Організація Об'єднаних Націй

Перший  координатор у Києві Стівен Браун надавав великої уваги консультативній допомозі Представництва у сферг впровадження демократичних принципів державного управління на всіх рівнях, проведенню адмшісгратив-них реформ, розбудовігромадянського суспільства і розширеннювпливу громадськості на діяльність державних органів та установв Україні. Було ініційовано або підтримано низку програм на розбудову малого і середнього бізнесу як класичної основи економічного життя розвинутих країн. У 1998 році відбувся перший всеукраїнський семінар «Шляхи подолання бідності в Україні», профінансований ПРООН, Світовим банком, Агенцією Міжнародного розвиткуСША та програмою ТАСІS. За час, що минув від першого семінару,в економіці України відбулися суттєві зміни, які поліпшили якістьі рівень життя. Зараз ПРООН втілює в Україні проект зміцненняін-ституційного потенціалу сталого розвитку українського міста (створення умов праці та якісного рівня життя). Вартість проекту тількина 2005 рік — 993 тис. амер. доларів. З огляду на системну перебудову врядування в Україні з метою утвердження принципів відкритості, прозорості, підзвітності, залучення громадян до вирішенняпроблем життя суспільства і роботи державних органів ПРООНза участю Національного виконавчого комітету, Рахункової палати, Секретаріату Верховної Ради та ін. державних органів розробили програму «Доброчесність на практиці», завдання якої поглиблення діалогу та зміцнення взаємодії громадян, інститутівмалайського суспільства з державними органами всіх рівнів щодо національної стратегії розвитку Президент України підписуючи «Декларацію тисячоліття ООН», яка узагальнює вироблені погоджені орієнтири розвитку країн на глобальну перспективу до 2015 року визнав для України пріорітетність людського розвитку. 

  До  найбільш розгорнутих програм належить Чорнобильська, започаткована в 1992 році. З огляду на планетарне значення пигЯ тання ліквідації наслідків  найбільшої техногенної катастрофи XX ; століття, подолання небаченого раніше соціального і психологічного стресу людей, і не тільки тих, хто жив у зоні катастрофи, але й усього світу, міжнародна спільнота усвідомлювала ту загрозу, яку несла для майбутнього чорнобильська трагедія 1986 року. Відразу після вибуху на атомній електростанції було впроваджено низку програм з ліквідації її наслідків. Починаючи з 1991 року ЮНЕСКО фінансово підтримувало дев'ять реабілітаційних центрів для чорнобильців в Україні, Білорусії та Росії. Ці центри надавали соціальну та психологічну підтримку постраждалим від наслідків чорнобильського вибуху, збирали, узагальнювали і розповсюджували інформацію щодо небезпеки, організовували і підтримували навчальні програми радіаційної безпеки. 

У серпні 2001 року за дорученням ПРООН та ЮНІСЕФ і за підтримки Управління ООН з гуманітарних питань та Всесвітньої оргалізації охорони здоров'я міжнародною міжгалузевою групою  спеціалістів було здійснено комплексне і неупереджене дослідження проблем населення, яке постраждало внаслідок аварії на  Чорнобильській атомній електростанції. Концептуально були розглянуті такі питання: екологічні наслідки найбільшої техногенної катастрофи XX ст., охорона здоров'я, економічні втрати, які за нали промисловість, сільське господарство й індивідуальні госпо-арства внаслідок катастрофи. Місія, до складу якої входило шість пеціалістів у галузі екології, охорони здоров'я та економіки під-зтували звіт про виконану роботу «Гуманітарні наслідки аварії а ЧАЕС. Стратегія відродження» і надали рекомендації для відповідних агенцій та структурно підпоюдення міжнародних програм допомоги Україні 

      Багато  оонівських програм вимагають значних  коштів, які надаються за безпосередньою участю, або сприянням представництва Світового банку в Україні, яке має великий спектр діяльності, спрямоване на інтенсифікацію економічного розвитку України, інтеграційні економічно-фінансові процеси, підтримку різних сфер виробництва, розширення економічних зв'язків, запобігання різким перепадам у сфері міжнародних торгово-фінансових операцій українських партнерів. Світовий банк з перших днів своєї діяльності в Україні також систематично підтримує громадські організації в різних їхніх починаннях і насамперед через залучення до участі в проектах, пов'язаних із наданням соціальних послуг. Представництво Світового банку підтримало зусилля із створення коаліції неурядових об'єднань та проведення громадських обговорень питань реформування економічного і соціального життя в Україні. Починаючи з 2000 року, Світовий банк розробив і втілює великоформатну Програму стратегії допомоги Україні, яка включає низку локальних програм, зокрема створення Фонду інституцій- 7 ного розвитку («Діалог для реформ»), розрахованого на підтрим-: І ку ініціатив до глибшого порозуміння між урядом і громадянським суспільством, сприяння обміну інформацією, що надавала б більшої прозорості, та підвищення відповідальності всіх учасників соціально-економічних реформ.  

  Світовий  банк надавав і продовжує надавати кредитні послуги на втілення низки оонівських акцій та стандартів в Україні, зокрема для продовження програми Всесвітньої організації охорони здоров'я «Контроль за туберкульозом і ВІЛУСНІДом в Україні», Проекту модернізації Державної податкової інспекції, Проекту видачі державних актів на право власності на землю в сільській місцевості, Проекту водопостачання та очищення каналізаційних стоків у м. Львові, Проекту удосконалення системи статистики для контролю за результатами, Проекту забезпечення справедливого доступу до якісної освіти. 

      Представництво ООН в Україні відіграло значну роль в полагодженні досить складної ситуації, яка утворилася в Криму в 1991 2002 роках. Повернення напівострів Депортованого звїдсйв 1944ро-ці кримсько-татарського народу створило напружену соціальну етнічну ситуації, які потребувалося вирішувати шляхом зближення тих, хто жив на території Криму і тих. хто після виселення потрапив сюди. А це надання майже 270000 особам роботи, житла соціального захисту, виділення земельних ділянок. 

      Правління Верховного комісара ООН у справах біженців опікається й іншими проблемами, насамперед пов язаними з правами біженців, кількість яких з кожним роком в Україні збільшуєтьсяся Представництво надає юридичні консультації тим, хто прагне набути статусу біженця, а також організовує навчання парламентаріїв, суддів, працівників Міністерства внутрішніх справ, Міністерства юстиції, прокуратури з питань прав біженців у світлі оонівських документів та конвенцій, спрямовує кошти на створення пунктів біженців. Можна з упевненістю говорити, що в Україні не без сприяння і допомоги ПРООН завершується формування законодавства у сфері захисту прав біженців, яке відповідає вимогам Організації Об'єднаних Націй.

  У січні 2004 року Представництво УВКБ ООН  в Києві отримало статус Регіонального  представництва в Україні, Молдові та Бєларусі.

 
 
      Ще одним важливим аспектом уваги ООН в Україні  є освітня галузь. У період з 1991 по 2005 роки освітою різного рівня  охоплювалося від 98 до 94 відсотків української  молоді. Це досить високий 1 показник як тих, хто здобуває вищу освіту в державних і приватних вузах (в межах 18—20% населення). Надалі ця цифра зменшуватиметься з огляду на те, що за останні п'ятнадцять років в Україні значно зменшилася народжуваність. Внаслідок недостатнього державного фінансування освітнього процесу, недосконалості політики реформування, знижується її якість, хоча входження України в Болонський процес дозволяє суттєво змінити таке становище. В рамках підтримки освіти в Україні ПРООН започаткував три довготривалі проекти. Один з найцікавіших і найфундаментальніших — впровадження освітніх новацій на базі Національного університету імені Тараса Шевченка.

  Допомога  ООН в сфері освітніх програм  — це погляд у майбутнє, крок до зближення народів і держав, розбудови тих засад, які проголошені в Статуті ООН.

Динамічні зміни, які відбуваються сьогодні у світі, пов'язані насамперед з глобалізаційними процесами і формуванням нового, постінформативного суспільства. Роль людини, як індивідуума, зростає, набуває універсального значення насамперед у професійному вимірі. Виховання людини, формування громадянина світу набуває зараз особливого значення. Це лягає не тільки на плечі держави, але й міжнародних організацій. Має відбутися зближення соціально-економічних параметрів співжиття народів і держав, поглиблення взаєморозуміння між людьми поза расовими, мовними релігійними ознаками на ігумашсгачних принципах та ідеалах, проголошених Статутом ООН та його фундаментальними документами, виробленими протягом шістдесяти років існування.

Україна в структурах ООН

  Україна, як правонаступниця УРСР і фундаторка Організації Об'єднаних Націй, у 1991 році вступила у сферу нових історичних ] умов як суверенна і незалежна держава, розбудовуючи якісно нову палітру двосторонніх і багатосторонніх міжнародних відносин,  зокрема і як член Організації Об'єднаних Націй. 

  10 січня 1946 року у Лондоні відкрилася  Перша сесія Генеральної Асамблеї  ООН, у якій взяла участь  українська делегація. Україна разом з іншими 17 країнами була обрана членом Економічної і Соціальної Ради (ЕКОСОР).

  Формування  в 1945—1946 роках структури міжнародних організацій ООН спричинило появу численних спеціалізованих органів і установ. Україна обиралася, приєднувалася до них, або ж ставала однією з їх засновниць. Так, у 1946 році вона була обрана членом кількох спеціалізованих органів ЕКОСОР: Статистичної комісії, Комісії з драв людини, Комітету в справах біженців і переміщених осіб, Комітету по проведенню заходів щодо консультацій з неурядовими організаціями, Комісії з народонаселення. 

  У 1947 році Україна стала членом Економічної Комісії для Європи, до якої увійшли всі європейські країни-члени ООН і СІНА. Під час роботи Першої сесії Генеральної Асамблеї ООН у грудні 1946 року представник України був обраний (разом з делегатами Швеції і Канади) членом Ревізійної комісії ООН. На Третій сесії ГА ООН представника України обрали головою Комітету з перевірки повноважень делегацій. Україна була однією з держав засновниць організації охорони здоров'я, яка почаласвоє існування 7 квітня 1948 року. 

   1948 році Україна вступила до  Всесвітньго поштового союзу, приєдналася до Всесвітньої метеорологічної організації та міжнародного союзу електрозв'язку. Вдруге наша країна брала участь у роботі Ради Безпеки в 1984— 1985 роках. Вибори її в цей орган відбулися на пленарному засіданні ҐА ООН у 1983 році. 130 із 155 держав, які брали участь у голосуванні, підтримали кандидатуру України. Двічі протягом 1984— 1985 років представник України виконував функції Голови Ради Безпеки ООН. Головував у Раді Безпеки и тодішній Представник УРСР при ООН Геннадій Удовенко Окрім Економічної і Соціальної Ради ООН Українська РСР була представлена у Комісії ООН з питань народонаселення, Комісуй ООН з прав, людини, Соціальній комісуй ООН, Комісуй ООН зі становища жінок, в Адміністративній раді Міжнародної організації праці, Виконавчій раді ЮНЕСКО та в інших органах міжнародних організацій. 

  Ставши  в 1970 році членом Спеціального комітету ООН проти апартеїду, наша держава зробила значний внесок в ліквідацію злочинної політики і практики апартеїду. З 1976 року вона є учасником Міжнародної конвенції щодо припинення апартеїду

 
      З 24 серпня 1991 року починається  новий відлік участі вже не залежної України в міжнародних організаціях

  Висхідним моментом міжнародного визнання здобутків  України у сфері міжнародної  безпеки стало надання ш у 2000-2001 рр. непостійного членствау Раді Безпеки та запрошення на головування у березні 2001 р. За час, що минув, Україна на практиці збільшила свій внесок у миротворчі операції ООН в Африці, доводячи свою щиру зацікавленість у врегулюванні конфліктів на цьому контингенті Підтримка міжнародних антитерористичних заходів — один з основних напрямів української дипломатії. В рамках ООН Україна запропонувала провести низку заходів, зокрема — оголосити 11 вересня Днем боротьби з міжнародним тероризмом. 

  Під час виконання Україною повноважень  головуючої країни у Раді Безпеки  було розглянуто питання щодо миротворчих  дій ООН у Косово, Ірані, Афганістані, Анголі, Ефіопії, Еритреї, Сьєра-Леоне. З високою місією головування  в Раді Безпеки Україну привітав Генеральний секретар Кофі Аннан. Участь України в роботі Ради Безпеки принесла країні політичне визнання, авторитет підтвердила здатність до впровадження принципової, виваженої зовнішньої політики, яка спирається на чіткі та об'єктивні критерії, відповідає засадам Статуту ООН, основоположним нормам міжнародного права. 

 Україна ввійшла до складу Комісії ООН  з незаконного використання наркотичних речовин на період 2002-2005 рр., приєдналася до Конвенції ООН зі статусу біженців. Цьому слугувало схвалення Законів України «Про громадянство», «Про біженців» «Про імміграцію», положення яких відповідають основним принципам, що запроваджені згаданими документами ООН. 

 З 2003 року Україна є учасником ініціативи з безпеки у сфері запобігання поширення зброї масового знищення. На початку лютого 2005 року на відзнаку 60-річчя підписання угод Ялтинської конференції про створення ООН Україна провела у Лівадїї ювілейний міжнародний симпозіум, де відзначалося, що в Європі зберігаються запропоновані в Ялті кордони, зокрема й українські. Все активніше й ініціативніше звучить в багатоголоссі оонівської мирної симфонії і голос суверенної України, яка хоче і може бути учасником усіх процесів, які відбуваються у світі, впливати на них.