Поняття про фразеологізм

The Hatter shook his head mournfully. “Not I!” he replied. “We quarelled last March - just before he went mad, you know - `(pointing with his tea-spoon at the March Hare),' - it was at the great concert given by the Queen of Hearts [2, c.85].

`In THAT direction,' the Cat said, waving its right paw round, `lives a Hatter: and in THAT direction,' waving the other paw, `lives a March Hare. Visit either you like: they're both mad.' [2, c.76].

Ці персонажі стали настільки популярними, що, за ствердженням американського лексикографа Річарда Спієрса [25], саме вони дали компаративні фразеологізми літературного походження: as mad as a hatter та as mad as a March Hare, які вже згадувались нами в другому розділі нашого дослідження. Проте етимологія цих фразеологічних одиниць може бути й інакшою: можливо, що Керролл використав уже існуючі фразеологізми, надавши їм казкову персоніфікацію. Так, наприклад, у другому розділі казки про Алісу з'являється персонаж Додо, який нагадує нам про відомий фразеологічний вираз as dead as a dodo (мертвий, без ознак життя; або - той, що вийшов з ужитку). Ніде у казці немає прямих вказівок на цей вираз, але цікаво відзначити, що Додо-персонаж розмовляє застарілими, нікому не зрозумілими словами, що можна вважати своєрідним натяком, алюзією на вищевказаний компаративний фразеологізм:

`In that case,' said the Dodo solemnly, rising to its feet, `I move that the meeting adjourn, for the immediate adoption of more energetic remedies--'

`Speak English!' said the Eaglet. `I don't know the meaning of half those long words, and, what's more, I don't believe you do either!' [2, c.33].

Наявні лексикографічні джерела не вказують на літературне походження фразеологічної одиниці as dead as a dodo від казки Л.Керролла. Отже, такий приклад дає нам підстави вважати, що й фразеологічні одиниці порівняння as mad as a hatter та as mad as a March hare не утворені Керроллом власне у казці, як вважає американський дослідник, а використані для прийому переосмислення та персоніфікації.

Проте існує один персонаж казки Керролла, який безсумнівно  став основою для порівняння в  компаративному фразеологізмі. Мова йде  про одного з найвідоміших та найулюбленіших героїв казки - Чеширського кота, що фігурує на протязі майже всієї книги, з'являючись вперше в шостому розділі:

The only things in the kitchen that did not sneeze, were the cook, and a large cat which was sitting on the hearth and grinning from ear to ear.

`Please would you tell me,' said Alice, a little timidly, for she was not quite sure whether it was good manners for her to speak first, `why your cat grins like that?'

`It's a Cheshire cat,' said the Duchess, `and that's why. [2, c.69-70].

Образ дивовижного кота з широкою усмішкою стає основою для фразеологічної одиниці порівняння to grin as a Cheshire cat (широко посміхатися). Цей дивний персонаж, нібито не відіграючи особливо активної ролі, але супроводжуючи майже усі події, поводиться у божевільному світі парадоксів Керролла цілком спокійно, з самоповагою та іронією до всієї нісенітниці, що там відбувається:

`It's a friend of mine--a Cheshire Cat,' said Alice: `allow me to introduce it.'

`I don't like the look of it at all,' said the King:`however, it may kiss my hand if it likes.'

`I'd rather not,' the Cat remarked [2, c.101].

Відмовляючись поцілувати руку короля, Чеширський Кіт провокує черговий парадоксальний диспут - чи можна відрубати  голову тій істоті, що не має тіла, а лише голову? Прислухаючись до їхніх лихих дурниць, Кіт лише іронічно посміхається: він у цілковитій безпеці, адже він може просто зникнути, розтанувши у повітрі у будь-який час, що він і робить, коли слухати нісенітницю йому набридає. Ми можемо припустити, що за маскою цього загадкового персонажу ховається сам автор з його спокійною тонкою іронією та уважним поглядом на навколишній світ:

When she got back to the Cheshire Cat, she was surprised to find quite a large crowd collected round it: there was a dispute going on between the executioner, the King, and the Queen, who were all talking at once, while all the rest were quite silent, and looked very uncomfortable.

The executioner's argument was, that you couldn't cut off a head unless there was a body to cut it off from: that he had never had to do such a thing before, and he wasn't going to begin at HIS time of life.

The King's argument was, that anything that had a head could be beheaded, and that you weren't to talk nonsense.

The Queen's argument was, that if something wasn't done about it in less than no time she'd have everybody executed, all round. (It was this last remark that had made the whole party look so grave and anxious.)

Alice could think of nothing else to say but `It belongs to the Duchess: you'd better ask HER about it.'

`She's in prison,' the Queen said to the executioner: `fetch her here.' And the executioner went off like an arrow.

The Cat's head began fading away the moment he was gone, and, by the time he had come back with the Duchess, it had entirely disappeared; so the King and the executioner ran wildly up and down looking for it, while the rest of the party went back to the game [2, c.102-104].

В останньому фрагменті тексту ми зустрічаємо фразеологічну одиницю порівняння to go off like an arrow, що означає - дуже швидко. Синонімічні компаративні фразеологічні одиниці ми зустрічаємо у першому розділі, коли Аліса поспішає за незвичайним кроликом:

There was not a moment to be lost: away went Alice like the wind, and was just in time to hear it say, as it turned a corner, 'Oh my ears and whiskers, how late it's getting!'[2, c.15].

а також у четвертому на позначення динамізму, швидкості та несподіваності рухів та подій:

Last came a little feeble, squeaking voice, (`That's Bill,' thought Alice,) `Well, I hardly know--No more, thank ye; I'm better now--but I'm a deal too flustered to tell you--all I know is, somethingcomes at me like a Jack-in-the-box, and up I goes like a sky-rocket!'[2, c.48].

Зустрічаємо також цілком традиційні фразеологічні одиниці порівняння у їхньому загальноприйнятому значенні:

When the sands are all dry, he is gay as a lark [2, c.124].

The Queen turned crimson with fury, and, after glaring at her for a moment like a wild beast, screamed `Off with her head! Off--' [2, c.95].

Проте більшість усталених  фразеологічних виразів переосмислюється та обграється за допомогою іронічного каламбуру. Розглянемо, наприклад, конфліктний діалог Аліси та Герцогині у дев'ятому розділі:

`I've a right to think,' said Alice sharply, for she was beginning to feel a little worried.

`Just about as much right,' said the Duchess, `as pigs have to fly; and the m--' [2, c.108-109].

Обграється також загальновідомий фразеологічний вираз as sure as eggs is eggs (напевно, без сумніву) , Керролл вкладає у вуста свого героя Білого Кролика слово ferrets замість eggs, отримуючи таким чином новий комічний вираз-прояв мовної гри на основі усталеного:

She'll get me executed, as sure as ferrets are ferrets! [2, c.40].

Керролл вплинув також на своїх послідовників у казковому жанрі: так, його парадокси продовжує в своїх казках Оскар Уайльд, а Редьярд Кіплінг - мовну гру, засновану на перестановці понять, яку не Керролл винайшов, але саме він зробив її популярною.

Цей вплив стає очевидним, якщо порівняти парадоксальний діалог Аліси та Чеширського Кота з казки Керролла, та полілог Їжака, Черепахи та маленького Ягуара з казки Кіплінга «Як з'явилися броненосці» («The Beginning of the Armadilloes»). Розпочнемо з парадоксу Л. Керролла, де Аліса питає дорогу:

`Would you tell me, please, which way I ought to go from here?'

`That depends a good deal on where you want to get to,' said the Cat.

`I don't much care where--' said Alice.

`Then it doesn't matter which way you go,' said the Cat.

`--so long as I get SOMEWHERE,' Alice added as an explanation.

`Oh, you're sure to do that,' said the Cat, `if you only walk long enough.' [2, c.75-76].

Так за допомогою  парадоксу Кіт заплутує Алісу, а  Їжак з Черепахою - маленького Ягуара. Проте, якщо Кіт просто займається філософуванням, то Їжак та Черепаха роблять це навмисно, збиваючи Ягуара з пантелику, щоб  він геть забув мамині вказівки:

“My son, when you find a Hedgehog you must drop him into the water and then he will uncoil, and when you catch a Tortoise you must scoop him out of his shell with your paw” [4, c.102-103].

Розмова Ягуара з Їжаком та Черепахою цілком побудована на стилістичному ефекті конверсії. Слова shell, water, paw використані мамою Ягуара як іменники, перетворюються на дієслова: shell him out of the water, paw a Hedgehog, water a Hedgehod, etc., а дієслова to scoop, to drop стають іменниками: instead of pawing me into drops, drop (your meat) with a scoop.Недивно, що всі ці блискучі лексичні експромти цілком збивають з пантелику бідолашного Ягуара.

Аналіз казок  “How the Whale got his Throat”, “How the Camel got his Hump:, “The Elephant's Child”, “How the First Letter was Written”  показав, що авторська казка Кіплінга має деякі характерні риси міфу, зокрема вона близька до так званого «етіологічного міфу» - тобто міфу, в якому пояснюється походження чогось існуючого.

Ритуально-міфологічні  асоціації подаються Кіплінгом  дуже часто з гумором.

Розглянемо  приклад з казки “The Elephant's Child”, де змій, що символізує мудрість, і виступає в даній казці як дорослий по відношенню до дитини-слоненяти, розмовляє дуже складно, використовуючи незрозумілі  для маленького читача слова та вирази. Для його мовлення характерно використання літературно-книжних слів и архаїзмів, а також фігуральних зворотів: Rash and inexperienced traveller, we will now seriously devote ourselves to a little high tension, because if we do not, it is my impression that yonder self-propelling man-of-war with the armour-plated upper deck will permanently vitiate your future career. My young friend, if you do not now, immediately and instantly, pull as hard as you can, it is my opinion that your acquaintance in the large-pattern leather ulster will jerk you into yonder limpid stream before you can say Jack Robinson. Несподіване закінчення - before you can say Jack Robinson (порівн. укр.: «ти й «мама» не встигнеш сказати) - посилює комічний ефект слів Пітона, що несподівано переходить від високого стилістичного тону до розмовно-фамільярного. Він має на увазі лише те, що, якщо слоненя не звільниться з пащі крокодила, його буде з'їдено. Фразеологія різних типів у казках Р.Кіплінга взагалі досить широко представлена. Більшість фразеологізмів включаються не в традиційному, а в видозміненому вигляді, стаючи авторськими неологізмами. Ці «відфразеологічні сполучення» створюються різними шляхами. Так, у казці “How the Rhinoceros got his Skin” вжито сполучення with few manners [4, c.230], утворене шляхом підстановки компонента few до фразеологічного сполучення with no manners. Кожна казка розпочинається особливим зачином, при чому Кіплінг майже ніколи не повторюється: in the High and Far-Off Times [4, c.74] (контамінація двох фразеологічних виразів - it's high time«давно час робити щось» та in ancient times- «в стародавні часи»), in the beginning of years [4, c.40], in the days when everybody started fair [4, c.58], once upon a most early time [4,c.120], тощо.

Проте слід відзначити, що компаративні фразеологічні одиниці є нечисленними серед інших типів фразеології казок Кіплінга: знайдено лише 7 одиниць на 254 сторінки тексту. Серед них є одна непоширена фразеологічна одиниця:

'It's as plain as the nose on this Stranger-man's face,' she said [4, c.130].

Але більшість  поширюються і переосмислюються автором для кращої передачі його художніх замислів, насамперед колориту оповіді. Це досягається або за допомогою  зміни ступеню порівняння (інтенсифікація, як у першому прикладі) або за рахунок заміни традиційного порівняльного компоненту новим:

Her brows are bound with bracken-fronds,

And golden elf-locks fly above;

Her eyes are bright as diamonds

And bluer than the skies above [4, c.157].

He did this, Best Beloved, to show that his heart was as white as the birch-bark and that he meant no harm; but Taffy didn't quite understand [4, c.124].

Втім, кількісний аналіз показав, що фразеологічні одиниці порівняння не були улюбленим художнім прийомом Р. Кіплінга, на відміну від наступного автора казок, які ми обрали для свого аналізу - Оскара Уайльда (1854-1900).

Оскар Уайльд випустив дві збірки казок: «Щасливий принц» і «Гранатовий будинок», в яких він своєрідно виразив складні філософські думки.

До казок, об'єднаних  у збірку “Щасливий принц ті інші казки” (1888) належать такі казки, як: “ Щасливий принц”, “Соловей та троянді”, “Егоїстичний велетень”, “Відданий друг” та “Дивовижна ракета”.

Казки “Юний  король”, “День народження інфанти”, “Рибар та його душа” и “Дитина-зірка” об'єднані під загальною назвою “  Гранатовий будинок“ (1891).

Казки Уайльда  розкривають перед читачами двері  в захоплюючий, незвичайний світ, де червоні ібіси ловлять золотих  рибок, а весільні бенкети увінчує  Танок троянди. Де чудові перетворення природні настільки, що їх просто не помічають. Де герої не мають своєкорисливих міркувань, і у них завжди слово не розходиться з ділом. Хоча б на мить читач цих казок забував своє буденне, сіре існування і переносився у зовсім інший світ. Тут істиною проголошується виключення, а не правило, мистецтво, а не реальність, фантазія, а не факт. Творче, артистичне начало проголошується найвищою цінністю.

Казки Уайльда (як і вся його проза) насичені парадоксами. Їх не можна вважати простою грою слів - в основі багатьох з них  лежить скептичне ставлення письменника загальноприйнятих етичних та естетичних норм тогочасного суспільства. Задача парадоксів Уайльда полягає в тому, що, називаючи речі своїми іменами, викрити це лицемірство .

Ярким прикладом  цього може бути казка «Дивовижна ракета». І безмежна гордість, і пихатість, і зневага до оточуючих «дивовижної ракети» і її самозакоханість контрастують з повною відсутністю в ній будь-якої справжньої цінності. Справжній комізм цієї казки виникає якраз через невідповідність сутності та видимості явища, яка досягає свого апогею в заключному епізоді (“I knew I should create a great sensation,” gasped the Rocket, and he went out [6, c.83]).

Своєрідність  стилістики казок Уайльда полягає  в специфічному доборі лексичних  засобів, тропів та фігур. Одним з  найулюбленіших прийомів Уайльда є художнє порівняння, як традиційне, в тому числі фразеологізми, так і індивідуально-авторське. Звідси стає зрозумілою й надзвичайно висока кількість фразеологічних одиниць порівняння в його казках - 120 компаративних фразеологізмів на 211 сторінок тексту, це найвищий покажчик у нашій вибірці. Уайльд також звертає увагу на інтонаційне побудування речення. Кожна фраза побудована досить просто і є одним з класичних зразків англійської прози. В той же час дає себе знати вплив декадентської манірності, який примушує письменника досить часто відмовлятися від лаконічності задля включенню в текст екзотичних елементів. Особливо помітним прагнення до декоративності стає в другій збірці казок (“Гранатовий будинок”), в якому питома вага екзотичних описів різко зростає. Казки повні описів коштовностей, квітів, одягу, меблів, фруктів, драпірувань тощо.

Pale poppies were broidered on the silk coverlet of the bed, as though they had fallen from the tired hands of sleep, and tall reeds of fluted ivory bare up the velvet canopy, from which great tufts of ostrich plumes sprang, like white foam, to the pallid silver of the fretted ceiling. [6, 93-94].

And lo! through the painted windows came the sunlight streaming upon him, and the sun-beams wove round him a tissued robe that was fairer than the robe that had been fashioned for his pleasure. The dead staff blossomed, and bare lilies that were whiter than pearls. The dry thorn blossomed, and bare roses that were redder than rubies. Whiter than fine pearls were the lilies, and their stems were of bright silver. Redder than male rubies were the roses, and their leaves were of beaten gold [6, c.106].

З не меншим ентузіазмом  Уайльд описує й людський одяг. Він  може ще нічого не сказати про зовнішність  людини, а вже в перших рядках описового контексту детально, ніби в модному журналі, зобразити її одяг. Описуючи зовнішність людини, Уайльд найчастіше використовує такі компаратори, як назви квітів або їхніх частин, коштовного каміння:

So the Star-Child was brought up with the children of the Woodcutter, and sat at the same board with them, and was their playmate. And every year he became more beautiful to look at, so that all those who dwelt in the village were filled with wonder, for, while they were swarthy and black-haired, he was white and delicate as sawn ivory, and his curls were like the rings of the daffodil. His lips, also, were like the petals of a red flower, and his eyes were like violets by a river of pure water, and his body like the narcissus of a field where the mower comes not[6, c.183]

Часто для створення  екзотичного колориту він вдається до вживання екзотизмів, найчастіше східного походження:

Then the diver came up for the last time, and the pearl that he brought with him was fairer than all the pearls of Ormuz, for it was shaped like the full moon, and whiter than the morning star[6, c.98].

`Inside it is even as a bazaar [6, c.104].

В останньому прикладі цей ефект досягається завдяки синонімічній заміні - замість звичайної лексеми англійського походження marketplace вживається запозичення з арабської мови -bazaar.

Навіть звичайні каченята уподібнюються заморським канарейкам:

He had bright beady eyes and stiff grey whiskers and his tail was like a long bit of black india-rubber. The little ducks were swimming about in the pond, looking just like a lot of yellow canaries, and their mother, who was pure white with real red legs, was trying to teach them how to stand on their heads in the water [6, c.53]