Страхові послуги та особливості їх реалізації

 

4. Страхування капіталів  передбачає:

а) можливість укладання договору страхування  з умовою виплати певної суми при  дожитті страхувальника до зазначеного в договорі строку (події) або в разі його смерті;

б) можливість виплати  страхувальнику (застрахованому) певної обумовленої договором частки у вигляді регулярних періодичних виплат, загальна сума останніх залежить від тривалості його життя;

в) можливість виплати  застрахованій особі страхової  суми, пов’язаної з виходом на пенсію або віком, установленим договором  страхування. 

 

5. До суб'єктів недержавного пенсійного забезпечення, які здійснюють накопичення і виплату пенсій не належать:

а) інвестиційні фонди;

б) банківські установи;

в) страхові організації.

 

6. Договори змішаного страхування життя укладаються на строк: 

а) 5, 10 і 15 років;

б) 10, 15 і 20 років;

в) 3, 5, 10, 15 і 20 років.

 

7. Дія договору змішаного страхування життя починається з моменту:

а) підписання;

б) оплати страхувальником першого внеску;

в) при настанні страхового випадку.

 

8. При страхуванні  на дожиття, право одержання страхувальником страхової суми  після закінчення дії договору зберігається за ним протягом:

а) 1 року;

б) 2 років;

в) 3 років.

 

9. Договори змішаного  страхування життя не укладаються  з:

а) непрацюючими інвалідами І групи;

б) інвалідами ІІ групи;

в) особами похилого віку.

 

10. При укладанні договору  страхування дітей, враховується:

а) вік і стан здоров’я страхувальника;

б) рівень матеріального  добробуту страхувальника;

в) вік  застрахованого.

 

11. Якщо дитина страхується  з моменту народження, то розмір страхового тарифу:

а) збільшується;

б) зменшується;

в)  даний фактор взагалі  не впливає не розмір страхового тарифу.

 

12. В страхуванні до шлюбу, вичікувальний період – це:

а) різниця між 18 роками і віком дитини на момент укладання договору страхування;

б) період між закінченням строку страхування і 21 роком;

в) період від  дня народження до 15 років.

 

13. При страхуванні  дітей розмір страхового внеску  залежить від:

а) кількості застрахованих  дітей;

б) віку застрахованого;

в) розміру  страхової суми.

 

14. Договір на довічне страхування передбачає:

а) полегшення фінансового тягаря тих, хто залишився  живим після смерті страхувальника;

б) можливість отримання  медичних послуг за договором страхування;

в) гарантоване отримання  пенсійних виплат.

 

15. Основною вимогою до фізичних осіб при страхування рент є:

а) стан здоров'я страхувальника;

б) дієздатність страхувальника;

в) вік страхувальника.

 

16. До найпростіших  форм ануїтету належить:

а) ануїтет з відстроченням  виплат;

б) строковий  ануїтет;

в) індексований ануїтет.

 

17. Гарантований ануїтет  передбачає:

а) виплату одному з  подружжя в пенсійному віці (тому, хто  залишився живий);

б) виплату страховиком з певної дати в майбутньому, тобто передбачається період відстрочки між укладенням договору страхування і виплатами;

в) строковий  ануїтет, який не пов’язується із смертю клієнта і гарантується для мінімального періоду часу.

 

18. Індексований ануїтет  передбачає:

а) сплату страхового внеску за один раз і натомість страхувальникові (застрахованому) протягом усього його життя страхова компанія здійснюватиме щорічні виплати;

б) виплату одному з  подружжя в пенсійному віці (тому, хто  залишився живий);

в) зменшення  впливу інфляції і підвищення цінності ануїтету.

 

19. Тимчасовий ануїтет  передбачає:

а) в  договорі між сторонами оговорюється конкретна дата, після якої договір припиняє свою дію (якщо до цього моменту смерть не настала);

б) виплату одному з  подружжя в пенсійному віці (тому, хто  залишився живий);

в) виплату страховиком з певної дати в майбутньому, тобто передбачається період відстрочки між укладенням договору страхування і виплатами.

 

20. Ануїтет захисту  капіталу:

а) дорожчий ніж строковий;

б) дешевше ніж строковий;

в) має одну й ту саму ціну.

 

ТЕМА 4 «СТРАХУВАННЯ ВІД  НЕЩАСНИХ ВИПАДКІВ»

 

1. Нещасний випадок на виробництві – це:

а) обмежена в часі подія або раптовий вплив на страхувальника небезпечного фактора при виконанні ним робіт у домашньому господарстві, використанні побутової техніки;

б) обмежена в часі подія або раптовий вплив на працівника небезпечного виробничого фактора чи середовища, що сталися у процесі виконання ним трудових обов'язків, унаслідок яких заподіяно шкоду здоров'ю або настала смерть;

в) це травми, в тому числі внаслідок заподіяних тілесних ушкоджень іншою особою, отруєння, самогубства, опіку, обмороження, утоплення, ураження електричним струмом, які призвели до ушкодження здоров'я потерпілого.

 

2. Нещасний випадок визнається пов'язаним з роботою працівника у таких випадках:

а) переміщення повітряним, залізничним, автомобільним транспортом, метрополітеном та іншими видами транспорту;

б) під час аварій, пожеж тощо та їх ліквідації на виробничих об'єктах;

в) участі в громадських акціях, спортивних змаганнях.

 

3. Страхування від  нещасних випадків відноситься  до:

а) ризикованого страхування;

б) страхування життя;

в) змішаного страхування.

 

4. Індивідуальне добровільне страхування у разі нещасних випадків поділяється на:

а) добровільне та обов’язкове;

б) основне і додаткове;

в) повне, часткове і додаткове.

 

5. Страхування від  нещасних випадків у межах  автотранспортного страхування відноситься до:

а) додаткового;

б) повного;

в) колективного.

 

6. Страхування медичних  і фармацевтичних працівників  проводиться в:

а) добровільній формі;

б) обов’язковій формі;

в) колективній формі.

 

7. При страхуванні  спортсменів вищої категорії, виплата страхової суми у випадках загибелі або смерті застрахованого залежить від:

а) середньої заробітної плати застрахованого за останні шість місяців;

б) розміру мінімального прожиткового мінімуму;

в) розміру грошового утримання за останньою посадою, що її обіймав застрахований.

 

8. Пасажири вважаються застрахованими:

а) з моменту придбання  квитків на будь-який транспортний засіб;

б) з  моменту оголошення посадки на будь-який транспортний засіб;

в) з моменту перебування на вокзалі.

 

9. Страховий платіж для пасажирів при поїздках на лініях залізничного, морського, внутрішнього водного, автомобільного та електротранспорту на маршрутах приміського сполучення при страхуванні від нещасних випадків на транспорті становить:

а) до 2% вартості проїзду;

б) до 5% вартості проїзду;

в) до 7% вартості проїзду.

 

10. Страхова сума при  страхуванні від нещасних випадків  на транспорті становить в  розмірі:

а) 2% вартості проїзду;

б)  1000 неоподатковуваних  мінімумів доходів громадян;

в) 500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

 

11. До страхових випадків  при страхуванні від нещасних  випадків не належать:

а) звернення  в медичну установу за наданням висновку МСЕК;

б) загибель або смерть застрахованого внаслідок нещасного  випадку;

в) тимчасова втрата застрахованим працездатності.

 

12. При страхуванні  від нещасних випадків, вік застрахованої особи на день укладання договору страхування не повинен бути меншим ніж:

а) 21 рік;

б) 16 років;

в) 18 років.

 

13. Договір страхування у разі нещасних випадків не передбачає виплату страхової суми (чи її частини) за страхові події, які сталися внаслідок:

а) невчасного повідомленні застрахованою особою (без поважних причин) про факт настання страхового випадку;

б) встановлення групи інвалідності внаслідок нещасного випадку;

в) тимчасової втрати застрахованою особою загальної працездатності внаслідок нещасного випадку.

 

14. Тарифи при страхуванні громадян від нещасних випадків коливаються:

а) від 2% до 3%;

б) від 1,5% до 7%;

в) від 0,5 до 1,5 %.

 

15. При укладанні короткострокових договорів (на строк менше 1 року) страхування від нещасних випадків, розмір страхового платежу та страхової суми за договором страхування визначається з урахуванням:

а) коефіцієнта збитковості;

б) коефіцієнта короткостроковості;

в) ризикової надвишки.

 

16. У разі, коли договір страхування від нещасних випадків укладено на неповний місяць, страховий платіж сплачується як за:

а) дні користування страховим полісом;

б) неповний місяць;

в) повний місяць.

 

17. При настанні стійкої втрати працездатності (інвалідності І групи) розмір страхового відшкодування становить:

а) 50 % страхової суми;

б) 100 % страхової суми;

в) 75—80 %.

 

18. При настанні стійкої втрати працездатності (інвалідності ІІ групи) розмір страхового відшкодування становить:

а) 50 % страхової суми;

б) 100 % страхової суми;

в) 75—80 %.

 

19. За кожен день непрацездатності, при страхуванні від нещасних випадків, страхова виплата становить:

а) 0,5—2 % від страхової суми;

б) 1 – 5 % від страхової  суми;

в) 0,1 – 0,5% від страхової суми.

 

20. Розмір страхової виплати при страхуванні від нещасних випадків в умовах тимчасової непрацездатності залежить від:

а) розміру страхової премії;

б) тяжкості травми;

в) строку непрацездатності.

 

ТЕМА 5 «МЕДИЧНЕ СТРАХУВАННЯ»

 

 1. Спосіб надання медичних послуг за рахунок спеціально призначених для цього грошових фондів – це:

а) медичне страхування;

б) страхова медицина;

в) соціальне страхування.

 

2. Елементом системи  страхової медицини виступає:

а) соціальне страхування;

б) соціальний захист;

в) медичне  страхування.

 

3. Форма соціального захисту  населення з охорони здоров’я, що забезпечує оплату медичного  обслуговування застрахованих за рахунок приватних, громадських або державних коштів – це:

а) медичне  страхування;

б) страхова медицина;

в) бюджетне фінансування охорони здоров’я.

 

4. Надання гарантій  населенню щодо забезпечення  медичної допомоги при настанні  страхового випадку за рахунок накопичених коштів та фінансування профілактичних заходів - це:

а) принцип соціального  страхування;

б) головна  мета медичного страхування;

в) форма страхування.

 

5. Об’єктом медичного  страхування є:

а) хвороба застрахованої  особи;

б) медична допомога, соціальні послуги;

в) страховий  випадок, із настанням якого застрахована особа має право на отримання  медичної допомоги, соціальних послуг та матеріального забезпечення.

 

6. За формою проведення  розрізняють такі форми медичного  страхування як:

а) обов’язкове, добровільне;

б) державне, приватне;

в) особисте, майнове.

 

7. Добровільне медичне  страхування можна поділити на:

а) індивідуальне, колективне;

б) індивідуальне, інституціональне;

в) державне, приватне.

 

8. Грошова сума, що стягується за конкретну медичну послугу чи продукт у добровільному медичному страхуванні – це:

а) вартість страхового випадку;

б) страхове відшкодування;

в) страховий тариф.