Лекции по "Социальному страхованию"

^{Застраховані особи — наймані працівники, а у випадках, передбачених Законом, також інші особи (громадяни України, іноземці, особи без громадянства, які постійно проживають в Україні, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України), на користь яких здійснюється страхування на випадок безробіття.}

^{Об'єктом страхування на випадок безробіття є страховий випадок, із настанням якого у застрахованої особи (члена її сім'ї, іншої особи) виникає право на отримання матеріального забезпечення на випадок безробіття та одержання соціальних послуг.}

^{Страховий випадок — це подія, через яку:}

■застраховані особи втратили заробітну плату або інші передбачені законодавством України доходи внаслідок втрати роботи з незалежних від них обставин, при цьому вони зареєстровані в установленому порядку як безробітні, готові та здатні приступити до роботи і дійсно шукають роботу;

■застраховані особи опинилися в стані часткового безробіття. Страхування на випадок безробіття здійснюється за наступними принципами:

1. надання державних гарантій реалізації застрахованими особами своїх прав;
2. обов'язковості страхування на випадок безробіття всіх працюючих на умовах трудового договору (контракту) та на інших підставах, передбачених законодавством про працю, а також добровільності такого страхування особами, які забезпечують себе роботою самостійно (члени творчих спілок, творчі працівники, які не є членами творчих спілок), а також громадянами - суб'єктами підприємницької діяльності;
3. цільового використання коштів страхування на випадок безробіття;
4. солідарності та субсидування;
5. обов'язковості фінансування Фондом загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття витрат, пов'язаних з наданням матеріального забезпечення у випадку безробіття, та соціальних послуг в обсягах, передбачених цим Законом;
6. паритетності в управлінні страхуванням на випадок безробіття держави, представників застрахованих осіб та роботодавців;
7. диференціації розмірів виплати допомоги з безробіття залежно від страхового стажу та тривалості безробіття;
8. надання на рівні не нижче прожиткового мінімуму, встановленого законом, допомоги з безробіття та матеріальної допомоги у період професійної підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації;

9) законодавчого визначення умов і порядку здійснення страхування на випадок безробіття.

Право на матеріальне забезпечення на випадок безробіття та соціальні послуги мають лише застраховані особи. Видами забезпечення є:

• допомога з безробіття, у тому числі одноразова її виплата для організації безробітним підприємницької діяльності;
• допомога з часткового безробіття;
• матеріальна допомога в період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації безробітного;
• матеріальна допомога з безробіття, одноразова матеріальна допомога безробітному та непрацездатним особам, які перебувають на його утриманні;
• допомога на поховання у разі смерті безробітного або особи, яка перебувала на його утриманні.

Видами соціальних послуг за Законом «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» та Законом України «Про зайнятість населення» є:

• професійна підготовка або перепідготовка, підвищення кваліфікації та профорієнтація;
• пошук прийнятної роботи та сприяння у працевлаштуванні, в тому числі шляхом надання роботодавцю дотації на створення додаткових робочих місць для працевлаштування безробітних та фінансування організації оплачуваних громадських робіт для безробітних;
• інформаційні й консультаційні послуги, пов'язані з працевлаштуванням.

Право на допомогу з безробіття зберігається у разі настання перерви страхового стажу з поважних причин, якщо особа протягом місяця після закінчення цієї перерви зареєструвалась в установленому порядку в державній службі зайнятості як безробітна. Поважними причинами є:

• навчання у професійно-технічних та вищих навчальних закладах, клінічній ординатурі, аспірантурі, докторантурі за денною формою навчання;
• строкова військова служба;

Допомога з безробіття може виплачуватися одноразово для організації підприємницької діяльності безробітними, які не можуть бути працевлаштовані у зв'язку з відсутністю на ринку праці прийнятної роботи. Ця допомога виплачується особам, яким виповнилося 18 років, за їх бажанням.

Розмір допомоги з безробіття. Застрахованим особам розмір допомоги з безробіття визначається у відсотках до їх середньої заробітної плати (доходу), визначеної відповідно до порядку обчислення середньої заробітної плати (доходу) для розрахунку виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, затвердженого Кабінетом Міністрів України, залежно від страхового стажу.

Одноразова виплата допомоги з безробіття для організації безробітним підприємницької діяльності здійснюється у розмірі допомоги з безробіття з розрахунку на рік.

Виплата допомоги та матеріальної допомоги з безробіття припиняється у разі:

1. працевлаштування безробітного:
2. поновлення безробітного на роботі за рішенням суду;
3. вступу до навчального закладу на навчання з відривом від виробництва;
4. проходження професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації за направленням державної служби зайнятості;
5. призову на строкову військову або альтернативну (невійськову) службу;
6. набрання законної сили вироком суду про позбавлення волі безробітного або направлення його за рішенням суду на примусове лікування;
7. отримання права на пенсію відповідно до законодавства України;
8. призначення виплати на підставі документів, що містять неправдиві відомості;
9. подання письмової заяви про бажання здійснювати догляд за дитиною до досягнення нею трирічного віку;
10. подання письмової заяви про відмову від послуг державної служби зайнятості;
11. переїзду на постійне місце проживання в іншу місцевість;
12. закінчення строку виплати;
13. зняття з обліку за невідвідування без поважних причин державної служби зайнятості 30 і більше календарних днів;
14. смерті безробітного.

 

Виплата матеріальної допомоги у період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації припиняється у разі виключення із навчального закладу за неуспішність та порушення дисципліни.

Тривалість виплати допомоги з безробіття, матеріальної допомоги у період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації та матеріальної допомоги з безробіття скорочується на строк до 90 календарних днів у разі:

1. звільнення з останнього місця роботи за власним бажанням без поважних причин (на 90 календарних днів);
2. звільнення з останнього місця роботи з підстав, передбачених статтею 37, пунктами 3, 4, 7, 8 статті 40, статтями 41 і 45 Кодексу законів про працю України (на 90 календарних днів);
3. відмови безробітного від двох пропозицій прийнятної роботи або професійної підготовки, перепідготовки, підвищення кваліфікації;
4. приховування відомостей про працевлаштування на тимчасову роботу в період одержання допомоги з безробіття;
5. порушення умов і строку реєстрації та перереєстрації як безробітного, а також недотримання рекомендацій щодо, сприяння працевлаштуванню;
6. перереєстрації безробітного, який був знятий з обліку за невідвідування державної служби зайнятості більше 30 календарних днів без поважних причин та не сприяв своєму працевлаштуванню;
7. відмови від роботи за спеціальністю, професією, набутою після професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації за направленням державної служби зайнятості;
8. припинення без поважних причин професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації за направленням державної служби зайнятості.

 

7.3.Страхові внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття

 

Україні потрібно пройти довгий шлях зі становлення та постійного удосконалення системи соціального страхування на випадок безробіття.

З 1 січня 2001 року вступив в силу Закон України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» від 02.03.2000 року. Цим законом визначено порядок обчислення та сплати внесків на цей вид страхування.

Надано пільги зі страхування від безробіття підприємствам та громадським організаціям інвалідів, де кількість інвалідів становить не менше 50 % загальної чисельності працюючих за умови, що фонд оплати праці таких інвалідів становить не менше 25 % суми витрат на оплату праці. Зазначені підприємства та організації звільняються від сплати внесків у частці витрат на оплату праці найманих працівників — інвалідів.

Платниками страхових внесків до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття є:

1. Роботодавці.
2. Наймані працівники.

3.У разі взяття участі в загальнообов'язковому державному соціальному страхуванні на випадок безробіття на добровільних засадах:

• особи, які забезпечують себе роботою самостійно (члени творчих спілок, творчі працівники, які не є членами творчих спілок);
• фізичні особи — суб'єкти підприємницької діяльності, що не використовують найману працю;
• фізичні особи, які виконують роботи (послуги) згідно з цивільно правовими угодами;
• громадяни України, котрі працюють за межами України й не застраховані в системі соціального страхування на випадок безробіття країни, в якій вони перебувають, якщо інше не передбачено міжнародним договором України і згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України.

Розмір страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття для роботодавців та застрахованих осіб встановлюється щорічно Верховною Радою України за поданням Кабінету Міністрів України одночасно затвердженням Державного бюджету України на поточний рік.

 

7.4.Перерахування страхових внесків до Фонду, облік та звітність платників страхових внесків

 

Нараховані суми страхових внесків роботодавців та застрахованих осіб перераховуються на відповідний рахунок Фонду.

На цей рахунок перераховуються також суми фінансових санкцій та адміністративних стягнень, благодійні внески підприємств, установ, організацій та фізичних осіб, інші надходження відповідно до законодавства України.

Роботодавці складають щоквартально відомість у двох примірниках: розрахункову відомість про нарахування і відомість про перерахування страхових внесків до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, один екземпляр якої подається до центру зайнятості за місцем реєстрації платника в такі строки: 10 квітня, 10 липня, 10 жовтня, 15 січня.

Усі примірники розрахункової відомості підписуються керівником і головним бухгалтером підприємства або організації, виконавцем та завіряються печаткою. Другий примірник звіту, завірений центром зайнятості, залишається в бухгалтерії платника страхових внесків.

 

7.5.Управління страхуванням на випадок безробіття через Фонд загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття

 

Фонд загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття було створено для управління страхуванням на випадок безробіття, провадження збору акумуляції страхових внесків, контролю за використанням коштів, виплати забезпечення та надання соціальних послуг. Фонд здійснює інші функції згідно з чинним законодавством та статутом Фонду; с цільовим централізованим страховим фондом, некомерційною самоврядною організацією. Держава є гарантом забезпечення застрахованих осіб та надання їм відповідних соціальних послуг Фондом.

Фонд не може провадити будь-яку діяльність, крім передбаченої чинним законодавством та статутом Фонду.

Кошти Фонду не включаються до складу Державного бюджету України.

Усі застраховані особи є членами Фонду.

Джерелами формування коштів Фонду є:

• страхові внески страхувальників — роботодавців, застрахованих осіб, що сплачуються на умовах і в порядку, передбачених цим Законом та іншими законодавчими актами;
• асигнування Державного бюджету;
• суми фінансових санкцій, застосованих відповідно до чинного законодавства до підприємств, установ, організацій та фізичних осіб за порушення встановленого порядку сплати страхових внесків та використання коштів Фонду, недотримання законодавства про зайнятість населення, а також суми адміністративних штрафів, накладених відповідно до закону на посадових осіб та громадян за такі порушення;
• прибуток, одержаний від тимчасово вільних коштів Фонду, у тому числі резерву коштів Фонду, на депозитному рахунку;
• благодійні внески підприємств, установ, організацій та фізичних осіб;
• інші надходження відповідно до законодавства України.