія

Релігійна тема в  мас-медіа, інформація про життя  конфесій зумовлюють активізацію відповідних  лексичних одиниць. Серед останніх найбільшу групу, яка постійно збільшується, становлять одиниці на позначення не відомих раніше в Україні широкому загалові релігійних течій, рухів, шкіл, сект, культів, угруповань (хоч спеціалістам вони могли бути відомі й раніше): харизматизм "пієтичний рух у сучасному християнстві, спрямований на пожвавлення релігійного життя, пошук нових форм культової практики", дзен-буддизм "одна з найбільш впливових буддистських шкіл на Далекому Сході", "Перемога" "релігійний культ, підпорядкований Об'єднанню незалежних харизматичних християнських церков України, в основі діяльності якого лежить кодування вірних" та ін., напр.: «Перша хвиля харизматизму спалахнула близько ста років тому в Америці» («Дзеркало тижня», №8(587), 4-10.03.06); У Державному комітеті у справах релігій зібрано свідчення постійних відвідувачів "Слова Віри"

та "Перемоги " про духовне та фізичне зцілення, моральну допомогу. Але державні установи мають і

попередньої групи  є слова для номінації церков, форм сучасної релігії: УПЦ-КП (Українська православна церква Київського патріархату), УПЦ-МП (Українська православна церква Московського патріархату), РУНвіра (Рідна  українська національна віра - одна з форм сучасної релігії певної частини  українців на основі трансформації  давніх дохристиянських вірувань, зокрема  віра в єдиного Дажбога), силенкіанство "те саме, що РУНвіра'' тощо, пор.: «УПЦ-МП не є назагал конкурентом УГКЦ, яка має свій "електорат" у  Західній Україні»(“Україна молода”, №49, 17.03.2006).

У мові української  публіцистики кінця XX - початку XXI століття. помічено кількісне зростання номінацій  на означення провідників, послідовників  і прибічників, представників віруючих різних конфесій, течій, рухів, шкіл, сект, культів, угруповань та ін.: сайєнтолог "послідовник нетрадиційного релігійного  напряму, в якому орієнтація на наукові  досягнення поєднується з практикою  вульгаризованого психоаналізу", шаріант "фанатичний прибічник шаріату - системи правових і релігійних норм, що ґрунтуються на загальних правилах ісламу і мають силу закону для  мусульман", мунівець "представник  і прихильник релігійного Руху єднання  Муна Сан Мьона - північнокорейського  конфесійного лідера, який ставить  за мету глибоке перетворення людського  суспільства в усіх його сферах, прагне навернути людей до всесвітнього миру, формувати в них потребу  в усвідомленні своєї моральної  та етнічної відповідальності", гуру "духовний наставник, учитель у  буддизмі; засновники неоорієнталістських  течій, рухів і культів, що поширилися в Європі та Америці у другій половині XX ст.", слововірець "член секти "Слово  віри", люциферист "представник  люциферизму як одного з різновидів сатанізму" та ін., напр.: „Смертельний вирок винесено п'ятьом шаріантам (із центру ісламського екстремізму  в Дагестані);

Представники  люциферистів були налаштовані агресивно.” (“Урядовий кур'єр”,№48(3213), 14 березня, 2006).

Серед значної  кількості інноваційних одиниць  аналізованого корпусу лексики  й термінології доцільно виділити також  невелику групу слів, що

передають різні  назви конфесійних наук, вчень, реалій, понять, процесів, пор.: ашрам "кожен  із чотирьох ступенів духовного життя  в системі кришнаїзму, який дозволяє тому, хто наслідує його, усвідомити свою духовну сутність; місце, де займаються пошуками своєї духовної сутності", тантра "вчення про різноманітні енергії Всесвіту, а також про  способи керування та оперування ними", реінкарнація "повторне втілення душі в новому тілі; переселення  душ (у східних релігіях)", євангелізація "проповідь християнства серед  населення, яке сповідує іншу віру" тощо, пор.: Проблему хіпі у Сполучених Штатах було розв'язано. Вони зникли в кришнаїтських ашрамах («Урядовий кур'єр»№42(2457).27.11.98). Поповнення названої тематичної групи відбувається за рахунок розширення пізнавальної діяльності людини - намаганням охопити інформацію про світові релігії, культи. Така інформація свідчить про інтелектуалізацію сучасної наукової мови, в словнику якої відбивається філософська думка, прагнення глибше пояснити сенс життя і духовний світ людини.

2.3 Науково-технічна, виробничо-професійна лексика і термінологія