Ринок страхових послуг в Україні

Рис. 1.2. Етапи становлення міждержавної системи регулювання в ЄС

Основними завданнями IAIS стали:

— забезпечення кращого нагляду за діяльністю у сфері стра­хування як на рівні конкретної країни, так і на міжнародному рівні з метою підтримання ефективних, законних, надійних і ста­більних страхових ринків для забезпечення допомоги та захисту полісотримачів;

— об'єднання зусиль щодо розроблення практичних стандартів  для страхового нагляду, що мають бути визначені членами IAIS та використані ними під час їх діяльності;

— підтримання відносин з іншими установами, що займаються  аналогічним видом діяльності;

— забезпечення взаємної підтримки з метою збереження цілісності ринків;

— обмін важливою інформацією та досвідом з метою подальшого розвитку внутрішніх ринків страхування[26].

Діяльність IAIS передбачає розроблення міжнародних принципів стандартів та управління страхуванням, забезпечення підтримки та вивчення документів, що стосуються страхового нагляду, організацію конференцій та семінарів для наглядачів за страхуванням (рис. 1.3).

В Україні основним регулятором ринку страхових послуг є Державна комісія з регулювання ринків фінансових послуг України (Держфінпослуг).

o;рнпрпрпрпапаапрапрпа

Рис.   1.3.   Значення   Міжнародної   асоціації   органів   страхового нагляду

Основні функції Держфінпослуг  в Україні такі:

1) ведення державного реєстру страховиків та реєстру страхо­вих і перестрахових брокерів;

2)  видача ліцензій страховикам на здійснення страхової ді­яльності;      .                                                                       

3)  здійснення контролю за платоспроможністю страховиків;

4)  підвищення ефективності Державного нагляду за страхо­вою діяльністю;

5)  встановлення правил формування, обліку і розміщення страхових резервів та показників звітності;

6)  проведення та координація навчання кадрів і встановлення кваліфікаційних вимог до осіб, які провадять діяльність на страховому ринку;   

7)  участь у міжнародному співробітництві у сфері страхування , поширення світового досвіду, організація виконаний міжна­родних договорів України з цих питань;

8)  здійснення організаційно-методичного забезпечення про" ведення актуарних розрахунків;                                  

9) проведення перевірок щодо правильності застосування страховиками та страховими посередниками  законодавства достовірності їх звітності;                                                           

10)  проведення аналізу стосовно  додержання законодавства об'єднаннями страховиків і страхових посередників;

11)  розроблення певних нормативно-правових і методичних  документів з питань страхової діяльності та подання пропозиції  щодо вдосконалення законодавства .                                 

Державна комісія з регулюванню ринків  фінансових послуг здійснює контроль за фінансові станом страхової компанії шля­хом аналізу звітних даних, які надаються компанією-щоквар­тально, згідно з Порядком складання звітних даних страховика (рішення Держфінпослуг від 3 жовтня 2004 р. № 43).      

Страхова компанія має дотримуватися таких умов:

— мати сплачений статутний фонд та гарантійний фонд стра­ховика;

—  створювати страхові (технічні або математичні) резерви, достатні для майбутніх страхових виплат (відшкодувань);      

—  не перевищувати фактичний запас платоспроможності стра­хової компанії над розрахунковим нормативним запасом плато­спроможності;               

—  не перевищувати ліміту страхового зобов'язання страхової компанії за одним об'єктом страхування. .

Мінімальний розмір статутного фонду страхової компанії, яка займається видами страхування іншими, ніж страхування життя, встановлюється у сумі, еквівалентній 1 млн євро, страхової компанії, яка займається страхуванням життя, — 1,5 млн євро за ва­лютним обмінним курсом валюти України (через 5 років після вступу України до СОТ 10 млн євро)[11].

Страхова компанія відповідно до обсягів страхової діяльності зобов'язана підтримувати належний рівень фактичного запасу платоспроможності (нетто-активів).

На будь-яку дату звітного періоду фактичний запас платоспроможності (нетто-активів) страховика має перевищувати розрахунковий  нормативний запас платоспроможності.                

Нормативний запас платоспроможності страхової компанії,здійснює страхування інше, ніж страхування життя, на звітну дату  дорівнює більшій з визначених величин. Нормативний запас платоспроможності страхової компанії, яка здійснює страхування життя, на будь-яку дату має дорівнювати величині, яка визначається шляхом множення загальної величини резерву довгострокових зобов 'язань  на 0,05.

РОЗДІЛ 2

СУЧАСНИЙ ЕТАП АНАЛІЗУ СТРАХОВОГО РИНКУ В УКРАЇНІ

2.1.Розвиток страхового ринку України на сучасному етапі

Національний страховий ринок представлений досить широким спектром страхових компаній і товариств за статусом та організаційними формами, що є позитивним моментом у формуванні інфраструктури, можливої участі в основних видах страхової діяльності.

Але страхування в Україні стримується значною закритістю інформації про ринок і його учасників, чому сприяє відсутність виразних нормотворчих ініціатив щодо вирішення зазначеної проблеми. За даними Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг, наразі лише 15% страхових компаній готові регулярно та добровільно публікувати всі розділи своєї звітності, а закон позбавляє регулятора права поширення таких відомостей про будь – якого учасника ринку.

За результатами І півріччя 2010р. в більшості показників страхової діяльності спостерігалися темпи спаду (див.табл.2.1) [42] , у порівнянні з І півріччям 2009 року динаміка показників свідчила про такі тенденції:

- на 15% знизилася кількість укладених договорів (11246303 у 2009р., 9549050 – у 2010 р.), при цьому кількість договорів, укладених з фізичними особами, знизилася на 8% (за виключенням договорів з обов‘язкового особистого страхування від нещасних випадків на транспорті, їх кількість у І півріччі 2010р. становила 267 822 226 одиниць і також знизилася на 17% );

- до 10% зменшились страхові виплати/відшкодування: валові страхові виплати/відшкодування впали на 3% (3376,0 млн. грн. і 3275,5 млн. грн. ); чисті страхові виплати – на 10% (3223,5 млн. грн. і 2916,7 млн. грн.);

- на 11% знизилися обсяги перестрахування (4229,4 млн. грн. і 3754,3 млн. грн.), в тому числі обсяги премій, сплачених на внутрішньому ринку на 7,1%, на зовнішньому – на 17,8%;

- на 5% зріс обсяг страхових резервів (9127,2 млн. грн. і 9619,6 млн. грн.);

- на 18% зросли загальні активи (35561,7 млн. грн. і 41999,5 млн. грн.), з них активи, визначені законодавством для представлення коштів страхових резервів, – на 10% (20852,2 млн. грн.  і 22947,2 млн. грн.).Зміна основних показників наведена графічно на (див.рис.2.1 Додаток А).

Динаміка основних показників діяльності страховиків у І півріччі 2009-2010 рр.

Таблиця 2.1

Загальна (валова) сума страхових премій, отриманих страховиками при страхуванні та перестрахуванні ризиків від страхувальників та перестрахувальників, за І півріччя 2010 року становила 9 514 млн. грн., з них:

2 754 млн. грн. (28,9%) – премії, що надійшли від фізичних осіб; 4 195 млн. грн. (44,1%) – премії, що надійшли від юридичних осіб; решта 2 565 млн. грн. (27%) – премії, що надійшли від перестрахувальників.

За 6 місяців 2010 року сума отриманих страховиками премій з видів страхування, інших, ніж страхування життя становила 9 109,7 млн. грн. (або 95,8%), а зі страхування життя – 404,3 млн. грн. (або 4,2%). Сума чистих страхових премій (валові премії за мінусом премій з внутрішнього вихідного перестрахування) становила 6 313,4 млн. грн., що складає 66,4% від валових страхових премій.

У порівнянні з аналогічним періодом 2009 року обсяги надходжень валових та чистих страхових премій у І півріччі 2010 року були значно меншими.

Сьогодні на вітчизняному страховому ринку існують внутрішні причини і ризики, які призвели до фінансової кризи. По – перше, це протиріччя між високими темпами зростання страхових премій і відносно низькою капіталізацією страховиків. По – друге, протиріччя між високими темпами зростання страхової премії та низькою рентабельністю страхових операцій, яка є наслідком неправильної методології в оцінці фінансових результатів діяльності страхових організацій. По – третє, протиріччя між високими темпами розвитку і не розвинутою системою продажу страхових послуг.

Негативний вплив на розвиток страхового ринку в Україні справляють:

-   відсутність економічної стабільності, сталого зростання виробництва, неплатоспроможність населення та дефіцит фінансових ресурсів;

-   неповна і фрагментарна законодавча база, відсутність державних преференцій на страховому ринку, неефективний контроль з боку держави, прояви монополізму;

-   високий рівень інфляції, внаслідок чого здійснення довгострокових (накопичувальних) видів страхування в національній валюті неможливе;

-   слабкий розвиток фондового ринку, що не дає змоги використовувати цінні папери як категорію активів для захищеного розміщення страхових резервів;

-   відсутність вторинного ринку страхових послуг, механізмів ефективної взаємодії банківського та страхового сектору економіки, низький рівень розвитку допоміжної інфраструктури страхового ринку;

-   неналежний рівень інформації про стан і можливості страхового ринку, довіри населення до страхування[9;].

Насправді СК нерідко вдаються до хитрощів, перекладаючи такі витрати і на клієнтів. Деякі компанії закладають можливість курсових коливань у тариф. Ще частина СК віднімають витрати, яких вони зазнали, із суми додаткового інвестдоходу, що за підсумками року нараховується по довгострокових договорах. У результаті і без того порівняно невисокий інвестиційний дохід за валютними полісами може бути частково “з’їдений”.

Одним із варіантів, яким можуть скористатися страхувальники в нинішній ситуації, - укладення договору в “золотому” еквіваленті. Аналітики відзначають, що в розпал кризи “жовтий” метал почав користуватися у громадян особливою популярністю. Продаж золота в банках за жовтень зріс у три - чотири рази. Паралельно виріс попит і на “золоті” поліси. Відповідно до умов таких договорів, страхувальник щороку вносить гривневий платіж, еквівалентний, наприклад, вартості 100 г золота (розмір вкладу розраховується за курсом НБУ).

Протягом останніх років на страховому ринку України склалася і функціонує модель, у рамках якої домінують інтереси постачальників страхових послуг. Тепер можна говорити не лише про домінування інтересів постачальників страхових послуг над інтересами споживачів, а про прагнення до домінування на ринку досить вузької групи постачальників, що через обмеження можливостей вибору у страхувальників спричинить посилення тиску на рядових споживачів страхових послуг.

Інфраструктура страхового ринку повинна перетворитися з сукупності підприємницьких структур, які сприяють фактично односторонній реалізації інтересів постачальників страхових послуг, що спонтанно склалася і багато в чому стихійно функціонує, в ефективний механізм оптимального поєднання інтересів страхувальників і постачальників.

Отже, за реальних умов сучасного страхового ринку України всі елементи інфраструктури повинні бути системно доповнені механізмами і процедурами, першочергово спрямованими на реалізацію інтересів вітчизняних страхувальників та орієнтацію бізнесу на концепцію холістичного маркетингу.

Тільки така модернізована інфраструктура зможе стати реальним інструментом вирішення завдань активізації ринкової ролі споживачів і за рахунок цього – засобом досягнення потрібної для справжнього розвитку вітчизняного страхування зміни балансу інтересів споживачів і постачальників страхових послуг.

2.2. Організаційно-нормативне забезпечення страхового ринку

Страховий ринок України розпочав формуватися на початку 90-х років двадцятого століття. За свою нетривалу історію він пройшов три етапи розвитку. Першим був період 1990-1993 рр., коли фактично не існувало страхове законодавство (період так званого „стихійного розвитку”) Другим був період 1994-1996 рр., коли розвиток ринку регулювався Декретом КМУ «Про страхування» від 10.05.1993р. (період так званого "декретного розвитку"). Третім є період з 1997р. по наші дні. Цей період називають "законним розвитком", бо ринок регулюється Законом Україні «Про страхування». Вперше цей закон прийнятий 07.03.1996р., друга його редакція прийнята 04.10.2001 р., а в дію вона вступила 07.11.2001 р.