Порівняльні аспекти висвітлевня політичних подій в Україні англомовними змі

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

РОЗДІЛ 2 ПОРІВНЯЛЬНІ  АСПЕКТИ ВИСВІТЛЕВНЯ ПОЛІТИЧНИХ ПОДІЙ В УКРАЇНІ АНГЛОМОВНИМИ ЗМІ

 

2.1. Формування  політичної реальності України  засобами масової комунікації

 

Провідні світові видання пишучи сьогодні про Україну, продовжують звертати головну увагу на процес над Юлією Тимошенко і на нові газові суперечки між Україною й Росією навколо газових контрактів 2009 року, через укладення яких і судять нині колишнього Прем’єр-міністра.

Англомовна газета з Росії The Moscow Times пише:

"Заточивши Тимошенко у в'язниці, Віктор Янукович зробив її  для себе ще небезпечнішим  ворогом, ніж вона була раніше. На Заході її вже бачать  ледь не сучасною Жанною Д'Арк.  Насамперед відтоді, коли офіційні установи відмовилися серйозно сприймати її скарги на болі в спині, а також після її звернення по допомогу через "катування". Водночас ЄС тимчасово позбавив себе можливості впливу, практично зробивши звільнення Тимошенко передумовою для набуття чинності угоди про асоціацію з Україною. Європа хоче мати справи тільки з "чистою" Україною".

Провідний британський щоденник The Times зауважує:

"Президент-русофіл вже обрав  шлях і бере приклад з Росії,  де нелюбі критики також потрапляють  у жорна юстиції. Відхід від європейських цінностей очевидний. Нещодавно Янукович дав зрозуміти ЄС, що "інтеграція за будь-яку ціну" є неприйнятною, коли це ще й супроводжується "втручанням у внутрішні справи". Але на відміну від Росії, котра завдяки своєму значенню як постачальника газу та економічного партнера може не боятися жодних санкцій Заходу, Україна залежить не лише від замороженої угоди про асоціацію з ЄС, а й від кредитів МВФ".

Європейські дипломати не дадуть угоді  про асоціацію зеленого світла, поки Янукович не випустить Тимошенко з в’язниці. Про це в статті «ЄС-Україна: загниваюче кохання» пише видання EUObserver. Однак, не зважаючи на це, Янукович із кам’яним і непроникним обличчям продовжує тримати ключі від тюремної камери екс-прем’єра в своїх руках. Сумно, але факт: Янукович виграє більше, тримаючи Тимошенко за ґратами, ніж інтегруючи Україну в Європу. Адже його головним пріоритетом є багатство і влада, а не покращення відносин із Заходом, вважає автор статті.

Впливова The Wall Street Journal висловлює думку про те, що нинішній посилений міжнародний тиск на режим Президента Януковича виглядає дещо «запізнілим». «Ті ж самі західні політики, які тепер згуртовуються на захист пані Тимошенко, мовчали, коли Президент Янукович концентрував у своїх руках всю повноту влади в 2010-му і 2011 роках, – зауважує газета, – ...постає питання, як краще всього застосувати тиск, навіть запізнілий, на пана Януковича». Небезпека  у тому, як зауважує це видання, що «приниження України та її позицій у світі може не лише ізолювати її у Європі, а й наблизити до Росії». The Wall Street Journal також констатує: «Підтримка Берліном пані Тимошенко вже розпалила антинімецькі настрої в Україні і преса, наближена до Януковича, бере приклад із грецьких видань, які порівняли Німеччину пані Меркель з нацистським режимом». Видання також зауважило, що, згідно з опитуваннями в грудні 2011 року, «лише 40 відсотків українців бажають, щоб їхня держава приєдналася до ЄС». Тут також попереджають, що надмірний політичний прагматизм канцлера Меркель і багатьох її колег по обидва боки Атлантики не зовсім узгоджується з реаліями України, де при владі Янукович.

Деякі з оглядачів англомовних ЗМІ критикують пасивність ЄС щодо поліпшення ситуації зі «Східним партнерством» та просуванням демократії на Схід, зокрема, в Росію.

Зокрема видання The New Times здивоване «якійсь боязкій реакції Європи на російські парламентські вибори 4 грудня, котрі були охарактеризовані як фальсифіковані». ЄС також міг би з більшим ентузіазмом підтримати й превентивно заохотити Київ, як важливого партнера, у подальших кроках на шляху демократизації й судочинства, зниження корупції, що проглядається і в справі з Тимошенко, і в інших судових справах. Видання вважає, що Москва не бажає балансу у стосунках України з ЄС та Росією і посилює економічний та політичний тиск на владу у Києві. Це видання також вважає, що Україна переживає «енергетичний кошмар» у зв’язку з газовою угодою Путіна й Тимошенко від 2009 року, коли треба вже платити за тисячу кубів російського газу до 415 доларів США. І, як зауважує The New Times цей «енергетичний кошмар» посилюють з Москви за допомогою нових російських газогонів, уже збудованих і проектованих. «Газпром» бажає поставити під свій повний контроль українську газотранспортну систему, втягнути Київ в Митний союз і домогтися відмови Президента Януковича від угоди про асоціацію з ЄС. Така можлива ціна якихось там газових знижок в ціні для України у 2012 році.

У Європарламенті виникають  сумніви з приводу демократичності  майбутніх парламентських виборів  в Україні через ув'язнення  лідерів опозиції, повідомила член ЄП Ребекка Хармс. "На мій погляд, найбільшою загрозою для тих, хто  підтримує підписання Угоди про  асоціацію з Україною, є те, що ми не можемо визнати існування верховенства права в Україні. Ми будемо стежити за виборчим процесом, однак я вже заявляла, що я не бачу можливості говорити про справедливі вибори", - сказала Хармс під час відеоконференції в Інституті світової політики в Києві в середу, 10 жовтня.

Вона пояснила, що в  Україні не дотримуються основних європейських цінностей, а саме - немає верховенства права і незалежної судової системи.

За словами європарламентаря, деякі лідери опозиції не можуть взяти участь у виборах, оскільки перебувають за ґратами, і це ускладнює питання визнання виборів демократичними.

Також вона зазначила, що від оцінки парламентських виборів  залежатиме і майбутнє Угоди про  асоціацію Україна-ЄС.

Навряд чи українська влада очікувала, що справи Тимошенко та Луценка набудуть у світі розголосу, який не вщухатиме і рік по тому, зазначає The Washington Post. «Увесь процес пішов не на користь Україні та її сприйняттю. Влада, ймовірно, сподівалася, що справа Юлії Тимошенко колись залишить заголовки медіа, проте цього не сталося. Особливо під час європейської першості з футболу ми побачили, що ця тема постійно відігравала важливу роль у німецьких виданнях, але також і в інших країнах».

Американське видання Los Angeles Times аналізує стратегію української влади для забезпечення перемоги на жовтневих парламентських виборах, які автор вважає "лакмусовим папірцем демократії".

Газета пише, що на рівні  політичних декларацій може видатися, що "все в маслі", адже українські політичні лідери, від президента Віктора Януковича та прем’єра Миколи Азарова до ключових осіб правлячої Партії регіонів в один голос запевняють, що майбутні вибори будуть справедливими та прозорими. Втім, "цільовою аудиторією" таких обіцянок є насамперед представники Європейського союзу, для яких демократичні вибори є ключовою вимогою для подальшого зближення Києва та Брюсселя. Втім, зважаючи на негативний досвід політичних маніпуляцій під час проведення місцевих виборів два роки тому та на спосіб керування державою президента Януковича, автор рекомендує ставитися до прокламацій правлячої Партії регіонів "з обережністю". Оскільки Україна знаходиться "під пильним наглядом" міжнародної спільноти, Партія регіонів стоїть перед проблемою: як перемогти на виборах, не вдаючись до відкритих маніпуляцій? Серед кроків здійснених владою для досягнення цієї мети автор називає повернення до змішаної пропорційно-мажоритарної виборчої системи з партійними списками та одномандатними округами, яка практикувалася за часів колишнього "авторитарного" президента Леоніда Кучми. На думку експертів, одномандатні округи надають владі більше можливостей для цільового розподілу державних коштів для того, аби купити голоси. "Збереження влади є першим пріоритетом у його тугій вертикально організованій і все більш авторитарній державі", - зазначається у матеріалі. Тому зближення Києва та Брюсселя відбудеться лише тоді, коли Європейський союз змириться з Януковичем та з його "гарними етикетками без демократичного змісту", резюмує автор статті цього видання.

The New York Times повідомляє, що український парламент несподівано схвалив законопроект, який підтверджує, що українська мова є єдиною державною мовою на Україні, але дозволяє місцевим і регіональним урядам надавати офіційний статус російській та іншим мовам, на яких говорить щонайменше 10% місцевих жителів.

"Питання про надання  російській мові офіційного статусу  другої державної відкрило емоційні  дебати в Україні", - пише кореспондент. Тепер Партія регіонів" хвалиться  тим, що вдалося проштовхнути  закон, обійшовши його критиків. "Оцініть красу гри. Ми їх розвели, як кошенят", - сказав газеті "Українська правда" "регіонал" Михайло Чечетов.

Андрій Шкіль, член парламентського  блоку колишнього прем'єр-міністра Юлії Тимошенко, яка нині перебуває  за ґратами, назвав голосування "шулерством", а закон - "неконституційним".

Напередодні підписання Закону про засади державної мовної політики представники української  інтелігенції переконували Януковича, що закон порушує Конституцію  та потребує внесення низки поправок. Одразу після зустрічі президент, погодившись із зауваженнями, пообіцяв доопрацювати та виправити закон упродовж наступного місяця і… наступного ж дня підписав суперечливий закон.

Письменник Павло Мовчан в інтерв’ю The New York Times сказав, що не розуміє, навіщо літав на зустріч з президентом до Криму: «Більшого обману в моєму житті не було! Президент запевняє, що сформує робочу групу для доопрацювання закону, дає доручення в Кабміні, обіцяє, що всі зауваження будуть враховані і наступного ж дня візує закон. Це просто ошуканство!».

 Павло Мовчан каже, що жодної довіри до президента  в нього не залишилося. Адже  на зустрічі Януковичу переконливо  розповіли про всі негативні  наслідки цього закону для  України. «У мене це все просто  в голові не вкладається! Якщо  закон підписано, то він вступає в дію. Навіщо була ця зустріч, якщо президент і так знав, що підпише його», - зауважує Павло Мовчан.

"Статус російської  мови в Україні також є питанням  глибокого політичного інтересу  Москви, і піднесення російської  мови може бути сигналом до того, що Янукович шукає підтримки на Сході, хоча в нього напружені відносини з Кремлем", - робить висновок автор матеріалу.

Впливові європейські видання продовжують публікувати невтішні прогнози щодо можливого посилення тиску Кремля на владу в Україні після приходу туди нового-старого президента Володимира Путіна.

Все більше аналітиків звертають увагу на те, що Президент України Віктор Янукович намагається наслідувати Володимира Путіна і вибудовувати в Києві політичний режим, подібний до російського.

Лондонське видання OpenDemocracy.net не лише аналізує причини поразки російської опозиції на президентських виборах 4 березня, коли у першому турі переміг Володимир Путін, а й порівнює російський та український «революційний досвід». Експерт Дмитро Травін вважає, що Помаранчева революція в Україні стала можливою завдяки слабкості української владної вертикалі та регіональним суперечностям між політичними елітами, чого не було в путінській Росії, де Володимир Путін ще у 2000-2008 роках надійно зміцнив свою владну вертикаль. Аналітик також вважає, що нині якраз Президент Віктор Янукович повертає Україну від демократичних завоювань до авторитаризму, намагаючись вибудувати на українських теренах щось на зразок путінської моделі влади в Росії. Автор аналізу зауважує також, що значний виплив Росії на гальмування європейської інтеграції Києва полягає в посиленні енергетичного тиску з боку Володимира Путіна.

Світова преса інформує про розгортання суспільного конфлікту між представниками незалежної преси в Україні і Президентом Януковичем, котрий розгорнувся довкола суперечливої і підозрілої історії з приватизацією Віктором Януковичем колишньої державної резиденції Межигір’я.

Англомовні засоби інформації не виключають, що підозри українців про «зловживання Президента Віктора Януковича своїм службовим становищем» підтверджуються все новими й новими документами, які свідчать, що «родина Президента і його друзі отримують з цього безпосередні прибутки» та «успішно управляють мережею фірм, у той час, коли купівля розкішного маєтку Межигір’я під Києвом, де мешкає Президент Янукович, вміло маскується».

Популярне видання New York Tribune оприлюднило ще один матеріал про «сумнівний бізнес клану Президента Януковича». «Український Президент Віктор Янукович використовує владу для отримання прибутків?» – ставиться запитання з приводу попередніх обіцянок Президента Януковича, коли той під час візиту до Берліна у кінці серпня 2010 року запевняв бізнесові кола у своїй співпраці з міжнародним бізнесом та у змозі його влади подолати корупцію в Україні. Видання наголошує: «Межигір’я» в Україні стало вже притчею, синонімом того, що в США називають «Вотерґейт», тобто, справою, пов’язаною з гучним скандалом. Колись в резиденції Межигір’я жив радянський лідер Микита Хрущов, а після проголошення незалежності України у 1991 році ця резиденція стала власністю держави». Американський часопис також інформує, що родина Президента Януковича, зокрема його 38-річний син Олександр, зубний технік за освітою, дуже скоро нарощує свій бізнес в Україні, розширює його з Донецька на всю Україну. Згідно з даними українських ЗМІ, на які посилається New York Tribune, «Янукович-молодший наростив прибутки свого «Всеукраїнського банку розвитку» за три останніх квартали 2011 року у 20 разів». В Україні, як наголошує видання з США, «сім’я» (Януковича) повторює історію, яка мала місце свого часу серед корумпованих родичів російського президента Бориса Єльцина в 90-і роки. «Перемога Януковича над Юлією Тимошенко у фіналі президентських виборів 2010 року стала також перемогою для східноукраїнських олігархів, які підтримали його Партію регіонів і з того часу ця група розширила сфери їхнього впливу далеко за межами їхнього рідного Сходу держави», – зауважує New York Tribune. Тут також звернуто увагу на фіксацію у бізнесі столиці України такого явища, як «хвиля з Донецька». 
New York Tribune також наголошує, що в Києві «20 репортерів із видання «Українська правда» ведуть небезпечну битву за істину», в чому їх очолює на диво непоказний Сергій Лещенко, який і через 12 років після смерті редактора цього видання Георгія Гонгадзе все ще отримує майже неприкриті смертельні погрози». Видання інформує про те, що основну роботу з розслідування «практики ведення бізнесу кланом Януковича» здійснює якраз цей журналіст, який нажив собі через це чимало ворогів». Саме Лещенко і його друзі, як наголошує New York Tribune, документально доводять, що Президент Янукович не орендує резиденцію Межигір’я, як це він сам стверджує, а «є її безпосереднім власником», що намагаються приховати члени клану Януковича під складною схемою підставних фірм в Австрії, Лондоні та в Україні.