Ринок страхових послуг в Україні

Зовнішня кон’юнктура на світовому перестрахувальному ринку продовжує перебувати у м’якій фазі. Це означає, що ціни на переукладання на 2010 рік на більшість облігаторних перестрахувальних договорів будуть зниженні на 5-10% порівнянно з цінами 2009 року.

У вітчизняного страхового ринку були внутрішні причини, ризики які реалізувались, низкою протиріч, які не вирішились, а призвели до фінансової кризи. По-перше, це протиріччя між високими темпами зростання страхових премій і відносно низькою капіталізацією страховиків. По-друге, протиріччя між високими темпами зростання страхової премії та низькою рентабельністю страхових операцій, яка є наслідком неправильної методології при оцінці фінансових результатів діяльності страхових організацій. По-третє, протиріччя між високими темпами розвитку і не розвинутою системою продажів страхових послуг. По-четверте, протиріччя між високими темпами розвитку страхових організацій і відсутністю ефективних форм управління, яке в значній мірі породжено дефіцитом кваліфікованих фахівців, та відсутність пріоритетного інтересу з боку акціонерів страхової компанії до її результатів.

Слід зазначити, що сучасні тенденції ринків страхування та перестрахування в Україні в умовах світової і національної фінансової кризи відображають інституціональну парадигму сучасної економіки. Це означає, що поряд з економічними факторами впливу на страховий ринок діє низка не економічних, зокрема політичні, етичні, етнічні, соціальні чинники, які визначають поведінку та мотивацію основних суб’єктів страхового ринку – страхувальників, страховиків, перестраховиків, їх засновників та державний уповноважений орган з регулювання страхової діяльності.

З метою покращення ситуації на страховому ринку на мою думку доцільно реалізувати низку системних різнопланових заходів, спрямованих на усунення як хронічних проблем, так і тих, що спричинені фінансовою та економічною кризами. Особливий акцент необхідно зробити на активізації інвестиційного потенціалу страхового ринку.

Враховуючи, що в Україні вільні кошти страховиків, в силу специфіки вітчизняного законодавства та інституційних особливостей страхового ринку, не в повній мірі трансформуються в інвестиційні ресурси, вирішення хронічних проблем лежить, в першу чергу, в правовій площині. Правове поле, в рамках якого функціонує страховий ринок потребує реформування і приведення його до європейських стандартів. Зокрема, в рамках реформування страхового ринку, підвищення рівня якості послуг на страховому ринку, а також підвищення його інвестиційного потенціалу доцільно реалізувати наступні заходи нормативно-правового, організаційно-методологічного та інформаційного характеру:

                  формування чіткої концепції реформування галузі, удосконалення державного регулювання ринку, зокрема в сегментах обов’язкового та медичного страхування; своєчасну та широку адаптацію українського страхового ринку до світових вимог фінансового регулювання та нагляду, активну співпрацю з європейськими та міжнародними організаціями;

                  створення правових умов для повноцінного впровадження інвестиційного та пенсійного страхування;

                  розробка моделі державної підтримки розвитку аграрного страхування, яка має передбачати прийняття спеціального закону та узгоджені дії страховиків і держави щодо покриття ризиків, які існують в аграрній сфері та не можуть бути покриті в інший спосіб на звичайних ринкових засадах;

                  впровадження міжнародних стандартів ведення бухгалтерського обліку і аналітики діяльності страхових компаній;

                  створення єдиної саморегулівної організації, членами якої повинні бути всі страхові компанії, робота якої повинна бути зосереджена на захисті прав споживачів страхових послуг, забезпеченні добросовісної конкуренції на ринку, розвитку страхування на принципах транспарентності, введенні норм етики між всіма учасниками ринку, а також створенні централізованої бази даних про шахрайство на страховому ринку, доступ до якої матимуть всі страховики;

                  створення незалежного інституту експертизи договорів і страхових випадків, а також діючої системи контролю над фінансовим станом страхових компаній;

                  забезпечення формування інвестиційних інструментів для розміщення довгострокових страхових резервів;

                  удосконалення методології страхових і перестрахувальних операцій за участю страхових посередників;

                  розробка національної програми інформування населення про страхові послуги з метою підвищення загального рівня страхової культури;

                  формування страхової культури громадян та підвищення фінансової грамотності учасників страхового ринку;

                  удосконалення моніторингу діяльності страховиків та посилення контролю за дотриманням страховиками вимог щодо забезпечення платоспроможності, фінансової стійкості, розміру чистих активів, статутного капіталу та осіб, що володіють значною часткою капіталу страховиків;

                  гарантування захисту законних прав громадян-власників страхових полісів на отримання страхових виплат, у тому числі шляхом створення і розвитку інститутів досудового захисту, зокрема, діяльності фінансового омбудсмена та підтримки громадських об'єднань страхувальників;

                  сприяння створенню фондів страхових гарантій, у тому числі за договорами страхування життя;

                  впровадження нормативів достатності капіталу у спосіб, що утруднює псевдострахування;

                  розробка та реалізація заохочувальних заходів для страховиків, що добровільно дотримуються у своїй діяльності стандартів прозорості та підвищених вимог до платоспроможності і впровадженні міжнародних стандартів фінансової звітності;

                  розробка нормативно-правових актів, які б урегулювали порядок діяльності страхових агентів і консультантів та аварійних комісарів та запровадили їх реєстрацію;

                  удосконалення нормативно-правового регулювання діяльності актуаріїв, завершення створення в Україні системи підготовки та сертифікації актуаріїв з поступовою передачею цих функцій саморегулівній організації;

                  запровадження стимулюючої податкової політики для розвитку особистого страхування, довгострокового страхування життя, в тому числі інвестиційного, участі страховиків у системі недержавного пенсійного забезпечення, обов'язкового медичного страхування шляхом віднесення частки внесків з цих видів страхування на валові витрати юридичних осіб та удосконалення оподаткування доходів фізичних осіб;

                  забезпечити розроблення та впровадження додаткових актів законодавства, що сприятимуть запобіганню використання страхового ринку для проведення протиправних і сумнівних операцій та шахрайства, включаючи відмивання доходів, одержаних злочинним шляхом.

Усунення наслідків економічної та фінансової криз вимагає негайних заходів тактичного характеру, спрямованих на усунення загрозливих тенденцій, що спостерігаються на страховому ринку, недопущення зменшення інвестиційного потенціалу та платоспроможності страховиків та розгортання глибокої кризи страхового ринку. Основними з цих заходів є наступні:

                  забезпечення дієвого механізму безперешкодного повернення депозитних коштів страховикам, як таких, що є коштами страхових резервів страховиків і спрямовуються на виплати страхових відшкодувань, зокрема, надання рефінансування комерційним банкам на зазначені цілі;

                  підвищення інституційної спроможності та статусу Держфінпослуг, забезпечення концентрації її обмежених ресурсів на ключових проблемах, зокрема - надання Держфінпослуг на період фінансової кризи повноважень з протидії демпінгу на страховому ринку та штучному зниженню платоспроможності страховиків;

                  впровадження Держфінпослуг методики щомісячного моніторингу фінансового стану страховиків з метою вжиття заходів щодо попередження їх банкрутства;

                  посилення контролю за страховиками, які затримують страхові виплати (страхове відшкодування) та притягнення їх до відповідальності, в тому числі шляхом позбавлення відповідних ліцензій;

                  забезпечення правових, організаційних та матеріально-технічних умов для оприлюднення Держфінпослуг показників балансу, звіту про фінансові результати, звіту про доходи та витрати страховика, показників діяльності за видами страхування та інших показників, що дозволяють встановити реальний фінансовий стан страховиків;

                  запровадження попередньої експертизи за участю страховиків, об’єднань страховиків проектів нормативно-правових актів на етапі їх розроблення до офіційного оприлюднення Держфінпослуг;

Реалізація наведених рекомендацій має, на мою думку, зберегти та, у середньостроковій перспективі, зміцнити фінансовий потенціал страхового ринку України, що створить сприятливе підґрунтя для активізації інвестиційної активності страхових компаній у період посткризового відновлення економіки.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Закон України «Про страхування» № 2745-ІІІ від 04.10.2001р.

2. Про страхування: Закон України від 1996 р.Відомості Верховної Ради (ВВР). - 1996. - N 18. - С.78

3. Про погодження проекту розпорядження Кабінету Міністрів України «Про схвалення Концепції розвитку страхового ринку України до 2010 року»: Розпорядження Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України 28 грудня 2004 р. № 3200.

4. Про підсумки роботи Держфінпослуг та стан справ у небанківському фінансовому секторі України у І кварталі 2009 року: Розпорядження Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України від 11 квітня 2009 р. № 5618.

  5. Бабенко, В. Канали розподілу страхових послуг у промислово розвинутих країнах [Текст] / В. Бабенко // Економіка України. – 2010. - №7. – С.82–87.

6.Бондар І. Сучасний страховий ринок України // Вісник академії економічних наук України. - 2009. - №2. – С.12 – 15.

7. Гарматій Т. Проблеми розвитку ринку страхових послуг в Україні // Фінанси України – 2009 - № 10 – с.19-23

8. Данніков О. / Аналіз загальноекономічних процесів в країні під час оцінки динаміки розвитку страхового ринку / О.Данніков //  Маркетинг в Україні. – 2009. – №2. – С.27-33.

9.  Дворак М.С. / Ринок страхових послуг України: підсумки 1 кварталу 2009 року / М.С. Дворак  // Страхова справа. – 2009. – №2. – С.6-27.

10. Мних М.В. Страхування та його роль у забезпеченні соціального захисту населення // Фінанси України. – 2007. - №6. – с. 39-45

11. Крейдич, М.І. Інвестиційна діяльність страхових компаній [Текст] / М.І. Крейдич // Фондовий ринок. – 2007. – №48. – С.18–21.

12. Свириденко, А. А. Стан та перспективи розвитку страхового ринку в Україні. / А. А. Свириденко // Фінанси України. - 2005. - №4. - С.146-147.

13. Русул Л.В. / Розвиток страхового ринку в умовах поглиблення фінансової кризи в Україні / Л.В. Русул // МОНУ, МФУ, БДФА, Молдовська академія, Лозька політехніка – Чернівці, 2009. – С.65-68.

14. Тринчук В. Перспективи розвитку страхового ринку у зв’язку зі вступом України до СОТ // Страхова справа. - К., 2010. - С. 46-56. 28.

15. Уманців Ю.М. / Розвиток страхового ринку України у 2005 – 2009 роках / Ю.М.Уманців // Фінансовий ринок України. – 2009. – №6. – С.17-20.

16. Черкаський, І. Б. Місце та роль маркетингу в розвитку страхової справи. / І. Б. Черкаський  // Формування ринкових відносин в Україні. - 2007. - №7. - С.95-98.

17.Шевчук, О.Оцінка фінансового стану та ефективності діяльності страхових компаній. / О. Шевчук // Регіональна економіка. - 2009. - №1. - С.137-142.

18. Ярошенко С.П. Проблеми становлення та розвитку страхового ринку життя в Україні // Формування ринкових відносин в Україні.- 2008.-№4. -с. 87.

19. Страховий бізнес України: Довідник 2009 // Ukrainian Insurance  Business: Guide 2009

        20.Страхові послуги : Навч.-метод. посіб. для самост.вивчення дисципліни / За ред.Артюх Т.М. - Київ : КНЕУ, 2000. - 124 с.

21. Базилевич В.Д. Страховий ринок України. - К.: Товариство «Знання», КОО. - 1998. - 374 с.

22. Базилевич В.Д., Базилевич К.С. Страхова справа. – К.: Знання, 2005.- 352с.

23. Базилевич В.Д., Розвиток страхового ринку України – стратегічний фактор капіталоутворення // Фінанси України – 2001 - № 6 – с.43-49

24.Бланд, Д. Страхування: принципи і практика [Текст] / Д.Бланд. – М.: Фінанси та статистика, 2007. – 416с.

25. Василишин Р.Д., Кашенко О.Л., Борисова В.А. Економічні основи страхування. — Суми: Довкілля, 2007. — 412 с.

26.Вовчак О.Д. Страхові послуги: Навч. посіб. // О.Д.Вовчак, О.І.Завійська. - Л.: "Компакт - ЛВ", 2005. - 656 с.