Контрольная работа по "Географии"

МІНІСТЕРСТВО  ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНИЙ  АВІАЦІЙНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Інститут  заочного та дистанційного навчання

 

 

 

Контрольна  робота

з дисципліни

«ГЕОГРАФІЯ СВІТУ»

 

 

 

                                                 Виконав:

                                                                        Студент 1 курсу ІЗДН

                                                                               Сиченкова Дар’я Андріївна

                                                               напрям 6.140103

                                               туризм

                                                           група ТУ-101з

  залікова книжка № 18.12.0526 

 

 

Київ 2012 рік

План

 

1. Земля, як планета

Найважливіші відомості про Землю

3. Літосфера і рельєф

4. Атмосфера. Клімат світу

5. Гідросфера

6. Біосфера. Рослинний і тваринний світ

7. Материки і частини світу

8. Географія природних ресурсів

9. Населення світу

10. Світова економіка

11. Глобальні проблеми людства

12. Література та інтернет-ресурси

 

 

 

 

 

 

 

 

1. Юліанський та Григоріанський календарі: основні відмінності.

 

Логічним є порівняння часу обертання Землі навколо  Сонця з часом її обертання  навколо своєї осі. У 46 р. до н.е. римським імператором Юлієм Цезарем було запроваджено календар, який набув назви юліанський. Його суть – тривалість звичайного року становить 365 діб, а кожного четвертого (високосного) – 366 діб. До слова, багато, хто думає, що такий календар діє і досі. Але це не так.

Насправді малоймовірним є те, щоб  тривалість року була точно 365,25 діб (або, наприклад, 100 діб). Фактична тривалість становить 365,2422 доби, або 365 діб, 5 год, 48 хв і 46 с. Відмінність зовсім невелика – фактичний рік коротший за юліанський на 11 хв, 14 с. За 128 років відмінність сягає 1 доби. Отже, за 400 років день весняного рівнодення буде не 21 березня, а 18-го.

Тут потрібно згадати про існування  такого свята, як Пасха (Великдень). Його відзначають у першу неділю після дня весняного рівнодення, після повні. Отже, Пасха не може бути раніше 21 березня. Але, якщо рівнодення пересувається на більш ранні терміни, то ніби може. Аби уникнути суперечностей, потрібно було щось придумати. Реформу календаря здійснив Римський папа Григорій XIII у 1582 р. Суть реформ:

• після 4 жовтня 1582 р. вважати, що настало 15 жовтня,
• не вважати високосними роки, сотні яких не діляться на 4 (1700, 1800 та ін.).

Досить скоро на новий календар перейшла більшість європейських країн. У Росії, яка сповідує православ’я, реформу проігнорували. Її здійснили лише в 1918 р. і вона стосувалася громадського життя. Того року замість 1 лютого почали одразу рахувати 14 лютого. Як видно, відмінність становить 13 діб. Вона більша за 10 діб, тому що з 1582 р. у Росії вважали високосними 1700, 1800 і 1900 рр.

Перехід на новий календар пояснює  чому Жовтнева революція упродовж десятиліть відзначалася 7–8 листопада. Згаданий вище С.П. Корольов фактично народився наприкінці грудня 1906 р, а з переходом на новий календар – на початку 1907-го. Календарний рік прийнято поділяти на 12 місяців, деякі з назв яких успадковано з римських часів. Так, в англійській та російській мовах назви липня та серпня беруть початок від імен римських імператорів: Юлія Цнзаря та Октавіана Августа. 

2. Обертання Землі навколо своєї осі. Годинникові пояси.

Земля обертається навколо  своєї осі приблизно за 24 год. Враховуючи, що коло поділяється на 360⁰, виходить, що одному годинниковому поясу відповідає 15⁰. Оскільки нульовий меридіан проходить через Гринвіч, маємо те, що нульовий годинниковий пояс охоплює Велику Британію. На схід від неї розташований перший пояс, за яким живе більшість європейських країн. Київ розташований на довготі 30⁰, іншими словами, місцевий час тут різниться від гринвічського на 2 год.

У цілому годинникові пояси встановлюють з урахуванням державних та адміністративних кордонів аби мінімізувати незручності  для людей, яким потрібно часто переходити з одного поясного часу на інший.

Україна простяглася із заходу на схід з 22⁰ сх. д. до 40⁰ сх. Відмінність у часі крайніх точок становить 72 хв. Отже, порівняно з Києвом, у Луганську Сонце сходить і заходить приблизно на півгодини раніше, а в Ужгороді – на півгодини пізніше.

Зазначені особливості потрібно враховувати  при плануванні своїх подорожей. Їдучи на схід, варто очікувати  на дуже швидку зміну умов освітленості. Водночас, подорожуючи на захід, зміни  невеликі.

Отже, головним наслідком обертання  Землі навколо своєї осі є  зміна дня і ночі. Насправді  воно впливає на вітри, припливи і  відпливи, морські течії, зрештою  на природу всієї Землі.

 

 

3. Сила Коріоліса та наслідки її дії.

Обертання Землі навколо осі  спричинює існування так званої сили Коріоліса. Вона виникає через  те, що лінійна швидкість тіл, що лежать на різних широтах є різною. З урахуванням того, що довжина екватора становить 40 тис. км, а час обертання 24 год (86400 с), маємо, що лінійна швидкість тут становить 464 м/с. Водночас на полюсах вона дорівнює нулю. Отже, у разі переміщення тіла з північного полюса на екватор виникає сила, яка відхиляє тіло відносно поверхні праворуч. Величина цієї сили пропорційна швидкості руху тіла.

Наслідком дії  сили Кориоліса є те, що тіла, які  рухаються в північній півкулі, відхиляються праворуч, а в південній півкулі – ліворуч. Це, зокрема,

зумовлює  те, що в північній півкулі більше підмиваються праві береги річок.

Поїзди у  північній півкулі також частіше сходять з рейок у правий бік.  

4. Форма і розміри Землі.

Те, що Земля має форму близьку  до кулі знали ще в стародавньому  світі. Грецький учений Ератосфен (276–194 р. до н.е.) визначив її розміри ще в третьому столітті до н.е. Це зроблено так. Ератосфен знав, що в Сієні (нині Асуані) у день літнього сонцестояння Сонце освітлює дно колодязів, іншими словами, перебуває в зеніті. Перебуваючи в Александрії, він цього дня виміряв кут між вертикаллю і Сонцем – 7,2⁰. Це відповідає 1/50 довжини кола. Отже, залишилося лише виміряти відстань між Сієною та Александрією, що перебувають на однаковій довготі та помножити цю величину на 50 (360 : 7,2 = 50). Точність визначення виявилася на рівні 1%.

Переконливим доказом кулястої форми Землі стала подорож  Ф. Магелана у 1519–1522 рр.

Згодом форма була уточнена. Уперше це вдалося у XVIII ст. на підставі дослідів з маятником. Період коливання маятника залежить від його довжини та прискорення вільного тяжіння. Якщо довжина однакова, то відмінність у періоді можна пояснити лише відмінністю в силі тяжіння. Біля полюсів вона трохи більша, біля екватора – менша.  Це навело на думку, шо Земля трохи приплюснута. Зрештою було встановлено, що Земля нагадує еліпсоїд обертання. Цю фыгуру назвали   геоїд.

Розміри Землі є такими: полярний радіус – 6357 км, екваторіальний – 6378 км  (відмінність – 21 км). Площа становить 510 млн км², довжина екватора – 40076 км, довжина кола за меридіаном – 40008 км (заокруглено – 40 тис. км).

5. Дослідження  космосу.

ВСЕСВІТ - споконвічна загадка  буття, ваблива таємниця назавжди. Бо кінця у пізнання. Є лише безупинне подолання кордонів невідомого. Але щойно зроблено цей крок – відкриваються нові перспективи. А ними – нові таємниці. І так було, так буде завжди. Особливо у пізнанні Космосу. Слово «космос» походить від “>kosmos”, синоніма астрономічного визначення Всесвіту. Під Всесвіту мається на увазі весь існуючий матеріальний світ, безмежний в часі та просторі і різноманітний за формами, які вже вживає матерія у свого розвитку. Всесвіт, яка вивчалася астрономією, - частина матеріального світу, яка доступна дослідженню астрономічними засобами, відповідними досягнутому рівню розвитку науки.

     Часто виділяють ближній  космос, досліджуваний з допомогою космічних апаратів і міжпланетних станцій, і далекий космос – світ зірок і галактик.

6. Орієнтування у просторі.

Орієнтування у просторі виконують за якимись орієнтирами. Найкращими орієнтирами вважають зірки і Сонце. Полярна зірка, що показує напрям на північ, розташована в зузір’ї Малої ведмедиці. Її знаходять за розташуванням зірок у сузір’ї Великої ведмедиці.

Інший орієнтир – Сонце – опівдні  перебуває опівдні. Після полудня воно розташовано у західній частині полусфери, до полудня – у східній. При цьому потрібно мати на увазі факт змін часу на літній та зимовий. Улітку сонце найвище піднімається близько 13-00, а взимку – близько 12-00. Схід і захід Сонця відбувається з однаковим інтервалом часу до і після полудня.

Окрім небесних тіл, для орієнтування можуть використовуватися місцеві  предмети: наявність моху, колір кори дерев, розташування мурашників, положення алтарних частин православних церков.

Зазначимо, що соняшник насправді  не повертається за Сонцем, а повернутий лише в один бік – на схід.

Приладом, який використовують для орієнтування, є компас.

Щодо довготи, то її можна встановити за часом сходу Сонця. Приміром, ви розташовані на широті Києва, але невідомо на якій довготі. Знаючи час сходу Сонця в цій місцевості і в Києві, можна встановити довготу. Так, якщо 14 вересня Сонце в Києві зійшло о 6-32, а годинник за київським часом показує 7-32, це означає, що ви розташовані на 15⁰ західніше.

7. План і карта: основні відмінності.

У практичному  житті, зокрема фахівців у сфері  туризму, потрібно мати добре уявлення про земну поверхню. Цього досягають з допомогою карт і планів. Карта – це зменшене та узагальнене зображення Землі, побудоване в певному масштабі. План – це креслення ділянки місцевості у великому масштабі з використанням умовних знаків.

Зазначимо, що кулеподібна  форма Землі не дозволяє побудувати карти без спотворень. Але їх усіляко  прагнуть зменшити. Найменші спотворення, як правило, у центрі карт.

Важлива ознака карт – масштаб – співвідношення відстаней на карті, порівняно з відстанянню на місцевості. Так, наприклад, масштаб 1 : 1 000 000 означає, що 1 см на карті відповідає 1 млн сантиметрів на місцевості. Фактично це означає, що 1 см на карті відповідає 10 км на місцевості.

Найчастіше  карти поділяють на загальногеографічні  та спеціальні. Загальногеографічні  відображають найважливіші особливості  місцевості з однаковою детальністю  зображуваних об’єrів: річок, гір та ін. До спеціальних карт належать туристичні. Значну увагу тут приділяють показу туристичних об’єктів.

8. Градусна сітка Землі та географічні координати.

Ввжається, що градусну сітку запропонував згаданий вище грецький учений Ератосфен. Його ідея ґрунтувалася на ідеї вавилонян поділу кола на 360 градусів.

Отже, градусна сітка утворюється  паралелями і меридіанами.

Паралелі – уявні кола на поверхні Землі. Усі точки певної паралелі рівновіддалені від екватора – найдовшої з паралелей. Довжина паралелей збільшується при наближенні до екватора і зменшується до полюсів.

Меридіани – уявні лінії на поверхні Землі, проведені через Північний і Південний полюси. Усі меридіани на глобусі мають однакову довжину.

Ідея провдедення паралелей  і меридіанів дозволяє визначати  положення будь-якої точки на земній кулі за допомогою географічних координат: широти і довготи.

Географічна широта – відстань уздовж меридіана в градусах від екватора до певної точки земної кулі. За початок відліку широти беруть екватор – нульову паралель. Широти рахуються від 0° до 90° по обидва боки від екватора і відповідно називаються північними або південними. На картах паралелі надписують на бічних рамках, а на глобусі — на 0° і 180° меридіана.

Географічна довгота – відстань уздовж паралелі в градусах від початкового меридіана до певної точки земної кулі. За початок відліку широти беруть Ґринвіцький меридіан, який проходить неподалік від Лондона. Довготу на схід від цього меридіана від 0° до 180° називають східною, на захід – західною.

Географічні координати можуть записуватися у градусах, хвилинах і секундах (навіть точніше). Наприклад: 44°15′ пн. ш., 101°30′ сх. д.

9. Літосфера і земна кора. Рухи земної кори.

Те, яким є поверхневий  шар Землі, можна зрозуміти, дивлячись  на її поверхню чи якісь відслонення. Те, якою є Земля всередині, підказують виверження вулканів. Гаряча лава, що з’являється на поверхні, показує, що надра перебувають не в твердому стані, а в рідкому. Розібратися в тому, що являють надра, допомагають і землетруси. Коли вони виникають, є можливість виміряти швидкість поширення хвиль. Дослідження виконують і шляхом буріння свердловин. Саме з такою метою було пробурено так звану Кольську надглибоку свердловину. Її глибина – 12262 м. Власне, про надра довідуються і при видобутку корисних копалин. Найглибші у світі кар'єри сягають глибини 1,2 км, шахти – 3,9 км. Глибину 3,9 км має одна із золотодобувних шахт Південної Африки.

Зрештою, вченими було вирішено, що внутрішня будова є такою: біля поверхні розташована земна кора, нижче – мантія, у центрі – ядро.

Магматичні породи, з яких складається  мантія, у твердому стані є дуже міцними. До них належать, зокрема, граніти. Виділяють також метаморфічні породи, які зазнали перетворень під впливом високих температур і тиску. Магматичні та метаморфічні породи на більшій частині земної поверхні перекриті осадовими породами, які здебільшого утворилися внаслідок руйнування (ерозії) магматичних порід. Шар осадових порід може бути відсутній і водночас сягати товщини понад 10 км.