Економічна основа здійснення лізингових операцій

       Під зоною припустимого ризику  будемо розуміти область, у  межах якої даний вид підприємницької діяльності зберігає свою економічну доцільність, тобто втрати мають місце, але вони менше очікуваного прибутку.  

       Границя зони припустимого ризику  відповідає рівню втрат, рівному  розрахунковому прибутку від  підприємницької діяльності.  

       Наступну більш небезпечну область будемо називати зоною критичного ризику. Це область, яка характеризується можливістю втрат, що перевищують величину очікуваного прибутку, аж до величини повного розрахункового виторгу від підприємництва, що представляє суму витрат і прибутку.  

       Інакше кажучи, зона критичного  ризику характеризується небезпекою  втрат, що свідомо перевищують  очікуваний прибуток і в максимумі  можуть привести до втрати  всіх коштів, що не відшкодовуються,  вкладених у справу. В останньому  випадку не тільки не одержується від угоди ніякого доходу, але угода приносить збитки в сумі всіх марних витрат.  

       Крім критичного, доцільно розглянути  ще більш серйозний катастрофічний  ризик. Зона катастрофічного ризику  представляє область втрат, що  по своїй величині перевершують критичний рівень і в максимумі можуть досягати величини, рівній майновому стану підприємства. Катастрофічний ризик здатний привести до краху, банкрутства, закриттю і розпродажу майна підприємства.  

       Основними видами ризиків операцій  на фінансових ринках є наступні [15]: 

       Процентний ризик можливість  понести збитки внаслідок непередбачених, несприятливих для суб’єкта підприємництва  змін процентних ставок і значного  зменшення маржі, зведення її  до нуля чи до негативного  показника. Процентний ризик виникає у випадках, коли не збігаються терміни повернення наданих залучених коштів чи коли ставки по активних і пасивних операціях встановлюються різними способами (фіксовані ставки проти перемінних і навпаки).  

      2. Валютний небезпека валютних (курсових) втрат, зв'язаних зі зміною курсів іноземних валют стосовно національної валюти. Цей вид ризику, викликаний нестійкістю валют, особливо проявився в західній економіці в 7080 р., особливо при переході до «плаваючих» валютних курсів. Валютний ризик особливо високий у тих суб’єктів підприємництва, що прагнуть одержати спекулятивний доход, який утворюється через розбіжність курсів тих самих валют на різних валютних ринках чи розходження курсу валюти в різні моменти часу. Валютний ризик можна підрозділити на курсовий ризик і інфляційний ризик. 

      3. Ринковий ризик тісно зв'язаний  із процентним та валютним  ризиками. Ринковий ризик означає  можливі, непередбачені втрати  від зміни ринкової вартості  активів чи пасивів, зміни ступеня  їхньої ліквідності. Особливо чутливі до такого роду ризику вкладення в цінні папери. Ринкова вартість формується співвідношенням попиту та пропозиції, тобто котирується. На котирування цінних паперів можуть вплинути і коливання норми позичкового відсотка (ріст процентних ставок веде до знецінення цінних паперів), зміна прибутковості і фінансового благополуччя компаній-емітентів, інфляційне знецінення грошей. 

       Ризики, що супроводжують діяльність  на фінансових ринках, виділяють  в окрему групу фінансових  ризиків, що відіграють найбільш значиму роль в загальному “портфелі ризиків” суб’єкта фінансового ринку. 

       Збільшення ступеня впливу фінансових  ризиків на результати фінансової  діяльності пов’язано з швидкою  зміною економічної ситуації  в країні і кон’юнктури фінансового  ринку, розширенням сфери фінансових відносин, появою нових фінансових технологій і інструментів.  

       Фінансові ризики класифікуються  за такими основними ознаками (рис.1.3): 

       а) Ризик зниження фінансової  стабільності (або ризик порушення  рівноваги фінансового розвитку)підприємства. Цей ризик генерується недосконалою структурою капіталу (використання великої частки позичених коштів ), що породжують незбалансування вхідних і вихідних грошових потоків підприємства по обсягах. 

       б) Ризик неплатоспроможності  (або ризик незбалансованої ліквідності)підприємства. Цей ризик генерується зниженням рівня ліквідності оборотних активів, що породжують розбалансування вхідного і вихідного грошових потоків підприємства в часі. 

       в) Інвестиційний ризик. Він  характеризує можливість виникнення  фінансових втрат в процесі здійснення інвестиційної діяльності підприємства. У відповідності до видів цієї діяльності розділяють і види інвестиційного ризику – ризик реального інвестування і ризик фінансового інвестування. 

       Рис.1.3. Характеристика основних видів фінансових ризиків підприємства 
 

       г) Інфляційний ризик. Цей вид  ризику характеризується можливістю  обезцінення реальної вартості  капіталу (у формі фінансових  активів підприємства), а також  очікуваних доходів від здійснення  фінансових операцій в умовах  інфляції.  

       д) Процентний ризик. Він полягає в непередбаченій зміні процентної ставки на фінансовому ринку (як депозитної, так і кредитної ). Причиною виникнення даного виду фінансового ризику є зміна кон’юнктури фінансового ринку під впливом державного регулювання, зростання чи спад пропозиції вільних грошових ресурсів та інші фактори. Негативні фінансові наслідки цього виду ризику проявляються в емісійній діяльності підприємства (при емісії як акцій, так і облігацій ), в його дивідендній політиці, в короткострокових фінансових вкладеннях і деяких інших фінансових операціях.  

       е) Валютний ризик Даний вид  ризику властивий підприємствам,  що ведуть зовнішньоекономічну  діяльність. Він проявляється в  недоотриманні передбачених доходів  в результаті безпосереднього  впливу зміни обмінного курсу  іноземної валюти, що використовується в зовнішньоекономічних операціях підприємства, на очікувані грошові потоки від цих операцій . Так, імпортуючи сировину і матеріали, підприємство програє від підвищення обмінного курсу відповідної іноземної валюти по відношенні до національної. Зниження ж цього курсу визначає фінансові втрати підприємства при експорті готової продукції. 

       ж) Депозитний ризик. Він відображає  можливість неповернення депозитних  вкладів (непогашення депозитних  сертифікатів). Він зустрічається  досить рідко і пов’язаний з неправильною оцінкою і невдалим вибором комерційного банку для здійснення депозитних операцій підприємства. 

       к) Кредитний ризик. Він має  місце у фінансовій діяльності  підприємства при наданні ним  товарного (комерційного)чи споживчого кредиту покупцям. Формою його прояву є ризик неплатежу чи несвоєчасного розрахунку за відпущену підприємством в кредит готову продукцію, а також перевищення розрахункового бюджету по інкасації боргу. 

       л) Податковий ризик. Цей вид  фінансового ризику має ряд проявів: ймовірність введення нових видів податків і зборів на здійснення окремих аспектів господарської діяльності; можливості збільшення рівня ставок діючих податків і зборів; зміна строків і умов здійснення окремих податкових платежів; ймовірність відміни діючих податкових пільг у сфері господарської діяльності підприємства .  

       м) Структурний ризик. Цей вид  ризику генерується неефективним  фінансуванням поточних витрат  підприємства, що обумовлюють високу  питому вагу постійних витрат  в загальній їх сумі . Високий коефіцієнт операційного левериджу при несприятливих змінах кон’юнктури товарного ринку і зниженні валового об’єму вхідного грошового потоку по операційній діяльності генерує значно більш високі темпи зниження суми чистого грошового потоку по цьому виду діяльності . 

       н) Криміногенний ризик. В сфері  фінансової діяльності підприємства  він проявляється у формі оголошення  його партнерами фіктивного банкрутства;  підробки документів, що забезпечують  незаконе привласнення сторонніми  особами грошових та інших активів; викрадення окремих видів активів власним персоналом та інші. 

       о) Інші види ризиків. Ця  група ризиків досить громіздка  . До неї відносять ризики стихійних  лих та інші аналогічні ”форс-мажорні  ризики”, які можуть привести  не лише до втрати передбачуваного доходу , але й частини активів підприємства (основні засоби, запаси ТМЦ), ризик несвоєчасного здійснення розрахунково-касових операцій; ризик емісійний та інші. 

       Фінансові ризики поділяються  на наступні групи: 

       індивідуальний фінансовий ризик, властивий окремим фінансовим інструментам; 

       портфельний фінансовий ризик.  Він характеризує сукупний ризик,  що властивий комплексу однофункціональних  фінансових інструментів об’єднаних  в портфель (наприклад, кредитний  портфель підприємства, його інвестиційний портфель). 

       За комплексністю дослідження  виділяють наступні групи ризиків: 

       простий фінансовий ризик. Він  характеризує вид фінансового  ризику, який не розкладається  на окремі його підвиди. Прикладом  простого фінансового ризику  є інфляційний ризик. 

       складний фінансовий ризик. Він  характеризує вид фінансового  ризику, що складається з комплексу  його підвидів, що розглядаються.  Прикладом складного фінансового  ризику є ризик інвестиційний  (наприклад, ризик інвестиційного  проекту ).  

       За джерелом виникнення виділяють наступні групи фінансових ризиків: 

       зовнішній, систематичний або  ринковий ризик. Цей ризик характерний  для всіх учасників фінансової  діяльності і всіх видів фінансових  операцій. Він виникає при зміні  окремих стадій економічного  циклу, зміні кон’юнктури фінансового ринку та в інших аналогічних випадках на які підприємство в процесі своєї діяльності вплинути не може. До даної групи ризиків можуть бути віднесені інфляційний ризик, процентний ризик, валютний ризик, податковий ризик і частково інвестиційний ризик (при зміні макроекономічних умов інвестування ); 

       внутрішній, несистематичний або  специфічний ризик Він може  бути пов'язаний з не кваліфікаційним  фінансовим менеджментом, неефективною  структурою активів і капіталу, недооцінки господарських партнерів, великою схильністю до ризикових фінансових операцій з високою нормою прибутку. 

       За фінансовими наслідками ризики  поділяються на такі групи: 

       ризик, що спричиняє лише економічні  втрати. При цьому виді ризику  фінансові наслідки можуть бути лише негативними (втрата доходу чи капіталу);  

       ризик втраченої вигоди. Він характеризує  ситуацію коли підприємство в  силу об’єктивних і суб’єктивних  причин, що склалися не може  здійснити заплановану фінансову  операцію (наприклад, при знижені  кредитного рейтингу підприємство не може отримати необхідний кредит і використати ефект фінансового левериджу ). 

       ризик, що спричиняє як економічні  втрати, так і додаткові доходи. Він пов’язаний зі здійсненням  спекулятивних фінансових операцій. 

       За характером прояву у часі виділяють дві групи фінансових ризиків: 

       постійний фінансовий ризик. Він  характерний для всього періоду  здійснення фінансових операцій  і пов’язаний з дією постійних  факторів. Прикладом такого фінансового  ризику є процентний ризик,  валютний ризик. 

       тимчасовий фінансовий ризик.  Він характеризує ризик, що  носить перманентний характер  і який виникає лише на окремих  етапах здійснення фінансової  операції. Прикладом такого виду  фінансового ризику є ризик  неплатоспроможності ефективно  функціонуючого підприємства.