Страхові послуги та особливості їх реалізації

а) асфіксія (зупинка дихання внаслідок закупорки верхніх дихальних шляхів сторонніми предметами);

б) падіння в ущелину;

в) неякісне та несвоєчасне проведення профілактичних ін'єкцій і щеплень.

 

11. Страхова сума при  страхуванні сільськогосподарських  тварин встановлюється:

а) страховиком;

б) страхувальником;

в) згідно до законодавства.

 

12. При встановленні страхових тарифів при страхуванні сільськогосподарських тварин враховуються:

а) стан здоров’я, умови утримання;

б) форма власності страхувальника, стан здоров’я;

в) вік, умови утримання, господарського призначення тварини.

 

13. Концепція розвитку системи страхування сільськогосподарської продукції в Україні - це:

а) Постанова КМУ;

б) Розпорядження  КМУ;

в) Закон ВРУ.

 

14. За якою системою  страхового забезпечення виплачується  страхове відшкодування при страхуванні  тварин?

а) пропорційної відповідальності;

б) першого ризику;

в) граничної відповідальності.

 

15. Який період часу, врожай коренеплодів рахується  застрахованим?

а) із дня посадки до дня збору;

б) із дня посадки до вивозу з поля;

в) із дня посадки до дня закладання на збереження.

 

16. Універсальність сільськогосподарського  страхування передбачає охоплення:

а)  усіх стихійних лих;

б) стихійних лих, оговорених у договорі;

в) стихійних лих, що завдали  шкоди.

 

17. Порядок розрахунку  страхового відшкодування залежить  від:

а) ступеня  збитку;

б) отриманого врожаю;

в) отриманого прибутку.

 

18. До якої групи  факторів, що впливають на кінцеві  результати в рослинництві, належить  короткий вегетаційний період:

а) постійні;

б) випадкові;

в) періодичні.

 

19. Вплив постійних  факторів, що впливають на кінцеві результати в рослинництві, усувається шляхом фінансування витрат за допомогою:

а) коштів, наданих державою;

б) системи страхових  фондів;

в) резервного фонду с/г  виробника.

 

20. При повній загибелі  врожаю розмір збитку визначається:

а)  множенням середньої вартості страхуванням врожаю культури з одного гектара на загальну площу посіву під врожай попереднього року;

б) множенням середньої  вартості страхуванням врожаю культури з одного гектара на загальну площу  посіву під врожай поточного року;

в) шляхом порівняння фактичної врожайності з одного гектару із середньою врожайністю за 5 років.

 

ТЕМА 8 «СТРАХУВАННЯ ТЕХНІЧНИХ  РИЗИКІВ»

 

1. Страхування будівельного підприємця від усіх ризиків - це:

а)  страхування ризиків, які виникають при використанні електронної техніки;

б) страхування ризиків, які виникають при монтажі  машин та механізмів, а також при  зведенні сталевих конструкцій;

в) страхування всіх видів будівельних об'єктів, у рамках якого надається страховий захист як від збитків, завданих будівельному об'єкту, спорудам на будівельному майданчику і/або будівельним машинам, так і від претензій третіх осіб внаслідок матеріального збитку або тілесного ушкодження, пов'язаного з будівництвом об'єкта.

 

2. Страхувальниками при страхуванні будівельного підприємця від усіх ризиків виступають:

а)  забудовники і будівельні підприємці, що здійснюють проект;

б) виробник чи постачальник об’єкту та фірми, яким доручено будівництво;

в) експлуатаційник і наймодавець.

 

3. Які об'єкти будівництва, в рамках страхування будівельного підприємця від усіх ризиків не можуть бути застраховані:

а)  дорожні та залізничні об'єкти, аеропорти;

б) житлові будинки та конторські будівлі, лікарні, школи, театри;

в) сталеві мости, повітряні лінії, трубопроводи.

 

4. До страхових ризиків в рамках страхування будівельного підприємця належать:

а)  пошкодження, спричинені впливом ядерної енергії;

б) пожежа, вибух, удар блискавки;

в) арешт майна будь-яким органом влади.

 

5. До винятків при страхуванні будівельного підприємця від усіх ризиків належать:

а)  пошкодження внаслідок воєнних чи подібних до війни подій;

б) пожежа, вибух, удар блискавки;

в) злом, крадіжка.

 

6. Страховий захист при страхуванні  будівельного підприємця від  усіх ризиків починається з: 

а)  моменту початку будівельних робіт або після вивантаження застрахованих предметів на будівельному майданчику;

б) моменту підписання договору страхування;

в) моменту прийняття чи пуском в експлуатацію споруди.

 

7. Страхова сума при  страхуванні будівельного підприємця від усіх ризиків дорівнює:

а)  договірній вартості будівництва, виключаючи вартість наданих забудовником будівельних матеріалів і/або виконаних ним робіт;

б) відбудовній вартості будівництва, виключаючи вартість наданих забудовником будівельних матеріалів і/або виконаних ним робіт;

в) договірній вартості будівництва, включаючи вартість наданих забудовником будівельних матеріалів і/або виконаних ним робіт.

 

8. Страхові тарифи при страхуванні будівельного підприємця від усіх ризиків встановлюються в:

а)  твердих ставках;

б) плаваючих ставках;

в) від 5 до 7%.

 

 9.  В яких розмірах, згідно з Порядком визначення вартості будівництва, що здійснюється на території України, до договірної ціни можуть включатися витрати зі страхування ризиків:

а)  не більш 2 % від вартості будівництва;

б)  не більше 5 % від  вартості будівництва;

в)  не більше 0,5 % від  вартості будівництва.

 

10.  До об'єктів страхування монтажних ризиків не відносяться:

а)  верстати, насоси, підйомники, крани, транспортери, канатні дороги;

б)  витрати з розчищення території;

в)  машини, що виробляють енергію.

 

11.  Страхова сума при страхуванні монтажних ризиків дорівнює:

а)  договірній вартості монтажу;

б) вартості установок згідно з договором про постачання, включаючи витрати з перевезення, митний збір, інші збори та витрати з монтажу;

в) договірній вартості монтажу, включаючи витрати з перевезення.

 

12.  Страхові тарифи  при страхуванні монтажних ризиків встановлюються з урахуванням:

а)  плану місцевості;

б) специфічних особливостей ризику;

в) конструктивних особливостей об'єкта та властивості будівельних матеріалів.

 

13.  Вирішальне значення страхування машин має для:

а)  фізичних осіб;

б) великих підприємств;

в) для середніх та невеликих підприємств.

 

14.  Об’єктами страхування машин виступають:

а)  пристрої передавання інформації;

б) трансформатори, високо- й низьковольтні установки;

в) машини, пристрої та обладнання для проведення монтажу.

 

15. Які об’єкти не підлягають страхуванню машин від поломок:

а)  парові котли, турбіни, генератори;

б) трансформатори, високо- й низьковольтні установки;

в) вироби зі скла, кераміки, деревини, а також шини.

 

16. Машини страхуються  від пошкодження чи знищення  з таких причин:

а)  помилки в обслуговуванні, недбалість, необережність, злий намір;

б) намір чи груба необережність  страхувальника або його представника;

в) дії наземних, водних та повітряних транспортних засобів.

 

17. Страхова сума при  страхуванні машин від поломок  дорівнює:

а)  нової відновлювальної вартості машин, яка містить вартість нової машини, митний збір, а також витрати на транспорт та монтаж;

б) відбудовній вартості машини, виключаючи вартість наданих матеріалів і/або виконаних робіт;

в) відновлювальної вартості машин, яка містить митний збір.

 

18. Власник може бути  страхувальником як експлуатаційник від майнових збитків лише в разі:

а)  якщо немає підстав для пред’явлення претензій до орендатора у зв’язку з його звільненням від відповідальності;

б) якщо виробник не несе відповідальності за своїми гарантійними зобов’язаннями;

в) зумовлених роботою  обслуговуючого персоналу на застрахованій  установці.

 

19. До об’єктів страхування електронної техніки не належать:

а)  диктофони, копіювальні машини, пристрої мікрофільмування, множильна техніка;

б) телетайпи, центральні телефонні станції (комутатори) та засоби зв’язку;

в) претензії третіх осіб.

 

20. Страхові тарифи при страхуванні електронної техніки встановлюються на основі:

а)  нормативів, які враховують звичайні (не підвищені) ризики;

б) урахування специфічних особливостей ризику;

в) витрат на виконання робіт з технічного обслуговування.

 

ТЕМА 9 «СТРАХУВАННЯ ФІНАНСОВО-КРЕДИТНИХ РИЗИКІВ»

 

1. Правове забезпечення страхування кредиту може набирати такої форми:

а)  застави валютних засобів, коштовностей та інших цінностей;

б) блокади коштів на рахунках, депозитів;

в) передання (цесія) кредиторської заборгованості боржника.

 

2. Матеріальне забезпечення страхування кредиту не може набирати такої форми:

а)  застави валютних засобів, коштовностей та інших цінностей;

б) блокади коштів на рахунках, депозитів;

в) передання (цесія) кредиторської заборгованості боржника.

 

3. Застава рухомого та нерухомого майна відноситься до:

а)  матеріального забезпечення;

б) правового забезпечення;

в) фінансового забезпечення.

 

4. Страхування кредитів  довіри відноситься до:

а)  є самостійним видом страхування  кредиту;

б) делькредерного страхування;

в) гарантійного страхування.

 

5. Страхування фінансових  кредитів відноситься до:

а) страхування кредитів довіри;

б) делькредерного страхування;

в) гарантійного страхування.

 

6. Страхування фінансових  гарантій відноситься до:

а) страхування кредитів довіри;

б) делькредерного страхування;

в) гарантійного страхування.

 

7. У разі делькредерної форми організації страхових відносин, страхувальником виступає:

а) кредитор;

б) позичальник;

в) гарант.

 

8. При гарантійному (заставному) страхуванні у відносини вступають:

а) кредитор і позичальник;

б) кредитор, позичальник, гарант;

в) кредитор, позичальник, гарант і факторингова компанія.

 

9. В умовах заставного (гарантійного) страхування предметами страхового захисту (страхових гарантій) не можуть бути:

а) нерухоме або рухоме майно;

б) банківські позики, суми належного до сплати мита або ж  інших прикордонних податків та зборів;

в) невиконання поставок товарів та інших контрактів.

 

10. Страхування фінансових гарантій включає такі види кредитів:

а) кредити довіри та кредитів, виданих під заставу;

б) товарних кредитів і кредитів під інвестиції;

в) іпотечні, банківські кредити та кредити, повернення яких гарантується борговими зобов’язаннями фінансового характеру.

 

11. При страхуванні кредиту довіри, предметом застави є:

а) нерухоме майно;

б) страховий поліс;

в) зобов’язання фінансового характеру.

 

12. При страхуванні товарних кредитів об’єктом страхування є:

а) весь товарний обіг протягом року;

б) весь обсяг виробленої продукції за рік;

в) сума взятого фінансового зобов’язання.