Аналіз фінансової стійкості страхової компанії

45

ВСТУП

Формування в Україні ринкової  економіки потребує вдосконалення страхової діяльності, пошуку дійових механізмів для забезпечення  ефективного функціонування  ринку страхових послуг  з урахуванням міжнародного досвіду. Одним з найважливіших напрямів розвитку і ефективного функціонування страхового ринку є забезпечення фінансової стійкості і платоспроможності страховиків.

Питання необхідності оцінки фінансової стійкості страхових компаній є актуальним в даний час. Інформація про надійність фінансової установи необхідна клієнтам і партнерам страховика, власникам і потенційним інвесторам, а також державі, що регулює страховий ринок.

Страхувальники зацікавленні у фінансовій стабільності  і, тому, очікують, що страхова компанія підтримуватиме високий рівень платоспроможності  і отримуватиме  від рейтингових агентств високі  кредитні рейтинги. 

            Метою написання курсової роботи є дослідження ефективності діяльності ПАТ СК «Універсальна» в умовах ринкової економіки.

Реалізація поставленої мети визначила необхідність вирішення таких завдань:

-         з’ясувати сутність фінансової стійкості та ефективності діяльності страховика;

-         здійснити аналіз ефективності діяльності ПАТ СК «Універсальна»;

-         обґрунтувати пропозиції щодо підвищення рівня ефективності ПАТ СК «Універсальна».

            Предметом дослідження є механізми оцінки ефективності діяльності страхових організацій та шляхи її забезпечення в умовах ринку.

           Об’єктом дослідження курсової роботи є діяльність ПАТ СК «Універсальна» з метою оцінки її ефективної діяльності.

          Вагомий  внесок  у  дослідження  цієї  проблематики  зробили  російські  й  вітчизняні  автори: В. Базилевич,  Н.  Внукова,  О.  Гаманкова,  А.  Глущенко,  О.  Заруба,  В.  Малько,  С. Науменкова, С. Осадець, В. Плиса, Т. Ротова.

В процесі виконання роботи були застосовані такі методи дослідження: групування, розрахунково-аналітичний, горизонтальний аналіз, вертикальний аналіз та порівняльний.

        Інформаційною базою для написання курсової роботи  є звітні дані Дніпроптеровської страхової компанії ВАТ « Універсальна » за 2008 - 2010 роки.

РОЗДІЛ 1

ЕФЕКТИВНІСТЬ ДІЯЛЬНОСТІ СТРАХОВОЇ КОМПАНІЇ ТА СИСТЕМА ПОКАЗНИКІВ ЕФЕКТИВНОСТІ

1.1.           Сутність ефективності діяльності страховика та система фінансових показників, які використовуються для її оцінки

       Ефективність діяльності будь-якого підприємства насамперед означає досягнення поставлених економічних завдань, отримання позитивних результатів діяльності, а стосовно фінансової діяльності - отримання позитивного фінансового результату внаслідок організації та використання фінансових відносин.

Ефективність діяльності страхової компанії визначається багатьма показниками, але насамперед фінансовою стійкістю та рентабельністю здійснення страхових операцій [7].

       Аналіз ефективності діяльності страхової організації показує наскільки ефективно і прибутково страхова організація веде свою діяльність по всіх напрямах і яка доля балансового прибутку в доходах.

        Окрім прибутковості, ефективність страхових компаній, що здійснюють страхування інше, ніж страхування життя, можна відобразити системою таких показників:

          1. Показник ділової активності, який показує відношення надходжень страхових премій (платежів) на певну дату поточного року до валюти балансу на цю ж дату за попередній рік.

         Цей показник показує, скільки оборотів зробив капітал страховика за певний проміжок часу (як правило, за півріччя чи рік). Кожний оборот капіталу може приносити страховику прибутки чи збитки. Тому цей коефіцієнт характеризує ефективність використання ресурсів страховика [12].

          2. Зіставлення обсягів власного капіталу і статутного капіталу.

           Складовими власного капіталу є:

              -статутний капітал;

                -  додатковий капітал;

                -  нерозподілений прибуток;

                - резервний фонд;

                - інший капітал, за винятком несплаченого і вилученого капіталу.

        Якщо обсяг власного капіталу перевищує обсяг статутного капіталу, то таке співвідношення характеризує прибуткову діяльність страховика.  

         Зростання дає змогу страховій компанії здійснювати виплати дивідендів, реінвестовувати капітал і т. ін.

         Якщо обсяг статутного капіталу перевищує обсяг власного капіталу, то це свідчить про збиткову діяльність страховика, про заборгованість засновників стосовно сплати статутного капіталу [9].

        3. Рівень сплаченого статутного капіталу. Чим він вищий, тим вищий рівень зацікавленості ласників капіталу в розвитку страхової компанії.

        4. Показники структури активів, які визначать рівень платоспроможності страховика:

              - відношення суми інвестиційних вкладень і грошових коштів до загальної суми активів. Цей показник має наближатись до 1 (одиниці);

              - відношення інвестиційних вкладень і грошових коштів до розміру страхових резервів. Цей показник має бути рівним або більшим від одиниці.

         5. Темп зростання страхових премій визначається як відношення надходжень страхових премій у поточному році до надходжень страхових премій попередньому році. Досвід показує, що цей темп діяльності страховика перебуває у межах 25%.

         Різке збільшення темпів зростання страхових премій означає зростання зобов'язань страхової компанії, щo потребує зростання власного капіталу.

Значне зменшення темпів зростання страхових премій свідчить про порушення збалансованості страхової діяльності, що загрожує фінансовій стабільності страховика.

         6. Показник забезпечення страховика власними засобами визначається як відношення обсягу власного капіталу до технічних резервів. Оптимальне значення показника більше 28%. Достатній обсяг власних засобів страховика, вільних від зобов'язань, є надійним чинником фінансової стійкості страхової компанії.

       7. Рівень покриття інвестиційними активами страхових резервів визначається як відношення обсягу інвестиційних активів та грошових коштів до страхових резервів (резервів незароблених премій).

Бажано, щоб обсяг інвестиційних активів перевищував обсяг страхових резервів, або ж, принаймні, дорівнював йому.

Якщо ж обсяг страхових резервів перевищує інвестиційні активи і кошти, це свідчить про розміщення засобів у високоризикові або неліквідні активи.

          8. Показники, що характеризують участь перестраховика у забезпеченні фінансової надійності страхової компанії:

               - частка страхових платежів, що належать перестраховикам, показує залежність здатності страхової компанії до виконання своїх зобов'язань від надійності партнерів по страхуванню. Оптимальне значення цього показника визначається межами 5-50% від валових показників страхових платежів. Перевищення показником встановленої межі свідчить про надто високий ступінь залежності страховика від партнерів по страхуванню. Якщо цей показник менший від встановленої межі, це свідчить про фактичну відсутність зв'язку фінансового стану страховика з перестраховими операціями;

            - участь перестрахувальників у страховій премії визначається як відношення обсягу страхових премій за ризиками, що передаються у перестрахування, до загального обсягу страхових премій.

  Цей показник показує ступінь участі операцій з перестрахування ризиків у

забезпеченні фінансової стійкості страхової компанії.

      Оптимальне значення показника теж знаходиться в межах 5-50% від обсягу страхових премій. Якщо коефіцієнт буде нижчим від встановленої межі, це свідчитиме про фактичну відсутність залежності фінансового стану страховика від перестрахових операцій, і навпаки, перевищення коефіцієнтом встановленої межі свідчить про надмірну залежність фінансового стану страховика від партнерів з перестрахування.

1.2.  Фінансова стійкість  як основний чинник забезпечення ефективності діяльності страхової організації

       Найважливішою функцією страхової компанії є безумовне забезпечення стійкості свого фінансового стану, що дає змогу задовольнити будь-які претензії з боку власників полісів, щодо виконання своїх зобов’язань.

     Фінансова  стійкість  страховика -  це  економічна  категорія, що  характеризує  такий  стан  його фінансових  ресурсів,  їхнього  розподілу  й  використання,  за  якого  страхова  компанія  є платоспроможною  і  здатною  своєчасно й у повному обсязі  виконати  свої фінансові  зобов’язання перед  страхувальниками  в  умовах  негативного  впливу  зовнішніх  чинників,  спричинених  зміною параметрів  середовища,  в  якому  вона  перебуває,  і/або  внутрішніх  чинників,  викликаних реалізацією одного або низки ризиків страховика [9].     

       На  фінансову  стійкість  страховика  впливають  ряд  факторів,  які можуть  мати  як  внутрішнє,  так  і  зовнішнє  походження.        

        До  факторів  першої  групи  належать  ті, якими може управляти сама компанія: склад і структура витрат, стратегія компанії стосовно витрат, гарантійні фонди страховика, участь у централізованих резервних фондах і добровільних фондах страхових гарантій, стратегія страхової організації стосовно чистого прибутку, маркетингова політика і менеджмент страхової компанії.

       Зовнішні ж фактори диктуються зовнішнім середовищем і їх вплив компанія вимушена враховувати в процесі своєї роботи.

       До аналізу фінансової діяльності будь-якої страхової компанії входить:

            а) оцінка структури і динаміки активів і пасивів балансу підприємства;

             б) оцінка достатності страхових резервів;

             в) аналіз динаміки основних показників доходів і витрат компанії по видах страхування іншим, чим страхування життя;

             г) аналіз платоспроможності і ліквідності підприємства.

       Закон України «Про страхування» (ст. 30) зобов'язує страховиків дотримуватись певних вимог, які мають забезпечити їхню платоспроможність:

-         наявність сплаченого статутного фонду;

-         наявність гарантійного фонду страховика;

-         створення страхових резервів, достатніх для майбутніх виплат страхових сум і страхових відшкодувань;

-         перевищення фактичного запасу платоспроможності страховика над розрахунковим нормативним запасом платоспроможності [1].

      Ліквідність означає здатність страховиків своєчасно погашати свої зобов’язання - короткострокову кредиторську заборгованість, мобілізуючи для цього поточні (оборотні) активи. Аналізуючи ліквідність, доцільно оцінити не тільки поточні суми ліквідних активів, а й майбутні зміни ліквідності.

        При оцінці ліквідності розраховуються такі коефіцієнти:

  1. Коефіцієнт покриття (Кп) - характеризує достатність оборотних активів страховика для погашення своїх боргів і визначається, як відношення суми оборотних активів  до загальної суми поточних зобов’язань :

        Кпокриття = Оборотні активи/Поточні зобов’язання,                     (1.1)

              Значення коефіцієнта покриття (Кп) менше ніж 1, (> 1).

  2. Коефіцієнт абсолютної ліквідності (Ка.л) - (коефіцієнт грошової платоспроможності) показує, яка частина поточних (короткострокових) зобов’язань може бути погашена негайно. Розраховується коефіцієнт як відношення грошових коштів та їх еквівалентів  до суми поточних зобов’язань  і доходів майбутніх періодів :

               Кшл = Грошові кошти + коротко строк. фін. вкладення/Короткострокові зобов’язання,                                                                                                     (1.2)

    Значення коефіцієнт абсолютної ліквідності (Ка.л) є достатнім, якщо він перевищує 0,2 - 0,25 (>0,2).

3. Коефіцієнт автономії (Кавт.) - оцінка фінансової незалежності від зовнішніх джерел. Він характеризує питому вагу власного капіталу в загальній сумі балансу. Значення показника > 0,5

              Кавт = Власний капітал/Джерела засобів, разом,                              (1.3)

4. Показник фінансової стабільності (Пф.с) - оцінка залежності підприємства від довгострокових зобов’язань, рівня фінансового ризику. Значення - зменшення.