Використання цікавих завдань на уроках інформатики на розвиток учнів

    Підручник містить значний об’єм історичного  матеріалу, за яким простежується величезна  робота автора по систематизації  цього  матеріалу та його адаптації для  дітей молодшого шкільного віку.

     2. Зошити з інформатики як важливий  засіб навчання

     Оскільки  до комплектів вітчизняних підручників  ще не розроблені робочі зошити, то такі зошити (або окремі сторінки зошитів) може розробляти і вчитель. Тому розглянемо основні підходи до розробки робочих  зошитів

     Робочі  зошити давно відомі вчителям і учням. Ці посібники періодично розроблялися по окремих навчальних предметах, епізодично використовувалися на заняттях, а  потім на довгі роки зникали. Їхні переваги  незаперечні: системний  підбір завдань, рівень складності яких  поступово зростає; економія часу учня за рахунок виконання завдань безпосередньо на сторінках посібника, тобто на друкованій основі, і, як наслідок, можливість розв’язання більшого числа задач. Ці посібники в попередні роки були короткими збірниками задач; у них була відсутня варіативність завдання; вони рідко орієнтували учнів на засвоєння теоретичних понять. Останнім часом почали створювати нове покоління робочих зошитів. Тут немає механічного поєднання підручника і звичайного шкільного зошита. Такі зошити не тільки інформативні, вони організовують самостійну роботу учня. Пропонуючи виконати ті або інші завдання на розлінійованому просторі, вони вимагають від учня особливої відповідальності за те, щоб написане слово було адекватне по значимості друкованому.

     Мета  робочого зошита - сприяти підвищенню ефективності навчання школярів і рівня  їхнього творчого розвитку. Впровадження цього посібника в практику навчального  процесу сприяє вирішенню таких  завдань: розвитку мислення школярів; міцному засвоєнню теоретичних  положень, а також набуттю практичних умінь і навичок розв’язування  не тільки типових, але і розвиваючих, творчих задач; оволодінню алгоритмами  розв’язування  основних задач шкільного  курсу; контролю за ходом навчання школярів і формуванню в них умінь і  навичок самоконтролю.

     Робочий зошит повинний відповідати таким  вимогам: відбивати всі теми шкільного  курсу навчальної дисципліни; бути зрозумілим, доступним і цікавим  кожному учневі, містити диференційовані  завдання, розраховані на тих учнів, яким складніше дається сприймання і засвоєння матеріалу; стати  “настільною книгою” школяра, яка  вміщує короткий довідник по теорії, збірником  задач і вправ. Зошит регулярно  перевіряється вчителем.

     Таким чином, сучасний робочий зошит - це дидактичний  комплекс, призначений для самостійної  роботи учнів у класі і вдома, яку учень виконує  безпосередньо  на його сторінках. Це дозволить заощадити  час, що забезпечить можливість розв’язування  більшого числа різних задач за менший час і, як наслідок, позитивно позначиться  на якості підготовки. Щоб школяр міг усвідомлено і самостійно виконувати завдання, він повинен знати основні теоретичні положення теми, що опрацьовується. Тому є сенс включити в робочі зошити коротко сформульовані основні теоретичні відомості з даної теми або розділу, на основі яких учень міг би спостерігати, досліджувати, доводити, перевіряти, експериментувати, відкривати й узагальнювати. Зручно, якщо ці відомості будуть у школяра “під рукою”, тобто на першій сторінці. Це дозволить йому частіше звертатися до теоретичних питань теми, що полегшить розв’язання задач на першому етапі.

     Розв’язання будь-якої задачі відбувається звичайно на основі теоретичних знань. Справа значно спрощується, якщо учень знає алгоритм розв’язання, тобто усвідомлює, з чого почати й у якій послідовності  продовжувати. Щоб підготувати учнів  до розв’язування  типових задач, на сторінках робочого зошита корисно  показати характер і послідовність  їхнього виконання, тобто познайомити  їх з алгоритмами.

     У свою чергу, учителеві необхідно  показати можливі шляхи пошуку розв’язання, вчити самостійно складати алгоритми, розв’язувати задачі. У робочий  зошит варто також включити завдання творчого характеру, при розв’язанні  яких потрібно виявити свої, хоч  і початкові, здібності і знання до складання таких алгоритмів. Об’єднання короткого змісту теоретичних основ  теми й алгоритмів розв’язання типових  задач створює так званий інформаційний  комплекс. Це перший розділ кожної теми, розглянутої в робочому зошиті. Другим основним розділом кожної розглянутої  теми є система різних задач і  вправ для класної і домашньої  самостійної роботи учнів. У цей  розділ варто включити кілька різних видів типових задач. Це забезпечує формування навичок розв’язування  вправ, підвищує якість засвоєння матеріалу. Нетипові завдання можуть бути запропоновані  школярам лише після освоєння типових. Це сприяє цілеспрямованому й інтенсивному розвиткові мислення школярів, формуванню їхніх творчих здібностей.

     Рекомендується  також запропонувати учнем додаткові  відомості: примітки, історичні дані, довідки, відсутні в підручнику, висновки і резюме. Це потрібно, щоб розширити кругозір школярів, конкретизувати навчальний матеріал, оформивши його у виді коротких висновків. А щоб сформувати в них уміння і навички контролю і самоконтролю в ході самостійної діяльності, запропонувати контрольні питання і контролюючі карти з елементами програмування.

     Зошит повинен вміщувати інструкції до проведення практичної роботи на комп’ютері. Тут має бути чітко і зрозуміло  сформульовано завдання заняття, описані  засоби управління програмою, подано алгоритм виконання завдання.

     Також корисно помістити список літератури, що дозволяє школярам познайомитися  з версіями інших авторів і  більш повно і глибоко освоїти  досліджувану тему. Це завершальний розділ з кожної теми, яка подана у робочому зошиті.

     Отже, структура і зміст робочого зошита визначається в такий спосіб:

1. інформаційний комплекс з кожної теми курсу: короткі теоретичні відомості, алгоритми розв’язування типових задач;
2. задачі і вправи для самостійної роботи учнів: типові, розвиваючі і творчі задачі та вправи;
3. інструкції до виконання практичних робіт на комп’ютері;
4. узагальнення і висновок по кожній темі: примітки, резюме, висновки, контрольні питання, карти програмованого контролю, список літератури.

     Робочий зошит має бути доповненням до основного навчального матеріалу. Тому вона не замінить шкільний підручник. Робочий зошит розробляється  в повній відповідності із шкільною програмою і підручником. Структура  і зміст робочого зошита з інформатики  визначається специфікою цього предмета.

     Переваги  використання робочого зошита в початковій школі.

1. Використання зошита в 1-4 класах виключає необхідність витрачати час на запис домашніх і класних завдань. Від одного уроку інформатики до наступного проходить тиждень. За цей час дитина може забути усе, що було на попереднім занятті. Виконання домашнього завдання - це елементарне настроювання учня на роботу на майбутньому уроці.
2. Зошит з друкованою основою дає можливість провести повну “передкомп'ютерну” підготовку школяра на уроці. Це дозволяє школяреві більш усвідомлено, цілеспрямовано працювати на комп'ютері.
3. Зошит повинен містити велику кількість ілюстрацій. Оскільки наочний принцип навчання є одним із головних, це сприяє повнішому сприйняттю одержуваної інформації, а значить міцнішому засвоєнню знань. Працюючи з кожним завданням самостійно, в учнів з’являється можливість максимально прикласти свої здібності для його виконання, що сприяє якіснішому засвоєнню виучуваного матеріалу.

     Однак зошит має і недоліки у порівнянні з записами безпосередньо на уроці  у звичайному зошиті. Дітям часто  легше сприйняти “руками”, ніж  “очима”. Те, що дитина записує, відкладається  в її пам’яті набагато міцніше  ніж те, що вона бачить.

     3. Комп’ютерна підтримка курсу

    Комп’ютерну підтримку курсу рекомендується здійснювати відповідно до планування курсу за допомогою електронних  засобів, які додаються до підручників. Як уже зазначалося, курс "Сходинок…" підкріплений цікавим програмним забезпеченням. Це комплекс з 33 комп'ютерних програм, серед яких можна виділити за основним призначенням такі групи програм:

• загальні відомості про комп’ютер, його використання в різних галузях та правила безпечної роботи:
• формування навичок роботи з комп'ютером:
• формування алгоритмічного мислення:
• підтримка вивчення навчальних предметів:

• української мови
• математики
• "Я і Україна"
• Музика
• Безпека життєдіяльності, основи здоров'я
• Англійська мова

• загальний розвиток учнів:

• Розвиток просторової уяви
• Розвиток пам'яті

     Разом з тим, слід відзначити, що крім основної функції більшість програм виконують  ще кілька додаткових. Так, за допомогою  програми Розібрані малюнки не тільки розвивається просторова уява, але й формуються навички роботи з мишею - відпрацьовується операція перетягування об’єкта; за допомогою програми Математичний космодром крім формування навичок усного рахунку (додавання і віднімання) відпрацьовується операція вибору об’єкта (кнопки) за допомогою миші і т.ін..

     Крім  навчально-розвивального комплексу  програм у якості комп’ютерної підтримки  слід використовувати найпростіші  текстові і графічні редактори та програми навчального призначення, такі як:

• комп’ютерні абетки і букварі для ознайомлення роботи з текстом;
• клавіатурні тренажери;
• комп’ютерні розфарбування і геометричні конструктори;
• комп’ютерні лабіринти для керування об’єктом;
• комп’ютерні мозаїки;
• логічні ігри на комп’ютері;
• комп’ютерні енциклопедії, подорожі;
• комп’ютерні топологічні схеми (наприклад, району, метро);
• комп’ютерні підручники з ілюстраціями і завданнями (наприклад, з техніки безпеки, правил вуличного руху), які можна розбити на фрагменти, час опрацювання яких не перевищує п’яти  хвилин, із подальшим обговоренням;
• комп’ютерні обчислювальні ігрові й алгоритмічні середовища;
• комп’ютерні синтезатори звуку;
• комп’ютерні ігри-кросворди й абетки на  іноземних мовах;
• комп’ютерні середовища управління виконавцями.

 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

2.      Аналіз власного  досвіду проведення  уроків з інформатики  з    

       використанням цікавих  завдань.  

     На  своїх уроках я використовувала  програмно-навчальний комплекс: «Сходинки до інформатики» майже кожного заняття. Особливо вдалими завданнями я вважаю:

• «Стрільці по яблуках»

Використання  цього завдання максимально доцільно при темі уроку «Перше знайомство з маніпулятором “миша”. Керування подіями за допомогою миші.»

Мета. 1. Показати учневі, що, пересуваючи мишу та натискаючи на її кнопки він може керувати подіями. 2. Продемонструвати одну з основних функцій миші — вибір (активізація) об’єкта за клацанням кнопкою миші. 3. Ознайомити з поняттям вказівник миші. 4. Опрацювати прийоми: переміщення і точне фокусування вказівника миші на об'єкті, клацання лівою/правою кнопкою.

   Слідкувати  за стрілкою-вказівником допомагають  стрільці, які стежать за ним разом  з учнем. Коли учень натискає кнопку на миші, стрілок прицілюється, а  коли відпускає її — робить постріл. Якщо стріла влучає в яблуко, воно падає  з дерева. В такий спосіб учень  повинен збити всі яблука.

   Сценарій  програми розбитий на три етапи.

   На  першому етапі всі яблука на дереві — жовтого кольору; на екрані присутній  лише один стрілець із жовтими стрілами, який стоїть зліва;. Учень керує ним  за допомогою лівої кнопки миші.

   На  другому етапі справа з’являється  другий стрілець із червоними стрілами, а яблука на дереві — червоні. Учень  робить постріли правою кнопкою миші. Лівий стрілець в цей час “відпочиває”.

   На  третьому етапі обидва стрільці активні, яблука на дереві — і жовті, й  червоні. Учень користується двома  кнопками миші. Ліва кнопка керує стрільцем, який зліва, а права — тим, що справа. Лівий стрілець здатний влучити  тільки у жовті яблука, а правий — тільки у червоні.

   Етапи йдуть один за одним послідовно, але вчитель може в будь-який момент примусово перейти до іншого етапу, натиснувши на клавіатурі клавішу  “1”, “2” або “3” відповідно до номера етапу.