Наступним кроком до розуміння сутності страхування  від нещасних випадків є визначення страхових випадків, при настанні яких страховик повинен виконати зобов’язання, що він їх взяв на себе при укладенні договору страхування. До таких випадків належать:

• тимчасова втрата загальної працездатності;
• постійна втрата загальної працездатності;
• смерть застрахованої особи внаслідок нещасного випадку.

  Але треба пам’ятати, що страхова компанія може взяти на себе при укладенні договору страхування і додаткову відповідальність перед страхувальником.

  Слід  звернути увагу і на обставини, при  яких із застрахованим стався нещасний випадок, та їх зв’язок з обов’язком страховика здійснити виплату (нещасний випадок стався із застрахованим при виконанні службових обов’язків або в побуті).

  Слід  зазначити, що договори страхування  від нещасних випадків можуть бути індивідуальними чи колективними. Цей момент треба враховувати при визначенні особи страхувальника. Крім цього, треба враховувати і строки, на які договори страхування від нещасних випадків можуть бути укладені.

  Порядок укладення і обслуговування договору страхування від нещасних випадків в цілому такий самий, як і з  страхування життя.

  Договори  страхування від нещасних випадків можуть бути укладені в обов’язковій або добровільній формі. При цьому слід пам’ятати, що незалежно від форми страхування страхова компанія повинна мати ліцензію на право його проведення.

  Договір страхування укладається між  сторонами на підставі заяви, на зміст якої слід звернути увагу.

  Треба враховувати, що страхування від  нещасних випадків може бути різних видів.

  У Законі України «Про страхування» чітко  визначені ті види страхування, які  проводяться в обов’язковій формі, наприклад, державне обов’язкове особисте страхування військовослужбовців і військовозобов’язаних, призваних на збори, працівників митних органів, суддів. Разом з тим необхідно пам’ятати, що обов’язкова форма страхового захисту не виключає існування добровільної форми.

  Обов’язкові види страхування від нещасних випадків, як правило, проводяться в колективній формі. Розглядаючи їх, слід звернути увагу на суб’єкти страхування, порядок укладення договору страхування, обсяг страхової відповідальності страховика, час вступу і закінчення строку дії договору, визначення розміру страхової суми, порядок визначення, джерела і строки сплати страхових внесків. Необхідно також розібратися в тому, які права і обов’язки мають суб’єкти страхування, зокрема, які обов’язки на них покладаються у разі настання страхового випадку, як розраховується належна сума виплати і від чого залежить її розмір.

  При тимчасовій втраті застрахованою особою працездатності розмір виплачуваної за договором суми залежить від проміжку часу, протягом якого мала місце непрацездатність застрахованої особи, а також від розміру страхової суми, визначеної під час укладення договору. При постійній втраті загальної працездатності внаслідок нещасного випадку розмір виплати становить повну страхову суму, визначену при укладенні договору страхування, або її частину. Треба розібратися, від чого залежить конкретний розмір виплати у цьому випадку.

  У разі настання смерті застрахованої  особи страховик повинен виплатити  страхову суму. Тут важливо розібратися  в тому, хто має право її одержати. Разом з тим факт настання нещасного випадку ще не є безумовним фактом для виплати страхової суми чи її частини. Це дуже важливо з’ясувати під час самостійного опрацювання цієї теми, а також розібратися у тих випадках, коли страхова компанія відмовляє у виплаті.

  Для того щоб отримати належну страхову суму, страхувальник або особи, що мають право на її одержання, повинні подати страховій компанії певні документи, перелік яких треба обов’язково з’ясувати.

  Після того, як страховик одержить всі  необхідні документи, передбачені договором страхування, а також після завершення обстеження, необхідного для визначення ступеня втрати працездатності, страховик протягом визначеного в договорі часу складає страховий акт і здійснює страхову виплату. На змісті й порядку складання страхового акта необхідно зосередити увагу.

  Обов’язкове страхування від нещасних випадків може бути державним обов’язковим і обов’язковим особистим. Студент  повинен чітко їх розрізняти, з’ясувавши, що покладено в основу такого розподілу видів страхування.

  Добровільне страхування від нещасних випадків передбачає більш широкі можливості для страхувальника щодо вибору видів  страхування. Порядок укладення  і обслуговування страхової угоди у добровільній формі в цілому аналогічний тому, який застосовується при обов’язковій формі страхування. Разом з цим, добровільній формі страхування властиві певні особливості, які мають важливе значення для глибокого її розуміння. Саме тому під час вивчення цього питання треба розібратися в суб’єктах добровільного страхування від нещасних випадків, приділити увагу їх правам і обов’язкам. Слід зазначити, що до страхувальників — фізичних осіб — ставляться певні вимоги щодо віку, стану здоров’я. Необхідно також з’ясувати, у яких випадках страхувальник і застрахований виступають як одна особа, вказати види страхування, при проведенні яких це можливо.

  Перш  ніж вирішити питання про можливість укладення договору страхування страховик оцінює ризик, пов’язаний з особою і характером діяльності потенційного страхувальника, і якщо це доцільно, то укладає договір страхування.

  Важливе значення в роботі страховика по укладенню  договору страхування має визначення розміру страхової суми. При цьому  слід з’ясувати роль страховика і  страхувальника у вирішенні цього питання. Саме тому важливо розібратися в сутності ризиків, які пропонуються для страхування і в підході страхової компанії до їх оцінки, мотивації відхилення ризиків від прийому на страхування.

  До  добровільних видів страхування  від нещасних випадків належать індивідуальне страхування громадян від нещасних випадків, страхування дітей і школярів від нещасних випадків, колективне страхування працівників за рахунок коштів підприємств тощо.

  Деякі страхові компанії при укладенні  договору страхування пропонують страхувальникам певні пільги. Ці пільги спрямовані, насамперед, на залучення страхувальників до укладення договорів страхування. Необхідно з’ясувати, в чому полягає сутність пільг, які надаються страхувальникам при укладенні договорів страхування від нещасних випадків.

  Договір добровільного страхування від  нещасних випадків укладається на певний строк, який визначається за домовленістю сторін. Але протягом цього періоду  договір страхування може бути припинений за вимогою однієї із сторін. Студент  повинен звернути увагу на ті ситуації, коли це стає можливим.

  При настанні страхового випадку страхувальник  або особи, які мають на це право, повинні звернутися до страхової  компанії і повідомити про його настання, і якщо для цього є підстави, страхова компанія повинна здійснити страхову виплату, розмір якої залежить від наслідків страхового випадку для застрахованого.

  Розглядаючи добровільну форму страхування  від нещасних випадків необхідно  врахувати наступне. Страхові компанії можуть пропонувати страхувальникам послуги як індивідуального, так і колективного страхування від нещасних випадків. Ці послуги можуть здійснюватися за окремими, розробленими страховою компанією правилами, або єдиними правилами, які враховують особливості як індивідуального, так і колективного страхування. В останньому випадку страхова компанія може доповнити єдині правила страхування особливими умовами, які стосуються окремих категорій страхувальників (наприклад, пасажирів, спортсменів, дітей).

  Під час вивчення теми «Страхування від  нещасних випадків» студент повинен розібратися в сутності видів страхування, які проводяться як в обов’язковій, так і в добровільній формах, зосередивши увагу на особливостях кожного виду.

План  семінарського заняття

1. Економічна необхідність, сутність і значення стра- 
хового захисту громадян від нещасних випадків.

2. Обов’язкові види страхування від нещасних випадків  
та їх характеристика.

3. Добровільні види індивідуального страхування від не- 
щасних випадків.

4. Колективна форма  добровільного страхування  від  
нещасних випадків. Види страхування.

5. Особливості роботи страхової компанії при прове- 
денні страхування від нещасних випадків в обов’яз- 
ковій і добровільній формах.

Література

_&

   1; 24; 31; 40; 47; 63; 76; 83; 86; 88; 89; 90; 91; 
   92; 101; 103.

Термінологічний словник

  Непрацездатність — неможливість продовжувати свою професійну діяльність внаслідок медичного (захворювання, травма, допологова та післяпологова відпустка тощо) і спеціальних протипоказань (карантин, догляд за хворим членом сім’ї тощо).

  Тимчасова непрацездатність — неможливість виконувати роботу протягом невеликого проміжку часу внаслідок погіршення стану здоров’я. Тимчасова непрацездатність поділяється на повну і часткову. Тривалість тимчасової непрацездатності обумовлюється діючим законодавством і визначається лікарем, висновок якого контролюється завідуючим відділенням і лікарсько-консультаційною комісією. Тимчасова непрацездатність під- 
тверджується листком непрацездатності або довідкою лікувально-профілактичної установи.

  Повна непрацездатність — характеризує стан людини, яка внаслідок травми або захворювання не може і не повинна виконувати роботу. Людина в такому стані потребує спеціального режиму.

  Страхування від нещасних випадків — підгалузь особистого страхування. Це страхування проводиться з метою надання матеріальної допомоги застрахованим при настанні певних несприятливих наслідків нещасного випадку, що вплинули на їх життя і здоров’я. Страхування від нещасних випадків здебільшого короткострокове і проводиться в індивідуальній і колективній формі на добровільній та обов’язковій основі.

НАВЧАЛЬНІ ЗАВДАННЯ

Теми  рефератів

1. Виникнення страхування від нещасних випадків в Україні та його розвиток.

2. Оцінка сучасного стану страхування від нещасних випадків в Україні.

3. Страхування осіб літнього віку від нещасних випадків.

4. Оцінка ризику при укладенні договорів страхування від нещасних випадків.

_? Питання для дискусій

1. Проблеми і перспективи страхування від нещасних випадків в Україні.

2. Необхідність обов’язкового страхування від нещасних випадків.

_!    ЗАВДАННЯ 
ДЛЯ ПЕРЕВІРКИ ЗНАНЬ

  1. Під час укладення договору добровільного страхування від нещасного випадку щодо застрахованого враховується:

  а) вік;

  б) сімейний стан;

  в) соціальний стан.

  2. Страхувальник може  укласти договір  страхування дітей  від нещасних випадків:

  а) тільки в добровільній формі;

  б) тільки в обов’язковій формі;

  в) в добровільній та в обов’язковій формах.

  3. Обов’язкова форма  страхування від  нещасних випадків  передбачає, що:

  а) страхувальник повинен укласти  договір страхування тільки із страховою компанією, що має відповідну ліцензію;

  б) з будь-якою страховою компанією;

  в) вважається застрахованим автоматично.

  4. Обов’язкове страхування  від нещасних випадків  на транспорті передбачає страхування:

  а) пасажирів таксобусів;

  б) машиністів поїздів метрополітену;

  в) пасажирів морського транспорту на прогулянкових лініях.

  5. До видів страхування  від нещасних випадків  належать:

  а) страхування довічне;

  б) страхування школярів;