Порівняльні аспекти висвітлевня політичних подій в Україні англомовними змі

Як сталося, що плюралізм  і свобода слова виявилися  недоречні в країні, де сталася  Помаранчева революція? Ті "помаранчеві", котрі прийшли до влади, розчарували, й електорат повернувся до "блакитних": тепер вся влада зосереджена в руках Партії регіонів - "успішного холдингу, очолюваного олігархами з "донецького клану", пише газета. На ключові посади призначено представників Донецька, але віднедавна доводиться рахуватися і з кланом самого президента, чий старший син Олександр, успішний олігарх, готується стати його наступником, зазначає автор. "В Україні, всупереч поширеній думці, свободи не більше, ніж у Росії, опозиція позбавлена реального впливу, правосуддя не незалежне, поняття власності не існує", - переконаний коментатор єдиного незалежного телеканалу TVi Віталій Портников.

"Давно закорінена  корупція набула системного характеру.  Все купується: вступ до вишу, водійські права і навіть депутатські  мандати, що виставляються на  торги за ціною від 1 до 5 млн  доларів. Політика перетворилася на мистецтво продатися якомога дорожче, про що свідчить мінливість парламентарів. Найменший регіональний керівник повинен платити хабар своєму начальникові в Києві, коли отримує бюджетні гроші на ремонт дороги чи будівництво нової школи. Основним джерелом закордонних інвестицій є Кіпр: насправді в країну повертаються гроші олігархів, заховані в офшорах. Залучити справжніх інвесторів - складне завдання", - зазначає газета.

Попри все, очікування населення  змінюються швидше, ніж ВВП країни.

Є попит на нове покоління політиків, не таких неорадянських, як ті, котрі фігурують на сьогоднішній політичній сцені. В очікуванні реформ всі погляди звернені до Євросоюзу. Той факт, що Янукович посварився з Брюсселем через поводження з Юлією Тимошенко, зробив його ще більш непопулярним. Всі в Києві розуміють, що донецький клан тягнеться до Європи, щоб легалізувати свій бізнес і отримати притулок від ненажерливих російських колег, однак він не має наміру відмовлятися ні від непрозорості, ні від феодалізму - двох стовпів свого існування.

 

 

 

 

 

 

ВИСНОВКИ

 

Підсумовуючи все вищесказане, можемо констатувати тісний зв’язок  між рівнями політичної системи  в Україні – культури, громадянського суспільства, інституцій та ідеології. Рівень культури детермінує специфіку  усіх наступних рівнів, які, у свою чергу, чинять зворотній вплив на культуру. Після того, як до влади прийшов Віктор Янукович, було зроблено багато кроків по узурпації влади, які фактично порушили Конституцію України. Це і незаконне формування більшості, після якого з'явився уряд Миколи Азарова. І незаконний спосіб внесення змін до української Конституції. Відправлення у в'язницю лідера української опозиції і знищення всіх незалежних ЗМІ. А закони, які ухвалює парламент, ставлять крапку на Європейські інтеграції. На сьогоднішній день в нашій державі перебуває при владі неефективна, олігархічна еліта, яка маніпулює масовою свідомістю та нагнітає ідеологію розбрату, щоб втриматися на своєму місці. Будь-які зміни можуть стати можливими лише «знизу», зі сторони громадянського суспільства. Однак, нинішній стан культури в Україні, схоже, слугує вагомим аргументом, що в близькій перспективі подібних перетворень очікувати рано. Президенти приходять й уходять, а проблема деградації українського суспільства залишається. І це пов'язано з тим, що українці не бажають говорити про фундаментальні речі розвитку суспільства. Може статися така неприємна річ, що до влади прийде реформатирськи налаштований президент, реформаторськи налаштований уряд, а не буде кому скористатися цими можливостями! Не буде нормальних освічених людей, не буде еліти, здатної змінювати країну, не буде людей, здатних займатися бізнесом, бо вони будуть налякані. Звідки вони візьмуться, якщо кожного року тільки збільшується кількість людей нездатних відповідати за себе!?

Але ж ми маємо чітко  сказати – люди повинні створити владу з прозорими стінами  в кабінетах чиновників. Тому що непрозорість цих стін буде означати, що завтра у людей не буде зарплатні, не буде пенсій, не буде перспектив у  їхніх дітей, не буде якісної освіти, не буде якісної медичної допомоги. Багатьох речей уже немає. А залишилося кілька кроків, щоби не стало всього іншого.

Віктор Янукович за радянськими  нормами – “двічі герой соціалістичної праці”. Йому фактично вдалося посваритися  із Заходом і не знайти спільної мови зі Сходом. Хоча треба відмітити, що налагодження стосунків із Російською Федерацією було одним із важливих програмних пунктів Януковича і 2004-го, і 2010 року. Він обіцяв змінити ці газові ціни, які існували перед його обранням президентом України. Ми бачимо, що цього не відбулося.

 Підсумовуючи, ствердимо,  що до демократії не меншою  мірою, ніж до нації, можна  застосувати слова Ернеста Ренана  про «щоденний плебісцит». Вона  має безліч ідеологічних противників  та повинна постійно доказувати свою перевагу та легітимність у боротьбі з ними. Ми не маємо права казати, що ця боротьба програна, але важливий рубіж у ній, безумовно, втрачено. Без вирішення фундаментальних проблем країни ми не посунемося вперед. Найголовніше - щоб суспільство усвідомило, що ці проблеми існують, що кожна невирішена проблема створює роки відставання України від цивілізованого світу. Не вірте тим, хто говорить, що Україна в ньому знаходиться! Є люди, які в ньому знаходяться. Одні завдячуючи своїм мільярдам, які вони тут "оприходували", інші - завдячуючи своїм інтелектуальним, розумовим можливостям, здатності пручатися викликам. Але суспільство, країна загалом знаходиться в середньовіччі! Тому нам потрібно вирвати Україну з цього Середньовіччя, бо Україна на життя в сучасному світі, в ХХІ столітті заслуговує.

 

 

 

 

 

 

 

 

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ.

 Статті:

1. Бойко О. В. Зовнішній імідж України в світлі англомовної преси // Наукові записки. Сер. Політика і етнологія; Ін-т політичних і етнонаціональних досліджень НАН України. – К., 2001. – Вип. 16. – С. 291–307.

2. Бутирський О. А. Україна у дзеркалі західних ЗМІ // Вісн. Київ. нац. ун-ту імені Тараса Шевченка. Сер. Журналістика. – 2003. – Вип. 11. – С. 53–54.

Збірники  наукових праць:

1. Ольхіна О. Інтернешнл Геральд Тріб'юн – світова якісна газета // Міжнародна журналістика – 2000: Збірник робіт магістрів і спеціалістів із спеціалізації "Міжнародна журналістика" / Київ. нац. ун-т імені Тараса Шевченка, Ін-т журналістики; Наук. ред. д. філол. н. О. К. Мелещенко. – К., 2000. – Вип. 2. – С. 12–20.

2. Войтко Н. "Волл–Стріт джорнел юроп" – європейська версія однієї з найпопулярніших газет США (за матеріалами видання, опублікованими протягом квітня–листопада 1999 р.) // Міжнародна журналістика – 2000: Збірник робіт магістрів і спеціалістів із спеціалізації "Міжнародна журналістика" / Київ. нац. ун-т імені Тараса Шевченка, Ін-т журналістики; Наук. ред. д. філол. н. О. К. Мелещенко. – К., 2000. – Вип. 2. – С. 7–12.

3. Соціологія: Підручник / за ред. В. Городяненка.  – К., 2002.

4. Політичний портрет України. Бюлетень Центру “Демократичні ініціативи”. – 1995. – № 5.

5. Вятр Е.  Социология политических отношений.  – М., 1979.

Інтернет сайти:

www.naub.oa.edu.ua

http://zgroup.com.ua/article.php?articleid=4553

http://www.litrasoch.ru/politichna-situaciya-v-ukraїni-i-za-kordonom-the-political-situation-in-ukraine-and-abroad/

http://zik.ua/ua/news/2012/05/29/350726

http://histua.com/knigi/distancijnij-kurs-z-istoriji-ukraini/socialno-ekonomichne-stanovishhe

http://news.finance.ua/

http://www.radiosvoboda.org/

http://news.liga.net/ua/news/economics/

http://www.rbc.ua/

http://rss.novostimira.com/

http://www.opendemocracy.net/

http://ru.wikipedia.org/

http://zik.ua/

http://nowyny.eu/news/

http://tyzhden.ua/

http://posibnyky.vntu.edu.ua/

http://speka.org.ua/

http://gazeta.ua/

http://www.bbc.co.uk/

http://tv.tvi.ua/

http://press.unian.net/

http://tvi.ua/informations