Інформатика як наука та навчальний предмет у початковiй школi

2

ІНФОРМАТИКА ЯК НАУКА ТА НАВЧАЛЬНИЙ ПРЕДМЕТ У ПОЧАТКОВІЙ ШКОЛІ

ЗМІСТ

ВСТУП

РОЗДІЛ 1. СТАНОВЛЕННЯ ІНФОРМАТИКИ  ЯК НАУКИ ТА ЇЇ МІСЦЕ У НАВЧАЛЬНІЙ ПРОГРАМІ ЗАГАЛЬНООСВІТНІЙ ШКОЛИ

1.1. Історія виникнення інформатики як науки та навчального предмету…….

1.2. Зміст курсу «інформатика» у загальноосвітній школі……………………..

1.3.Пропедевтичний курс інформатики у системі навчальних предметів початкової школи…………………………………………………………………

Висновки  до першого розділу…………………………………………………..

РОЗДІЛ 2. ЗАВДАННЯ І ЗМІСТ ПРОПЕДЕВТИЧНОГО КУРСУ ІНФОРМАТИКИ.

2.1.  Цілі пропедевтичного курсу інформатики………………………………….

2. 2. Освітні компоненти інформатики як науки…………………………………

2.3. Змістові лінії пропедевтичного курсу інформатики………………………...

2.4. Обов'язковий мінімум змісту пропедевтичного курсу інформатики………

Висновки до другого розділу…………………………………………………….

ВИСНОВКИ………………………………………………………………………..

СПИСОК  ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ………………………………………

ДОДАТКИ………………………………………………………………………….

ВСТУП

Сучасне суспільство не випадково називають інформаційним. Ще ніколи раніше, за час розвитку людської цивілізації, не з’являлись так  швидко нові технології,  нетрадиційні матеріали і пристрої, невідомі раніше способи представлення і передачі інформації. Домінуючим видом діяльності людини в сфері суспільного виробництва  стає створення, опрацювання, збереження, передача і використання інформації, які здійснюються на базі сучасних інформаційних технологій. Все це вимагає від людини уміння приймати найефективніші рішення в складних умовах. У найкоротший термін треба відібрати і переробити величезну кількість, часом недостовірної або неповної, інформації і, при цьому, врахувати навіть найвіддаленіші і малоймовірні наслідки, тому, що дуже часто, ціна помилки занадто велика.

Сучасне інформаційне суспільство висуває перед школою нові вимоги, які необхідно грамотно вирішувати, з огляду на вікові і психологічні особливості дітей. Як ніколи важливою зараз є психологічна готовність людини до сприймання всього нового. Важливо  з дитинства виховати потребу постійно вчитися. Тому інформатизація сфери освіти повинна випереджати інформатизацію інших напрямків суспільної діяльності, оскільки саме тут закладаються соціальні, психологічні, загальнокультурні і професійні передумови інформатизації всього суспільства. Інформатизація освіти повинна забезпечити широке впровадження в педагогічну практику психолого-педагогічних розробок, спрямованих на інтенсифікацію процесу навчання, реалізацію ідей розвиваючого навчання, сучасних форм і методів організації навчального процесу, які повинні забезпечувати перехід від механічного відтворення фактичних знань, до оволодіння навичками самостійного засвоєння знань.

Ключові питання інформатизації освіти, аналіз педагогічного потенціалу інформатизації навчального процесу розглядалися у працях           Н. В. Апатової, Л. І. Білоусової, В. Ю. Бикова, І. Є. Булах, А. П. Єршова,         М. І. Жалдака, Б. Г. Житомирського, Ю. О. Жука, В. І. Клочка,                        М. П. Лапчика, Г. О. Михаліна, В. М. Монахова, Н. В. Морзе, С. А. Ракова, Ю. С. Рамського, О. В. Співаковського, М. І. Шкіля та ін.

Мета даної роботи: дослідити роль і місце пропедевтичного курсу інформатики в навчальному процесі загальноосвітньої школи.

Об’єкт: навчальний процес в початковій школі.

Предмет: навчання інформатиці в початковій школі.

Методи: аналіз  педагогічної і методичної літератури, бесіда.

Завдання: вивчити і проаналізувати дану тему у педагогічній та методичній літературі.

Робота складається з двох розділів, висновків, списку використаних джерел, додатків. В першому розділі розглядаються теоретичні засади курсу «інформатика», а в другому – місце інформатики в навчальному процесі початкової школи. Додатки виконані для подальшого  їх використання на практиці при роботі з учнями початкових класів.

РОЗДІЛ 1. СТАНОВЛЕННЯ ІНФОРМАТИКИ  ЯК НАУКИ ТА ЇЇ МІСЦЕ У НАВЧАЛЬНІЙ ПРОГРАМІ ЗАГАЛЬНООСВІТНІЙ ШКОЛИ

1.1. Історія виникнення інформатики як науки та навчального предмету

Початком процесу формування інформатики, як наукової дисципліни, що вивчає загальні властивості інформації та інформаційних процесів, а також методи і засоби їх забезпечення, вважають 1895 p., коли в Брюсселі було створено Міжнародний бібліографічний інститут.

Після Другої світової війни бурхливо розвивалася кібернетика як загальна наука про управління і зв'язок у різних системах: штучних, біологічних, соціальних. Народження кібернетики прийнято пов'язувати з опублікуванням (1948 р.) американським математиком Норбертом Вінером відомої книги «Кибернетика или управление и связь в животном и машине». У цій праці висвітлено шляхи створення загальної теорії управління і закладено основи методів розглядання проблем управління та зв'язку для різних систем з єдиної точки зору. Розвиваючись одночасно з розвитком електронно-обчислювальних машин, кібернетика згодом ставала більш загальною наукою – наукою про перетворення інформації.

Під інформацією у кібернетиці розуміють будь-яку сукупність сигналів, впливів або відомостей, які деяка система сприймає від навколишнього середовища (вхідна інформація), видає у навколишнє середовище (вихідна інформація), а також зберігає у собі (внутрішня, внутрісистемна інформація).

Услід за появою терміну «кібернетика» в світовій науці почало використовуватися англомовне «Compute! Science», згодом на рубежі 1960-1970-х рр французи ввели термін «Informatigue» для позначення галузі автоматизованого опрацювання інформації в суспільстві Слово «інформатика» є своєрідним гібридом двох слів – «ІНФОРмація» і «автоМАТИКА»

В українській мові цей термін вводиться як назваа фундаментальної науки, що вивчає процеси пошуку, зберігання, опрацювання, подання, передавання, використання інформації в різних сферах людської діяльності При такому тлумаченні інформатика виявляється тісно пов'язаною з філософськими і загальнонауковими теоріями, проясняється і її місце в колі «традиційних» академічних, наукових дисциплін.

Інформатика – це наука про інформацію та інформаційні процеси в природі га суспільстві, методи та засоби пошуку, збирання, одержання, опрацювання, зберігання, подання, передавання інформації та управління інформаційними процесами.

Сучасні потоки інформації людство може сприймати і використовувати лише за допомогою комп'ютерів, які здійснюють автоматичне опрацювання величезних масивів різноманітних повідомлень Фундаментальним ядром інформатики є інформологія – наука про інформацію, а також алгоритміка (теорія алгоритмів разом з її філософськими висновками, алгоритмічно нерозв'язними проблемами та ін ), а сучасна обчислювальна техніка – її матеріально-технічною основою.

Важливою особливістю інформатики є те, що вона має найширші застосування, що охоплюють, в основному, всі види людської діяльності виробництво, управління, науку, освіту, проектні розробки, торгівлю, грошово-касові операції, медицину, криміналістику, охорону навколишньою середовища, мистецтвознавство, побут тощо. Основне значення має вдосконалення соціального управління на основі нових інформаційно-переробних технологій. Інформатика вивчає те спільне, що властиве численним різновидам конкретних інформаційних процесів (технологій). Ці технології і є об'єктом вивчення інформатики.

Предмет інформатики визначається різноманітністю її застосувань. Інформаційні технології, що використовуються у різних видах людської діяльності (управління виробничим процесом, наукові дослідження, проектування, фінансові операції, освіта та ін ), маючи спільні риси, в той самий час істотно відрізняються. Утворюються різні «предметі» інформатики, що базуються на різних операціях і процедурах, різних видах обладнання (в багатьох випадках нарівні з комп'ютером використовуються спеціалізовані прилади і пристрої, інформаційні носи тощо).

У зв'язку з розвитком інформатики виникає питання про її взаємозв'язки і розмежування з кібернетикою. Інформатика і кібернетика мають багато спільного, заснованого на концепції управління, однак кібернетика повністю не поглинає інформатику Один з підходів розмежування інформатики і кібернетики – це віднесення до галузі інформатики досліджень інформаційних технологій не в системах будь-якої природи біологічних, технічних та ін , а лише в соціальних системах. Крім того, за кібернетикою зберігаються дослідження загальних законів руху інформації у довільних системах, у той час як інформатика, спираючись на цей теоретичний фундамент, вивчає технологію, конкретні способи і прийоми збирання, зберігання, опрацювання, передавання, подання та використання інформації. Кібернетичні принципи не залежать від окремих реальних систем, а принципи інформатики завжди перебувають в технологічному зв'язку саме з реальними системами.

Моделювання і алгоритмізація – два основних методи кібернетики. Інший метод, що набув широкого застосування з використанням комп'ютерів, – метод розпізнавання зображень, сутність якого полягає у встановленні однозначної відповідності між «простором ознак» і «простором об'єктів».      У зв'язку з необхідністю використання великої кількості ознак на основі використання засобів сучасних інформаційних технологій можна забезпечити ефективне використання цього методу.

Для сфери освіти є суттєвим визначення предметної галузі інформатики, яка відображає всі фундаментальні основи цієї галузі наукового знання В таблиці 1.1 відображена структура предметної і галузі «Інформатика», яка була представлена на II Міжнародному Конгресі ЮНЕСКО «Освіта і інформатика» Ця структурна схема включає чотири розділи: теоретична інформатика, засоби інформатизації, інформаційні технологи, соціальна інформатика. При цьому теоретична інформатика включає філософські основи інформатики, математичні і інформаційні моделі та алгоритми, а також методи розробки і проектування інформаційних систем і технологій

Таким чином, можна виділити таку систему базових понять інформатики: інформація, інформаційні процеси, формальні системи, інформаційні моделі (алгоритми, структури даних), архітектура обчислювальних (комп’ютерних) систем, обчислювальний експеримент, інформаційні технології.

Технологія – це сукупність методів, засобів і реалізації людьми конкретною складного процесу шляхом поділу його на систему послідовних взаємопов’язаних процедур і операцій, які виконуються більш або менш однозначно і мають на меті досягнення високої ефективності певного виду діяльності.

Таблиця 1.1

Фундаментальні основи інформатики

На всіх етапах розвитку суспільства інформаційні технології забезпечували інформаційний обмін між людьми, відображали відповідний рівень і можливості систем пошуку, реєстрації, зберігання, опрацювання, подання, передавання інформації і, по суті, були синтезом методів і засобів оперування людини з інформацією в інтересах її діяльності.

Інформаційна технологія – це сукупність методів, засобів, прийомів, що забезпечують пошук, збирання, зберігання, опрацювання, подання, передавання інформації між людьми.

У вузькому значенні «інформаційні технології» – це сукупність методів засобів, прийомів пошуку, зберігання, опрацювання, подання і передавання графічної, текстової, цифрової, аудіо і відеоінформації на основі електронних засобів комп'ютерної техніки і зв'язку.

Інформаційно-комунікаційні технології (ІКТ) – інформаційні технології на базі персональних комп'ютерів, комп'ютерних мереж і засобів зв'язку, для яких характерна наявність доброзичливого середовища роботи користувача.

Таким чином:

Інформатика – комплексна наукова й інженерна дисципліна: 

• об'єктом якої є інформаційні процеси будь-якої природи;  

• предметом є нові інформаційні технології, які реалізуються за допомогою комп'ютерних систем;

• методологією – філософські основи природничих і гуманітарних наук, обчислювальний експеримент.

Інформатика – динамічна наука, що інтенсивно розвивається та суттєво впливає на розвиток інших наук і технологій. Вона перетворюється із суто технічної на фундаментальну суспільно значущу науку.

1.2. Зміст курсу «інформатика» у загальноосвітній школі

Однією із сфер людської діяльності, в якій сьогодні все відчутнішим стає вплив інформатики, є система освіти. З'явився новий навчальний предмет, покликаний формувати основи інформаційної культури учнів, який спочатку отримав назву «Основи інформатики та обчислювальної техніки», а згодом «Інформатика».

Курс інформатики розпочали викладати у масовій школі в 1985 р. Причинами його введення стали:

•    зростаюча комп'ютеризація виробництва;

•    зростаюча комп'ютеризація наукових досліджень;

•   потреби підготовки висококваліфікованих фахівців для комп'ютеризованого виробництва;

•    комп'ютеризація управління (діловодство, банківська справа, АРМ керівника, секретаря, бухгалтера);

•    підготовка людини до життя в комп’ютеризованому суспільстві, використання комп'ютерів у побуті;