Управління лізинговими операціями

- невідповідність  вітчизняного законодавства нормам  міжнародного лізингового права;

- виражена  тенденція вітчизняного лізингового  ринку до залежності від імпорту;

- нестабільна  економічна ситуація в країні  як головна причина коротко  терміновості дії укладених угод;

- відсутність  саморегулювання на ринку лізингових  послуг;

- незацікавленість  банків у довгостроковому кредитуванні  лізингових угод;

- недостатня  фінансова стійкість лізингодавців.

    На  сьогоднішній день управління автопарком у режимі реального часу стало  абсолютною необхідністю для багатьох менеджерів автопарків. Ось чому ALD Automotive пропонує своїм клієнтам оперативний засіб складання Міжнародних звітів з захищеним доступом протягом 24 годин на добу, 7 днів на тиждень. Простим натисканням клавіші клієнт може отримати доступ до зведеної, оновленої інформації в режимі реального часу і створити звіти (під кожного окремого клієнта або з попередньо заданими даними) на різних рівнях. Будучи навдивовижу легким у використанні, цей ультрасучасний засіб допомагає менеджерам автопарків аналізувати дані своїх автопарків і точно ними управляти на рівні підсвідомості. [8. ст. 12]

    Ключ  до успіху: правильна реалізація плану - це шлях до гарних довгострокових відносин пролягає через успішну реалізацію плану. ALD Automotive забезпечує це, залучаючи необхідні трудові ресурси для ефективного управління цим процесом. ALD Automotive пропонує гнучкі плани реалізації, адаптовані під поточну ситуацію з автопарком, які можуть відрізнятися від однієї дочірньої компанії до іншої.

    Незважаючи  на економічні переваги впровадження лізингу ,в Україні він не дуже поширений. Можна назвати багато факторів,що стримують його розвиток, але головним з них є відсутність нормативно - правової бази, яка б досконало регулювала б лізингову діяльність. Закону Украї- 
ни ′′Про лізинг′′,прийнятого Верховною Радою у грудні 1997 року, недо-статньо для стимулювання розвитку лізингового бізнесу. 
Більшості підприємств та іншим господарським структурам буде ви- 
гідно укладати договори лізингу, бо як відомо операції лізингу потребують менше коштів, ніж, наприклад, ортимання кредиту. Звісно відсоток 
за користування кредитом може бути дуже високим, що спричинить деякі труднощі в поверненні кредиту, а використання лізингу забезпечить:  
        По - перше - задоволення підприємства в необхідних фондах; 

    По - друге, витрати за користування орендуємого майна будуть мен-шими, ніж закористування кредитом, необхідного для придбання обладнання. 
Використання лізингу дасть можливість оновлення основних фондів, залучення інвестицій, що позитивно вплине на фінансовий стан підприємства.

    Для вирішення проблем ринку лізингових послуг потрібно, щоб політика держави  щодо формування та розвитку ринку  лізингу в Україні була спрямована на: дотримання учасниками ринку лізингу  вимог законодавства; дотримання єдиних підходів при розробці та реалізації політики щодо учасників кредитних  відносин на фінансовому ринку; забезпечення захисту прав учасників ринку  лізингу; запобігання монополізації  та створення умов для розвитку добросовісної  конкуренції на ринку лізингу, забезпечення рівних можливостей для доступу  до ринку лізингових послуг; забезпечення прозорості та відкритості ринку  лізингу; зміцнення та динамічний розвиток вітчизняного ринку лізингу, підтримання  довіри до нього та сприяння його інтеграції в європейський та світовий ринки  лізингу. [14, ст. 355]

    Підсумовуючи  викладене, можна зробити висновки, що для розвитку ринку лізингових відносин є важливим створення інститутами  держави умов для капіталу різної форми власності через законодавство, що стимулюватиме ділову активність усіх учасників лізингових угод ( лізингових фірм, банків, підприємств виробничої та сервісної сфери, потенційних  лізингоотримувачів), та цілеспрямований  вплив органів державного управління на економічні інтереси учасників лізингових відносин із метою створення умов для виконання лізингом його інвестиційних , виробничих та інших функцій на мікроекономічному та макроекономічному  рівнях.

    Проте, активне впровадження лізингових операцій на підприємствах України може стати  потужним імпульсом технічного розвитку, переобладнання виробництва і структурної  перебудови економіки.

    Для успішного розвитку лізингових компаній (підриємств) потрібно стимулювати  проблеми, усунути недоліки. Впроваджити  нові технології та розробити фінансову  стратегію, для того щоб получити високий очікуваний дохід. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

     2.3. Оцінка дохідності та рентабельність лізингових операцій

підприємства

     Кожен підприємець, починаючи свою діяльність, повинен ясно представляти потребу  на перспективу у фінансових, матеріальних, трудових і інтелектуальних ресурсах, джерела їхнього одержання, а  також уміти чітко розрахувати  ефективність використання ресурсів у  процесі роботи фірми. Це пояснюється тим, що в сучасній економіці саме фірма виробляють основну масу товарів і послуг, які задовольняють потреби людини.

     У ринковій економіці підприємці не зможуть  добитися стабільного успіху, якщо не будуть чітко й ефективно планувати  свою діяльність, постійно збирати  й акумулювати інформацію як про  стан цільових ринків, положенні на них конкурентів, так і про  власні перспективи і можливостях. 

 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

     РОЗДІЛ 3

НАПРЯМКИ  РОЗВИТКУ ЛІЗИНГОВИХ ОПЕРАЦІЙ В УКРАЇНІ

3.1. Сучасний стан і проблеми розвитку лізингу в Україні

    Існують серйозні проблеми, що стримують розвиток лізингу:

    1. Різні підходи до визначення понять фінансового лізингу у Законах України “Про фінансовий лізинг”, “Про оподаткування прибутку підприємств”.

    2. Банківські кредити, від можливості  отримання яких істотно залежить  ефективність діяльності юридичних  осіб, що здійснюють лізингову  діяльність, мають переважно короткостроковий  характер, а їх висока вартість  є додатковим тягарем для лізингоодержувачів.

    3. Одним із вагомих чинників, що  перешкоджають розвитку фінансового  лізингу, є положення Закону  України „Про фінансовий лізинг”,  згідно із яким після закінчення дії фінансового лізингу предмет лізингу однозначно підлягає поверненню лізингодавцю. Отже, після сплати вартості предмету лізингу (чи її основної частини) під час дії договору лізингу, лізингоодержувач все одно повинен повертати предмет лізингу.

    4. Під час здійснення лізингових  операцій перед банками та  іншими лізингодавцями постають  проблеми, аналогічні проблемам  у кредитуванні: недостатня кількість платоспроможних лізингоодержувачів, істотні ризики несвоєчасної плати за користування майном. Остання проблема зумовлена в першу чергу недостатнім нормативно-правовим захистом прав кредиторів.

Слід  відмітити, що ринок звужується, що зменшує конкуренцію. Наприклад, за станом на 2008 рік кількість лізингових компаній сягала 200. Зараз діяльність ведуть не більше 20-30 компаній, оскільки невеликі, незалежні лізингодавці практично на 100%  згорнули свою активну діяльність і лише продовжують вдпрацьовувати” укладені раніше договори.

       Однією  з найбільших перешкод на шляху розвитку лізингової діяльності в Україні  є система оподаткування, наслідком  якої стало надмірне оподаткування  податком на прибуток лізингодавця та подвійна сплата ПДВ лізингоодержувачем. Проте, незважаючи на цілий комплекс перешкод податкового та правового характеру, лізинг в Україні розвивається, накопичує досвід, і робить свій внесок економічний розвиток країни.

    Можна відокремити два прогнози щодо перспектив розвитку лізингу. Перший – песимістичний: кредитування надалі скорочується для більшості лізингових компаній на довгий термін, останні згортають свою діяльність.

Другий  – оптимістичний: висока дохідність на країнському ринку зумовить переливання ноземного апіталу, це стосується всіх позиій фінансування, зокрема, банківського кре итування, сек’юритизації лізингових активів.Однак на практиці можуть бути задіяні й інші ценарії як проміжні між розглянутими.згорнули свою активну діяльність і лише продовжують “відпрацьовувати” укладені раніше договори. [8]

    Завдяки цим впровадженням лізинг стане гнучким економічним важелем здатним залучити інвестиції, сприяти підйому вітчизняного виробництва, залучити капітал в життєво важливі галузі економіки країни, забезпечити реальну підтримку малому бізнесу.

     Незважаючи  на активний розвиток фінансової системи, ринок лізингових послуг в Україні  перебуває на стадії становлення. На сьогодні лізинг як спосіб реалізації продукції та здійснення інвестицій набув значного поширення в усьому світі.

     На  нашу думку, розширення лізингових операцій в Україні є одним з методів  фінансування реального сектору  економіки.

     У Законі України «Про лізинг» лізинг – перспективний фінансовий інструмент, що сприяє ефективному розвитку виробництва, активізації інвестиційних процесів. Однак частка лізингу в загальному обсязі інвестицій в Україні становить  лише 1%, тоді як у країнах континентальної  Європи приблизно 25%.

     Лізинг  як економічна категорія має власне смислове навантаження та різні форми  виявлення. Лізинг відображає не лише певну взаємодію виробничих сил, а й виробничі відносини, тобто  лізинг відображає не лише матеріально-речову основу, а має й соціально-економічну форму. Соціально-економічний аспект лізингу визначається через відносини власності, ведення спільної діяльності. Матеріально-речова основа виявляється через різні форми організації виробництва, відносини оренди майна, акти купівлі-продажу та фінансування. [25. C. 55-57]

     Досліджуючи природу лізингових операцій, можна  зазнати, що лізинг має подвійну природу. З одного боку, основою будь-якої лізингової угоди є фінансова  операція, яка передбачає вкладення  ресурсів на умовах платності та повернення в основний капітал. Отже, лізинг –  це одна з форм кредитування. З іншого боку, оскільки лізингодавець та лізингоотримувач оперують капіталом не у грошовій формі, а в натуральній, то за формою лізинг подібний до інвестиційного фінансування.