Страхові послуги та особливості їх реалізації

 

9. Основними функціями медичного страхування є:

а) розподільча, соціальна;

б) розподільча, соціальна, контрольна;

в) контрольна, соціальна.

 

10. Під страховим випадком у медичному страхуванні розуміють:

а) подію, з настанням якої у застрахованої особи виникає право на отримання медичної допомоги, соціальних послуг та матеріального забезпечення;

б) подію, з настанням якої у застрахованої особи виникає право на отримання пенсійних виплат;

в) подію, з настанням  якої у застрахованої особи виникає  право на отримання страхового полісу.

 

11. Фінансування системи охорони здоров’я в Україні здійснюється за рахунок:

а) приватних коштів;

б) цільових фондів;

в) коштів державного бюджету.

 

12. Залежно від сформованої системи обов’язкового медичного страхування страховиками можуть бути:

а) страхові компанії та фонди обов’язкового  медичного страхування;

б) будь-які медичні установи;

в) страхові компанії з  страхування життя.

 

13. Однією з основних умов добровільного медичного страхування є:

а) гарантоване отримання  страхових виплат;

б) часткове страхування медичних витрат;

в) порядок проведення страхування визначається державою.

 

14. Медична програма страхування - це:

а) невід’ємний  додаток до договору страхування, в  якій зазначається конкретний варіант  медичної допомоги;

б) це письмова угода між  страхувальником і страховиком, яка укладається відповідно до умов Закону України «Про страхування»;

в) надання гарантій населенню  з отримання медичної допомоги при  настанні страхового випадку.

 

15. Для проведення добровільного  медичного страхування страховик  повинен мати договори із медичними  закладами … форми власності,  які пройшли державну реєстрацію та акредитацію в установленому порядку на обслуговування застрахованих осіб:

а) державної;

б) приватної;

в) будь-якої.

 

16. Застрахованими особами  в медичному страхуванні не  можуть бути особи віком понад:

а) 70 років;

б) 65 років;

в) 60 років.

 

17. Суб'єктами добровільного  медичного страхування є:

а) страховики, медичні  установи та треті особи;

б) страховики і страхувальники;

в) страховики, страхувальники, застраховані особи  та медичні установи.

 

18. Страхувальниками в  системі обов'язкового медичного страхування для працюючого населення є:

а) роботодавці;

б) органи державного управління;

в) медичні установи.

 

19. Залежно від обсягу  страхового покриття розрізняють  такі види ДМС:

а) повне та часткове страхування  витрат;

б) повне, часткове та страхування витрат тільки за одним ризиком;

в) повне страхування  від усіх ризиків.

 

20. Страховик за погодженням із страхувальником має право:

а) формувати індивідуальні програми медичного страхування для кожної застрахованої особи;

б) розголошувати дані про стан здоров'я застрахованої особи;

в) провести оплату витрат на лікування застрахованої особи в межах страхової суми у строк, передбачений договором страхування.

 

 

ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ ІІІ

 МАЙНОВЕ СТРАХУВАННЯ  ТА СТРАХУВАННЯ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ

 

ТЕМА 6 «СТРАХУВАННЯ ПІДПРИЄМНИЦЬКИХ РИЗИКІВ»

 

1. Підприємницькі ризики  – це ризики які виникають  при:

а) виконанні будівельно-монтажних робіт;

б) будь-яких видах підприємницької діяльності;

в) виготовленні та реалізації продукції.

 

2. Комерційний ризик  - це ризик пов'язаний з:

а) реалізацією товарів і послуг, вироблених чи куплених підприємцем;

б) виробництвом продукції, товарів і послуг;

в) організацією виробництва, наявністю превентивних заходів.

 

3. Ризики пов’язані  з платоспроможністю покупця відносяться до:

а) технічних ризиків;

б) комерційних  ризиків;

в) виробничих ризиків.

 

4. Страхування підприємницьких  ризиків - це сукупність:

а) особистого та майнового  страхування;

б) страхування відповідальності та майнового страхування;

в) майнового страхування, страхування відповідальності та особистого страхування.

 

5. Які види договорів передбачає страхування майна підприємств від вогню:

а) основний та додатковий;

б) внутрішній та зовнішній;

в) стандартний та розширений.

 

6. За основним договором, страхуванню  підлягає:

а) майно, одержане підприємством згідно з договором майнового найму;

б) майно, що належить підприємству;

в) майно прийняте від інших підприємств та населення для переробки, ремонту, перевезення, зберігання, на комісію.

 

7. Стандартний поліс вогневого  страхування покриває такі ризики:

а) пожежа, удар блискавки, крадіжка зі зломом;

б) вибух парових котлів,  стихійні лиха, биття скла, дзеркал, вітрин;

в) пожежа, удар блискавки, вибух газу.

 

8. При страхуванні  приміщень, меблів, ставки страхових внесків становлять:

а) від 0,15% до 1% вартості майна;

б) від 0,05% до 0,5% вартості майна;

в) до 17 % вартості майна.

 

9. При страхуванні  обладнання промислових підприємств,  ставки страхових внесків становлять:

а) від 0,15% до 1% вартості майна;

б) від 0,05% до 0,5% вартості майна;

в) до 17 % вартості майна.

 

10. При страхуванні  дорогих марок автомобілів, ставки  страхових внесків становлять:

а) від 0,15% до 1% вартості майна;

б) від 0,05% до 0,5% вартості майна;

в) до 17 % вартості майна.

 

11. Страхова вартість  для товарів, що виготовляє страхувальник визначається як:

а) затрати на виготовлення аналогу;

б) ціна покупки заміни;

в) витрати на придбання  або відновлення застрахованого об'єкта аналогічного втраченому.

 

12. Страхова вартість  для машин і устаткування при  страхуванні майна підприємств визначається як:

а) затрати на виготовлення аналогу;

б) ціна покупки заміни;

в) витрати  на придбання або відновлення  застрахованого об'єкта аналогічного втраченому (за мінусом зносу).

 

13. Страхова вартість  для товарів, якими страхувальник торгує при страхуванні майна підприємств визначається як:

а) затрати на виготовлення аналогу;

б) ціна покупки заміни;

в) витрати на придбання  або відновлення застрахованого об'єкта аналогічного втраченому (за мінусом  зносу).

 

14. Розмір збитку в разі загибелі (руйнування) будівель, споруд та іншого майна, що належить до основних засобів визначається на основі:

а) повної балансової або договірної вартості, за якої вони застраховані;

б) вартості відновлення (ремонту) і в межах страхової суми;

в) витрат на придбання або відновлення застрахованого об'єкта аналогічного втраченому (за мінусом зносу).

 

15. Розмір збитку в  разі пошкодження будівель, споруд  та іншого майна, що належить  до основних засобів визначається  на основі:

а) повної балансової або  договірної вартості, за якої вони застраховані;

б) вартості відновлення (ремонту) і в межах страхової суми;

в) витрат на придбання  або відновлення застрахованого об'єкта аналогічного втраченому (за мінусом  зносу).

 

16. Якщо майно було  втрачене або пошкоджене з вини страхувальника, то страхове відшкодування зменшується на:

а) 15%;

б) 20%;

в) 30%.

 

17. Страхове відшкодування  у випадку повної загибелі  майна виплачується:

а) на основі вартості відновлення (ремонту);

б) у розмірі дійсної (відновної) вартості з вирахуванням зносу та вартості залишків майна, придатного для подальшого використання, але в межах страхової суми;

 в) у розмірі  різниці між заявленою страховою  сумою та вартістю залишків  майна, придатних для подальшого  використання.

 

18. Страхове відшкодування у разі часткового пошкодження майна виплачується:

а) на основі вартості відновлення (ремонту);

б) у розмірі дійсної (відновної) вартості з вирахуванням зносу та вартості залишків майна, придатного для подальшого використання, але в межах страхової суми;

 в)  у розмірі різниці між заявленою  страховою сумою та вартістю  залишків майна, придатних для  подальшого використання.

 

19. Гарантійним строком при страхуванні підприємств від перерв у виробництві є:

а) максимальний термін зупинки господарської діяльності страхувальника, за наслідками якої страховик несе відповідальність щодо збитків;

б) мінімальний строк протягом якого страховик зобов’язується відшкодувати втрати прибутку страхувальнику;

в) період протягом якого страхувальник зобов’язується відновити господарську діяльність.

 

20. Гарантійний строк при страхуванні підприємств від перерв у виробництві становить:

а) до 2 років;

б) до 5 років;

в) до 1 року.

 

ТЕМА 7 «СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКЕ СТРАХУВАННЯ»

 

1. Об'єкти сільськогосподарського  страхування поділяються на:

а) 4 групи;

б) 2 групи;

в) 6 груп.

 

2. Страхування сільськогосподарських  культур і багаторічних насаджень  плодоносного віку не включає культури, які:

а) господарство висівало протягом трьох- п'яти років, але жодного paзу не отримувало врожаю;

б) господарство висівало протягом десяти років, але жодного paзу не отримувало врожаю;

в) господарство висівало протягом двох років, але жодного paзу не отримувало врожаю.

 

3. Не приймаються на  страхування багаторічні насадження, знос або зрідження яких становить понад:

а) 50 %;

б) 70%;

в)  30%.

 

4. Страхування врожаю  сільськогосподарських культур  і багаторічних насаджень здійснюється  на випадок їх пошкодження  або загибелі з таких причин:

а) посуха, вимерзання, заморозок, пожежа, вторинні хвороби;

б) захворювань рослин, якщо їх поширення не визнане епіфітотією;

в)  посуха, вимерзання, заморозок, пожежа.

 

5. При страхуванні врожаю сільськогосподарських  культур і багаторічних насаджень  страхова сума визначається за  формулою:

а) СС = S х Вср;

б) СС = Ц х S х Вср;

в)  СС = (Ц х S х Вср)*5.

 

6. Який вид франшизи  встановлюється по страхуванню  сільськогосподарських культур  і багаторічних насаджень плодоносного  віку:

а) безумовна;

б) умовна;

в)  франшиза не встановлюється.

 

7. Договір страхування  сільськогосподарських культур  і багаторічних насаджень плодоносного віку діє:

а) до кінця вегетаційного періоду;

б) протягом двох років;

в) до кінця строку збирання врожаю застрахованої сільськогосподарської культури, установленого для неї агротехнічними вимогами у відповідному регіоні.

 

8. На страхування сільськогосподарських тварин приймаються свині, хутрові звірі (кролі, нутрії) віком від:

а) 4 місяців;

б) 1 року;

в) 1 місяця.

 

9. На страхування сільськогосподарських  тварин приймається велика рогата  худоба (якщо страхувальником є  юридична особа) віком від:

а) 6 місяців до 15 років;

б) 1 до 12 років;

в) 3 до 10 років.

 

10. До ризиків на  випадок яких здійснюється страхування  сільськогосподарських тварин не  належать: