Страхування

    Страховий  тариф — це ставка страхового  внеску з одиниці страхової   суми чи об'єкта страхування. Страхові тарифи за обов'язковими видами  страхування встановлюються в законах про обов'язкове страхування або  постановах  Уряду. Страхові тарифи за добровільними видами особистого страхування,  страхування майна та страхування відповідальності  страховиком  розраховуються  актуарно (математично)  на  підставі  відповідної   статистики   настання   страхових випадків.  Конкретний  розмір  страхового  тарифу   визначається   договором страхування за угодою сторін.

    Згідно  із  законом  страхувальник,  укладаючи  договір,   зобов'язаний поінформувати страховика про всі відомі йому обставини, які  мають  значення для  оцінки  страхового  ризику,  а  також  про  всі  укладені  й  такі,  що укладаються, договори страхування, пов'язані з даним об'єктом страхування.

    Крім того, обов'язок страхувальника  —   вжити  заходів,  щоб  запобігти (зменшити) збиткам застрахованого майна в разі настання  страхового  випадку та  повідомити  про  це  страховика  в  строки,  які  встановлено  договором страхування.

    Практичне  значення  цього  обов'язку  полягає  в  тому,  щоб   своєчасно встановити  факт  та  обставини  страхового  випадку.  Наявність  страхового випадку та його причини важливі не лише  для  страховика,  його  економічних інтересів, а й для дієвого захисту майнових прав самих страхувальників. Договором страхування можуть бути передбачені також і  інші  обов'язки.

Майнове  страхування   спрямоване   на   відшкодування   збитку,   завданого застрахованому об'єкту в разі  настання  страхового  випадку.  Тому  умовами страхування,  а  також  договором  на  страхувальників  можуть   покладатись обов'язки, пов'язані з до держанням протипожежних, технічних  вимог,  правил дорожнього руху і  т.  ін.  Санкції  за  порушення  таких  обов'язків  мають передбачатися  та  встановлюватися  в  рамках  цивільного  законодавства  за

погодженням сторін.

    Законом України  «Про  страхування»  врегульовано  питання   про  заміну страхувальника в договорі.  Так,  на  випадок  смерті  страхувальника,  який уклав  договір  страхування  майна,  права   та   обов'язки   страхувальника переходять до особи, котра прийняла майно у спадок. При цьому страховик  або будь-хто  зі  спадкоємців  має  право  ініціювати   переукладення   договору

страхування. В інших випадках заміни страхувальника його права та  обов'язки переходять до нового  власника  за  згодою  страховика,  якщо  договором  чи законом не встановлено інше.

    При реорганізації страхувальника, якщо він є юридичною особою, у період дії договору страхування  його  права  та  обов'язки  за  згодою  страховика переходять до правонаступника.

    Законодавство України  передбачає норму,  згідно  з   якою  при  настанні зазначеної в договорі події (страхового  випадку)  страховик  зобов'язується відшкодувати збитки  страхувальникові  або іншій особі частково  в межах обумовленої договором суми.

    У разі, коли майно  застраховане не  в  повній  вартості,  відшкодуванню підлягає відповідна частина збитку, якщо інше не передбачено  законодавством або договорами  страхування.  На  випадок,  коли  страхова  сума  нижча  від страхової  вартості  майна,  розмір  страхового  відшкодування  скорочується пропорційно до відношення страхової суми і страхової  вартості  майна,  якщо умовами договору не передбачено інше.

    Важливим елементом страхових  правовідносин є страховий випадок  — подія, передбачена договором страхування або  законом,  з  настанням  якої  виникає зобов'язання  страховика  зробити  страхову  виплату  страхувальникові   або застрахова-3 їй особі, на користь якої укладено договір страхування.

    Проте щодо конкретних  видів і договорів страхування   страховий  випадок являє собою сукупність визначених умов  та  зобов'язань,  наявність  яких  і являє собою сукупність визначених умов  та  зобов'язань, наявність яких  і породжує суб'єктивні права  та  обов'язки  сторін  страхового  зобов'язання.

Слід погодитися з визначенням, що подається в літературі: страховий  випадок - складне поняття, зміст якого  охоплює  ряд  необхідних  елементів,  V  тому числі  встановлені   страховиком   чи   передбачені   законодавством   факти (обставини), які мають певні ознаки.     До елементів або умов, які мають входити до змісту страхового  випадку, належить шкідливість випадку,  на  який  здійснюється  майнове  страхування. Конкретний перелік таких подій передбачається правилами страхування.

 

ПРОЦЕДУРА ПІДГОТОВКИ ТА УКЛАДАННЯ ДОГОВОРУ

    Порядок   укладання  договору  визначається  цивільним   законодавством, зокрема Законом України «Про страхування».  Існують  дві  стадії  у  процесі укладання договору: 1) пропозиція однієї сторони іншій вступити в  договірні відносини — оферта; 2) одержання і прийняття  пропозиції  іншою  стороною  — акцепт, що вказує на згоду останньої укласти договір на  умовах,  закладених у пропозиції.

    Питання про правову  характеристику — оферту —  не може розглядатися  без урахування теоретичних положень, розроблених наукою, та постанов  цивільного законодавства.

    Пропозиція щодо укладання  договору може  визначатись   як  оферта,  якщо вона відповідає ряду необхідних  ознак,  зокрема,  з  оферти  має  випливати волевиявлення щодо укладання договору, а  не  просто  наводитися  інформація про можливість укладання договору. Оферта  має  бути  адресована  конкретній особі.

    Законодавче  визначення  оферти  і  перелік  ознак,   яким   вона   має відповідати,  передбачено  в  цивільному   законодавстві.   Згідно   з   ним пропозиція щодо укладання договору одній або  кільком  конкретним  особам  є офертою, якщо вона достатньо визначена і відбиває намір особи,  яка внесла пропозицію,  вважати  себе  пов'язаною  договором  у   разі   її   прийняття (акцепту). Пропозиція вважається достатньо визначеною, якщо в ній зазначені істотні умови договору або порядок його визначення.

    Законодавство  розрізняє  порядок  укладання  договорів   залежно   від пропозиції, зробленої однією зі сторін з визначенням строків  для  відповіді або без їх визначення.

    Коли пропозиції  укласти   договір  зроблено  із  вказівкою   строку  для відповіді, момент укладення договору  встановлюється  залежно  від  того,  в усній чи письмовій  формі  подано  пропозицію.  V  першому  випадку  договір визначається укладеним, якщо інша сторона терміново  повідомила  особу,  яка внесла пропозицію, про прийняття цієї пропозиції.

    В іншому випадку угода вважається досягнутою і договір укладеним,  якщо повідомлення про прийняття  пропозиції  одержано  до  строку,  встановленого законодавством, а якщо такий строк не встановлений, —  у  межах  необхідного для цього часу.

    До  форми   договору   страхування   застосовують   загальні   правила, установлені для форми угоди.

    Якщо згідно  із  законодавством  або  угодою  сторін  договір  має  бути укладений у письмовій формі, то він може бути  укладений  складанням  одного документа, підписаного сторонами,  обміну  листами,  телетайпограмами  і т.ін., а також підписаний стороною, яка їх надсилає.

    Законодавство  передбачає, що для укладання  договору страхувальник подає страховикові  письмову  заяву  встановленої   форми   або   іншим   способом повідомляє про свій намір укласти договір страхування.

    Для  письмового  визнання  договору  страхування   необхідна  не  тільки письмова заява страхувальника, а й письмова згода страхової  організації  на укладання  такого  договору,  підтвердженням  якої  є   страхове   свідоцтво (страховий поліс), видане страховиком.

 

 

ВИРІШЕННЯ СПОРІВ І ПРИПИНЕННЯ ДІЇ ДОГОВОРУ

    Згідно з  чинним в Україні законодавством  усі  спори  за  договорами,  у тому числі й за договорами страхування, підлягають вирішенню в суді.

    Дія договору страхування  припиняється за згодою сторін, а також у разі:

1)закінчення терміну дії;

2)виконання страховиком зобов'язань   перед  страхувальником  у   повному обсязі;

3) несплати страхувальником страхових  платежів у встановлені в договорі терміни. При цьому договір вважається достроково  припиненим  у  разі,  якщо перший (або  черговий)  страховий  платіж  не  був  сплачений  за  письмовою вимогою страховика протягом  десяти  робочих  днів  з  дня  висунення  такої вимогою страховика протягом  десяти  робочих  днів  з  дня  висунення  такої вимоги страхувальникові, якщо інше не передбачено умовами договору;

4)   ліквідації   страхувальника   —   юридичної   особи   або   смерті страхувальника-громадянина чи втрати ним дієздатності за винятком  випадків, передбачених статтями 21—23 Закону «Про страхування»;

5)ліквідації  страховика  в   порядку,   установленому   законодавством України;

6)  прийняття  судового  рішення   про  визнання  договору   страхування недійсним;

7) в інших випадках, передбачених законодавством України. Дія  договору страхування може бути достроково припинена  за  вимогою  страхувальника  або страховика, якщо це передбачено умовами договору страхування.

    Про  намір  достроково  припинити  дію  договору  страхування  будь-яка сторона зобов'язана повідомити  іншу  не  пізніш  як  за  30  днів  до  дати припинення дії договору страхування, якщо інше ним не передбачено.

    У разі дострокового  припинення  дії  договору  страхування  за  вимогою страхувальника страховик повертає  йому  страхові  платежі за  період,  що залишився до закінчення дії договору з вирахуванням  нормативних  витрат  на ведення справи,  визначених  при  розрахунку  страхового  тарифу,  фактичних виплат  страхових  сум  та  страхового відшкодування,  здійснених  за   цим договором  страхування.  Якщо  вимога  страхувальника  зумовлена  порушенням страховиком   положень   договору   страхування,   то   останній    повертає

страхувальникові сплачені ним  страхові платежі повністю.    У разі дострокового припинення  дії  договору  страхування  за  вимогою страховика страхувальникові  повертаються  повністю  сплачені  ним  страхові платежі. Якщо вимога страховика зумовлена невиконанням страхувальником  умов договору  страхування,  то  страховик  повертає  страхувальникові   страхові платежі за час  дії  договору  з  вирахуванням  витрат  на  ведення  справи, визначених нормативом у розмірі страхового тарифу, виплат страхових  сум  та страхового відшкодування, що були здійснені за цим договором страхування.

    У разі дострокового  припинення  договору  страхування   не  допускається повернення коштів готівкою, якщо  платежі  було  здійснено  в  безготівковій формі.

    Правові  наслідки,  пов'язані  з  достроковим   розірванням   договору, визнаються залежно від того, допущені чи ні будь-якою  зі  сторін  порушення правил  страхування.  Так,   у   разі   дострокового   припинення   договору страхування за вимогою страхувальника  страховик  повертає  йому  внески  за відкиданням певних витрат на  ведення  справи.  Якщо  вимога  страхувальника зумовлена  порушенням  страховиком  правил  страхування,   страхові   внески

повертаються страхувальникові за відкиданням витрат на ведення справи.

    При укладанні  договорів страхування Законом  України «Про внесення  змін та доповнень до Закону України "Про страхування» передбачено особливі  умови врегулювання від. мови у  питаннях,  пов'язаних  з  виплатою  страхових  сум (страхового відшкодування),  причому підставою для відмови страховика  у виплаті страхових сум (страхового відшкодування) може бути таке:

    1)  навмисні  дії страхувальника або особи,  на  користь  якої  укладено договір страхування, спрямовані на настання  страхового  випадку.  Зазначена норма не поширюється на дії, пов'язані з виконанням ними  громадянського  чи службового обов'язку, у стані необхідної оборони (без  перевищення  її  меж) або захисту майна, життя, здоров'я, честі, гідності  та  ділової  репутації.

Кваліфікація дій страхувальника або особи, на користь якої укладено  договір страхування, встановлюється відповідно до чинного законодавства України;

    2)  вчинення  страхувальником  —  громадянином  або  іншою  особою,  на користь якої укладено договір страхування, умисного злочину, що  призвів до страхового випадку;

    3)  подання  страхувальником свідомо неправдивих  відомостей  про  об'єкт страхування;

    4)  отримання  страхувальником повного відшкодування  збитків за майновим страхуванням від особи, винної у заподіянні;

    5)  несвоєчасне  повідомлення страхувальником   про  настання  страхового випадку без поважних на це причин  або  створення  страховикові  перешкод  у визначенні обставин, характеру та розміру збитків;

    6)  інші випадки,  передбачені законодавством України. Умовами  договору страхування можуть бути передбачені інші

    підстави для  відмови у виплаті страхових  сум,  якщо  це  не  суперечить законодавству  України.  Рішення  про  відмову  у  виплаті   страхових   сум приймається страховиком у термін, не  більший  від  передбаченого  правилами страхування,  та  повідомляється  страхувальникові  в  письмовій   формі   з обґрунтуванням причин відмови. Відмову  страховика  щодо  виплати  страхових

сум може бути оскаржено  страхувальником у судовому порядку.

    Договір страхування   вважається  недійсним  з   часу  його  укладання  у Договір страхування  вважається  недійсним  з  часу  його  укладання  у випадках,  передбачених  цивільним  законодавством   України.   Крім   того, відповідно до цього Закону договір страхування визнається недійсним також  у разі:

    1)коли його  укладено після страхового випадку;

    2)коли об'єктом  договору страхування є майно,  яке підлягає  конфіскації на підставі судового вироку або рішення, що набуло  законної  сили.  Договір страхування визнається недійсним у судовому порядку.