Страхові послуги та особливості їх реалізації

 

13. Відповідальність страхового  закладу при страхуванні в  умовах факторингу дорівнює:

а) витратам на обслуговування заборгованості;

б) сумі штрафу за прострочення платежів;

в) повній вартості контракту.

 

14. Важливим методом кредитування інвестиційної діяльності є надання:

а) лізингового кредиту;

б) факторингу;

в) споживчого кредиту.

 

15. При страхуванні споживчих кредитів страхувальником є:

а) позичальник – юридична особа;

б) позичальник – фізична особа;

в) кредитор.

 

16. Механізм страхування заставлених предметів регулюється:

а) Господарським Кодексом;

б) Законом України «Про страхування»;

в) Законом України «Про заставу».

 

17. Весь процес реалізації страхової комплексної послуги для банку триває:

а) шість місяців;

б) від півтора до трьох місяців;

в) один рік.

 

18. Фахову експертну оцінку банку щодо напрямів його діяльності та пропонованих банківських послуг здійснює:

а) сюрвейєр;

б) диспашер;

 в) андеррайтер.

 

19. Страхування від комп'ютерних злочинів у світовій практиці можливе у двох варіантах:

а) англійському та французському;

б) англійському та американському;

в) американському та німецькому.

 

20. Доповненням до полісу комплексного банківського страхування є:

а) страхування від комп'ютерних та електронних зловживань;

б) страхування від нещасних випадків;

в) страхування від шахрайських дій з міжнародними платіжними картками.

 

ТЕМА 10 «АВТОТРАНСПОРТНЕ СТРАХУВАННЯ»

 

1. Предметом страхування автотранспорту є:

а) транспортні засоби віком не більше 5 років;

б) транспортні засоби віком не більше 15 років;

в) транспортні засоби віком не більше 10 років.

 

2. До обмежень страхування автотранспорту не належить:

а) страховий  захист вантажу;

б) страхування від угону легкових автотранспортних засобів всіх марок, не обладнані протиугінними пристроями;

в) скло автотранспортних засобів, що має будь-які пошкодження і дефекти.

 

3. При страхуванні автотранспорту не відшкодовуються збитки в таких випадках:

а) пошкодження (знищення) шин автотранспортного засобу та шин, установлених на причепах до нього, які завдані внаслідок руху й спричинили ДТП;

б) крадіжки коліс, у тому числі запасних, установлених на автотранспортному засобі та причепах до нього, якщо крадіжка сталася окремо, без угону або викрадення автотранспортного засобу чи причепа;

в) пошкодження або втрати транспортного засобу внаслідок стихійного лиха.

 

4. Страхування засобів автомобільного транспорту може здійснюватися від таких страхових ризиків:

а) дорожньо – транспортної пригоди (ДТП), вогневих ризиків і ризиків стихійних явищ, противоправних дій третіх осіб;

б) дорожньо – транспортної пригоди (ДТП), вогневих ризиків і ризиків стихійних явищ, відповідальність на випадок військових дій;

в) дорожньо – транспортної пригоди (ДТП), вогневих ризиків і ризиків, що виникли з претензій компетентних органів пошкодження або втрати транспортного засобу внаслідок стихійного лиха.

 

5. Страхова сума при страхуванні засобів автомобільного транспорту встановлюється:

 а) страховиком в межах відновної вартості автотранспортного засобу на дату укладання договору страхування;

б) за згодою сторін в межах дійсної (ринкової) вартості автотранспортного засобу на дату укладання договору страхування;

в) експертом на основі оцінки транспортного засобу.

 

6. До чинників, які  не впливають на розмір страхових  платежів при страхуванні автотранспортних засобів належать:

а) район і маршрут руху транспортного засобу;

б) місце зберігання, наявність пристроїв проти викрадення;

в) тип транспортного засобу, його призначення, умови експлуатації.

 

7. Страхувальникам, які  безаварійне експлуатують транспортні  засоби при безперервному щорічному  страхуванні, може встановлюватися  знижка страхового платежу в  розмірі:

а) 5% за кожен рік безаварійної експлуатації, але не більше 50% загального розміру платежу.

б) 10% за кожен рік безаварійної експлуатації, але не більше 50% загального розміру платежу;

в) 10% за кожен рік безаварійної експлуатації, але не більше 30% загального розміру платежу.

 

8. Страховий збиток  при страхуванні транспортних засобів, у випадку крадіжки, визначається:

а) до вартості нових деталей, зменшеної відповідно відсотку зносу, який вказується в договорі страхування, додається вартість ремонтних робіт, далі віднімається вартість залишків, придатних для подальшого використання та переоцінених у відповідності до відсотку зносу і ступеню їх знецінення, що викликані страховим випадком;

б) за його вартістю з урахуванням зносу за вирахуванням вартості залишків (можливо і знецінених), придатних для подальшого використання;

в) за його вартістю з урахуванням зносу на момент настання страхового випадку.

 

9. Страховий збиток  при страхуванні транспортних  засобів, у випадку знищення, визначається:

а) до вартості нових деталей, зменшеної відповідно відсотку зносу, який вказується в договорі страхування, додається вартість ремонтних робіт, далі віднімається вартість залишків, придатних для подальшого використання та переоцінених у відповідності до відсотку зносу і ступеню їх знецінення, що викликані страховим випадком;

б) за його вартістю з урахуванням зносу за вирахуванням вартості залишків (можливо і знецінених), придатних для подальшого використання;

в) за його вартістю з урахуванням зносу на момент настання страхового випадку.

 

10. Страховий збиток  при страхуванні транспортних засобів, у випадку пошкодження, визначається:

а) до вартості нових деталей, зменшеної відповідно відсотку зносу, який вказується в договорі страхування, додається вартість ремонтних робіт, далі віднімається вартість залишків, придатних для подальшого використання та переоцінених у відповідності до відсотку зносу і ступеню їх знецінення, що викликані страховим випадком;

б) за його вартістю з урахуванням зносу за вирахуванням вартості залишків (можливо і знецінених), придатних для подальшого використання;

в) за його вартістю з урахуванням зносу на момент настання страхового випадку.

 

11. До страхових випадків при страхуванні автотранспортних засобів не належать:

а) передання страхувальником керування автотранспортним засобом особі, що перебуває у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння, а також особі, що не має посвідчення водія з дозволеною категорією відповідного транспортного засобу;

б) напад тварин, а також пожежа або вибух в транспортному засобі;

в) викрадення або пошкодження при спробі викрадення транспортного засобу, навмисні дії третіх осіб.

 

12. Які непрямі збитки  та інші видатки, що можуть  бути спричинені страховим випадком  не відшкодовуються страховиком  при страхуванні автотранспортних  засобів:

а) виграти на рятування транспортного засобу, транспортування до найближчого ремонтного пункту чи постійного місця проживання;

б) вартість робіт по складанню кошторису втрат на ремонт, збиток втрати товарного виду автотранспортного засобу;

в) штраф, використання орендованого транспортного засобу, проживання в готелі під час ремонту, видатки на відрядження, упущена вигода.

 

13. Договір страхування  автотранспортних засобів укладається,  як правило, на:

а) один рік;

б) два роки;

в) три місяці.

 

14. У міжнародних перевезеннях, в більшості випадків, обов'язок страхування вантажів лежить на:

а) продавці вантажу;

б) покупці-вантажоодержувачі;

в) фірмі - перевізнику.

 

15. Умова страхування  вантажів «з відповідальністю  за усі ризики» включає:

а)  відшкодування збитків від пошкодження чи загибелі вантажу від будь-яких причин;

б) підмокання вантажу атмосферними опадами;

в) відшкодовуються збитки внаслідок забруднення вантажу, його крадіжки або не доставки.

 

16. Суб'єктами страхування відповідальності власників транспортних засобів виступають:

а) страхувальники,  страховики та треті особи;

б) страхувальники, страховики, Моторне (транспортне) страхове бюро і треті особи;

в) страхувальники, страховики, Моторне (транспортне) страхове бюро та Ліга страхових організацій України.

 

17. Особами, що звільняються від обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності на території України є:

а) інваліди І та ІІ групи;

 б) водії, які керують транспортними засобами, що належать уряду;

 в) учасники бойових дій та інваліди І групи.

 

18. Обов’язковий ліміт відповідальності страховика за шкоду, заподіяну майну потерпілих, становить:

а)  25500 гривень на одного потерпілого;

б) 51000 гривень на одного потерпілого;

в)  75000 гривень на одного потерпілого.

 

19. Яка країна не  відноситься до країн в яких  діє поліс «Зелена карта»:

а) Швеція;

б) Македонія;

в) Вірменія.

 

20. Вартість страхового  полісу «Зелена карта» залежить від:

а) стажу водія, кількості зазначених в договорі осіб;

б) типу транспортного засобу; території дії страхового полісу;

в) тип обсягу страхової відповідальності.

 

ТЕМА 11 «МОРСЬКЕ СТРАХУВАННЯ»

 

1. До особливостей  морського страхування відносяться:

а) морські ризики можуть тягти за собою катастрофічні та кумулятивні збитки;

б) проводиться не окремими страховиками, а об'єднаннями страховиків, які беруть на себе морські ризики на принципах співстрахування і перестрахування;

в) значний розмір страхових сум передбачає узгодження дій страховиків і перестраховиків.

 

2. Об’єктами морського страхування є:

а)  судна, вантаж, фрахт і відповідальність;

б) вантаж і фрахт;

в) цивільно-правова відповідальність судновласників.

 

3. В морському страхуванні не приймаються на страхування такі ризики:

а) відповідальність вантажо - перевізника;

б) вогневі ризики і ризики стихійних явищ;

в) відповідальність при затриманні в дорозі внаслідок карантину.

 

4. Головним законодавчим актом, що регулює умови морського страхування в Україні, є:

а) Кодекс торговельного мореплавства України;

б) Постанова Кабінету Міністрів України «Про умови здійснення морського страхування»;

в) Закон України «Про страхування».

 

5. Страхування життя  і здоров'я членів екіпажів  суден, а також пасажирів в  Україні на внутрішніх водних  маршрутах здійснюється відповідно  до:

а) Кодексу торговельного  мореплавства України;

б) Постанови Кабінету Міністрів України «Положення щодо обов'язкового особистого страхування від нещасних випадків на транспорті»;

в) Закону України «Про страхування».

 

6. Міжнародна торгова палата - це:

а) спеціалізований заклад ООН, який займається питаннями морського судноходства;

б) об'єднання національних організацій і окремих страхових компаній, які проводять рахування морських суден, вантажів і фрахту;

в) неурядова міжнародна організація у сфері торгівлі і страхування.

 

7. Відповідає за підготовку міжнародних стандартів у формі конвенцій кодексів, рекомендацій, які використовуються у практиці Орського страхування:

а) Міжнародна торгова палата;

б) Міжнародна морська організація;

в) Міжнародний союз морського страхування.

 

8. Міжнародний союз морського страхування - це:

а) спеціалізований заклад ООН, який займається питаннями морського судноходства;

б) об'єднання національних організацій і окремих страхових компаній, які проводять рахування морських суден, вантажів і фрахту;

в) неурядова міжнародна організація у сфері торгівлі і страхування.

 

9. Угода CIF (вартість, страхування, фрахт) при страхуванні вантажів передбачає, що:

а) продавець зобов’язується доставити вантаж у порт відправлення, завантажити його на борт судна, зафрахтувати тоннаж, сплатити вартість фрахту та застрахувати вантаж від транспортних (морських, автомобільних, авіаційних, залізничних) ризиків на весь час перевезення до моменту передання його покупцеві;