Контрольная работа по "Географии"

З усього збору 2 млрд т споживається країнами-виробниками, 300 млн т – надходить на експорт.

 Майже весь збір припадає на три культури: кукурудзу, пшеницю і рис. Кукурудза вважається фуражною культурою. Її валовий збір – найбільший. Валовий збір пшениці становить 650–700 млн т, збір рису – 460–480 млн т. 

Основні виробники зернових: Китай  – 450 млн т, США – 370, Індія – 250 млн т. Значно поступаються їм Росія, Індонезія, Франція. Перше місце за пшеницею і рисом займає Китай, перше місце за кукурудзою – США В Україні збір зернових становить 40–45 млн т, або трохи менше 1 т на душу населення, але це втричі більше середнього світового рівня.

Пшениця. Лідерство нечітке. Китай  – 115 млн т.

Рис. Китай – близько 200 млн т, Індія – 150 млн т.

До слова, китайською мовою “їсти” означає “їсти рис” – “чи  фань”. Сніданок звучить “цзао фань” (вранішній рис), обід – “у фань” (полуденний рис), вечеря – “вань  фань” (пізній рис).

Кукурудза. Її батьківщиною є Мексика. Тепер лідерство за обсягом збору  належить США – 316 млн т. Китай – 177 млн т.

Четверта культура – ячмінь. Росія  – 23, Україна – 13 млн т.

Основні експортери зернових: Австралія, Аргентина, США.

Нині (грудень 2012 р.) ціна на зерно пшеницю становить приблизно 340 дол/т. На кукурудзу вона трохи менша, на рис – трохи більша.

Україна експортує приблизно половину свого збору. У 2012–2013  р. має бути 20–21 млн т.

48. Тваринництво світу.

 

Виділяють скотарство, свинарство, птахівництво, вівчарство. Як і в  рослинництві, існують колосальні відмінності  у продуктивності. Продукція –  результат розведення та утримання  свійських тварин: м’ясо, молоко, яйця. Їх загальна кількість (врх, свиней, овець, кіз, верблюдів, коней) співвідносна з чисельністю людей – 6 млрд. Найбільшим є поголів’я врх – 1,5 млрд голів; за цим – овець – 1,2 млрд, свиней – 1,0, кіз – 1,0 млрд.

Найбільше поголів’я врх в Індії, свиней та овець – у Китаї. У  Китаї поголів’я свиней сягає  половини світового. Великими є й відмінності на душу населення. У Новій Зеландії на 1 людину припадає 15 овець.

 

 

 

 

 

 

49. Транспорт світу.

Виділяють залізничний, автомобільний, морський, трубопровідний, річковий, авіаційний, гужовий.

Поширення залежить від природних  умов і розвиненості країни.

Залізничний.

У світі існує відмінність у ширині колії, що дещо ускладнює перетин поїздами кордонів. В останні десятиліття усе більшим стає поширення швидкісних поїздів, де найбільшими є успіхи в Японії та Франції.

Важливу роль відіграють тунелі. До найбільших і найвідоміших належать тунель під Ла Маншем (довжина – 50 км, збудований в 1994 р.) та тунель Сейкан (57 км, 1988 р.) між японськими островами Хонсю та Хоккайдо. Невеличкі тунелі є й в Україні: у Карпатах і біля Севастополя.

Автотранспорт. Світовий автопарк налічує 900 млн авто. У цілому він зростає, але не всюди. Так, у США у 2008 р. нараховувалося 250 млн, а наступного – 246 млн. Вплинула і криза, і насиченість ринку.

Річковий. Важливість на порядок менша, ніж у морського. Головні складові: судноплавні шляхи, порти і судна. Ще донедавна найбільша довжина шляхів була в Росії. Нині вона перейшла до Китаю, де сягає 100 тис. км. Окрім згаданих країн, великою вона є також у США та Бразилії. 

Найважливіші судноплавні річки: Рейн, Дунай, Міссісіпі, Волга.

В Україні судноплавним є Дніпро, невеличка ділянка Прип’яті та гирлова  ділянка Південного Бугу. У 2011 р. було перевезено 6,7 млн т вантажів.

Трубопровідний. Перший нафтопровід довжиною 6 км було споруджено в США в 1865 р. Згодом вони оперізали весь світ. Чимало їх і в Україні: нафто- і газопроводи, а також аміакопровод.

Авіаційний. Домінує в пасажирських перевезеннях, обсяг яких досяг 2,5 млрд. Усвіті понад 15 тис. аеропортів.

Найбільші аеропорти (2011 р.): Атланта (США) – 92 млн, Пекін – 77, Хітроу (Лондон) – 70, О’Хара (Чикаго) – 66 млн, Ханеда (Японія) – 62 млн, Лос–Анжелес – 62, Шарль-де-голь (61), Даллас – 57, Франкфурт – 56. У першій тридцятці немає жодного російського.

50. Морські судноплавні канали.

Морський. Відіграє головну роль у міжнародних перевезеннях. Головні складові: судна і порти. Морські траси визначаються розташуванням портів і морських каналів.

Парові судна з’явилися на початку XIX ст. Поступово ставало усе быльше і більшими. Нині досягли розмірів, коли здатні перевозити все населення невеличких міст. Прикладом може бути англійське судно Куін Мері I. Судно ходило з 1936 по 1967 р. Довжина – 311 м, осадка – 11,9 м, швидкість – до 28,5 вузлів. 2 жовтня 1942 р. зіштовхнулося з крейсером супроводження, який за кілька хвилин пішов на дно. У 2004 р. у Франції спущено на воду Куін Мері II довжиною 345 м і швидкістю 30 вузлів (1 вузол становить 1,852 км/год). Світовий вантажооборот становить блиько 40 трлн т*км. Це відповідає 1 млрд т на 40 тис. км, або 10 млрд т. на 4 тис. км. Вантажі поділяються на наливні, навалочні та генеральні (в упаковці – в контейнерах, мішках). Ще кілька десятиліть домінували наливні. Тепер між усіма є приблизна рівність.

Протягом усієї історії людства  в перевезеннях домінував Атлантичний  океан, на який нині припадає приблизно  половина перевезень. До середини ХХ ст. було значним пасажирське, але нині майже відійшло у минуле. Час перетину океану зменшився до 3,5 діб.

Тихий океан – третина перевезень. Поступово його частка зростає.

Північний льодовитий океан має  значення лише для Росії, де функціонують порти Мурманськ та Архангельськ. У 2011 р. трасою “Севморпуть” пройшло лише 41 судно. Обсяг перевезень – 3 млн т.

Порти. Їх кількість обраховується тисячами. Можна вважати, що їх приблизно 10 тис. Проте, лише частина виконує міжнародні перевезення. Часто поділяють на універсальні та спеціалізовані. Спеціалізовані звичайно орієнтовані на експорт. Їх найчастіше створюють для експорту якогось виду сировини: нафти, вугілля, скрапленого газу.

Ще порівняно недавно найбільшим портом світу вважався Роттердам. Нині ситуація докорінно змінилася на користь китайських портів (табл. 10.11).

 Для порівняння, всі порти України (за різними даними їх нараховується 18 або 19) в успішний 2011 р. переробили 155,5 млн т. вантажів, іншими словами, утричі менше за найбільші порти світу.

Найбільшими портами України є  Одеський (25,6 млн т), Южний (22,6), Маріуполь (15,0), Іллічівськ (13,5 млн т). Більшість вантажів є експортними. У 2011 р. складові були такими: експорт – 53 %, транзит – 35%, імпорт – 10%, каботаж – 2% [http://ccb.at.ua/publ/analitika/pervyj_poslekrizisnyj_pljus/2-1-0-49].

Найбільш глибоководний порт України  – Южний (Південний) – до 15,0 м. Іллічівський порт дозволяє підхід суден до 14,5 м.

Існує судноплавна компанія “Укрферрі”, як виконує рейси поромів за маршрутами Іллічівськ – Варна, Іллічівськ – Батумі. Відбуваються раз на 5–7 днів. Судна: “Герої Плєвни”, “Герої Шипки”, “Герої Одеси”.  

На Чорному морі найбільшими портами є румунський Констанца та російський Новоросійськ. Новоросійський порт – найбільший у Росії, вантажооборот – приблизно 80 млн т. Основний вантаж – нафта.

Судноплпані канали. Суецький канал було відкрито 17 листопада 1869 р. Початкова довжина становила 162,5 км, глибина – 8 м. У 1957–1958 та 1967–1975 рр. не функціонував. В останньому випадку 14 суден вимушені були простояти 8 років.

Перше припинення роботи каналу пояснюється тим, що раніше належав акціонерній компанії, але в 1956 р. його було націоналізовано. Друга перерва сталася через арабо-ізраїльську війну.

Станом на 2010 р. довжина каналу становила  193,3 км, глибина – 24 м, ширина – 205 м. Це найбільш завантажений міжнародний морський судноплавний коридор у світі – протягом року проходить 18–20 тис. cуден. Канал не має шлюзів. Перехід триває 13–14 годин. Вартість проходу – 150–250 тис. дол. Щороку судна, які проходять через канал, залишають Єгипту 4–5 млрд дол.

Розміри каналу визачили стандарт суден, які здатні через нього проходити. Їх навзва – Суецмакс: осадка – 20 м, висота – 68 м (лімітується мостом – 70 м), ширина – 64 м (за погодженням можна трохи більше). Звичайно в грузі – 150–160 тис. т.

Оскільки канал є нешлюзованим, це дозволяє воді та живим організмам вільно рухатися з одного моря в  інше. Раніше на шляху міграції було дуже солоне озеро, яке слугувало бар’єром. Нині поглиблення каналу зумовило посилення водообміну. Тепер біота рухається переважно з Червоного моря до Середземного.

Панамський  канал було збудовано в 1914 р. Має довжину 81,6 км. Має двохниткові шлюзи. Розміри шлюзових камер: ширина 33,53 м, довжина – 304,8 м, мінімальна глибина – 12,55 м. Останніми роками обсяг перевезень перевищив 300 млн т. Панамакс – найбільші судна, що проходять через канал. Довжина – 294 м, ширина – 32,3 м, осадка – 12,0 м. Це відповідає 70 тис. т.

Рух забезпечується електровозами  – мулами.

До 31 грудня 1999 р. належав США. Нині є власністю Панами.

Кильський канал. Розташований на півночі Німеччини. Споруджений у 1895 р. Довжина – 98 км, глибина – 11 м. Є шлюзованим.

51. Торгівля товарами і послугами.

Світовий експорт товарів (а, отже, і імпорт) становить (2011 р.) приблизно 18 трлн. дол., що становить майже чверть валового світового продукту. Стає усе більшим, причому зростає швидше за валовий світовий продукт. Приміром, у 2000 р. він становив 13 трлн. дол. Це пояснюється зростаючою інтернаціоналізацією виробництва, діяльністю ТНК.

Якщо частка експорту більша за середню, говорять про відкритість економіки, експортоорієнтовану економіку, імпортозалежну економіку.

Найбільштий еспорт товарів мають  Китай, Німеччина, США та Японія. Найбільший імпорт – США, Китай, Німеччина та Японія.

Лідерами за обсягами зовнішньої торгівлі є США (понад 3 трлн дол), Китай (майже 3 трлн дол.) та Німеччина (табл. 10.12).

Таблиця 10.12

Країни-лідери за обсягами зовнішньої торгівлі

Експорт			Імпорт
Місце	Країна	Обсяг	Місце	Країна	Обсяг
1	Китай	1581	1	США	1935
2	Німеччина	1303	2	Китай	1327
3	США	1289	3	Німеччина	1099
4	Японія	730	4	Японія	639
5	Франція	517	5	Франція	588
6	Нідерланди	487	6	Велика Британія	563
7	Півд. Корея	464	7	Італія	473
8	Італія	448	8	Гон Конг	437
9	Велика Британія	410	9	Нідерланди	430
10	Росія	400	10	Південна Корея	422

 

У цілому в торгівлі товарами виділяються три регіони: Західна Європа, Південно-східна Азія та Північна Америка.

Найбільшу вартість в експорті мають  машини; істотно поступається ним сировина.

Обсяг експорту та імпорту України  на порядок менший, ніж у провідних  країнах світу. Так, у 2011 р. експорт становив 68, імпорт – 82 млрд дол. У 2012 р. ситуація не стала кращою.

Основним партнером України  традиційно є Росія. У 2011 р. експорт  становив 19 млрд, імпорт – 29 млрд. Значно поступаються Німеччина (1,8 і 6,9) і Китай (2,2 і 6,3). Як видно, торговельний баланс з цими країнами негативний. Натомість з Туреччиною, Італією та більшістю країн, що не належать до розвинених, баланс позитивний.

Окрім торгівлі товарів, існує торгівля послугами. До неї належать  транспортні, туристичні та інші. Іншими є інженерно-технічні, консалтингові, будівельні, банківські та ін.

52. Глобальні проблеми людства.

Глобальні проблеми людства – сукупність природних і соціальних проблем, від вирішення яких залежить прогрес людства і збереження цивілізації. У більшості випадків ці проблеми не можуть бути вирішені навіть найпотужішою країною. Ці проблеми у тій чи іншій мірі стосуються усіх. Додамо, що часто проблеми пов’язані.

До глобальних проблем можна  віднести:

1. збереження миру, уникнення нової світової війни,
2. зростання полярності між окремими частинами людства,
3. продовольчу,
4. енергетичну,
5. демографічну,
6. змін клімату,
7. СНІД,
8. наркоманію.

Існування цих та інших проблем  зумовило виникнення такої сфери  знань і навіть науки, як глобалістика.

Проблема збереження миру та уникнення нової світової війни надзвичайно важлива тому, що стосується самого існування людства. Існують розрахунки того, що в разі виникнення ядерної війни відбудеться не лише різке зростання радіоактивного забруднення, а й  значне затемнення Землі внаслідок зменшення прозорості атмосфери. Наслідком цього стануть “ядерна ніч” та “ядерна зима”. Значна загроза тут тому, що результатом иає стати припинення вегетації, що в свою чергу, призведе до припинення відтворення продовольства.

Зменшенню загрози війни сприяє розуміння її небезпеки та страшних наслідків. Для зменшення загрози  війни провідними країнами світу здійснюється ядерне розброєння та боротьба за нерозповсюдження ядерної зброї. Так, у 1963 р. трьома країнами: СРСР, США та Великою Британією було укладено договір про заборону випробовувань ядерної зброї у трьох сферах: наземні, у космосі та під водою. У 1968 р. п’ять ядерних країн підписали угоду про нерозповсюдження ядерної зброї. Наприкінці ХХ ст.. підписано договори між СРСР (Росією) та США про зменшення кількості бойових ядерних зарядів.