Інформатика як наука та навчальний предмет у початковiй школi

•    доступ через комп'ютерні мережі до світових інформаційних ресурсів;

•    комп'ютеризація власне освіти.

Деякі з вказаних чинників існували й раніше, але не було такої гострої і масової потреби у відповідних фахівцях. Комп'ютерні мережі стрімко розвиваються, пристроями телекомунікацій через глобальні мережі вже забезпечені багато організацій. Засоби інформаційно-комунікаційних технологій дешевшають і перестають бути рідкістю навіть вдома.

Шкільний навчальний предмет інформатики не може включати всі відомості, які складають зміст науки інформатики, що активно і постійно розвивається. Разом з тим, шкільний предмет, виконуючи загальноосвітні функції, повинен відображати найбільш загальнозначущі, фундаментальні поняття і відомості, які розкривають сутність науки, забезпечувати учнів знаннями, вміннями, навичками, необхідними для вивчення основ інших наук в школі, а також, готувати молодь до майбутньої практичної діяльності і життя в сучасному інформаційному суспільстві.

Серед принципів формування змісту загальної освіти сучасна дидактика виділяє принцип єдності і протилежності логіки науки і навчального предмета.

Визначення змісту шкільного курсу інформатики є дуже непростим завданням, на розв'язування якого продовжує активно впливати процес становлення самої базової науки інформатики. Питання полягає в наступному: чого в новому загальноосвітньому знанні більше - того, що повинно скласти окремий навчальний предмет для загальноосвітньої школи, чи того, що може (або повинно) бути нерозривно пов'язано із змістом і технологією вивчення всіх шкільних предметів?

Предметом навчальної дисципліни «Інформатика» є наукові факти, основні поняття і положення стосовно сутності інформації та інформаційних процесів, принципи, методи і засоби пошуку, збирання, зберігання, опрацювання, подання, передавання інформації та управління інформаційними процесами.

Структура і зміст шкільного курсу «Інформатика» повинні певною мірою відповідати сучасному стану і тенденціям розвитку інформатики як науки.

Інформатика як навчальний предмет – це педагогічно адаптована і предметно специфікована система знань:

•    навчальним об'єктом якої є предмет інформатики як наукової дисципліни;

•    предметом – результат дидактичного опрацювання наукових знань, які належать до навчального об'єкта, відповідно до цілей навчання.

Дидактичне опрацювання – це вибір, розташування і концентрація навчального матеріалу, дидактичне спрощення, дидактична систематизація, форми подання змісту навчання та ін.

Програмне забезпечення шкільного предмета інформатики підтримує інформаційну, управляючу і навчальну системи середньої школи, включає в себе програмістські засоби для проектування і відтворення таких систем, що орієнтовані на школярів і вчителів

У галузі технічного забезпечення методика навчання інформатики в школі має за мету економічно обґрунтувати вибір технічних засобів для супроводу навчально-виховної о процесу в школі, визначити параметри обладнання типових шкільних кабінетів інформатики, вивчити штяхи ефективного використання серійних засобів і оригінальних розробок, орієнтованих на середню школу.

Навчально-методичне забезпечення шкільного курсу інформатики включає навчальні програми, методичні посібники, підручники зі шкільною курсу інформатики програмні засоби для підтримки навчально-пізнавальної діяльності при навчанні інформатики, а також інших шкільних предметів, на яких можна випробувати методологічний вплив інформатики, і для курсів, при викладанні яких планується використання засобів інформатики.

Очевидно, саме по собі введення сучасної комп'ютерної техніки в навчально-виховний процес школи не забезпечує автоматичного розв'язання завдань інформатизації навчальною процессу. Щоб зробити навчальний процес за нових умов ефективним, необхідно вирішити багато психолого-педагогічних проблем, зокрема пов’язаних з дослідженням головних напрямів інформатизації навчання, коти комп'ютер виступає насамперед як засіб навчально-пізнавальної діяльності, а крім того, і як об’єкт вивчення.

До складу курсу вперше включено питання, пов'язані з вивченням соціально-економічних аспектів інформатизації суспільства, які є виключно актуальними і все більше висуваються на перший план ходом розвитку суспільства Тому такі важливі поняття як «інформаційні ресурси» «інформаційна інфраструктура» й «інформаційне середовище суспільства» а також його «інформаційний потенціал» та «інформаційна безпека», будуть доступними для тих учнів, які мають здібності до інформатики Це стає дуже важливим в умовах, коли глобальний процес інформатизації суспільства все активніше впливає на його соціальні й економічні структури, на роль і місце в суспільстві людини.

Відомості про комп’ютер як об’єкт вивчення є складовою частиною шкільного предмета інформатики. При цьому шкільний навчальний предмет, покликаний перш за все відігравати загальноосвітні функції, не може охопити всю розмаїтість питань, які становлять зміст науки інформатики, що бурхливо розвивається. Одночасно зміст шкільного предмета повинен бути достатнім для того, щоб сформувати в учнів знання вміння навички необхідні на сучасному етапі для вивчення основ інших наук у школі, а також для використання інформаційних технологій у майбутній практичній діяльності.

Враховуючі суттєві зміни, що відбулися останнім часом v галузі інформатики підвищення її соціальної значущості досвід вивчення у середніх загальноосвітніх школах курсу інформатики використання засобів інформаційних комп'ютерно-орієнтованих технологій у процесі навчання різних навчальних дисциплін, результати проведених науково-педагогічних досліджень, слід розрізняти «Інформатику» як самостійну загальноосвітню дисципліну та комп'ютерно-орієнтовані методичні системи навчання окремих дисциплін.

1.3.Пропедевтичний курс інформатики у системі навчальних предметів початкової школи.

Психологічна готовність дитини до життя в інформаційному суспільстві повинна формуватися з перших років навчання, оскільки основні логічні структури мислення формуються у віці 6-11 років. Запізніле формування цих структур протікає з великими труднощами і часто залишається незавершеним. У питаннях розумового розвитку відкладене на «пізніше», на жаль, може легко перейти в «занадто пізно». Про це стверджують психологи і підтверджує практика викладання інформатики не тільки у вузах, але й у старших класах середньої школи. Тому формування елементів інформаційної культури необхідно розпочинати з молодшого шкільного віку.

Початковий курс навчання інформатиці найбільш відповідальний етап у загальноосвітній підготовці школярів. Його цілі далеко виходять за стандартні рамки формування елементів інформаційної культури. Тут має місце пронизуючий принцип інформатики. У процесі вивчення мови і математики, музики і читання використовуються і вивчаються поняття, методи і засоби інформатики, що природним чином переплітаються з цілями і завданнями початкового навчання. Це повинні бути уроки розвитку, що визначає їхню форму, зміст і методику. Протягом останніх років перед школою ставиться завдання не тільки забезпечення оволодіння знаннями, формування умінь і навичок, необхідних у подальшій навчальній діяльності, але і формування потреби і здатності до розвитку і навчання, усвідомленого відношення до навчального процесу. Тому, поряд з традиційними формами навчання, важливо використовувати і впроваджувати технології інформаційно-розвиваючого навчання. Основний підхід, реалізований на заняттях – створення проблемної ситуації й умов для її успішного розв’язання. Основні прийоми – граючись, розвивати логічний стиль мислення, різні види пам'яті й увагу. Досвід роботи доводить, що успіх приходить до кожної дитини.

Коли ми говоримо про інформатику в початковій ланці освіти, то більш коректніше було б говорити про її пропедевтику, а не систематичне вивчення основ чи базового курсу інформатики. При такому підході до вивчення інформатики в початковій школі слід говорити не стільки про знання і вміння, якими мають оволодіти учні, скільки про здібності, які треба розвинути у дитини.  Виділимо найважливіші із них:

                    абстрактне мислення;

                    логічне мислення;

                    здібність до моделювання;

                    акуратність (вміння концентруватись на виконанні завдання, контролювати свої дії, що дозволяє зменшити кількість формальних помилок);

                    уміння виходити за межі стандартних підходів до розв'язання задач;

                    здатність до критичної оцінки вибору шляхів розв’язання проблем, в залежності від кінцевої мети.

Чи можливо в початковій школі розвинути вказані здібності? Досвід цілого ряду авторів (західних та російських) вказує на те, що не тільки можливо, а й необхідно це робити для повноцінного інтелектуального розвитку. При цьому акцент ставиться на розумовий розвиток, а не на  відтворення взірців дій, запропонованих вчителем, чи бездумне натискання клавіш.

Завдяки тому, що дані здібності необхідні для вивчення всіх предметів, то пропедевтичний курс інформатики має бути тісно пов'язаним з іншими предметами початкової школи. Простіше кажучи, пропедевтичний курс інформатики має забезпечувати розвиток загально навчальних умінь та навичок (вчити учнів вчитися), а нові поняття даного курсу повинні вводиться з опорою на знання, одержані при вивченні інших предметів.

Пропедевтичний курс інформатики повинен базуватися на науково обґрунтованій концепції вивчення інформатики в початковій школі, на основі якої визначається зміст навчання розробляється  навчальна програма, яка врахує вимоги дитячої психології та лікарів-гігієністів.

Виділимо деякі основні положення:

1.                  Історично педагоги завжди використовували у своїй діяльності інформаційні засоби (засоби збереження опрацювання і передачі інформації). Вдосконалення цих засобів призводило до підвищення ефективності навчання. Тому використання комп’ютера, як найсучаснішого засобу, поряд з використанням традиційних засобів навчання (підручника, телевізора, відеомагнітофона, калькулятора і т.д.), при вивченні навчальних предметів повинно сприяти підвищенню ефективності навчального процесу. Вдосконалення комп’ютерного програмного забезпечення дозволяє легко його освоїти не лише молодшим школярам, але й дітям дошкільного віку.

2.                  В початковій школі відбувається зміна провідного виду діяльності дитини з ігрової на навчальну. Цей процес часто протікає боляче і часто супроводиться певними психологічними проблемами. Використання ігрових можливостей комп’ютера в поєднанні з дидактичними можливостями (наочне представлення інформації, забезпечення зворотного зв’язку між учнем і програмою, широкі можливості заохочення правильних дій, індивідуальний стиль роботи і т.д.) забезпечує більш плавний перехід від ігрової до навчальної діяльності.

3.                  Велика частина знань, умінь і навичок, здобутих дітьми на традиційних уроках, не використовується ними в практичній діяльності. Тому їх практична цінність втрачається, а міцність – суттєво знижується. Використання знань, умінь і навичок в ігровім, комп’ютернім середовищі призводить до їх актуалізації, а бажання гратися – до мотивації засвоєння знань.

4.                  Психологічною особливістю дітей початкових класів є високий рівень їх емоційності, яка на традиційних уроках переважно гальмується строгими рамками навчального процесу. Заняття на комп’ютері дозволяють розрядити зайву емоційну напругу і створити більш сприятливе середовище для оволодіння знаннями і навичками.

Наведені фактори показують, що використання комп’ютерних технологій в навчальному процесі початкової школи відповідає функціональним можливостям і психофізичному розвитку дітей. Однак процес інформатизації сучасних шкіл суттєво стримується такими факторами: неготовність переважної більшості вчителів до використання комп’ютерів у навчальному процесі і відсутність належного програмного забезпечення.

Підбір комп’ютерних програм має неабияке значення. Вони повинні забезпечувати досягнення наступних результатів:

1.                  Сприяти засвоєнню поняття форми, кольору, величини.

2.                  Допомагати глибше осмислити поняття числа і множини.

3.                  Формуванню вмінь орієнтуватися на площині й у просторі, у статиці і русі.

4.                  Тренувати увагу і пам'ять.

5.                  Опануванню навичками читанням і письма.

6.                  Активному поповненню словникового запасу.

7.                  Розвитку дрібної моторики, формуванню найтоншої координації рухів ока і руки.

8.                  Вихованню цілеспрямованості і зосередженості.

9.                  Розвитку уяви і творчих здібностей.

10.             Розвитку образного і творчого мислення, що дозволяють дітям планувати свої дії.

У роботі на комп'ютері важливо дотримуватися санітарно-гігієнічних норм і правил. Крім занять на комп'ютері слід проводити з дітьми заняття з розвитку логічних здібностей і щотижневі тренінги спілкування, – усе це, має сприяти розвиткові інформаційної культури дітей молодшого шкільного віку.

Висновки до першого розділу

Інформатика – це наука про закономірності протікання інформаційних процесів у системах різної природи, про методи, засоби і технології автоматизації інформаційних процесів, про закономірності створення і функціонування інформаційних систем.