Управління лізинговими операціями

3.3. Загальна концепція лізингу з використанням зарубіжного досвіду

      Сучасна лізингова індустрія зародилась на початку 50-х років ХХ ст. у США  і послідовно поширювалася на всі  континенти, так, що у 80-ті роки охопив більшість країн світу.

      За  ці роки світовий ринок лізингових послуг пережив багато потрясінь, зокрема, роки бурхливого розвитку (80-ті роки), роки спаду (перша половина 90-х років). Сучасний лізинг – це проста та ефективна  фінансова схема, яка поєднує  інтереси власників капіталу і виробників. [16. C. 31-36]

      Головною  причиною стрімкою розвитку лізингу  у США стали податкові пільги: пришвидшена амортизація та інвестиційна податкова пільга (до 10% вартості нових  інвестицій вираховувалося із суми податку). У період стабілізації економіки, у 80-х роках податкові пільги не розглядалися більше я інструмент стимулювання капіталовкладень. Реформа податкової системи у США обмежила використання податкових пільг (скасування інвестиційної  пільги та зміна профілю амортизації). Зі зниженням прибутковості лізингу  його розвиток не призупинився, що пояснюється  більшою гнучкістю лізингових угод порівняно з банківською позикою. Лізингові компанії є операторами  ринку вищої кваліфікації, ніж  банківські установи в сенсі ефективного  використання обладнання – об’єкта  лізингу, оскільки є спеціалізованими установами. Останніми роками в США  помітне збільшення частки угод зворотного лізингу. Найбільшими американськими компаніями є Bank Amerilase Group, Golodefz Trading Corp., Security Pacific Consider Corp.

      Лізинговий  бізнес у Великобританії став розвиватися  завдяки створенню в 1960 році за ініціативою  американської лізингової фірми  «Юнайтед Стейтс лізинг корпорейшн»  на основі англійської компанії «Макентайл кредит К» (80% капіталу) першої лізингової компанії. За десять років було створено 14 лізингових фірм, які об’єдналися  в британську асоціацію лізингу  устаткування. Розвиткові лізингу сприяли  розпочаті в економіці Великобританії процеси оновлення промисловості, і, перш за все, на денаціоналізованих підприємствах. Але бурхливого розвитку цей бізнес набув після 1970 року, коли були введені податкові пільги, за якими компанії могли вираховувати 100% інвестицій із оподатковуваного прибутку за рік, протягом якого вони здійснювалися.

      Надані  пільги поступово зменшувалися, і  зараз початкова знижка при купівлі  машин і устаткування складає 25%. Крім того, було здійснено зниження корпоративного податку з 52% до 35%. Тому англійські економісти вважають, що приріст  обсягу лізингових контрактів найближчим часом становитиме приблизно 15% щорічно. [30. C. 11-15]

      У Франції великого поширення набув  такий вид лізингу, як «креди-бай». У 1967 році було засновано першу французьку лізингову компанію «Локафранс». Прийнятий  у 1967 році закон, який регулює лізингові  відносини, надав істотні податкові  пільги лізинговим компаніям СІКОМІ (товариства операцій з нерухомості  у сфері промисловості та торгівлі) на 85% зниження податку на прибуток, пришвидшена амортизація тощо. Сьогодні французькі фірми в преважній  більшості спеціалізуються на таких  видах діяльності, як лізинг окремих  видів машин і устаткування, лізинг нерухомості та лізинг на замовлення державних установ Франції.

      Законодавством  Німеччини передбачено опціон, який призводить лізинг до угоди купівлі - продажу у розстрочку особливого типу, коли у випадку лізингу володарем майна залишається лізингодавець, а у випадку купівлі - продажу у розстрочку право володіння переходить до лізингодавця у момент оформлення угоди. У Німеччині існує велика кількість лізингових компаній, 57 з яких входять до німецької лізингової асоціації. Серед них з найбільшим статутним капіталом слід виділити «Мітфінанц Гмбх» та «Гефа-лізинг Гмбх».

      Цікавим є досвід Японії. Лізинг у цій  країні з’явився як джерело кредитування і був спрямований в найпередовіші  галузі: електроніку, виробництво розмножувальних  апаратів, робототехніку. Першою спеціалізованою компанією в Японії стала «Міжнародна лізингова компанія», теперішня «Японська лізингова компанія», створена на кошти американського бізнесу в 1968 році. З 1961 по 1969 роки створені основні лізингові компанії, котрі об’єднали торгівельні підприємства, банки, виробників, юридичні служби, які зразу включилися в процес інвестування японського бізнесу. Допомогу в їх створенні надали фінансові центри США і Західної Європи. Лізингове фінансування відіграло значну роль у появі « японського економічного чуда», коли країна зайняла перше місце в світі за темпами приросту ВВП. [12. C. 22-25]

      Нині  в Японії діє Японська лізингова  асоціація – JLA, створена в 1971 році, кілька сот фірм, для яких лізингова  діяльність є однією з основних (на них припадає приблизно 80% всіх лізингових операцій в країні), але крім них  лізингом займаються ще майже 2000 компаній. Найбільшою лізинговою компанією залишається  – “Gentury leasing system”, яка має філії  в Гонконгу, Сінгапурі, Великобританії.

      Сьогодні  лізинговий кредит відіграє важливу  роль у економічному зростанні світової економіки (таблиця 3.1). Завдяки своїй  зручності, у багатьох країнах лізинг поступово стає одним із найпопулярніших  видів фінансування.

      Таблиця 9.

      Співвідношення  річних обсягів лізингових операцій та валового внутрішнього продукту (%)

      Так, у розвинених країнах за допомогою  лізингу капітальні інвестиції у  виробництво здійснюються значною  мірою. У країнах ЄС, за даними Світового  банку, через лізинг здійснюється 15-30% інвестицій в основні фонди, а  в країнах, що розвиваються – до 15%. [7. C. 39]

      Упродовж  останніх 25 років компанія «London Financial Group Ltd» регулярно проводить дослідження  стану розвитку світового ринку  лізингу. Здійснює цю дослідницьку роботу спеціальний підрозділ компанії — «Global Leasing Report». Результати аналізу  свідчать, що обсяги ринку лізингу  та відносні показники його розвитку постійно зростають.

      Зокрема, за період з 1999-2010 років річний обсяг  лізингових угод в цілому у світі  зріс більше, ніж у чотири рази —  зі 138,1 млрд. дол. США до 579,1 млрд. дол. США.

      Global Leasing Report розраховує два відносні  показники, які характеризують, так  би мовити, глибину проникнення  інвестиційного механізму лізингу  в економіку тієї чи іншої  країни (leasing penetration rate): частка лізингу  в інвестиціях в основний капітал  (машини, обладнання. транспортні засоби тощо) i співвідношення річного обсягу лізингу та валового внутрішнього продукту (ВВП). [5. C. 49-57]

      Перший  з цих показників певним чином  засвідчує наскільки лізинг є  результативнішим у порівнянні з  іншими формами фінансування основного  капіталу. Другий показник є макроекономічним і, відображаючи економічну активність в країні в цілому, свідчить про  те, (таблиця 3.2) які з країн є  більш зрілими щодо лізингу, або (таблиця 3.3) в яких країнах інвестиційний  механізм лізингу є складовою  державної стратегії фінансування інвестицій. Там, де цей показник вище, можна з впевненістю говорити, що лізинг має підтримку з боку держави і позитивно впливає  на темпи економічного зростання  країни в цілому. 

      Таблиця 10.

      Динаміка  лізингових угод (млрд. дол. США) 

Таблиця 11.

Частка  лізингу в інвестиціях в машини, обладнання та транспортні 

засоби